1 курс / ОТК 1 курс-20191213T204228Z-001 / ОТК / Л_тература по ОТК / otksp_STZI_press для диска
.pdfтиці частіше використовують короткозамкнені шлейфи через більш жорстку |
|||||||
конструкцію та можливості підстроювання переміщенням перемички на кінці |
|||||||
шлейфа, як це умовно показано на рис.9.22. |
|
|
|
||||
|
|
|
lАБ |
А |
|
С |
lСД |
|
l |
АБ-СД |
l |
λ/ 8 |
|||
|
|
СД |
|
|
|
|
|
А |
|
lш.кз |
С |
|
lш.кз2 |
|
lш.кз1 |
Gхв |
Gхв |
Y н |
Gхв |
|
|
Y н |
|
|
|
|
Gхв |
|
Gхв |
||
Б |
|
|
Д |
Б |
|
Д |
|
|
|
а |
|
|
|
|
б |
|
Рисунок 9.22 – Узгодження ліній за допомогою корокозамкнених |
||||||
|
|
|
паралельних шлейфів: а – одним; б – двома |
|
|
Спосіб узгодження одним шлейфом (одношлейфове узгодження) (рис.9.22, а) вперше запропонований Татаріновим14.
Для узгодження одним шлейфом мають виконуватися умови:
1) активна складова комплексної провідності лінії в місці увімкнення шлейфа (переріз АБ) дорівнює хвильовій:
Y (lАБ) =Gхв − jВ(lАБ) ; |
(9.121) |
2) реактивна провідність шлейфа відрізняється від реактивної складової |
|
комплексної провідності лінії у перерізі АБ: |
|
Y ш = − jВш = jВ(lАБ) ; Вш = −В(lАБ) . |
(9.122) |
Якщо виконуються умови (9.121) і (9.122), перша з яких забезпечується величиною lАБ, а друга – довжиною шлейфа lш, еквівалентна провідність кола
у перерізі АБ після увімкнення шлейфа становитиме: |
|
Y e (lАБ) =Y (lАБ) +Y ш = Gхв. |
(9.123) |
На ділянці лінії від входу до перерізу АБ буде режим біжних хвиль, від перерізуАБдонавантаження– режимзмішаних, авшлейфі– режимстійниххвиль.
Для аналізу одношлейфового узгодження доцільно використовувати нормовану комплексну провідність лінії, аналітичний вираз якої отримують із за-
14 Татарінов Володимир Васильович (1878–1941) – відомий радянський радіотехнік. Закінчив Московський університет (1904). Працював у Нижегородській і Центральній ленінградській радіолабораторіях. Основні праці присвячені розвитку зв’язку на коротких хвилях (принцип застосування хвиль різної довжини для роботи вдень і вночі; нова система спрямованих антен; способи узгодження антен; розрахунок комплексних опорів складних антен; разроблення антен метрових і дециметрових хвиль).
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
439 |
гального співвідношення для опору лінії (див. табл.9.6): |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
′ |
1 |
Y ′н + jtg βy |
Gн′ |
+ j(tg βy − Bн′ ) |
′ |
|
′ |
|
|
||||||
Y ( y) = |
Z′( y) = 1+ jY ′нtg βy |
= 1+ Bн′tg βy + jGн′tg βy = G ( y) − jB |
( y) |
= |
|
||||||||||
|
= |
Gн′ (1+ tg2 βy) |
− j Bн′ +[(Yн′)2 −1]tg βy − Bн′tg2 βy , |
(9.124) |
|||||||||||
|
1+ 2Bн′tg βy +(Yн′)2 tg2 βy |
1+ 2Bн′tg βy +(Yн′)2 tg2 βy |
|
|
|
||||||||||
де Y′( y) =Y ( y) / Gхв; G′( y) =G( y) / Gхв; B′( y) = B( y) / Gхв; Y′н =Y н / Gхв = |
|||||||||||||||
=Gн′ − jBн′; Вн′ = Bн / Gхв; |
Gн′ =Gн / Gхв, Yн′ =Yн / Gхв = |
(Gн′ )2+(Bн′ )2 – нормовані |
|||||||||||||
провідності; Gхв |
– активна хвильова провідність ідеальної лінії. |
|
|
|
|
||||||||||
Співвідношення для lАБ і lш, які виходять з виразів (9.120) – (9.124), при |
|||||||||||||||
комплексному навантаженні Y н |
є громіздкими. Тому використовують метод |
||||||||||||||
розрахунку, |
оснований |
на |
попередньому |
визначенні |
перерізу |
лінії |
СД |
||||||||
(рис.9.22, а) з активною провідністю. Режим активного навантаження має і |
|||||||||||||||
самостійне значення. В табл.9.12 і 9.13 наведено порядок операцій і довідкові |
|||||||||||||||
формули в режимах навантаження лінії на активну та комплексну провідності. |
|||||||||||||||
Таблиця 9.12 – Порядок операцій і довідкові формули для розрахунку |
|||||||||||||||
режиму одношлейфового узгодження лінії з активним навантаженням |
|||||||||||||||
|
|
Параметр |
|
|
|
|
|
|
Формула |
|
|
|
|
||
Місце увімкнення шлейфа lСД |
|
|
tg(βlАБ) = ± |
1/ Gн′ = ± |
Gхв / Gн ; |
|
|||||||||
з умови G′(lАБ) =1 |
|
|
|
|
|
lАБ = β1 arctg(± |
1/ Gн′ ) |
|
|
||||||
Реактивна провідність у місці |
|
|
|
B′(lАБ) =± |
1/ Gн′ (Gн′ −1) |
|
|||||||||
увімкнення шлейфа |
|
|
|
|
|
||||||||||
Реактивна провідність шлейфа |
|
|
|
′ |
′ |
= ± |
|
′ |
|
′ |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
Bш = −B |
(lАБ) |
1/ Gн |
(1−Gн) |
|||||
Довжина |
короткозамкненого |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
шлейфа |
|
|
|
|
lш.кз |
= 1 arctg ± |
|
1 |
|
|
|
|||
|
розімкненого |
|
|
|
|
β |
|
|
1/ Gн′ (1−Gн′ ) |
|
|||||
|
|
|
|
lш.хх = 1 arctg[± |
1/ Gн′ (1−Gн′ )] |
||||||||||
|
шлейфа |
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
β |
|
|
|
|
|
|
|
Враховуючи багатозначність розв’язків щодо місця увімкнення і довжини |
|||||||||||||||
(див. табл.9.12 і 9.13), значення цих величин вибирають, виходячи з умов фізи- |
|||||||||||||||
чної реалізації ємності (lАБ > 0 ; lш.кз > 0 ; lш.хх > 0 ) і конструктивних вимог. |
|||||||||||||||
Недоліком методу узгодження одним шлейфом є складність настроюван- |
|||||||||||||||
ня, що виникає при регулюванні величини lАБ . Цього недоліку не має метод уз- |
|||||||||||||||
годження з двома шлейфами. Перший шлейф вмикають паралельно наванта- |
|||||||||||||||
женню або на певній відстані l |
від нього у перерізі СД (рис.9.22, б), а другий |
||||||||||||||
|
|
|
|
СД |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
– у перерізі АБ на відстані λ/8 або 3λ/ 8 від першого шлейфу. |
|
|
|
|
|||||||||||
440 |
|
|
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |