Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
33
Добавлен:
13.12.2019
Размер:
17.87 Mб
Скачать

Rнe =

 

 

 

Rн(1+ tg2 βlR )

 

.

(9.106)

 

2X нtg βlR +(Zн)2 tg2

 

1

βlR

 

Якщо увімкнути замість комплексного навантаження еквівалентний

відрізок лінії з активним

опором, можна застосувати співвідношення

(9.89) (9.97), замінивши в них

U

m2 на

U

mнe , I m2 на I mнe ,

Rн на Rнe , а змінну

 

y на yе = y +lR . Отримані вирази наведені в табл.9.11.

 

Таблиця 9.11 – Співвідношення для режиму змішаних хвиль в ідеальній лінії при комплексному навантаженні

 

 

Параметри

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Співвідношення

 

 

 

 

 

 

 

 

Комплексні амплітуди

 

 

U

mнe =

 

 

 

 

 

 

 

U m2

 

 

 

;

 

 

 

 

напруги і струму на виході

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos

βlR j(1/ Rнe )sin βlR

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

відрізку еквівалентної лінії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I m2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I mнe =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos βlR jRнesin βlR

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Комплексні амплітуди

U m ( y) =U mнe[cosβye + j(1/ Rнe )sin βye ] ;

 

 

 

 

 

I m ( y) = I mнe (cosβye + jRнesin βye )

 

 

 

 

Амплітуди

U m ( y) =U mнe

 

cos2βye +(1/ Rнe )sin 2βye ;

 

 

 

 

Im ( y) = Imнe

 

cos2βye + Rнesin 2βye

 

 

 

 

Початкові фази

 

 

 

 

 

ψu ( y) uнe +arctg

tgβye

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Rнe

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ψi ( y) uнe +arctg (Rнetgβye )

 

 

 

 

 

Нормований

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Rнe + jtg βye

 

 

 

 

 

 

 

 

комплексний опір

 

 

 

 

 

Z ( y)

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1+ jRнetg βye

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модуль і аргумент

 

R

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0, R

> R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

комплексного

ρ( y) =

хв

;

 

 

 

 

 

 

хв

 

 

 

нe

 

ϕρ( y) = −2βye +

 

нe

 

 

 

коефіцієнта відбиття

 

Rнe+ Rхв

 

 

 

 

 

 

 

 

π, Rнe < Rхв

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз співвідношень у табл.9.11 і графіків на рис.9.17 показує, що при

комплексному навантаженні розподіли

 

U m ( y) ,

 

I m ( y) , ψu ( y) , ψi ( y) ,

 

 

 

R ( y) ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X ( y) ,

Z ( y) мають характерні для режиму змішаних хвиль особливості, які

відрізняються від режиму навантаження на активний опір тільки зсувом на величину lR < 0 . Тому в кінці лінії амплітуди напруги та струму не мають

максимумів і мінімумів, а найближчі від навантаження екстремуми (рис.9.17, б) лежать у перерізі, який відповідає додатному значенню lR з виразу (9.105).

Слід зазначити, що для ye >lR формули в табл.9.11 відповідають розглянутій лінії, а для y < lR – увімкненому відрізку лінії.

 

 

 

Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1

431

9.9 Методи узгодження довгих ліній

Режим біжних хвиль, який потребує узгодження навантаження з хвильовим опором лінії, широко застосовують у пристроях СТЗІ. Так, у малопотужних радіотехнічних пристроях використовують переваги цього режиму, а саме, неспотворену передачу сигналів, а в енергетичних потужних пристроях – мінімальні втрати і максимальний ККД. Однак не завжди можна підібрати стандартні кабелі для заданого навантаження або навпаки, змінити опір навантаження відповідно до заданого хвильового опору лінії. Тоді слід використовувати узгоджувальні пристрої лінії з навантаженням (рис.9.18, а).

Z вх = Z хв

а

 

Em

1

Z н

Z i

Z вх

2

Z вих

б

Рисунок 9.18 – Узгодження лінії: а – з навантаженням; б – з джерелом (1 – узгоджувальний пристрій лінії з навантаженням,

2 – узгоджувальний пристрій джерела з лінією)

Крім узгодження лінії з навантаженням, також узгоджують джерело з лінією (рис.9.18, б). При цьому, залежно від критерію узгодження, узгоджувальні пристрої забезпечують виконання таких умов:

1) Z вх = Z*i – передачу максимальної активної потужності до навантажен-

ня;

2)Rвх >> Ri – максимальний ККД;

3)Z вих = Z хв – усунення відбиття сигналу від входу лінії.

Щоб зменшити власні активні втрати, узгоджувальні пристрої мають містити високодобротні, а в першому наближенні – реактивні елементи.

В інженерній практиці вважають, що хвильовий опір є активним ( Z хв = Rхв). Тому одним з основних параметрів радіочастотних кабелів є вели-

чина Rхв (типові значення 75 і 50 Ом). При цьому втратами нехтують або засто-

совують спеціальні заходи для балансування ліній (забезпечення активного характеру хвильового опору в заданому частотному діапазоні).

Для збалансованих довгих ліній (ЗДЛ) виконується умова:

R1

=

G1

,

(9.107)

L

C

 

 

 

1

1

 

 

за якої хвильовий опір лінії (див. табл.9.5) є активним:

432

Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін.

Z

хв

=

Z1 =

R1 + jωL1 =

L1(R1 / L1 + jω) =

L1 = R . (9.108)

 

 

Y1

G1 + jωC1

C1(G1 / C1 + jω)

хв

 

 

 

C1

Оскільки

у

реальних ліній зазвичай

R1 / L1 >G1 / C1,

щоб задовольнити

умові (9.107),

збільшують індуктивність

L1

шляхом послідовного увімкнення

додаткових індуктивних котушок рівномірно вздовж лінії (вперше такий прийом запропонував Пупін11) або застосовують магнітопровідні матеріали (автор

– Краруп12). Тому ці способи балансування називають «пупенізація» і «крарупізація» за прізвищами вчених.

Перевагою збалансованих ліній також є те, що коефіцієнт ослаблення (див. табл. 9.7) α ≈ 0,5(R1 / Rхв +G1Rхв) , з огляду на формулу (9.108), приймає

найменше значення (при всіх можливих значеннях Rхв): α ≈ R1G1 .

У діапазоні порівняно низьких частот як узгоджувальні пристрої використовують трансформатори, у тому числі зв’язані резонансні контури. Із зростанням частоти застосування трансформаторів стає неефективним через вплив міжвиткових і міжобмоткових ємностей і збільшення втрат. Тому в узгоджувальних пристроях на вищих частотах як трансформатори або як реактивні елементи застосовують відрізки ДЛ.

Враховуючи вищезгадане, головну увагу в подальшому розгляді приділено методам узгодження за допомогою відрізків ДЛ. При цьому для спрощення аналізу узгоджувані відрізки і лінії вважаються ідеальними, а для скорочення викладення розглядаються тільки методи узгодження ліній з навантаженням.

9.9.1 Застосування відрізків ліній як трансформаторів

Використання ліній як трансформаторів (рис.9.19) базується на тому, що вхідний опір відрізку лінії, довжина якого не кратна половині довжини хвилі, відрізняється від опору навантаження. Загальний вираз для вхідного опору лінії (див. табл.9.6), використовуючи прийняті на рис.9.19 позначення, можна записати у вигляді:

11Пупін Михаїле (1858–1935) – американський фізик і електротехнік. Серб за походженням. Емігрував у США (1874), де закінчив Колумбійський ун-т (1883). Навчався у Кембридзькому і Берлінському ун-тах (1885-89). З 1889 р. професор теоретичної фізики заснованого ним електротехнічного ф-ту Колумбійського ун-ту, декан цього ф-ту (1891-1931). Розрахував і дослідами підтвердив можливість збільшення дальності телеграфного та телефонного зв’язку по кабельних лініях. Йому належать також дослідження з фізики рентгенівських променів і розробка методів їх застосування.

12Краруп Карл, С. E. Krarup – данський інженер, запропонував спосіб збільшення дальності передачі по кабелях зв’язку, штучно збільшуючи їхню індуктивність (1902).

 

 

 

Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1

433

Z

вх

= R

 

Z н + jRхв.трtg(2πlтр / λтр)

.

(9.109)

 

 

 

хв.тр R

+ jZ

н

tg(2πl

тр

/ λ

тр

)

 

 

 

 

 

 

 

хв.тр

 

 

 

 

 

 

 

 

Найширше практичне застосування мають так звані чвертьхвильові

трансформатори ( λ/ 4 -трансформатори),

 

 

довжина

яких дорівнює

непарній

кількості λтр / 4: lтр = (2n +1)λтр / 4.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

При цьому 2πlтр / λтр =(2n +1)π / 2 і вхідний опір (9.109) становить:

 

 

Z

вх

= R2

 

/ Z

н

.

