- •17.Формаційний та цивілізаційний підходи при дослідженні та визначенні історичних типів держави
- •21.Сутність держави та її еволюція
- •22.Класове і загально соціальне в сутності держави
- •23.Співвідношення типу і форми держави
- •24.Поняття форми держави та її елементи
- •25. Чинники, що обумовлюють різноманітність державних форм в межах одного і того ж типу держави.
- •26. Форма правління в Україні згідно з Конституцією 1996 р., її формальні (юридичні) ознаки.
- •27. Особливості державного устрою в Україні та їх закріплення в Конституції 1996 року.
- •28. Співвідношення політичного режиму з соціальною сутністю й формою держави.
- •29. Залежність методів здійснення державної влади від широчини соціальної бази.
- •32. Політичний режим України.
- •33. Поняття механізму д, та його співідношення з державним апаратом
- •34. Принципи організації і діяльності державного апарату: служіння народу, пріоритет прав і свобод людини, демократизм.
- •35. Законність, відповідальність, підконтрольність.
- •36. Конституційне закріплення принципів організації і діяльності державного апарату в Україні.
- •37. Поділ влади - фундаментальний конституційний принцип організації і діяльності державного апарату.
- •38. Розподіл повноважень і механізм взаємних стримань і противаг як основні
- •39. Система державних органів в Україні згідно з конституцією 1996 року.
- •Державні органи та органи місцевого самоврядування.
- •Поняття суспільства в широкому та вузькому сенсах.
- •43.Місце та роль держави в суспільстві
- •44. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства
- •Ідея людини як наріжний камінь громадянського суспільства.
- •46.Взаємозв'язок громадянського суспільства і правової держави. Еволюція ідеї правової держави і сучасне її розуміння.
- •47.Два основних принципи (два боки сутності) правової держави: соціально - змістовний та формально-юридичний.
- •48.Основні етапи, тенденції і перспективи розвитку права і держави в громадянському суспільстві.
- •49.Співвідношення і взаємозв'язок права і держави.
- •50.Поняття правової держави
- •52.Соціальна правова держава: поняття та шляхи формування в умовах подальшого реформування суспільних відносин в Україні.
- •53.Поняття і сутність права, формальний та змістовний боки сутності права.
- •54.Основні підходи до сутності права: класовий та загальносоціальний.
- •55.Релігійний, національний, расовий та інші підходи до сутності права.
- •56.Багатоаспектність і варіативність сутності права в залежності від історичних умов розвитку.
- •57.Праворозуміння та його значення для процесу пізнання права.
- •58.Теорія природного права
- •59.Історична школа права
- •60.Позитивістська та нормативістська теорії права
- •61.Психологічна теорія права
- •62. Соціологічна теорія права
- •63.Класова теорія права
- •64.Поняття та ознаки права
- •65.Обов'язкова відповідність права загальнолюдським принципам гуманізму,демократії,справедливості
- •66.Матеріальна обумовленість права.
- •67.Держава як гарант права.
- •68. Право як міра соціальної свободи і рівності
- •69. Право як соціальна цінність
- •70.Власна, інструментальна та загальнолюдська цінність права.
- •71. Поняття принципів у праві, критерії їх класифікації.
- •74.Загальноправові, міжгалузеві принципи.
- •75.Принципи галузей та інститутів права.
- •77.Правова система суспільства: поняття та структура.
- •78. Правова система як комплексна оцінка юридичної сфери життя конкретного суспільства.
- •79. Правові системи в широкому сенсі (сім'ї національних правових систем).
- •80.Критерії класифікації та типології правових систем.
- •81.Романо-германська правова сім'я та її характеристика за історичними періодами формування, ієрархією джерел права.
- •82. Місце нормативних актів та судової практики в системі джерел (форм) права.
- •83.Англо-американська правова сім'я (система загального права).
- •84. Поняття, основні періоди формування, своєрідність понятійного апарату.
- •85. Особливості, що відрізняють сім'ю загального права від інших правових систем світу.
50.Поняття правової держави
Правова держава - це держава, у якому організація й діяльність державної влади в її взаєминах з індивідами і їхніми об'єднаннями заснована на праві і йому відповідає.
