
1 курс / ОТК 1 курс-20191213T204228Z-001 / ОТК / Л_тература по ОТК / otksp_STZI_press для диска
.pdf
9.11 Комплексні функції та частотні характеристики довгих ліній
9.11.1 Види КФ ліній та основні співвідношення
Комплексні передатні функції (КПФ) лінії можна ввести, якщо вважати лінію чотириполюсником (рис.9.32), у якого діями є комплексні амплітуди U m1
або I m1 , а відгуками – комплексні амплітуди U m2 або I m2 . Для ДЛ використовують такі основні види КПФ:
1)комплексний коефіцієнт передачі за напругою H U (ω) =U m2 /U m1 ;
2)комплексний коефіцієнт передачі за струмом H I (ω) = I m2 / I m1 .
Розглядаючи лінію як двополюсник, застосовують комплексні вхідні функції (КВФ):
3)комплексний вхідний опір Z вх(ω) =U m1 / I m1 ;
4)комплексна вхідна провідність Y вх(ω) = I m1 /U m1 .
Аналізуючи комплексні функції (КФ) лінії – КПФ і КВФ, вважають відомими основні параметри лінії: довжину l ; хвильовий опір Z хв (реальна
лінія) або Rхв (ідеальна лінія); фазову швидкість поширення |
хвиль v ; ко- |
ефіцієнт ослаблення для реальної лінії α = const або α(ω) . |
|
I m1 |
I m2 |
|
Z н |
U m1 |
U m2 |
l |
|
Рисунок 9.32 – Схема для аналізу КФ і частотних характеристик ДЛ
Щоб вивести співвідношення, які описують КФ, використовують системи рівнянь (див. табл.9.4 і 9.6):
1) для реальної лінії
|
U m1 =U m2chγl + Z хв I m2shγl = |
U |
m2 |
[chγl +(1/ Z′н)shγl]; |
(9.135) |
||||||||||||||
|
|
I m1 = I m2chγl +( |
U |
m2 / Z хв)shγl = I m2 (chγl + Z′нshγl); |
|||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||||
2) для ідеальної лінії |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
[cosβl + j(1/ Z′ |
|
|
|
||||||
U |
=U |
|
cosβl + jR |
|
|
|
I |
m2 |
sinβl =U |
|
|
)sinβl]; |
|
||||||
|
m1 |
|
m2 |
|
|
|
хв |
|
|
|
|
m2 |
|
н |
|
(9.136) |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
I m1 = I m2cosβl + j( |
U |
m2 / Rхв)sinβl = I m2 (cosβl + jZ′нsinβl). |
|
|||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
У рівняннях (9.135) і (9.136) від частоти залежать: |
|
|
|
||||||||||||||||
1) для ідеальної лінії |
|
|
|
|
β(ω) = ω/ v ; |
|
|
|
(9.137) |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
461 |

2) для реальної лінії α(ω) , якщо враховувати частотні залежності первинних параметрів R1 і (або) G1
β(ω) ≈ ω/ v . |
(9.138) |
З огляду на співвідношення (9.137) і (9.138), вираз βl , який входить до аргументів гіперболічних і тригонометричних функцій рівнянь (9.139) і (9.136), можна записати у вигляді:
βl = ωl / v = ωτз, |
(9.139) |
де τз = l / v – затримка синусоїдного коливання в лінії.
Вирази для основних КФ ДЛ, отримані із застосуванням рівнянь (9.135), (9.136) і (9.139), наведені в табл.9.18.
Таблиця 9.18 – Комплексні функції довгих ліній
КФ |
|
Ідеальна ДЛ |
|
Реальна ДЛ ( α= const) |
||||||
H U (ω) |
|
|
Z′н |
|
|
|
Z′н |
|
||
|
Z′нcosωτз + jsinωτз |
|
Z′нch(αl + jωτз )+sh(αl + jωτз ) |
|||||||
|
|
|
||||||||
H I (ω) |
|
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
cosωτз + jZ′нsinωτз |
|
ch(αl + jωτз )+ Z ′нsh(αl + jωτз ) |
|||||||
|
|
|
||||||||
Z вх(ω) |
|
Rхв |
Z′н + jtgωτз |
|
|
|
Z хв |
Z′н + th(αl + jωτз) |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
1+ jZ′нtgωτз |
|
1+ Z′нth(αl + jωτз) |
|||||||
|
|
|
|
|
||||||
Y вх(ω) |
|
Gхв |
Y ′н + jtgωτз |
|
|
Y хв |
Y′н + th(αl + jωτз) |
|
||
|
1+ jY′нtgωτз |
|
1+Y′нth(αl + jωτз) |
|||||||
|
|
|
|
|
Как видно з формул (табл.9.18), КФ залежать не тільки від параметрів лінії, але й від опору навантаження. У практиці найважливішими є такі режими: навантаження лінії на хвильовий опір (режим узгодження); коротке замикання вихідних затискачів ДЛ і варіант Rн << Rхв (Rн′ <<1) ; холостий хід і варіант
Rн >> Rхв (Rн′ >>1) ; навантажування лінії на реактивний опір (L чи C).
Головну увагу при цьому надають ідеальним ДЛ і ДЛМВ, у яких ослаблення αl<<1.
9.11.2 КФ і частотні характеристики узгодженої лінії
У режимі узгодження Z′н =1, тому КПФ H U (ω) і H I (ω) збігаються, а
вхідні опори і провідності дорівнюють хвильовим. Перетворені вирази для КПФ, КВФ, АЧХ і ФЧХ наведені у табл.9.19, а графіки – на рис.9.33.
Графіки АЧХ (рис.9.33, а) відповідають ідеальній лінії ( α = 0), а також – реальним лініям з постійним коефіцієнтом ослабления ( α = const ) і з коефіцієнтом ослаблення, який змінюється за частотою за типовим законом
α(ω) = α0 (1+ k ω) .
462 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |

ФЧХ (рис.9.33, б) узгоджених ліній змінюються за лінійним законом, що забезпечує однаковий час затримки τз синусоїдних коливань з різними часто-
тами в лінії:
u2 (t) =U m2 cos(ωt −ωτз) =U m2 cos[ω(t −τз)] .
Таблиця9.19 – КФ, АЧХіФЧХузгодженихДЛ
КФ, ЧХ |
|
Ідеальна ДЛ |
|
|
Реальна лінія ( α= const) |
||||||
H U (ω) = H I (ω) |
1 |
|
|
= |
|
|
|
1 |
= |
||
|
cosωτз + jsinωτз |
|
ch(αl + jωτз )+sh(αl + jωτз ) |
||||||||
|
|
= e |
− jωτз |
|
|
|
= e |
−(αl + jωτз ) |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
АЧХ, HU (ω) = H I (ω) |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
e−αl |
|
ФЧХ, ϕU (ω) = ϕI (ω) |
|
|
|
|
|
|
|
−ωτз |
|
|
|
Z вх(ω) |
|
Rхв |
|
|
|
|
Z хв |
||||
Y вх(ω) |
|
Gхв |
|
|
|
|
Y хв |
||||
HU (ω) = H I (ω) |
|
|
|
|
|
|
|
Ідеальна лінія |
|||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
e−αl – const Реальні |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
лінії |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
e |
−α0 (1+k ω)l |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
а |
ω1 |
|
|
|
ω |
|
|
|
||
ϕU (ω) = ϕI (ω) |
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0
ω
−ω1τз
б
Рисунок 9.33 – Графіки ЧХ узгоджених ліній: а – АЧХ; б – ФЧХ
Незмінність АЧХ ідеальної та реальної лінії з α = const разом з лінійністю ФЧХ обумовлюють практичне застосування режиму узгодження, завдяки неспотвореній передачі сигналів у лінії. Іноді припустимою є наявність спотворень сигналів і у випадку α(ω).
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
463 |

9.11.3КФ і частотні характеристики лінії при короткому замиканні вихідних затискачів і при Rн << Rхв
Оскільки при короткому замиканні лінії (рис.9.13, а) Z′н = 0, КПФ H U (ω) (див. табл.9.18) позбавлена сенсу. У цьому випадку розглядають КПФ H I (ω) , а також КВФ Z вх(ω) , причому частотні характеристики (ЧХ) замкненої
на кінці лінії подібні ЧХ паралельного резонансного контуру.
Здобуті після підстановки Z′н = 0 у формули (табл.9.18) точні співвідношення для H I (ω) , Z вх(ω) , АЧХ і ФЧХ ідеальної ДЛ, а також при-
близні вирази тих самих КФ, АЧХ і ФЧХ для ДЛМВ ( αl <<1) зведено до табл.9.20.
Графіки ЧХ ідеальної ДЛ і ДЛМВ, побудовані за формулами (табл.9.20), зображено відповідно на рис.9.34 і 9.35.
Аналіз АЧХ (рис.9.34, а, в і 9.35, а, в) показує, що короткозамкнені лінії є багаторезонансними (багатохвильовими) системами з кратними значеннями резонансних частот:
|
|
|
|
|
ωрезn = nπ/ 2τз, |
n =1, 3, 5... . |
|
|
|
|
|
(9.140) |
||||||||||||||
Таблиця 9.20 – КФ, АЧХ і ФЧХ короткозамкненої ДЛ |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
КФ, ЧХ |
|
|
ІДЛ |
|
Приблизні співвідношення для |
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
ДЛМВ ( αl<<1) |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
H I (ω) |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
cosωτз |
|
|
cosωτз |
+ jαl sin ωτз |
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
АЧХ, H I (ω) |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
cosωτз |
|
|
|
|
|
|
cos2ωτз |
+ (αl sin ωτз )2 |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
ФЧХ, ϕI (ω) |
0, якщо cosωτз > 0; |
|
|
|
−arctg(αl tgωτз ) |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
π, якщо cosωτз < 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Z вх(ω) |
jRхвtgωτз |
|
|
|
Rхв |
αl + jtgωτз |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1+ jαltgωτз |
|
|
|
|
|
|||||
АЧХ, Zвх(ω) |
Rхв |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(αl)2 + tg2ωτз |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
tgωτз |
|
|
|
|
Rхв 1+(αltgωτз)2 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
ФЧХ, ϕ |
|
(ω) |
π/2, якщо tgωτз > 0; |
|
|
|
tgωτз |
|
− |
α |
ωτ |
|
|
|
||||||||||||
|
Z |
|
|
|
arctg |
αl |
|
arctg( l tg |
|
|
з) |
|||||||||||||||
|
|
|
−π/ 2, якщоtgωτз < 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
464 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |

H I (ω) |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
0 |
π/ 2τз |
π/ τз |
3π/ 2τз |
2π/ τз |
5π/ 2τз |
ω |
ϕI (ω) |
|
а |
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
ω |
|
|
|
|
|
|
|
− π |
|
|
|
|
|
|
− 2π |
|
|
|
|
|
|
− 3π |
|
б |
|
|
|
|
Zвх (ω) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ідеальний |
|
|
|
|
|
|
контур |
|
|
|
|
0 |
|
в |
|
|
|
ω |
ϕZ (ω) |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
π/ 2 |
|
|
|
|
|
|
0
ω
− π/ 2
г
Рисунок 9.34 – ЧХ замкненої на кінці ІДЛ:
а, б – АЧХ і ФЧХ H I (ω) ; в, г – АЧХ і ФЧХ Z вх(ω)
Для частоти першого резонанса ωрез1 співвідношення між довжиною лінії та довжиною хвилі становлять:
lрез1 |
= τзv = |
πv |
= |
v |
= |
λрез1 |
; |
lрезn = |
nλрез1 |
. |
(9.141) |
|
2ωрез1 |
4 fрез1 |
4 |
4 |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
З формули (9.141) виходить, що на резонансних частотах довжина короткозамкненої лінії кратна чверті довжини хвилі резонансної частоти.
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
465 |

H I (ω) 1/ αl
1
0
ϕI (ω)
0
−π
−2π
−3π
Zвх (ω)
Rхв/ αl
Rхвαl
0
ϕZ (ω)
π/ 2
0
− π/ 2
π/ 2τз |
π/ τз |
3π/ 2τз |
2π/ τз |
5π/ 2τз |
ω |
а
ω
б
Одиночний контур (Qе1)
в |
ω |
ω
г
Рисунок 9.35 – ЧХ замкненої на кінці ДЛМВ (αl = 0,1): а, б – АЧХ і ФЧХ H I (ω) ; в, г – АЧХ і ФЧХ Z вх(ω)
На резонансних частотах ωрез n АЧХ коефіцієнта передачі за струмом і
повний опір мають максимуми (рис.9.34, а, в; і 9.35, а, в). В ідеальної ДЛ ці екстремуми прямують до нескінченності, а у ДЛМВ становлять:
Z (ωрез n ) = Rрез = Rхв / αl ; H I (ωрез n ) =1/ αl . |
(9.142) |
466 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |

Аналогічні характеристики для повного опору та струму в індуктивній вітці мають паралельні резонансні контури. Схожість ЧХ лінії та контуру підтверджується також виглядом ФЧХ (рис.9.34, б, г і 9.35, б, г).
Визначити параметри еквівалентного паралельного контуру можна, прирівнявши його смугу пропускання і значення еквівалентного резонансного опору аналогічним параметрам лінії на частоті ω .
Щоб оцінити смугу пропускання АЧХ H I (ω) , використовують абсолютну
розстройку ∆ω = ω−ωрез1 , що дозволяє записати змінну ωτз |
і рівняння для ви- |
|||||||||||||||||
значення СП: |
ωτз = (ωрез1 + ∆ω)τз = π/ 2 + ∆ωτз; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
1 |
, |
(9.143) |
||
де ∆ωп |
cos2 (π/ 2 + ∆ωпτз) + (αl)2 sin 2 (π/ 2 + ∆ωпτз ) |
|
αl |
2 |
|
|||||||||||||
– абсолютна розстройка на границях СП. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Приблизний розв’язок рівняння (9.143) з використанням перших членів |
||||||||||||||||||
розкладання функцій синус (косинус) поблизу значення аргумента |
π/ 2 дає |
|||||||||||||||||
приблизні співвідношення для СП АЧХ: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
∆ωп ≈ αl = |
2αl |
ωрез1 ; |
2∆ωп ≈ |
|
4αl |
ωрез1. |
|
(9.144) |
|||||||||
|
|
|
|
|
π |
|
||||||||||||
|
|
τз |
π |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
З формул (9.142) і (9.144) виходять співвідношення для добротності та ха- |
||||||||||||||||||
рактеристичного опору еквівалентного паралельного контуру: |
|
|
||||||||||||||||
|
Qe1 = |
ωрез1 |
|
π |
|
Rрез |
|
4 |
|
18 |
|
|
|
|
||||
|
|
|
≈ |
|
; ρe1 |
= |
|
≈ |
|
Rхв . |
|
|
|
(9.145) |
||||
|
2∆ω |
4αl |
Q |
π |
|
|
|
|||||||||||
|
|
п |
|
|
|
|
|
е1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдяки періодичності тригонометричних функцій, які входять у вирази для АЧХ ДЛМВ, значення СП 2∆ωп однакові для всіх резонансних частот. То-
му добротності та характеристичні опори еквівалентних контурів на цих частотах становлять:
Q |
= |
ωрез n |
= |
nωрез1 |
= nQ |
|
= |
nπ |
; ρ |
|
= |
Rрез |
≈ |
4 |
R . |
(9.146) |
|
2∆ω |
|
|
4αl |
|
|
|
|||||||||||
e n |
|
|
2∆ω |
|
e1 |
|
|
e n |
|
Q |
nπ хв |
|
|||||
|
|
п |
|
|
п |
|
|
|
|
|
|
e n |
|
|
|
||
Поблизу частот, кратних |
π/ τз |
(довжина |
лінії кратна |
λ/ 2 ), |
характер |
змінювання Z вх (ω) і ϕZ (ω) (рис.9.34, в; г; і 9.35, в, г) подібний характеристи-
кам послідовного резонансного контуру. На цих частотах, як і в послідовному контурі, опір ІДЛ дорівнює нулю, а опір ДЛМВ мінімальний і становить Rхвαl .
Характеристики H I (ω) і ϕI (ω) не властиві послідовному контуру, оскільки
дією і відгуком для нього є напруги.
Слід зазначити, що ЧХ ліній та одиночних контурів аналогічні тільки поблизу резонансних частот (див. рис.9.34, в і 9.35, в, де АЧХ контурів показані
18 Зв’язок між ρе1 і Rхв непрямо підтверджується однотипністю вихідних розрахун-
кових співвідношень для цих вторинних параметрів: Rхв = L1 / C1 ; ρ = L / C .
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
467 |

пунктиром). При значних розстройках ( ω >> ωрез1 ) характеристики контуру і
лінії суттєво відрізняються і, насамперед, тим, що одиночний контур має тільки одну, а лінії – теоретично нескінченний ряд резонансних частот.
Для аналізу КФ і ЧХ, коли ослаблення в лінії залежить від частоти за відомим законом α(ω) , причому α(ω)l <<1, слушні співвідношення з табл.9.20,
в яких слід замінити α на α(ω) . Графіки АЧХ (рис.9.36) показують, що при
цьому зберігаються багатократні резонанси, однак максимуми АЧХ зменшуються, а СП розширюються із збільшенням номера резонансної частоти.
Аналогічно співвідношенням (9.145) і (9.146) можна ввести приблизні оцінки добротностей еквівалентних контурів для резонансних частот:
Q |
≈ π |
|
1 |
; Q |
≈ nπ |
1 |
|
. |
(9.147) |
|
|
|
|
||||||
e1 |
4 |
α(ωрез 1)l |
e n |
4 |
α(ωрезn )l |
|
|
||
|
|
|
|
||||||
З фізичної точки |
зору |
характеристики лінії, |
навантаженої |
на опір |
Rн << Rхв, наближаються до режиму короткого замикання лінії. Цей висновок
підтверджують аналітичні вирази (табл.9.21), здобуті внаслідок підстановки значення Rн′ <<1 у загальні вирази (табл.9.18) для H I (ω) і Z вх(ω) .
H I (ω) |
1/ α(ω)l |
HU (ω) |
|
1
0 |
π/ 2τз |
π/ τз |
3π/ 2τз |
2π/ τз |
5π/ 2τз |
ω |
Zвх (ω) |
|
|
а |
Rхв / α(ω)l |
|
|
|
|
|
|
|
|
Rхвα(ω)l
0 |
б |
ω |
|
|
Рисунок 9.36 – АЧХ замкненої на кінці лінії з ослабленням, яке залежить від частоти за законом α(ω) = α0 (1+ k ω) : а – АЧХ H I (ω) ; б – АЧХ Zвх (ω)
468 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |

Порівняння виразів (табл.9.20 і 9.21) показує, що за умови Rн << Rхв КФ,
АЧХ і ФЧХ ідеальної ДЛ та ДЛМВ збігаються з аналогічними характеристиками короткозамкненої ДЛМВ. Кількісна різниця є тільки у тому, що замість безрозмірної величини αl (входить у формули табл.9.20) у виразах для ідеальної та реальної ліній, навантажених на Rн << Rхв, записано відповідно Rн′ і (αl + Rн′ ) .
Отже, КФ, АЧХ і ФЧХ лінії з малими втратами і Rн << Rхв, з одного боку, відповідають характеристикам лінії з еквівалентними втратами αеl = αl + Rн′ , а, з іншого боку, – ідеальній лінії з еквівалентним навантаженням Rн′е = αl + Rн′ . Тому графіки ЧХ лінії, навантаженої на Rн << Rхв, аналогічні графікам АЧХ і ФЧХ замкненої на кінці ДЛМВ (рис.9.35).
Таблиця 9.21 – КФ, АЧХ і ФЧХ лінії при Rн << Rхв ( Rн′ <<1)
КФ, ЧХ |
|
|
|
|
ІДЛ |
|
|
|
|
Приблизні співвідношення для |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДЛМВ ( αl<<1) |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
H I (ω) |
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
||||||
|
cosωτз + jRн′sinωτз |
|
cos ωτз + j(αl + Rн′ ) sin ωτз |
|||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||
АЧХ, H I (ω) |
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
||||||||
cos2ωτз + (Rн′ sin ωτз )2 |
cos2ωτз + (αl + Rн′ )2 sin 2 ωτз |
|||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
ФЧХ, ϕI (ω) |
|
|
−arctg(R′tgωτ |
з |
) |
|
|
|
−arctg[(αl + R′ )tgωτ |
з |
] |
|
||||||
|
|
|
|
|
н |
|
|
|
|
|
|
н |
|
|
||||
Z вх(ω) |
|
|
Rхв |
Rн′ + jtgωτз |
|
Rхв |
(αl + Rн′ ) + jtgωτз |
|
|
|||||||||
|
|
1+ jRн′tgωτз |
|
|
1+ j(αl + Rн′ )tgωτз |
|
|
|||||||||||
|
|
|
(Rн′ )2 + tg2ωτз |
|
|
(αl + Rн′ )2 + tg2ωτз |
||||||||||||
АЧХ, Zвх (ω) |
Rхв 1+(Rн′tgωτз )2 |
|
Rхв 1+(αl + Rн′ )2 tg2ωτз |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
arctg |
tgωτз |
|
|
|
||
|
arctg |
tgωτз |
−arctg(Rн′tgωτз) |
|
|
|
− |
|
|
|
||||||||
ФЧХ, ϕZ (ω) |
|
|
αl + Rн′ |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
Rн′ |
|
|
|
|
|
−arctg[(αl + Rн′ )tgωτз] |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
9.11.4 КФ і ЧХ лінії при холостому ході та при Rн >> Rхв |
|
|
|
|||||||||||||||
Оскільки у розімкненій лінії (рис.9.11, а) |
Z′н → ∞ та I m2 = 0 , із сукуп- |
ності КПФ доцільно розглядати H U (ω) , а з КВФ – Y вх(ω) .
Отримані в результаті підстановки значення Z′н → ∞ (Y ′н = 0) до формул (табл.9.18) точні для ІДЛ та приблизні для ДЛМВ співвідношення для HU ( jω) ,
HU (ω) |
і ϕU (ω) (табл.9.22) цілком збігаються відповідно з H I (ω) , H I (ω) і |
ϕI (ω) |
для короткозамкненої лінії (табл.9.20). Здобуті аналогічно вирази для |
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
469 |

Y вх(ω) і Yвх (ω) |
(табл.9.22) відрізняються від |
Z вх(ω) |
і Zвх (ω) замкненої лінії |
|||||||||||||||||||||||
(табл.9.20) тільки множниками – Rхв |
(замкнена) і Gхв |
(розімкнена). ФЧХ ком- |
||||||||||||||||||||||||
плексної провідності розімкненої лінії ϕY (ω) |
і ФЧХ комплексного опору замк- |
|||||||||||||||||||||||||
неної лінії ϕZ (ω) також збігаються (див. табл.9.20 і 9.22). |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
Таблиця 9.22 – КФ, АЧХ і ФЧХ розімкненої лінії |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
КФ, ЧХ |
|
|
|
ІДЛ |
|
|
Приблизні співвідношення для |
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
ДЛМВ ( αl<<1) |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
H U (ω) |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
cosωτз |
|
|
|
cosωτз + jαl sin ωτз |
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
АЧХ, HU (ω) |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
cosωτз |
|
|
|
|
|
|
|
cos2ωτз + (αl sin ωτз )2 |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
ФЧХ, ϕ (ω) |
|
0, якщоcosωτз |
> 0; |
|
|
|
−arctg(αl tgωτз ) |
||||||||||||||||||
|
U |
|
|
< 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
π, якщоcosωτз |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
Y вх(ω) |
|
jGхвtgωτз |
|
|
|
|
Gхв |
|
αl + jtgωτз |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
1 |
+ jαltgωτз |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(αl )2 + tg2ωτз |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
АЧХ, Yвх (ω) |
|
Gхв |
|
tgωτз |
|
|
|
|
Gхв 1+(αltgωτз )2 |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
ФЧХ, ϕY (ω) |
|
π/2, якщо tgωτз > 0; |
|
arctg |
tgωτз |
−arctg(αl tgωτз) |
|||||||||||||||||||
|
|
−π/ 2, якщо tgωτз < 0 |
|
αl |
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Отже, характеристики ДЛ із замкненими і розімкненими вихідними за-
тискачами є дуальними. Це дозволяє використовувати для аналізу режиму холостого ходу ЧХ лінії в режимі короткого замикання (рис.9.34–9.36).
З аналізу АЧХ і ФЧХ розімкненої лінії як характеристик, дуальних зображеним на рис.9.35 і 9.36, виходять такі висновки:
1) подібно замкненій, розімкнена лінія має резонанси з кратними часто-
тами;
2) поблизу частот ωрез n (9.140) ЧХ аналогічні характеристикам послідовного резонансного контуру; на цих частотах АЧХ HU (ω) і повна провідність ІДЛ прямують до нескінченності, а для ДЛМВ становлять:
H (ωрез n ) =1/ αl ; Y (ωрез n ) = Gхв / αl ;
3) на резонансних частотах ωрез n довжина лінії кратна чверті довжини
хвилі резонансної частоти; 4) щоб розрахувати вторинні параметри еквівалентних послідовних кон-
470 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |