65.Обов'язкова відповідність права загальнолюдським принципам гуманізму,демократії,справедливості

Сьогодні принципи права є актуальними насамперед у зв'язку із завданням забезпечення прав людини.

Дати вичерпний перелік загальних принципів права важко, тому що вони не мають достатньої чіткості та стабільності змісту. Одне є безсумнівним — в них втілюються загальнолюдські цінності.

Принцип справедливості означає, що право виступає як міра справедливості, як морально-правова домірність вкладеного та отриманого в усіх сферах життєдіяльності людини та їхнього правового забезпечення. Принцип справедливості містить у собі вимогу відповідності між практичною роллю різних індивідів (соціальних груп) у житті суспільства та їхнім соціальним становищем, між їхніми правами та обов'язками, злочином і покаранням, заслугами людей та їхнім суспільним визнанням. Принцип справедливості є важливим при вирішенні конкретних юридичних справ (приміром, при визначенні міри кримінального покарання). Він конкретизується у принципі рівності.

Принцип гуманізму, тобто людинолюбства, розкриває одну з найважливіших ціннісних характеристик права, домінування у формуванні та функціонуванні правової системи природних невідчужуваних прав людини. Це — право на життя, здоров'я, особисту свободу та безпеку, право на охорону своєї честі та репутації, недоторканність особи та ін.; створення всіх умов, необхідних для нормального існування та розвитку особи.

5. Принцип демократизму знаходить свій прояв у тому, що право та законодавство виражають волю народу, волю всіх і кожного, формуються через форми народовладдя: безпосередню та представницьку демократію.

Тобто право повинно відповідати зазначеним принципам,що покликані відповідно забезпечити загальнолюдські цінності,тобто вищенаведені принципи є ознаками права,і повинні відповідати йому,обов’язків,імперативний характер відповідності права загальнолюдським принципам зумовлює основний механізм його здійснення.

66.Матеріальна обумовленість права.

Згідно з марксистським вченням право — суто класове явище. Виходячи з визначення, що його дали К. Маркс і Ф. Енгельс праву в «Маніфесті Комуністичної партії», воно є піднесеною до закону волею панівного класу, зміст якої визначається матеріальними умовами його життя. Отже, головні ознаки права — його класовий, вольовий характер і матеріальна обумовленість. Право є частиною надбудови над економічним базисом суспільства. Цей базис визначає зміст права. Водночас право може справляти зворотний вплив на економіку і все суспільне життя. Право як застосування «рівного масштабу» до різних за якостями і можливостями особистостей не може створити між ними фактичної рівності, а відтак, воно є «правом нерівності». З цього робиться висновок про те, що в процесі побудови комунізму, ідея якого заснована на цілковитій рівності всього і всіх, право повинно посту­пово відмерти.

67.Держава як гарант права.

Розглядаючи державу як складний механізм,можна зазначити,що дійсно держава виступає своєрідним гарантом права,так як встановлює відповідні права і обов’язки,забезпечує в особі державних органів,виконання та забезпечення правом громадян та індивідів.

Адже держава виступає єдиним механізмом захисту прав,що спонукає саму державу до здійснення певних функції. Право нерозривне з державою,саме тому держава повинна забезпечувати існування права в належному змісті та формі,а також дотримуватися вимог щодо реалізації права.Держава будучи апаратом примусу та управління,встановлює права та обмежує їх,саме тому вона виступає гарантом здійснення,закріплення та існування права,як цілісного явища.