
- •17.Формаційний та цивілізаційний підходи при дослідженні та визначенні історичних типів держави
- •21.Сутність держави та її еволюція
- •22.Класове і загально соціальне в сутності держави
- •23.Співвідношення типу і форми держави
- •24.Поняття форми держави та її елементи
- •25. Чинники, що обумовлюють різноманітність державних форм в межах одного і того ж типу держави.
- •26. Форма правління в Україні згідно з Конституцією 1996 р., її формальні (юридичні) ознаки.
- •27. Особливості державного устрою в Україні та їх закріплення в Конституції 1996 року.
- •28. Співвідношення політичного режиму з соціальною сутністю й формою держави.
- •29. Залежність методів здійснення державної влади від широчини соціальної бази.
- •32. Політичний режим України.
- •33. Поняття механізму д, та його співідношення з державним апаратом
- •34. Принципи організації і діяльності державного апарату: служіння народу, пріоритет прав і свобод людини, демократизм.
- •35. Законність, відповідальність, підконтрольність.
- •36. Конституційне закріплення принципів організації і діяльності державного апарату в Україні.
- •37. Поділ влади - фундаментальний конституційний принцип організації і діяльності державного апарату.
- •38. Розподіл повноважень і механізм взаємних стримань і противаг як основні
- •39. Система державних органів в Україні згідно з конституцією 1996 року.
- •Державні органи та органи місцевого самоврядування.
- •Поняття суспільства в широкому та вузькому сенсах.
- •43.Місце та роль держави в суспільстві
- •44. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства
- •Ідея людини як наріжний камінь громадянського суспільства.
- •46.Взаємозв'язок громадянського суспільства і правової держави. Еволюція ідеї правової держави і сучасне її розуміння.
- •47.Два основних принципи (два боки сутності) правової держави: соціально - змістовний та формально-юридичний.
- •48.Основні етапи, тенденції і перспективи розвитку права і держави в громадянському суспільстві.
- •49.Співвідношення і взаємозв'язок права і держави.
- •50.Поняття правової держави
- •52.Соціальна правова держава: поняття та шляхи формування в умовах подальшого реформування суспільних відносин в Україні.
- •53.Поняття і сутність права, формальний та змістовний боки сутності права.
- •54.Основні підходи до сутності права: класовий та загальносоціальний.
- •55.Релігійний, національний, расовий та інші підходи до сутності права.
- •56.Багатоаспектність і варіативність сутності права в залежності від історичних умов розвитку.
- •57.Праворозуміння та його значення для процесу пізнання права.
- •58.Теорія природного права
- •59.Історична школа права
- •60.Позитивістська та нормативістська теорії права
- •61.Психологічна теорія права
- •62. Соціологічна теорія права
- •63.Класова теорія права
- •64.Поняття та ознаки права
- •65.Обов'язкова відповідність права загальнолюдським принципам гуманізму,демократії,справедливості
- •66.Матеріальна обумовленість права.
- •67.Держава як гарант права.
- •68. Право як міра соціальної свободи і рівності
- •69. Право як соціальна цінність
- •70.Власна, інструментальна та загальнолюдська цінність права.
- •71. Поняття принципів у праві, критерії їх класифікації.
- •74.Загальноправові, міжгалузеві принципи.
- •75.Принципи галузей та інститутів права.
- •77.Правова система суспільства: поняття та структура.
- •78. Правова система як комплексна оцінка юридичної сфери життя конкретного суспільства.
- •79. Правові системи в широкому сенсі (сім'ї національних правових систем).
- •80.Критерії класифікації та типології правових систем.
- •81.Романо-германська правова сім'я та її характеристика за історичними періодами формування, ієрархією джерел права.
- •82. Місце нормативних актів та судової практики в системі джерел (форм) права.
- •83.Англо-американська правова сім'я (система загального права).
- •84. Поняття, основні періоди формування, своєрідність понятійного апарату.
- •85. Особливості, що відрізняють сім'ю загального права від інших правових систем світу.
