5. Осн чинники, що впливають на розвиток потреб та динаміку рж н-ня. Інтегральні показники рж н-ня та їх кл-ція.

Визначальна особливість, яку необхідно обов'язково враховувати в процесі наук дослідження сис-ми соц-ек категорій (а також вн підсис-м, що її утв-ють), полягає у наступному; функц-ня та розвиток базової сис-ми практично відбуваються за умови, коли в її стр-них межах кожна окремо взята категорія перебуває під впливом та визначається сукупною вздією ін елементів сис-ми і кожна окрема категорія відповідною мірою впливає на визначення сутності та ф-ції ін категорій, що входять до складу загальної сис-ми. Зазначена особливість категоріальної сис-ми віддзеркалює найхарактерніші особливості, що мають бути притаманні процесу наук пізнання.

Як ек категорія "потреби" — це відносини, що виникають між людьми (особами, групами людей, соц класами та сус-вом в цілому), в процесі ств-ня, привл-ня та спож-ня жит благ з метою підтримання існуючого та подальшого підвищення ЖР. Ця категорія визначає сукупність відносин, що ств у суб'єктів "спонукальні" мотиви до спож-ня. Вона хар-зує потенційну спроможність персоніфікованого або Інтегрованого суб'єкта соц-ек відносин до спож-ня жит благ у певних к-них обсягах та відповідного якісного рівня.

У теорії ЖР важливе місце посідає кл-ція потреб, що залежить від обраних критеріїв, за якими відбувається їх стр-ня: за цільовим призначенням (матер або дух, біосоц, соц тощо); за засобами задоволення; за співвідношенням із досягнутим рівнем розвитку вир-ва; за ступенем нагальності; за формою задоволення; за еластичністю; за терміном дії і т. д.

Коли потреби задовольняються не лише матер-реч благами, для оцінки їх к-ного рівня мають залучатися показники витрат праці та вартісні обсяги послуг, наданих сферою обслуговування. В умовах тов-грош відносин для оцінки обсягів сусп потреб викор-ються грош еквіваленти засобів спож-ня - грош доходи (грош витрати), а також ціни на тов та послуги, які визначають таку стр-ну категорію системи ЖР, як "в-ть життя".

Категорія "в-ть життя" — широке соц-ек по­няття і залежить не тільки від рівня цін, а й від величини та динаміки доходів н-ня, стр-ри спож-ня тов та послуг, рівня сусп розвитку тощо. В-ть життя залежить від істор, прир-клімат, морал-етичних умов життєд-ті н-ня.

Чим вищий ступінь розвиненості потреб н-ня, тим, за ін рівних умов, вищим є і його РЖ. При розгляді конкретних показників ЖР н-ня, що хар-зують зміст спож комплексів, дослідники мають виходити із розуміння потреб як потенційної спроможності особи до спож-ня та її відповідного мотиваційного спонукання, а спож-ня об'єкт виступає процесом кінц задоволення спож запитів.

Потреби хар-зують вн стан персоніфікованого або інтегрованого суб'єкта спож-ня (особи, групи людей або сус-ва в цілому). Зовн прояв цього стану виступає як необхідність мати певну к-ть конкретних благ та засобів спож-ня, здатних задовольнити цю потребу.

Вираження потреби в харчуванні знаходить у натур наборі продуктів харчування. Потреби, що задовольняються непродовольчими тов, оцінюються обсягом їх покупок і запасів, тобто нагромадженим майном, яке виступає в якості інд (сімейного) майна, нерухомості та предметів довгострокового кор-ня, що накопичені в сім'ях, а також ін майна, яке викор-ється спільно багатьма членами сус-ва (незалежно від форми вл-ті), — це жит-комун фонд, фонди галузей сфери обслуговування та соц-культ забезпечення н-ня тощо.

Звідси випливає практична неминучість викор-ня в розгорнутій сис-мі показників ЖР не тільки показників, що безпосередньо хар-зують потреби як такі, а й перш за все показників, що оцінюють ту або ін к-ть засобів спож-ня (передусім доходів), необхідних для задоволення відповідної потреби.

Осн показники, що хар-ть РЖ і Д н-ня:

І - інтегральні показники, що відбивають досягнутий рівень реал доходів та майн забезпеченості н-ня. Вони показують, які фін та майн-речові ресурси є у розпорядженні н-ня країни: *номін та сер реал доходи н-ня вцілому та осн соц груп; *сукупні доходи на 1 особу або на 1 члена сім'ї; *сер рівень ЗП в народ гос-ві країни вцілому та в окремих галузях і сферах вир та комер д-ті; *величина НД або ВВП на душу; *обсяги нац багатства та питома вага у ньому особистого майна н-ня; *обсяги як організованих, так і неорганізованих накопичень (грош заощаджень та страх внесків), що має у своєму розпорядженні н-ня.

ІІ - показники спож-ня матер благ, культ і побут послуг всіма верствами н-ня. Вони показують, яка к-ть і яких предметів спож-ня та послуг на тому чи ін етапі розвитку країни перебуває у середньодуш розпорядженні н-ня та окремих сусп верств: *обсяги спож-ня найважливіших продовольчих тов (обсяг, стр-ра, калорійна збалансованість...); *рівень забезпеченості задоволення потреб у предметах одягу та взутті; *обсяги спож-ня найважливіших предметів культ-побут призначення, гігієни, санітарії, косметики та тов ДС кор-ня; *рівень побут обслуговування н-ня; *стан забезпечення послугами торгівлі, громад харч-ня; *рівень транспорт обслуговування, зв'язку; *житлові умови (забезпеченість житловою площею, якість житла та комун послуг).

ІІІ - показники розкривають соц-ек чинники, що хар-зують рівень забезпечення працюючих належними умовами, які необхідні їм у вир процесі. Ці показники віддзеркалюють стан ринку праці, дозволяють оцінити на мікрорівні умови праці і хар-р труд д-ті на окремих під-вах, установах і орг-ціях, на макрорівні – умови праці на рівні ек-ки в цілому, а також в окремих галузях сусп вир-ва. *рівень зайнятості н-ня; *тривалість роб тижня, роб дня та часу відпочинку; *хар-ки рівня продуктивності та інтенсивності праці; *стан охорони праці та рівень техніки безпеки; *надійність сис-ми соц страх-ня та рівень гарантованого соц забезпечення працюючих; *стан заг культури вир-ва та його техн оснащення (питома вага засобів механізації та авто-ції вир процесів, скорочення питомої ваги ручної праці).

Зазначені показники мають важливе значення для реалізації соц-ек політики держави.

IV - показники, що хар-зують стан задоволення потреб людини у сферах фіз, дух та соц розвитку. Свідчать про факт рівень досягнуто у сфері розвитку людини, дух культури: *умови і якісний рівень мед обслуговування; *рівень забезпе­ченості потреб н-ня у сфері фіз культури і спорту; *умови надання та за­г якісний рівень освіти н-ня (динаміка і стр-ра); *наявність і хар-р функц-ного викор-ня культ-освітніх та ін естетичних установ.

V - показники, що визначають такі якісні хар-ки РЖ: *стан здоров'я та сер тривалість життя н-ня в цілому та його статево-вік груп; *тривалість активного труд довголіття; *динаміка зростання та абс величина вільного часу і хар-ки можливості його рац викор-ня різними верствами н-ня у напрямі особистого гармонійного розвитку людини; *рівень сусп-політ акт-ті н-ня, хар-ки участі особи як суб'єкта-громадянина у сусп житті країни.

VІ - показники, що визначають рівень існуючих сусп-прав гарантій, які має н-ня країни та його певні соц верстви, а також надійність забезпечення політ свобод громадян у сус-ві.