Ідея правової держави спрямована на обмеження влади (чинності) держави правом; на встановлення правління законів, а не людей; на забезпечення безпеки людини в його взаємодіях з державою
Основні ознаки правової держави:
1. Здійснення державної влади відповідно до принципу її поділу на законодавчу, виконавчу, судову з метою не допустити зосередження всієї повноти державної влади в або одних руках, виключити її монополізацію, узурпацію однією особою, органом, соціальною верствою, що закономірно веде до "жахаючого деспотизму" (Ш. Монтеск'є).
2. Наявність Конституційного Суду - гаранта стабільності конституційного ладу - органа, що забезпечує конституційну законність і верховенство Конституції, відповідність їй законів і інших актів законодавчої й виконавчої влади.
3. Верховенство закону й права, що означає: жоден орган, крім вищого представницького (законодавчого), не вправі скасовувати або змінювати прийнятий закон.Всі інші нормативно-правові акти (підзаконні) не повинні суперечити закону. У випадку ж протиріччя пріоритет належить закону.Самі закони, які можуть бути використані як форма легалізації сваволі (прямій протилежності права), повинні відповідати праву, принципам конституційного ладу. Юрисдикцією Конституційного Суду чинність неправового закону підлягає призупиненню, і він направляється в Парламент для перегляду.
4. Зв'язаність законом рівною мірою як держави в особі його органів, посадових осіб, так і громадян, їхніх об'єднань. Держава, що видала закон, не може саме його й порушити, що протистоїть можливим проявам сваволі, свавілля, уседозволеності з боку бюрократії всіх рівнів.
5. Взаємна відповідальність держави й особистості:
особистість відповідальна перед державою, але й держава не вільно від відповідальності перед особистістю за невиконання взятих на себе зобов'язань, за порушення норм, що надають особистостей права.
6. Реальність закріплених у законодавстві основних прав людини, прав і свобод особи, що забезпечується наявністю відповідного правового механізму їхньої реалізації, можливістю їхнього захисту найбільш ефективним способом - у судовому порядку.
51.Принципи правової держави: пріоритет і найбільш повне забезпечення прав і свобод людини і громадянина; правове обмеження державної влади; розподіл влад; верховенство закону; взаємна відповідальність держави і особистості та інші.
Зміст правової держави розглядається через призму її принципів.
По-перше, принцип розподілу влади. Принцип - це не просто висновок прикладної політичної науки, а методологічна основа. Суть її у тому, що де б і як би не функціонувала державна влада, її демократичності завжди протистоїть політичний монополізм в усіх його проявах. Тільки принцип розподілу влади створює гарантії проти узурпації, зосередження влади в руках однієї особи або органу влади. Кожна з трьох влад - законодавча, виконавча і судова - відносно самостійні та врівноважують одна одну.
По-друге, панування права, його пріоритет над державою. Держава забезпечує торжество права, вимогам якого вона сама підкоряється. Громадянський правовий стан ґрунтується на свободі кожного члена суспільства як людини, рівності його з кожним іншим як підданим, самостійності кожного члена суспільства як громадянина. Громадяни та держава взаємно відповідальні та рівні перед законом. Верховенство закону припускає вираження соціальних інтересів і волі народу.
По-третє, забезпечення гарантій і прав громадян, високий рівень захищеності особи. Ці права забезпечуються через суспільний договір з державною владою в формі конституції, яка ставить всі без винятку державні органи в повну залежність від волі суверенного народу, тому що народ і тільки народ є законним джерелом влади. Природні та невід' ємні права людини полягають в тому, що людина має право на життя і гідне існування; право на батьківщину, на національну (етнічну) самоіндентифі-кацію, тобто встановлення тотожності. Звідси - природність права на самовизначення. Крім того, права на свободу політичну, свободу слова, друку, зборів, демонстрацій, вибір представників у державні органи та органи політичних партій і суспільних організацій. Людина вільна у виборі світогляду, віровизнання, культурних пріоритетів, місця проживання та ін. Природні права людини полягають у рівності перед законом, праві на працю, на творчість, відпочинок. Особливе місце належить праву приватної власності. Без економічної свободи немає свободи політичної, немає громадянського суспільства.