Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори (- 31)(shpora_ignore_com_ua).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1 Мб
Скачать

48. Етапи та особливості консюмеризму як ефективної сис-ми забезпечення зростання рж в ринк умовах

Одним з каталізаторів посилення руху спож-чів, спрямованого на захист своїх прав на початку XX ст, було видання низки художніх творів, що активно формували сусп думку у напрямі необхідності прискорення процесу організаційного об'єднання спож-чів. У цих творах розкривалися прояви свавілля, що чинили монополії у сфері спож-ня. Найбільш відомими у цьому плані є книги таких авторів, як Е. Сінклер «Джунглі» і С. Чейз та Ф. Шлінк «Яка в-ть ваших грошей». Автори останньої значно наблизили читачів до думки про необхідність ств-ня орг-цій споживачів, які забезпечували б своїх членів достовірною інфо щодо якості придбаних ними товарів. Сам Ф. Шлінк стояв у витоків ств-ня «Дослідницької орг-ції спож-чів». Як наслідок у 1920-1930рр. виникло багато орг-цій спож-чів (різних як за масштабами, так і за ф-ціями).

Друга хвиля руху спож-чів припадає на середину 30-х р. Вона була зумовлена різким підвищенням цін у період Великої депресії і черговим скандалом, пов'язаним з лікувальними препаратами.

Третя хвиля консюмеризму піднялась у 60-ті роки. До того часу спож-чі стали більш освіченими; товари стали складнішими і потенційно небезпечнішими; набуло поширення незадоволення н-ня функц-ням амери інститутів; Гелбрейт, Паккард і Карсон у своїх книгах, які мали великий вплив на свідомість громадськості, звинуватили великий бізнес у марнотратстві і махінаціях; Конгрес США зайнявся розслідуванням низки галузей промисловості щодо порушень прав споживачів.

Озброєний накопиченим «арсеналом» оборонних і наступальних заходів (від демонстрацій до масового бойкоту), консюмеризм перетворився в країнах з розвинутою ринк ек-кою в силу, що досить потужно дає про себе знати.

4. Категорії сис-ми „рж” н-ня, хар-р їхньої взаємодії і вн підпорядкованості.

Вихідною та структуроутворюючою категорією є особисті потреби. Гельвецій визначав їх осн рушійною силою в розвитку людини і су­с-ва. Гегель: в процесі сусп розвитку вони перестають бути суто "прир", а їх число швидко зрос­тає; на їх фор-ня все більшою мірою впливає сусп думка.

Як ек категорія "потреби" — це відносини, що виникають між людьми, в проце­сі ств, привл-ня та спож-ня жит благ з метою підтримання іс­нуючого та подальшого підвищення РЖ.

Категорія "в-ть життя" — залежить не тільки від рівня цін, а й від величини та динаміки доходів н-ня, стр-ри спож-ня тов та послуг, рівня сусп розвитку тощо. В-ть життя залежить також від істор, прир-клімат, морал-етичних умов життєд-ті н-ня.

Необхід­ною і важливою складовою процесу розвитку особистості є спож-ня, у якому реалізуються не тільки фіз, а й естетичні та інші дух, а також со­ц потреби особи.

Не слід ототожнювати потенціальний рівень потреб особ. і умови задо­вол цього рівня. Міра реал потенціалу потреб — об'єктивно необ­хідна складова бажань особи, що стосуються предметів, послуг і видів д-ті, які являють цінність для суб'єкта, віддзеркалюється у формі спонукань, потягів, нахилів, інтересів, за­питів, що накладає відбиток на якісний зміст міри особистих потреб і в подальшому конкретиз у якісному складі міри спож-ня, яка визначається як сукупність відносин і умов, що хар-зують ступінь задово­л реал існуючих потреб особистості.

До осн складових сис-ми потреб можна від­нести абсолютні (потреби в їжі, одязі, житлі, дух розвитку), дійсні (від­ображають свідомо осмислену потребу у конкретних спо­ж благах), реальні (дозволяють задовольнити наявні можливості вир-ва і соц умови), платоспроможні (можуть бути реал задоволені певними обсягами пропоз тов і по­слуг, але обов'язково повинні забезпечені грош покриттям) та нагальні потреби.

За своїм змістом категорія "попит" являє собою потребу, що забезпечена необхід­ним грош еквівалентом і прагне бути реалізованою в процесі ринк обміну. Його рівень завжди обмежений чітко окресленими межами. Попиту най­більше відповідає визначення його як "платоспроможної потреби".

Кінцеве спож-ня найповніше хар-зує його міра (або рівень), яка виступає як без­посередня хар-ка повноти реалізації інд потреб, тобто як про­цес їх задоволення і конкретний результат цього процесу, який показує ступінь за­доволення дійсних потреб особистості. Міра спож-ня пов'язує ре­ал стан міри інд потреб з осн джерелом їх задоволення із рівнем особистого доходу. Вона за к-ним і якісним змістом може вважатися нерозумною лише у випадку, коли потреби, які вона задовольняє, суперечать фізіол та соц вимогам розвитку особистості, тобто призводять до фізіол і мо­рал деградації людини, або коли особою штучно викликається свідома відмова від окремих, особливо важливих елементів стр-ри спож-ня, що обмежує необ­хідні матер і дух джерела розвитку особистості.