- •17.Формаційний та цивілізаційний підходи при дослідженні та визначенні історичних типів держави
- •21.Сутність держави та її еволюція
- •22.Класове і загально соціальне в сутності держави
- •23.Співвідношення типу і форми держави
- •24.Поняття форми держави та її елементи
- •25. Чинники, що обумовлюють різноманітність державних форм в межах одного і того ж типу держави.
- •26. Форма правління в Україні згідно з Конституцією 1996 р., її формальні (юридичні) ознаки.
- •27. Особливості державного устрою в Україні та їх закріплення в Конституції 1996 року.
- •28. Співвідношення політичного режиму з соціальною сутністю й формою держави.
- •29. Залежність методів здійснення державної влади від широчини соціальної бази.
- •32. Політичний режим України.
- •33. Поняття механізму д, та його співідношення з державним апаратом
- •34. Принципи організації і діяльності державного апарату: служіння народу, пріоритет прав і свобод людини, демократизм.
- •35. Законність, відповідальність, підконтрольність.
- •36. Конституційне закріплення принципів організації і діяльності державного апарату в Україні.
- •37. Поділ влади - фундаментальний конституційний принцип організації і діяльності державного апарату.
- •38. Розподіл повноважень і механізм взаємних стримань і противаг як основні
- •39. Система державних органів в Україні згідно з конституцією 1996 року.
- •Державні органи та органи місцевого самоврядування.
- •Поняття суспільства в широкому та вузькому сенсах.
- •43.Місце та роль держави в суспільстві
- •44. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства
- •Ідея людини як наріжний камінь громадянського суспільства.
- •46.Взаємозв'язок громадянського суспільства і правової держави. Еволюція ідеї правової держави і сучасне її розуміння.
- •47.Два основних принципи (два боки сутності) правової держави: соціально - змістовний та формально-юридичний.
- •48.Основні етапи, тенденції і перспективи розвитку права і держави в громадянському суспільстві.
- •49.Співвідношення і взаємозв'язок права і держави.
- •50.Поняття правової держави
- •52.Соціальна правова держава: поняття та шляхи формування в умовах подальшого реформування суспільних відносин в Україні.
- •53.Поняття і сутність права, формальний та змістовний боки сутності права.
- •54.Основні підходи до сутності права: класовий та загальносоціальний.
- •55.Релігійний, національний, расовий та інші підходи до сутності права.
- •56.Багатоаспектність і варіативність сутності права в залежності від історичних умов розвитку.
- •57.Праворозуміння та його значення для процесу пізнання права.
- •58.Теорія природного права
- •59.Історична школа права
- •60.Позитивістська та нормативістська теорії права
- •61.Психологічна теорія права
- •62. Соціологічна теорія права
- •63.Класова теорія права
- •64.Поняття та ознаки права
- •65.Обов'язкова відповідність права загальнолюдським принципам гуманізму,демократії,справедливості
- •66.Матеріальна обумовленість права.
- •67.Держава як гарант права.
- •68. Право як міра соціальної свободи і рівності
- •69. Право як соціальна цінність
- •70.Власна, інструментальна та загальнолюдська цінність права.
- •71. Поняття принципів у праві, критерії їх класифікації.
- •74.Загальноправові, міжгалузеві принципи.
- •75.Принципи галузей та інститутів права.
- •77.Правова система суспільства: поняття та структура.
- •78. Правова система як комплексна оцінка юридичної сфери життя конкретного суспільства.
- •79. Правові системи в широкому сенсі (сім'ї національних правових систем).
- •80.Критерії класифікації та типології правових систем.
- •81.Романо-германська правова сім'я та її характеристика за історичними періодами формування, ієрархією джерел права.
- •82. Місце нормативних актів та судової практики в системі джерел (форм) права.
- •83.Англо-американська правова сім'я (система загального права).
- •84. Поняття, основні періоди формування, своєрідність понятійного апарату.
- •85. Особливості, що відрізняють сім'ю загального права від інших правових систем світу.
81.Романо-германська правова сім'я та її характеристика за історичними періодами формування, ієрархією джерел права.
Романо-германський тип правових систем-сукупність національних правових систем, які мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, що склалися на основі давньоримського цивільного права і його пристосування до нових національних умов при домінуванні закону серед інших джерел права.
Основними ознаками є:
1.виник в континентальній європі внаслідок загального розвитку суспільств і держав під сильним впливом римського соціального
2.розвинувся на основі рецепції давньоримського цивільного права, його ідей, принципів і інститутів.
3.основним джерелом права є нормативно-правовий акт – ця ознака дає підставу називати сімю правових систем нормативно-актною.
4.нормативно-правові акти субпідрядні один одному за юридичною силою:конституційні закони-звичайні закони-підзаконні акти.
5.поширеною є кодифікація нормативно-правових актів-ця ознака дає підставу називати правові системи цієї сімї кодифікованими.
6.право має систему з чіткою структурою:публічне і приватне,їх галузі, підгалузі, норми права.
7.існує дуалізм права-наявність цивільного і торгівельного права як відносно самостійних галузей за своєю природою, розвитком і практичною реалізацією.
8.матеріальне право домінує над процесуальним правом.
9.досконалою є юридична техніка, уніфікована термінологія, запозичена переважно з римського права.
82. Місце нормативних актів та судової практики в системі джерел (форм) права.
Нормативний акт як джерело права — це виражене у письмовій формі рішення уповноваженого органу правотворчості про встановлення, зміну чи скасування правових норм. До джерел права у формі нормативних актів належать також ті акти, що є результатом санкціонування, визнання можливості прийняття норм права недержавними суб'єктами, а також акти визнання норм міжнародних договорів (наприклад, закон про ратифікацію) та акти надання (санкціонування) нормам іншої соціальної природи (зокрема звичаям) властивостей правових. Нормативно-правові акти мають певні переваги перед іншими джерелами права. Нормативні акти як вид джерел дозволяють: чітко та ясно сформулювати зміст нормативних правил; оперативно доводити їх зміст до правокористувачів;забезпечувати оптимальні умови пошуку правової інформації;створювати умови для правильного адекватного розуміння змісту норм; своєчасно змінювати та скасовувати застарілі правові норми;у найкращий спосіб здійснювати узгодження та систематизацію правових норм.
Можна виділити десять найважливіших моментів, що характеризують нормативно-правові акти як джерело права у формально-юридичному розумінні:
1. Нормативні акти містять загальні приписи — правові норми і поширюються на певний вид відносин.
2. Нормативні акти відрізняються від актів правосуддя (рішення, вироки, постанови, ухвали), що приймаються у кримінальних, господарських справах, та широкому колі цивільних справ (майнові, трудові, сімейні тощо). Акти правосуддя у конкретних справах за нашої правової системи не можуть створювати судових прецедентів, обов'язкових в інших подібних справах.
3. На відміну від актів виконання і застосування норм права нормативні акти адресуються будь-якому суб'єкту, який бере або може взяти участь у відносинах певного виду, тобто які регулюються цими нормативними актами.
4. Нормативні акти можуть застосовуватися неодноразово, тобто щоразу, коли мають місце регульовані такими актами відносини.
5. Нормативно-правові акти зберігають свою дію незалежно від того, виникли чи припинились окремі відносини, передбачені такими актами.