52.Соціальна правова держава: поняття та шляхи формування в умовах подальшого реформування суспільних відносин в Україні.
Соціальна правова держава — це політична організація суспільства, у якому право пов'язує і підкоряє собі державну владу, а основні права особи та її соціальна безпека складають зміст свободи, заснованої на законах, які приймаються і піддаються зміні законним шляхом.
Термін «соціальна, правова держава» можна розглядати як теоретичне і як практичне поняття, таке, що спирається на конституційне проголошення країни соціальною і правовою. Конституція, проголосивши Україну соціальною, правовою державою, закріпила не стільки реальний, скільки бажаний стан держави, що констатується в її преамбулі. Таким чином, в Україні на сьогодні створено лише правові передумови для становлення і подальшого розвитку цієї концепції.
Формування соціальної, правової держави — складний і тривалий процес. Щоб побудувати в Україні правову державу, треба передусім, аби ті вимоги, які становлять її зміст, а це: забезпечення панування права, захист і гарантування основних прав і свобод людини і громадянина, поділ влади та ін., були реально втілені в життя, що у свою чергу потребує завершення правової, політичної, економічної та соціальної реформ.
Метою проведення правової реформи має стати: скасування тих законів, які не відповідають потребам суспільного життя; розроблення нових нормативних актів, прийняття яких продиктоване сучасними умовами і об' єктивно існуючими потребами правового регулювання; здійснення адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, що зумовлено намірами України інтегруватися в об'єднану Європу; формулювання чіткої правової політики держави тощо, її результатом мають бути: забезпечення верховенства права, правового характеру чинного законодавства, істотне обмеження відомчої нормотворчості, оскільки нерідко підзаконні нормативно-правові акти (різні інструкції, розпорядження та ін.) приймаються всупереч закону і паралізують його дію. Важливою складовою правової реформи стали завершення процесу формування нової судової системи,впорядкування процесу правотворчості, розмежування правотворчих повноважень органів законодавчої та виконавчої гілок влади.
53.Поняття і сутність права, формальний та змістовний боки сутності права.
Право - це система загальнообов'язкових правил поведінки, які формулюються або санкціонуються державою, мають формально визначений характер і забезпечуються можливістю застосування державного примусу.
Сутність права — внутрішній зміст права як регулятора суспільних відносин, який виражається в єдності загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів через формальне (державне) закріплення міри свободи, рівності та справедливості.
Поняттям права охоплюються два аспекти, які виражають його сутність:
— цілісно-нормативний;
— регулятивний.
Якщо з цілісно-нормативної точки зору право є мірою свободи, рівності та справедливості (правомірним порядком), то з регулятивної точки зору — спрямовано на впорядкування суспільних відносин (динамічний, регулятивний аспект). На різних етапах розвитку суспільства перший аспект може домінувати, впливати на загальну спрямованість правового регулювання, або відступати на другий план. Тоді він стає нібито приглушеним, виявляється у трансформованому, стертому вигляді. Так, при феодалізмі міра свободи, рівності та справедливості була однією для поміщика, іншою — для кріпака (несвобода, відсутність рівності — формальної і фактичної, тобто несправедливість).
Отже, сутність права полягає в тому, що воно є соціальним регулятором, положення якого ґрунтуються на надбаннях розвитку людської цивілізації і культури та який є критерієм визначення правомірності або неправомірності поведінки людей та їх об'єднань.
Якщо коротко зупинитись на історії формування уявлення щодо сутності в науці, то слід відзначити, що першим, хто дав систематичну розробку категорії "сутність", був Аристотель. Він поставив її в "центр" свого вчення про буття і пізнання, та сформував думку, яку майже через дві тисячі років підтвердив Г. Гегель. Аристотель висунув тезу про те, що сутність є "те, що не відображається на субстраті, але те, на чому відображається все інше".
В свою з формальної точки зору право виступає як регулятор, що обслуговує той чи інший соціальний інтерес.( право існує в певних формах, що фіксують певні юридичні конструкції;)