Діючі (амплітудні) значення напруг на реактивних елементах на резонансній частоті перевищують діюче значення ЕРС джерела в Q разів:
UCрез =ULрез =QE . |
(4.22) |
Тому резонанс у послідовному контурі називають резонансом напруг. Добротність Q з урахуванням виразів (4.19) і (4.21) можна визначити че-
рез первинні параметри контуру: |
|
|
|
|
|
Q = |
ρ |
= |
L / C |
. |
(4.23) |
R |
|
|
|
R |
|
Тобто, добротність показує, наскільки характеристичний опір перевищує опір втрат у контурі. Добротність називають також коефіцієнтом якості6 контуру. Межі змінювання добротності для контуров з малими втратами становлять
20...500 , якщо fрез <100 |
МГц. В цьому ж діапазоні частот вищу добротність |
( Q >1000) |
забезпечують |
електромеханічні |
(кварцові та магнітострикційні) |
коливальні |
пристрої. У діапазоні частот f |
>100 МГц коливальні пристрої |
реалізують, застосовуючи довгі лінії і об’ємні резонатори. Перспективною технологією виготовлення високодобротних контурів є акустоелектроніка, яка використовує поверхневі акустичні хвилі.
При резонансі максимальна енергія, накопичена в магнітному полі індуктивності, дорівнює максимальній енергії електричного поля ємності:
|
W |
= LI 2 |
/ 2 = LI 2 |
|
; |
|
|
|
|
|
|
L max |
|
mрез |
|
pез |
|
|
|
|
|
W |
= |
CUmC2 |
рез |
=CU 2 |
=C( |
|
1 |
I |
|
)2 = LI 2 . |
(4.24) |
|
|
ωpезC |
|
C max |
2 |
|
|
C рез |
|
|
рез |
рез |
|
Отже, WC max =WL max . Тобто в |
контурі |
на |
|
резонансній |
частоті |
індуктивність і ємність накопичують енергію, яка досягає однакового значення, але у різні моменти часу. Під час обміну енергіями між реактивними елементами вона частково поглинається в опорі − ці втрати компенсує джерело.
Енергія втрат в активному опорі за період Tpез становить:
W |
= PT |
= RI 2 T |
. |
(4.25) |
Rрез |
pез |
pез pез |
|
|
Вирази (4.24) і (4.25) обумовлюють енергетичне трактування добротності:
|
W |
LIp2ез |
|
2π fpезLIp2ез |
|
ωpезL |
|
Q = 2π |
L max |
= 2π |
|
= |
|
= |
|
. |
|
RIp2езTpез |
RIp2ез |
|
|
WRрез |
|
|
R |
|
Отже, добротність прямо пропорційна максимальній енергії, яка накопичується в реактивних елементах при резонансі, і обернено пропорційна енергії втрат в активному опорі за період Tрез.
6 Позначення добротності Q обумовлено першою літерою англійської назви цього параметру «Quality factor».
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
201 |
Особливості резонансу напруг і способів настроювання визначають принцип дії вимірювальних приладів, які називаються « Q -метрами». До складу цих
приладів входять генератори із змінною частотою, змінні конденсатори і індикатори струму. Q -метри дозволяють вимірювати не тільки добротності
контурів, але й індуктивності котушок і ємності конденсаторів.
Величина, обернена добротності, позначається літерою d і називається
загасанням контуру:
d =1/ Q . |
(4.26) |
Резонансна частота ωрез ( fрез) , період резонансної частоти Tрез, характе- |
ристичний опір ρ, добротність контуру Q , загасання d |
називаються вторин- |
ними параметрами контуру.
Частотні залежності діючих значень (амплітуд) напруг на елементах R ,
L , C називають резонансними кривими.
Виходячи з закону Ома в комплексній формі для схеми (рис.4.11, в), ком-
плексне діюче значення напруги на активному опорі |
|
|
|
|
U R = RI = RIe jψI , |
(4.27) |
звідки виходить рівняння резонансної кривої напруги на активному опорі: |
|
|
|
U R (ω) = RI(ω) . |
(4.28) |
Для ємності та індуктивності |
|
|
1 |
|
1 |
Ie jψI , U L = jωL I |
= ωLe jπ / 2Ie jψI , |
U C = |
|
I = |
|
jωС |
ωCe jπ/ 2 |
звідки виходять рівняння резонансних кривих напруг |
|
|
|
|
UC (ω) = |
1 |
I (ω) ; |
(4.29) |
|
|
|
ωC |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
U L (ω) = ωL I (ω) . |
(4.30) |
Відповідно до формул (4.28) – (4.30) можна побудувати графіки резо- |
нансних кривих напруги на елементах контуру. В області частот поблизу ωрез
при малих добротностях, тобто при великому опорі втрат, спостерігаються специфічні особливості резонансних кривих. Значення струму на резонансній кривій (рис.4.13) повільно зменшується при відході від резонансної частоти. З кривою струму за формою збігається резонансна крива напруги на активному опорі U R (ω) − ці криві відрізняються постійним коефіцієнтом R (рис.4.15).
Максимальне діюче (амплітудне) значення напруги на опорі (амплітудний резонанс) спостерігається на частоті ωрез, яка є також і частотою фазового ре-
зонансу.
Крива частотної залежності діючого значення напруги на ємності згідно з виразом (4.29) здобута множенням кривої струму, подібної до U R (ω) , на
ємнісний опір 1/ ωC , обернено пропорційний частоті. Оскільки крива I мало змінюється поблизу резонансної частоти, максимум кривої UC (ω) зміщується у
202 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |
бік частот, менших за резонансну (рис.4.15). Такий же висновок можна дістати, аналізуючи співвідношення (4.29) з урахуванням значення струму I (4.13):
UC = |
|
|
|
|
E |
|
|
= |
|
|
E |
|
. |
(4.31) |
ωC R2 + |
(ωL −1/ ωC )2 |
(ωCR)2 |
|
|
|
|
+(ω2LC −1)2 |
|
Напруга UC максимальна при мінімальних значеннях знаменника дробу |
(4.31) або його підкореневого виразу: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(ωCR)2 +(ω2LC −1)2 . |
|
|
|
(4.32) |
Якщо похідну виразу (4.32) за ω прирівняти нулю і розв’язати рівняння |
|
|
(C2R2 + 2ω2L2C2 −2LC)2ω= 0 , |
|
|
|
значення частоти ωC max , що відповідає максимуму UC , становитиме: |
|
|
ω |
|
= |
|
2LC −C2R2 |
= |
1 |
(1− |
R2C |
) . |
|
|
|
C max |
|
|
|
2L2C2 |
|
|
LC |
|
2L |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
З урахуванням співвідношень (4.14), (4.19), (4.21) і (4.26) можна здобути |
остаточний вираз для ω |
C max |
: |
|
ω |
|
= ω |
рез |
1−0,5d 2 . |
|
|
|
|
|
|
C max |
|
|
|
|
|
|
Після підстановки значень ωC max |
у рівняння (4.31) і його перетворення |
виходить формула для визначення максимальної напруги на ємності: |
|
UC max = |
|
E |
|
|
= |
EQ |
= |
UC рез |
|
>UC рез. |
(4.33) |
|
|
|
|
|
|
1−0,25d 2 |
|
d 1−0,25d 2 |
1−0,25d |
2 |
|
|
U R ,U L ,UC |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
U L |
|
QE |
UC |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ρ |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
ωL |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ωC |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
E |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
U R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
ωC max |
ωрез |
ωL max |
|
|
ω |
|
Рисунок 4.15 – Графіки резонансних кривих напруг на елементах послідовного коливального контуру
Аналіз резонансної кривої діючого значення напруги на індуктивності виконується аналогічно відповідно до формули (4.30). Оскільки індуктивний опір ωL збільшується із зростанням частоти, це призводить до зміщення максимуму U L (ω) у бік частот, вищих від резонансної. Частота, яка відповідає
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
203 |
максимальній напрузі на індуктивності, і максимум напруги на індуктивності U L max становитимуть:
|
ωL max = |
|
ωрез |
; UL max = |
EQ |
= |
ULрез |
>ULрез . |
|
1−0,5d 2 |
1−0,25d 2 |
1−0,25d 2 |
|
|
|
|
|
|
У високодобротного контуру загасання d невелике і різниця між UC max і |
|
U L max як між собою, |
так і з резонансним значенням QE буде незначною. На- |
приклад, при добротності Q =10 (d = 0,1) частоти максимумів становитимуть
ωC max = 0,9975ωрез |
і |
ωL max =1,0025ωрез, |
а максимуми напруг: |
UC max=UL max=1,0012QE . |
Отже, при Q >10 |
можна |
вважати, що |
ωСmax ≈ ωL max ≈ ωрез, |
UC max≈UL max≈UC рез≈ULрез=QE . Слід, |
однак, зазначити, |
що при низькій добротності різниця між максимумами напруг на реактивних елементах та їх резонансними значеннями, а також відмінність частот, які відповідають цим максимумам, і резонансною частотою можуть бути суттєвими. Тому загалом визначати резонансну частоту контуру за максимумом діючого значення напруг на реактивних елементах не можна.
Приклад 4.5. Розрахувати вторинні параметри послідовного контуру, розглянутого у прикладі 4.2. Знайти комплексні діючі значення струму і напруг на елемен-
тах контуру, якщо E = 5e− jπ/ 4 В.
Розв’язання. За формулами (4.14), (4.19), (4.23), (4.26) обчислимо:
|
fрез = |
1 |
|
= |
1 |
|
|
|
|
=6,015 106 |
Гц = 6,015 МГц ; |
|
2π LC |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2π 1,75 10−6 4 10−10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ρ = |
L |
= |
1,75 10−6 |
= 66,14 Ом; Q = |
ρ |
= |
66,14 |
=13,23 ; |
d = |
1 |
= |
|
1 |
|
= 0,076 . |
C |
4 10−10 |
|
R |
5 |
Q |
13,23 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
На підставі співвідношення (4.20) |
розрахуємо резонансний режим в контурі: |
|
|
|
I рез = |
E |
= 5e− jπ / 4 =e− jπ / 4 |
А; U Rрез = E =5e− jπ / 4 |
В; |
|
|
|
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
U Lрез = jQE = 66,15e jπ / 4 В; |
|
U C рез = − jQE = 66,15e− j3π / 4 |
В. |
|
4.4Комплексні передатні функції і частотні характеристики послідовного контуру. Абсолютна, відносна і узагальнена розстройки
Якщо дією вважати ЕРС F вх = E , то відповідно до формули (4.2) КПФ
послідовного коливального контуру: |
|
|
|
|
H (ω) = F вих / E . |
(4.34) |
Якщо відгуком вважати струм, КПФ є комплексною провідністю: |
Y (ω) = |
I |
= |
1 |
= |
1 |
, |
|
Z (ω) |
R + jX |
|
E |
|
|
204 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |
|
де X =ωL −1/ ωC – реактивний опір контуру. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо в формулі (4.34) відгуком є напруги на елементах контуру, КПФ є |
комплексними коефіцієнтами передачі за напругою: |
|
|
|
|
|
|
|
H |
UR |
(ω) = |
U R |
= |
R |
; H |
UC |
(ω) = |
U C |
= − j / ωC |
; |
H |
UL |
(ω) = |
U L |
= |
jωL |
. |
|
|
|
|
|
|
|
E R + jX |
|
|
E R + jX |
|
|
|
E R + jX |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вирази для АЧХ і ФЧХ послідовного контуру, а також значення КПФ і АЧХ для резонансної частоти наведені у табл.4.1.
Таблиця 4.1 – Вирази та значення КПФ, АЧХі ФЧХ послідовного контуру
Відгук H (ωрез) , H (ωрез) |
АЧХ |
ФЧХ |
|
|
|
I |
|
Y (ωрез) = |
Yвх(ω) = |
I |
|
= |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
ϕY (ω) = ψI −ψE = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= ϕU R (ω) = ψU R −ψE = |
|
|
|
=Y (ωрез) =1/ R |
E |
|
|
|
R2+X 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
X |
|
|
U |
|
|
HUR (ωрез) = |
HUR (ω)=UR = |
|
|
R |
|
|
|
|
= −arctg |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
|
|
R |
|
|
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= HUR (ωрез) =1 |
|
|
|
E |
R +X |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
U |
|
|
HU |
|
(ωрез) = − jQ |
H |
(ω)= |
UC |
= |
|
1/ ωC |
|
|
|
|
ϕUC (ω) = ψUC −ψE = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
С |
|
UC |
|
|
E |
|
|
|
|
|
R2+X 2 |
= −π −arctg |
X |
|
|
|
|
HUС (ωрез) =Q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
U |
|
HUL (ωрез) = jQ |
H |
(ω)=UL = |
|
ωL |
|
|
|
|
ϕU L (ω) = ψU L −ψE = |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
|
UL |
|
|
E |
|
|
|
|
|
R2+X 2 |
π |
|
X |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
HUL (ωрез) =Q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= 2 −arctg |
|
R |
|
Графіки частотних характеристик показані на рис.4.16 – 4.18. На рис.4.16 графіки частотних характеристик зображені для двох значень добротності
Q1 > Q2 ( R1 < R2 ).
При значних змінах добротності ординати графіків АЧХ можуть суттєво відрізнятися між собою, що незручно для побудови і аналізу кривих. Щоб позбутися цього, переходять від абсолютних координат до відносних, які можна відраховувати по осі ординат (абсцис) − нарізно або по обох осях одночасно.
Для контуру з низькою добротністю (1 < Q <10 ) криві HUС (ω) і HU L (ω)
(рис.4.17, а) мають такий же вигляд, як і відповідні резонансні криві (рис.4.15), але по осі ординат відкладені не абсолютні, а нормовані (до величини E ) значення напруг.
За високої добротності максимуми кривих HUС (ω) і HUL (ω) практично дорівнюють Q , а частота максимумів відповідає резонансній (рис.4.18, а), тоб-
то поблизу резонансної частоти криві збігаються. При ω= 0 і ω→ ∞ відмінності у значеннях АЧХ зберігаються.
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
205 |
Щоб визначити граничні значення АЧХ HUС (ω) , HUL (ω) (рис.4.17, а і
4.18, а), слід скласти еквівалентні схеми (рис.4.19) послідовного контуру на граничних частотах ω= 0 і ω→ ∞.
|
Y (ω) |
|
HUR (ω) =Yнорм(ω) |
|
1/ R1 |
|
Q1 >Q2 |
1 |
|
|
|
|
|
а |
|
|
б |
|
1/ R2 |
|
|
|
|
0 |
ωрез |
ω |
0 |
|
|
|
ϕY (ω)=ϕUR (ω) |
|
|
|
|
π/2 |
|
Рисунок 4.16 – Графіки частотних |
0 |
|
характеристик для Y (ω) і HU R (ω) |
|
в |
|
|
послідовного контуру: |
|
|
|
а, б – АЧХ; в – ФЧХ |
−π/2 |
|
H (ω) |
|
|
ϕ(ω) |
|
Q |
|
|
π |
|
1 |
|
|
π/2 |
|
|
|
0 |
|
|
HUС (ω) |
|
|
|
|
−π/2 |
|
0 |
|
ω |
|
ωрез |
−π |
|
|
|
|
а |
|
Q1 >Q2
ωрез ω
Q1 >Q2
ωрез 
ω
ϕU L (ω)
ωрез ϕU С (ω) ω
б
Рисунок 4.17 – Графіки частотних характеристик для контуру
знизькою добротністю: а – АЧХ; б – ФЧХ
Зрис.4.19, а виходить, що U L (0) = 0 , UC (0) = E , тому значення АЧХ для
нульового значення частоти HUL (0) = 0, HUC (0) =1. Для ω→∞ (рис.4.19, б)
U L (∞) = E ; UC (∞) = 0 , тому HUL (∞) =1; HUC (∞) = 0 .
У відносних координатах по осі ординат зображають тільки АЧХ, оскільки межі змінювання ФЧХ при різних добротностях не змінюються. Для нормування АЧХ використовують резонансні значення H (ωрез) (див. табл.4.1).
206 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |
H (ω)
Q
HUС (ω)
1
0ωрез
а
Рисунок 4.18 – Графіки АЧХ
Hнорм(ω)
1
HU L (ω) |
|
HUС (ω) |
HU L (ω) |
|
|
|
1/Q |
|
|
ω |
0 |
ωрез |
ω |
|
|
б |
|
HUС (ω) і HU L (ω) контуру з високою добротністю:
а – в абсолютних ; б – у нормованих одиницях
Рисунок 4.19 – Еквівалентні схеми послідовного контуру для граничних значень частоти: а – ω = 0; б – ω → ∞
Вирази для нормованих АЧХ зведені до табл.4.2, у яку, однак, не внесено вираз для HURнорм(ω) , оскільки HUR (ωрез) =1, і тому HURнорм(ω) = HUR (ω) . Графік (рис.4.16, б) відповідає одночасно Yнорм(ω) , HU R (ω) і HURнорм(ω) .
Нормовані АЧХ HUC норм(ω) і HULнорм(ω) (рис.4.18, б) для контурів високої добротності поблизу резонансної частоти ( ωрез/ω≈ω/ωрез ≈1) практично
збігаються між собою та з іншими нормованими АЧХ. З відходом від резонансної частоти відмінності цих АЧХ зростають.
Таблиця 4.2 – Нормовані АЧХ послідовного контуру
|
|
Yнорм(ω) |
|
HUC норм(ω) |
|
HULнорм(ω) |
|
Y (ω) |
= |
1 |
|
|
HUC (ω) |
= |
ωрез/ω |
|
|
HUL (ω) |
= |
ω/ωрез |
|
|
1/ R |
1+(X / R)2 |
|
|
1/(ωрезRC) |
1+(X / R)2 |
|
ωрезL / R |
1+(X / R)2 |
Розраховуючи високодобротні контури, у пристроях технічного захисту
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
207 |
досліджують їх поведінку переважно в області частот, які мало відрізняються від резонансної частоти ωрез. Величини
∆ω=ω−ωрез або ∆f = f − fрез, |
(4.35) |
які називають абсолютними розстройками, вказують, наскільки і в який бік поточна частота відрізняється від резонансної. Коли розстройка від’ємна, значення частоти ω ( f ) менше ωрез ( fрез) , коли додатна, − навпаки; а якщо
ω= ωрез ( f = fрез) , тоді ∆ω= 0 (∆f = 0) . Якщо по осі абсцис відкладати абсолютну розстройку, начало координат відповідає резонансній частоті.
Як приклад, на рис.4.20 показані графіки залежностей Yнорм(∆ω) і ϕY (∆ω) від абсолютної розстройки для двох значень добротності.
Yнорм(ω) |
1 |
|
ϕY (ω) |
π/2 |
|
Q1 > Q2 |
|
|
Q1 >Q2 |
а |
|
б |
0 |
∆ω |
|
|
|
0 |
|
∆ω |
−π/2 |
|
|
|
|
Рисунок 4.20 – Частотні характеристики послідовного контуру для Y (ω) у функції абсолютної розстройки: а – нормовані АЧХ; б – ФЧХ
Відношення абсолютної розстройки до резонансної частоти ∆ω/ ωрез , або ∆f / fрез , називається відносною розстройкою. Для резонансних контурів, у яких Q >>1, відносна розстройка поблизу резонансної частоти ∆ω/ ωрез <<1.
Частотні характеристики можна розглядати також як функції величини X / R , що визначає частотну залежність виразів ФЧХ (табл.4.1) і нормованих АЧХ (табл.4.2) добротних контурів поблизу резонансної частоти. Ця величина називається узагальненою розстройкою і позначається грецькою літерою ксі:
ξ = X / R . |
(4.36) |
Аналізуючи добротні контури поблизу резонансної частоти, нормовані |
АЧХ в функції ξ описують загальною формулою: |
|
Hнорм(ξ) =1/ 1+ξ2 . |
(4.37) |
Співвідношення для ФЧХ (див. табл.4.1) в функції ξ мають вигляд:
ϕY (ξ) = ϕUR (ξ) = −arctgξ; ϕUC (ξ) = − π2 −arctgξ; ϕUL (ξ) = π2 −arctgξ. (4.38)
Нормовані частотні характеристики в функції ξ (рис.4.21) не залежать від добротності. Ці криві симетричні відносно осі ординат, на відміну від кривих (рис.4.16, а, б), асиметрія яких обумовлена несиметричною формою графіка
208 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |
X = f (ω) (див. рис.4.12, б) відносно значення ωрез. Причому асиметрія тим більша, чим менша резонансна частота.
Зазвичай замість точної формули (4.36) використовують приблизну, в яку входять абсолютна розстройка ∆ω ( ∆f ), резонансна частота ωрез ( fрез) і доб-
ротність Q . Щоб знайти приблизне значення функції ξ(ω) , її розкладають в ряд Тейлора поблизу значення аргументу ω=ωрез:
ξ(ω) =ξ(ωрез) + |
ξ′(ω) ω=ωрез (ω−ωрез )+ |
ξ′′(ω) ω=ωрез (ω−ωрез )2 +K |
|
1! |
2! |
|
Hнорм(ξ) |
|
ϕ(ξ) |
|
1 |
|
π |
|
|
|
π/2 |
ϕU L |
|
|
0 |
ϕUR =ϕнорм ξ |
|
|
−π/2 |
ϕUC |
0 |
ξ |
−π |
а |
|
б |
|
|
Рисунок 4.21 – Графіки АЧХ і ФЧХ послідовного контуру в функції узагальненої розстройки: а – нормована АЧХ; б – ФЧХ
Якщо обмежитись першими |
двома |
членами ряду |
і |
врахувати, що |
ξ(ωpез) =0 , приблизний вираз для узагальненої розстройки матиме вигляд: |
ξ(ω)≈ |
X ′(ω) |
|
ω=ωрез |
∆ω= |
ωрезL 2∆ω |
=Q |
2∆ω |
. |
(4.39) |
|
|
R |
R |
|
ωрез |
ωpез |
|
|
|
|
|
|
Слід зазначити, що, виходячи з формули (4.39), одну и ту ж ординату графіків (рис.4.21), яка відповідає певному значенню ξ, при збільшенні Q можна отримати, зменшуючи абсолютну розстройку ∆ω.
Поблизу резонансної частоти всі КПФ високодобротного контуру можна звести до єдиного виразу нормованої комплексної передатної функції норму-
|
ванням до резонансних значень H (ωрез) (див. табл.4.1): |
|
|
|
|
|
|
|
H норм(ξ) = |
Y |
вх |
(ξ) |
= |
HU |
R |
(ξ) |
= |
HU |
С |
(ξ) |
= |
HU |
L |
(ξ) |
= |
|
1 |
, |
|
Y вх(ωрез) |
HUR |
(ωрез) |
HUС |
(ωрез) |
HUL |
(ωрез) |
1+ jξ |
|
|
|
|
|
|
|
звідки виходять співвідношення для нормованих АЧХ і ФЧХ:
Hнорм(ξ) =1/ 1 +ξ2 ; ϕнорм(ξ) = −arctgξ . |
(4.40) |
Вираз для нормованої АЧХ збігається із співвідношенням (4.37), а формула (4.40) для нормованої ФЧХ – з виразом (4.38) для ϕU R (ξ) = ϕY (ξ) .
|
|
|
Основи теорії кіл, сигналів та процесів в СТЗІ. Ч.1 |
209 |
4.5 Вибірність резонансного контуру. Смуга пропускання
Вибірні властивості кіл характеризуються СП і коефіцієнтом прямокутності АЧХ (див. підрозд. 4.2).
Для контурів з високою добротністю (Q >>1) нормовані АЧХ всіх видів
КПФ описуються єдиним виразом (4.37) у функції узагальненої розстройки. Використовуючи формули (4.37) і (4.9), рівняння для визначення узагальненої розстройки на границях СП можна записати у вигляді:
|
Hнорм(ξ) = |
1 |
= |
1 |
, |
(4.41) |
|
1+ξ2 |
2 |
|
|
|
|
|
звідки ξ2 =1, і корені рівняння
Співвідношення (4.41) і (4.42) ілюструються на графіках нормованих АЧХ (рис.4.22, а) і ФЧХ (рис.4.22, б). На рис.4.22, б позначені також значення нормованої ФЧХ на границях СП:
ϕнорм(ξгр1,2 ) = −arctgξгр1,2 = −arctg (±1)= mπ / 4 .
|
|
Hнорм(ξ) |
1 |
ϕнорм(ξ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
π/2 |
0,1 |
|
1/ 2 ≈ 0,707 |
ξгр2=−1 |
|
π/4 |
|
|
−π/4 |
0 |
ξгр1 =1 ξ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ξгр' |
2 |
ξгр2 = −1 0 |
ξгр1 =1 ξгр' 1 ξ |
−π/2 |
б |
|
|
|
а |
|
|
|
Рисунок 4.22 – Параметри СП на графіках: а – АЧХ; б – ФЧХ
Підставляючи здобуті значення ξгр1,2 до виразу (4.39), можна записати:
ξгр1,2 = ±1 ≈ 2∆ωQ = 2∆f Q ,
ωpез fpез
звідки випливають співвідношення для розрахунку приблизних значень абсолютних розстройок для границь СП, граничних частот і величини СП:
∆ωП1,2 = ±ωpез / 2Q; |
∆fП1,2 = ± fpез / 2Q; |
ωгр1,2 = ωpез ±ωpез / 2Q; |
∆fгр1,2 = fpез ± fpез / 2Q; |
ωгр1 −ωгр2 =ωpез / Q = 2∆ωП1 = 2 ∆ωП2 . fгр1 − fгр2 = fpез / Q = 2∆fП1 = 2 ∆fП2 .
210 |
Ю.О.Коваль, І.О.Милютченко, А.М.Олейніков та ін. |