35. Суть, зміст і регулювання доходів. Суб’єкти держ.Регулювання доходів та характер їх взаємодії

Держ регулювання доходів н-ня – сукупність заходів з боку держави, спрямована на зменшення бідності та недопущення надмірної диференціації доходів н-ня.

Основні суб’єкти держ регул доходів:

-держава в особі державних органів, а саме Кабмін, Верховна Рада, Держ Пенсійний Фонд, інші фонди державного страхування;

-суб’єкти підприємницької діяльності

-наймані працівники

Основні інструменти держ регул доходів:

1. Реґулювання оплати праці:

-мінімальна заробітна плата;

-норми і ґарантії;

-умови і розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету;

-реґулювання фондів оплати праці під-в-монополістів

2. Податки:

-неоподатковуваний мінімум;

-ставки податків;

-шкала оподаткування;

-база оподаткування;

-пільги щодо оподаткування.

3. Індексація грошових доходів

4. Трансфертні платежі

4.1. страхування:

-загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

-загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та видатками, зумовленими народженням та похованням;

-загальнообов’язкове державне медичне страхування;

-загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності;

-загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття.

4.2. Соціальна допомога:

-державна допомога сім’ям з дітьми;

-надання н-ню субсидій для відшкодування видатків на оплату житлово-комун послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива;

-цільова соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям;

-допомога на поховання;

-держ грошова допомога деяким категоріям пенсіонерів.

25. РЖ н-ня як об’єкт соц політики і держ регулювання ек-ки. Вплив стану ек-ки на РЖ і Д н-ня.

РЖ н-ня фор-ється як результат д-ті всіх суб'єктів ек відносин. Виходячи з особливостей істор розвитку, у кожній країні діє певний соц-ек механізм зростання або, навпаки, падіння РЖ н-ня, збагачення або збідніння тих чи ін сусп верств. Цей механізм є складовою заг механізму функц-ня ек-ки країни, яким, у кінцевому рахунку, І визначається ЖР н-ня.

Сучасний етап розвитку вітч ек-ки потребує пошуку дієвих концептуальних підходів до фор-ня оновленої нац ек політики. Соц зміст цієї політики, ті концептуальні ідеї, що мають бути покладені в її основу, а також цілі і засоби їх досягнення визначатимуться якісними ознаками того сусп ладу, що фор-ється в умовах трансформаційного періоду. Парадигма ефективного і соц орієнтованого розвитку вітч гос-ва в цих умовах має базуватися на принципах посилення кінц результативності держ регулювання вир-ва та опт-ції розподілу сусп продукту.

Важливою умовою і надійною гарантією подальшого розвитку сус-ва є гармонізація ек інтересів госп суб'єктів, працюючої маси н-ня та інших сусп верств, які прагнуть підвищити рівень особистого добробуту. Тому надзвичайно важливо розкрити найопт шляхи стимулювання вир-ва і визначити ефективні механізми держ регулювання процесів розподілу і перерозподілу сусп продукту, що дозволить у подальшому уникнути невиправданої маргіналізації н-ня, попередить небажане загострення соц конфліктів і сприятиме зростанню РЖ н-ня.

Велику увагу слід приділяти прискореному фор-ню моделі соц інтегрованого сус-ва, яке здатне опт узгодити різні, навіть полярно протилежні інтереси окремих осіб та соц груп, а також ств гнучку сис-му загальноприйнятих сусп цінностей.

Соц інтеграція як найважливіший компонент соц розвитку та досягнення якісно нового РЖ н-ня має ставити за мету не лише по­ліпшення стану тих чи інших верств н-ня та окремих осіб, досягнення певних локальних цілей у соц секторі. Передусім необхідно ств умови, що забезпечуватимуть фор-ня такої моделі соц-ек розвитку, яка хар-зуватиметься справедливим відношенням до інд-дів, сприятиме гар­монізації відносин між соц верствами н-ня Укр і на цій основі ств-тиме підгрунтя для досягнення заг сусп згоди і злагоди.

За своєю суттю соц інтегроване сус-во — це сус-во, що Існує для всіх і для кожного, сус-во, що має забезпечувати умови для повної самореалізації потенційних можливостей кожної особи. Ін словами, це сус-во, в якому відсутні будь-які форми і механізми соц-ек дискримінації та переваги і привілеї суб'єктам та сусп спільнотам у процесі реалізації таких можливостей.

Зважаючи на практичні труднощі становлення соц інтегрованого сус-ва, можна більш реалістично окреслити визначену мету: ств-ня таких умов життя громадян, за яких всі почували б свою заінтересованість у мирному і безконфліктному розвитку сус-ва, забезпечення в сус-ві такого стану, аби всі без винятку його члени відчували, що найважливіші інститути держави і сус-ва адекватно реагують на їх запити і потреби.

Безперечно, ефективна держ підтримка належного РЖ найбільш вразливих верств н-ня, вдосконалення механізмів їх соц захисту — дуже важливий напрям держ політики. Але без вирішення надзвичайно складного кола проблем, пов'язаних із збереженням та відновленням "середнього" класу, як гаранта соц стабільності та основної інтел-продуктивної сили сус-ва, абсолютно неможливий подальший стійкий розвиток соц-ек сис-ми Укр.

*ЖР н-ня великою мірою визначає ситуація, що складається в ек-ці країни. В суч умовах РЖ н-ня Укр у кінцевому рахунку визначатиметься тим, наскільки успішно та у якому обсязі будуть реалізовані ек реформи, що є основною умовою забезпечення процесів сусп трансформації, спрямованої на досягнення нашою державою світ рівня життя.

Перші наслідки (переважно непродуманого) реформування ек відносин та безсистемної стр-ної перебудови вир-ва загострили кризову ситуацію, яка суттєво позначилась на ЖР н-ня і призвела до значного погіршення якісних хар-к життєд-ті та осн показників спож-ня переважної більшості громадян країни.

На жаль, соц політика останніх років реалізується в Укр не за рахунок підвищення ефективності вир-ва, збільшення обсягів ВВП, а, переважно, шляхом посилення фіскально-перерозподільчих процесів і грош емісії (у всіх її різновидах), що в основному живить не реал, а фіктивну та "тіньову" ек-ку. Природно, що в умовах недостатнього фін і ресурсного забезпечення Інноваційні процеси заморожуються, а кризові процеси загострюються. Останнє зумовлює погіршення ЖР н-ня, посилення процесів його маргіналізації та небезпечного соц розшарування, призводить до загострення у сус-ві соц антагонізмів.

Системний аналіз та реальне розуміння масштабності макроек диспропорцій, що виникли внаслідок гіперінфляційних потрясінь в умовах кризової стагнації ек-ки та призвели до еквівалентного зниження ЖР н-ня Укр, може сприяти розробці засад реалістичної соц-ек політики. Нова політика соц відродження має базуватися на наук розумінні реал стану ЖР н-ня Укр і найбільш повно враховувати залежність його зростання від реал стану ек-ки та перспектив її подальшого розвитку.

Деструктивний вплив інфляції на вітч ек-ку, а також з'ясування її глибинних причин потребують ґрунтовного аналізу. На сьогодні більшість фахівців вважають, що негативний вплив інфляції полягає у постійному підвищенні цін. Проте це не завжди так. Якби інфляція не спотворювала співвідношення між цінами і доходами, що об'єктивно склались у сусп гос-ві, а лише пропорційно їх підвищувала, то останнє практично не викликало б ніяких ек і соц потрясінь.

Схема впливу інфляції на ек-ку і жит рівень н-ня досить проста. Коли емісійна напруженість і темпи знецінення грошей досягають достатньо високого рівня, тобто коли н-ня починає реально відчувати знецінення грошей як важкий ек тягар, тоді у всіх неминуче виникає стихійне бажання макс-но зменшити розміри особистої каси. Всі починають якомога швидше збувати з рук знецінені гроші. Н-ня скорочує до мінімуму період між отриманням і витратою грошей. В цих умовах паперові гроші і гроші на депозитах перестають бути засобом збереження реал цінності; цю функцію починають виконувати окремі тов-еквіваленти або іноземна валюта. Останнє об'єктивно призводить або до звуження тов-грош відносин, або до їх "доларизації", або до поєднання цих двох явищ. У таких умовах особливого поширення набувають ринк відносини, побудовані на натурал-бартерному обміні.