 

 

 

 

 

(9.110)

 

 

 

хв.тр

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z вх

Rхв.тр

 

 

 

Z н

lтр

Рисунок 9.19 – Відрізок лінії як трансформатор

Співвідношення (9.110) показує, що λ/ 4 -трансформатор аналогічний ідеальному трансформатору. Оскільки коефіцієнт трансформації в даному випадку дорівнює Rхв.тр і має розмірність опору, λ/ 4 -трансформатор, на відміну

від ідеального, змінює характер опору (індуктивний на ємнісний і навпаки).

В окремому випадку, коли навантаження є активним ( Z н = Rн), вхідний опір λ/ 4 -трансформатора також активний:

R

= R2

/ R .

(9.111)

вх

хв.тр

н

 

Вираз (9.111) дозволяє обгрунтувати принцип

і виконати розрахунок

λ/ 4 -трансформатора для узгодження активного навантаження Rн з лінією, яка має хвильовий опір Rхв.л. Для цього λ/ 4 -трансформатор вмикається між лінією та навантаженням і забезпечує рівність Rвх = Rхв.л, яка дозволяє визначити з формули (9.111) шуканий хвильовий опір трансформатора:

Rхв.тр = Rхв.лRн .

(9.112)

Отже, для узгодження лінії та активного навантаження хвильовий опір λ/ 4 -трансформатора має дорівнювати середньому геометричному опору навантаження і хвильового опору лінії.

На рис.9.20 зображені схеми увімкнення λ/ 4 -трансформаторів для узгодження ліній при двох активних навантаженнях Rн1 = 4Rхв.л і Rн2 = Rхв.л/4 , а

також графіки U m ( y) , I m ( y) , ψu ( y) , ψi ( y) , R( y) , X ( y) .

434

Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін.

Rхвл Rхв.тр

U m ( y)

I m ( y)

yλ/ 4

ψi ( y) ψu ( y)

y

R( y)

y

X ( y)

 

λ/ 4 -трансформатори

I m2

Rн1

U m2

Rхвл

R

 

хв.тр

а

I m ( y )

U m2

Im 2

 

U m ( y)

 

 

0

y

λ/ 4

б

 

 

π

 

ψu ( y) ψi ( y)

3π/4

 

 

π/2

π/4

0 y

в

R( y)

Rн1

Rхв.л

 

0

X ( y)

y

г

 

I m2

Rн2

U m2

I m2

U m2

0

π

3π/4

π/2

π/4

0

Rхв.л

Rн2

0

Рисунок 9.20 – Узгодження ідеальної лінії з активним навантаженням ( Rн1 = 4Rхв.л ; Rн2 = Rхв.л/4 ) λ/4-трансформатором: а – схеми; розподіли: б – амплітуд напруги та струму; в – початкових фаз напруги та струму ( ψu 2 = ψi2 = 0 ); г – опорів

 

 

 

Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1

435

При Rн1 = 4Rхв.л

хвильовий опір

λ/ 4 -трансформатора

Rхв.тр = 2Rхв.л,

а

при Rн2 = Rхв.л/4 опір

Rхв.тр = 0,5Rхв.л.

Різницю хвильових

опорів ліній

та

λ/ 4 -трансформаторів на схемах позначають різницею відстаней між провідниками: чим більша ця відстань, тим менша погонна ємність і більший хвильовий опір і навпаки (див. рис.9.20, а). Практично, у випадку Rхв.тр < Rхв.л,

трансформуючу лінію створюють з основної лінії, збільшуючи її товщину за допомогою трубок.

Аналіз графіків (рис.9.20) показує, що в λ/ 4 -трансформаторі спостерігається режим змішаних, а в лінії – біжних хвиль. Можна показати, що КСХ, який був би в лінії з тим самим навантаженням без узгодження kсх.л, і

КСХ у λ/ 4 -трансформаторі kсх.тр пов’язані співвідношенням:

kсх.тр = kсх.л .

Відносно малі розміри і зменшене значение КСХ λ/ 4 -трансформатора обумовлює широке застосування цього способу узгодження ліній як з навантаженням, так і між двома лініями за умови різних значень хвильових опорів13.

Трансформуючі властивості відрізків ДЛ використовують для узгодження ліній при комплексному опорі. Застосовують такі способи узгодження

(рис.9.21):

1)увімкнення λ/ 4 -трансформатора у переріз лінії з активним опором

(рис.9.21, а);

2)компенсація реактивної складової провідності навантаження за допомогою паралельно увімкненого відрізку короткозамкненої або розімкненої лінії

з подальшою трансформацією активної провідності навантаження λ/ 4 -трансформатором (рис.9.21, б);

3) вибір довжини трансформуючого відрізку lтр (загалом lтр ≠ λ/ 4 ) і його хвильового опору Rхв.тр, щоб забезпечити рівність вхідного опору транс-

форматора хвильовому опору лінії (рис.9.21, в).

Координату перерізу лінії АБ з активним опором можна визначити експериментально за максимумом або мінімумом амплітуди напруги. Щоб знайти відстань lR від навантаження до цього перерізу і значення опору RАБ у ньому

(рис.9.21, а), можна застосувати співвідношення (9.105) і (9.106), отримані при розгляді режиму змішаних хвиль для комплексного навантаження. Враховуючи позитивний знак величини lR і прийняті вище позначення, ці співвідношення ма-

тимуть вигляд:

13 Аналогічній принцип застосований у так званій «освітленій» оптиці, де для зменшення відбиття від лінз використовують шар матеріала товщиною λ/ 4 , у якого коефіцієнт заломлення світла дорівнює середньому геометричному коефіцієнтів заломлення у склі та повітрі.

436

Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін.

 

 

 

1

 

 

(Z)2

1

 

 

(Z)2

1

2

 

 

 

 

l

 

=

 

 

+

 

+

 

;

(9.113)

R

β

arctg

 

н

 

 

н

 

 

1

 

 

 

 

 

2X

 

 

 

2X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

н

 

 

 

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

RАБ =

Rхв.л

 

Rн(1+ tg2 βlR )

 

 

 

,

(9.114)

 

 

12Xнtg βlR +(Zн)2 tg2 βlR

де Rн′ = Rн / Rхв.л;

X н

= X н / Rхв.л;

Zн

= Zн / Rхв.л

 

нормовані опори на-

вантаження лінії.

B

λ/ 4

А

lR

λ/ 4

 

RАБ

 

 

lш

R

R

R

Z н

R

R

Y н

хв.л

хв.тр

хв.л

 

хв.л

хв.тр

 

 

Б

 

 

 

Rхв.ш

Г

а

 

lтр

б

 

в

 

 

 

 

Z н

 

 

 

 

 

 

 

 

Rхв.л

Rхв.тр

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 9.21 – Способи узгодження ліній з комплексним навантаженням за допомогою трансформуючих відрізків

Для узгодження RАБ з Rхв.л

хвильовий опір

λ/ 4 -трансформатора

(рис.9.21, а) на підставі виразу (9.112) має становити:

 

Rхв.тр =

Rхв.лRАБ .

(9.115)

У колі (рис.9.21, а) у λ/ 4 -трансформаторі та ділянці лінії від комплексного навантаження до перерізу АБ буде режим змішаних, а в іншій частині лінії –

режим біжних хвиль.

 

ліній (рис.9.21, б),

 

Відрізки

короткозамкнених чи

розімкнених

які

увімкнено до лінії паралельно, називають шлейфами.

 

 

Ідеальні

шлейфи мають тільки

реактивні

комплексні опори

jX ш

(провідності jBш ). Тому, якщо увімкнути паралельно навантаженню з комплексною провідністю Y н = Gн jBн (рис.9.21, б) шлейф, у якого Bш = −Bн , еквівалентна провідність навантаження стає активною Gн. Далі для узгодження достатньо увімкнути в лінію λ/ 4 -трансформатор з хвильовим опором:

Rхв.тр = Rхв.л / Gн .

(9.116)

 

 

 

Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1

437

У шлейфі встановлюється режим стійних хвиль, а в λ/ 4 -трансформаторі та лінії – відповідно режими змішаних і біжних хвиль. Слід також враховувати, що такий спосіб узгодження застосовують тільки тоді, коли є можливість змінювати параметри навантаження (загалом Gн 1/ Rн).

При узгодженні комплексного навантаження за допомогою трансформуючого відрізку лінії (рис.9.21, в) параметри цього відрізку (lтр та Rхв.тр)

можна визначити з виразу (9.109) за умови Z вх = Rхв.л:

R

=R

 

Z н+jRхв.трtg(βтрlтр)

=R

 

Rн+j[Xн+ Rхв.трtg(βтрlтр)]

 

 

.(9.117)

 

 

+jZ

 

tg(β

l

 

)

R

X

 

tg(β

 

l

 

) +jR tg(β

 

l

 

)

хв.л

хв.тр R

н

тр

хв.тр

н

 

тр

 

тр

 

 

 

 

хв.тр

 

 

 

тр

 

 

 

хв.тр

 

 

тр

н

тр

 

 

 

Після перетворень з виразу (9.117) виходять два незалежних рівняння:

 

 

tg(βтрlтр) =

Rхв.трRхв.л RнRхв.тр

; tg(βтрlтр) =

 

 

Rхв.трX н

 

,

 

 

(9.118)

 

 

 

 

Rхв.лXн

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

RнRхв.л Rхв2 .тр

 

 

 

розв’язання яких призводить до співвідношень для розрахунку параметрів трансформуючого відрізку лінії:

R

 

= R

Zн2 RнRхв.л = R

(Zн)2 Rн

;

 

 

 

хв.тр

хв.л Rн Rхв.л

 

хв.л

Rн′ −1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Rхв.тр(Rхв.л Rн)

 

1

 

Rхв.тр

 

1

R

lтр =

 

arctg

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

βтр

Rхв.лXн

βтр

arctg

 

 

Xн

 

.

 

 

 

Rхв.л

 

 

 

 

 

(9.119)

(9.120)

Якщо параметри навантаження і хвильовий опір лінії такі, що підкореневий вираз у формулі (9.119) від’ємний або прямує до нескінченності (якщо Rн′ =1), даний спосіб узгодження фізично не можна реалізувати. В окре-

мому випадку, коли навантаження активне ( X н = 0 ), параметри трансформуючого відрізку лінії збігаються з параметрами λ/ 4-трансформатора

( Rхв.тр = Rхв.лRн ; lтр = λтр / 4 ).

Доцільність вибору певного способу узгодження із застосуванням

трансформуючих відрізків ліній визначається конкретною задачею. Однак ці способи мають спільний недолік – необхідність забезпечити потрібний хвильовий опір трансформуючої лінії, що призводить до необхідності іноді використовувати інші методи узгодження. Вказаного недоліку не мають методи узгодження за допомогою паралельно увімкнених шлейфів, конструктивні та електричні параметри яких Rхв і β такі ж самі, як і в основній лінії. Різновиди

даного способу узгодження показані на рис.9.22.

9.9.2 Узгодження паралельно увімкненими шлейфами

Оскільки шлейфи увімкнено паралельно (рис.9.22), для аналізу використовують і на схемах позначають саме провідності відповідних елементів. Принципово можна використовувати як короткозамкнені, так і розімкнені шлейфи. На прак-

438

Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін.

тиці частіше використовують короткозамкнені шлейфи через більш жорстку

конструкцію та можливості підстроювання переміщенням перемички на кінці

шлейфа, як це умовно показано на рис.9.22.

 

 

 

 

 

 

lАБ

А

 

С

lСД

 

l

АБ-СД

l

λ/ 8

 

 

СД

 

 

 

 

А

 

lш.кз

С

 

lш.кз2

 

lш.кз1

Gхв

Gхв

Y н

Gхв

 

 

Y н

 

 

 

Gхв

 

Gхв

Б

 

 

Д

Б

 

Д

 

 

 

а

 

 

 

 

б

 

Рисунок 9.22 – Узгодження ліній за допомогою корокозамкнених

 

 

 

паралельних шлейфів: а – одним; б – двома

 

 

Спосіб узгодження одним шлейфом (одношлейфове узгодження) (рис.9.22, а) вперше запропонований Татаріновим14.

Для узгодження одним шлейфом мають виконуватися умови:

1) активна складова комплексної провідності лінії в місці увімкнення шлейфа (переріз АБ) дорівнює хвильовій:

Y (lАБ) =Gхв (lАБ) ;

(9.121)

2) реактивна провідність шлейфа відрізняється від реактивної складової

комплексної провідності лінії у перерізі АБ:

 

Y ш = − ш = (lАБ) ; Вш = −В(lАБ) .

(9.122)

Якщо виконуються умови (9.121) і (9.122), перша з яких забезпечується величиною lАБ, а друга – довжиною шлейфа lш, еквівалентна провідність кола

у перерізі АБ після увімкнення шлейфа становитиме:

 

Y e (lАБ) =Y (lАБ) +Y ш = Gхв.

(9.123)

На ділянці лінії від входу до перерізу АБ буде режим біжних хвиль, від перерізуАБдонавантаження– режимзмішаних, авшлейфі– режимстійниххвиль.

Для аналізу одношлейфового узгодження доцільно використовувати нормовану комплексну провідність лінії, аналітичний вираз якої отримують із за-

14 Татарінов Володимир Васильович (1878–1941) – відомий радянський радіотехнік. Закінчив Московський університет (1904). Працював у Нижегородській і Центральній ленінградській радіолабораторіях. Основні праці присвячені розвитку зв’язку на коротких хвилях (принцип застосування хвиль різної довжини для роботи вдень і вночі; нова система спрямованих антен; способи узгодження антен; розрахунок комплексних опорів складних антен; разроблення антен метрових і дециметрових хвиль).

 

 

 

Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1

439

гального співвідношення для опору лінії (див. табл.9.6):

 

 

 

 

 

 

1

Y н + jtg βy

Gн

+ j(tg βy Bн)

 

 

 

Y ( y) =

Z( y) = 1+ jY нtg βy

= 1+ Bнtg βy + jGнtg βy = G ( y) jB

( y)

=

 

 

=

Gн(1+ tg2 βy)

j Bн′ +[(Yн)2 1]tg βy Bнtg2 βy ,

(9.124)

 

1+ 2Bнtg βy +(Yн)2 tg2 βy

1+ 2Bнtg βy +(Yн)2 tg2 βy

 

 

 

де Y( y) =Y ( y) / Gхв; G( y) =G( y) / Gхв; B( y) = B( y) / Gхв; Yн =Y н / Gхв =

=Gн′ − jBн; Вн′ = Bн / Gхв;

Gн′ =Gн / Gхв, Yн′ =Yн / Gхв =

(Gн)2+(Bн)2 – нормовані

провідності; Gхв

– активна хвильова провідність ідеальної лінії.

 

 

 

 

Співвідношення для lАБ і lш, які виходять з виразів (9.120) – (9.124), при

комплексному навантаженні Y н

є громіздкими. Тому використовують метод

розрахунку,

оснований

на

попередньому

визначенні

перерізу

лінії

СД

(рис.9.22, а) з активною провідністю. Режим активного навантаження має і

самостійне значення. В табл.9.12 і 9.13 наведено порядок операцій і довідкові

формули в режимах навантаження лінії на активну та комплексну провідності.

Таблиця 9.12 – Порядок операцій і довідкові формули для розрахунку

режиму одношлейфового узгодження лінії з активним навантаженням

 

 

Параметр

 

 

 

 

 

 

Формула

 

 

 

 

Місце увімкнення шлейфа lСД

 

 

tg(βlАБ) = ±

1/ Gн′ = ±

Gхв / Gн ;

 

з умови G(lАБ) =1

 

 

 

 

 

lАБ = β1 arctg(±

1/ Gн)

 

 

Реактивна провідність у місці

 

 

 

B(lАБ)

1/ Gн(Gн′ −1)

 

увімкнення шлейфа

 

 

 

 

 

Реактивна провідність шлейфа

 

 

 

= ±

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Bш = −B

(lАБ)

1/ Gн

(1Gн)

Довжина

короткозамкненого

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

шлейфа

 

 

 

 

lш.кз

= 1 arctg ±

 

1

 

 

 

 

розімкненого

 

 

 

 

β

 

 

1/ Gн(1Gн)

 

 

 

 

 

lш.хх = 1 arctg[±

1/ Gн(1Gн)]

 

шлейфа

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

β

 

 

 

 

 

 

 

Враховуючи багатозначність розв’язків щодо місця увімкнення і довжини

(див. табл.9.12 і 9.13), значення цих величин вибирають, виходячи з умов фізи-

чної реалізації ємності (lАБ > 0 ; lш.кз > 0 ; lш.хх > 0 ) і конструктивних вимог.

Недоліком методу узгодження одним шлейфом є складність настроюван-

ня, що виникає при регулюванні величини lАБ . Цього недоліку не має метод уз-

годження з двома шлейфами. Перший шлейф вмикають паралельно наванта-

женню або на певній відстані l

від нього у перерізі СД (рис.9.22, б), а другий

 

 

 

 

СД

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– у перерізі АБ на відстані λ/8 або 3λ/ 8 від першого шлейфу.

 

 

 

 

440

 

 

Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін.