29. Залежність методів здійснення державної влади від широчини соціальної бази.

Соціальна влада – вольові (кер-ва – підпорядкування) відносини між людьми з приводу орг-ції їх сумісної діяль-ті, розробки та здійснення загального для даного соц колектива інтереса. Держ влада являє собою особий різновид соц влади. Якщо в первісному сусп-ві соц влда має публічний (суспільний) хар-р, то в класово-організованому – політичний. Політ влада нерозривно зв’язана з владою державною, знаходить в ній своє продовження. Держ влада – головний спосіб здійснення політичної влади. Держ влада – публічно-політичні, волеві (кер-ва-підпорядкування) відносини, що складаються між держ апаратом і суб’єктами політ сис-ми сусп-ва на основі прав норм, при опорі, у випадку необхідності, на держ примус. Признаки держ влади: 1) публічна влада – виступає від імені всього сусп-ва, має публ основу своєї діяль-ті – казенне майно, власні доходи, податки; 2)апаратна влада – концентрується в апараті, сис-мі органів держ і через ці органи здійсн-ться

1) Верховна влада – юр-но уособлює загальнообов’язкову волю всього сусп ва, має монопольне правовидання законів, опирається на аппарат примусу

2) Універсальна влада – розповсюджує власні рішення на все сусп-во

3) Суверенна влада –

4) Легітімна влада – юр-но (конституційно) відокремлена і визнана народом країни, а також світовою спільнотою.

5) Легальна влада – узаконена в своїй діяль-ті.

30.Поняття і класифікація політичних режимів.

Політичний (державний) режим тісно пов'язаний із формами правління. Державний режим — це різновид політичного режиму, який має домінуюче місце в суспільстві. Державний режим — це сукупність чи система методів, за допомогою яких здійснюється державна влада в суспільстві. Він характеризується станом демократичних прав і свобод людини та інших суб'єктів суспільних відносин, відношенням державної влади до правових основ діяльності її органів.

Всі держави за формою політичного режиму можна поділити на дві групи: демократичні, авторитарні.

Термін “демократія” в перекладі з грецької означає влада народу. В сучасний період є багато визначень демократії. Більшість спеціалістів приходять до висновку, що демократія — це певна форма правління, заснована на дотриманні прав людини і свободи особи. Останнім часом демократію розглядають не тільки як владу більшості над меншістю, але і як гарантію прав меншості, прав опозиції. Демократія — це свобода і відповідальність усіх суб'єктів суспільних відносин за свою поведінку і діяльність.

Демократичний режим — це такий режим, коли державна влада здійснюється з дотриманням основних прав людини, коли враховуються інтереси всіх соціальних груп населення через демократичні інститути: вибори, референдуми, засоби масової інформації. Демократичний режим поділяють на такі види: демократично-ліберальний, демократично-консервативний, демократично-радикальний.

Авторитарний режим — це такий режим, коли порушуються або обмежуються основні права людини, особливо її свобода, честь і гідність; коли влада зосереджується в руках невеликої групи людей або однієї особи; коли забороняється легальна діяльність політичних партій і громадських об'єднань, які знаходяться в опозиції.

Авторитарний режим має такі різновиди: тоталітарний, фашистський, військово-диктаторський, расистський, автократичний, вождізм.

4. Перехідний. У деяких країнах існують проміжні, полудемократіческіе режими (Туреччина),в інших - режими перехідні від тоталітаризму до авторитаризму (країни Африки), від тоталітаризму і авторитаризму до демократії (постсоціалістичні держави Азії).

Головне в політичному режимі - порядок і умови формування державної влади. Умови демократії забезпечують у цьому процесі вирішальну роль народу. Демократичний режим уможливлює послідовно визначальну зв'язок населення з партіями, партій через періодично проводяться вибори з представницькою владою, представницької влади з владою виконавчою. Такий порядок вважається головним достоїнством демократичного політичногорежиму, тому що забезпечує систематичну зміну правителів мирним, ненасильницьким шляхом.

31. Головні риси демократичного та антидемократичного політичних режимів

Демократичний (гр. demokratia — влада народу) — це вид державного режиму, що характеризує такий порядок (стан) державного життя суспільства, при якому виконуються норми конституції та законів, реалізується принцип розподілу влади, державна влада здійснюється на основі рівної участі громадян, громадських організацій, партій в управлінні державою, котра гарантує дотримання їх прав і свобод відповідно до міжнародних стандартів прав людини.

Демократичному режиму притаманні такі ознаки:

— народ — основне джерело здійснення державної влади;

— державна влада здійснюється на підставі її розподілу на законодавчу, виконавчу, судову відповідно до конституційно закріплених повноважень;

— свобода особи в різних сферах діяльності (економічній, політичній, соціальній тощо);

— рівність всіх громадян перед законом;

— гарантування з боку держави дотримання прав і свобод людини і громадянина;

— ідеологічний плюралізм;

— виборність вищих органів державної влади на певний термін і відповідно існування інститутів безпосередньої та представницької демократії;

— врахування інтересів національних меншин, які проживають на території держави;

— взаємна відповідальність держави перед особою і особи перед державою;

— основний принцип діяльності держави — плюралізм, що означає врахування, при здійсненні внутрішньої і зовнішньої політики, інтересів всього населення держави;

Антидемократичному режиму притаманні такі ознаки:

а) утиск прав особи, перешкода її вільному розвитку;

б) повний контроль держави над всіма сферами суспільного життя;

в) концентрація влади в руках однієї особи або групи осіб;

г) фактичне одержавлення всіх громадських організацій (профспілок, молодіжних тощо);

д) ігнорування інтересів національних меншин, релігійних поглядів населення тощо.