
- •17.Формаційний та цивілізаційний підходи при дослідженні та визначенні історичних типів держави
- •21.Сутність держави та її еволюція
- •22.Класове і загально соціальне в сутності держави
- •23.Співвідношення типу і форми держави
- •24.Поняття форми держави та її елементи
- •25. Чинники, що обумовлюють різноманітність державних форм в межах одного і того ж типу держави.
- •26. Форма правління в Україні згідно з Конституцією 1996 р., її формальні (юридичні) ознаки.
- •27. Особливості державного устрою в Україні та їх закріплення в Конституції 1996 року.
- •28. Співвідношення політичного режиму з соціальною сутністю й формою держави.
- •29. Залежність методів здійснення державної влади від широчини соціальної бази.
- •32. Політичний режим України.
- •33. Поняття механізму д, та його співідношення з державним апаратом
- •34. Принципи організації і діяльності державного апарату: служіння народу, пріоритет прав і свобод людини, демократизм.
- •35. Законність, відповідальність, підконтрольність.
- •36. Конституційне закріплення принципів організації і діяльності державного апарату в Україні.
- •37. Поділ влади - фундаментальний конституційний принцип організації і діяльності державного апарату.
- •38. Розподіл повноважень і механізм взаємних стримань і противаг як основні
- •39. Система державних органів в Україні згідно з конституцією 1996 року.
- •Державні органи та органи місцевого самоврядування.
- •Поняття суспільства в широкому та вузькому сенсах.
- •43.Місце та роль держави в суспільстві
- •44. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства
- •Ідея людини як наріжний камінь громадянського суспільства.
- •46.Взаємозв'язок громадянського суспільства і правової держави. Еволюція ідеї правової держави і сучасне її розуміння.
- •47.Два основних принципи (два боки сутності) правової держави: соціально - змістовний та формально-юридичний.
- •48.Основні етапи, тенденції і перспективи розвитку права і держави в громадянському суспільстві.
- •49.Співвідношення і взаємозв'язок права і держави.
- •50.Поняття правової держави
- •52.Соціальна правова держава: поняття та шляхи формування в умовах подальшого реформування суспільних відносин в Україні.
- •53.Поняття і сутність права, формальний та змістовний боки сутності права.
- •54.Основні підходи до сутності права: класовий та загальносоціальний.
- •55.Релігійний, національний, расовий та інші підходи до сутності права.
- •56.Багатоаспектність і варіативність сутності права в залежності від історичних умов розвитку.
- •57.Праворозуміння та його значення для процесу пізнання права.
- •58.Теорія природного права
- •59.Історична школа права
- •60.Позитивістська та нормативістська теорії права
- •61.Психологічна теорія права
- •62. Соціологічна теорія права
- •63.Класова теорія права
- •64.Поняття та ознаки права
- •65.Обов'язкова відповідність права загальнолюдським принципам гуманізму,демократії,справедливості
- •66.Матеріальна обумовленість права.
- •67.Держава як гарант права.
- •68. Право як міра соціальної свободи і рівності
- •69. Право як соціальна цінність
- •70.Власна, інструментальна та загальнолюдська цінність права.
- •71. Поняття принципів у праві, критерії їх класифікації.
- •74.Загальноправові, міжгалузеві принципи.
- •75.Принципи галузей та інститутів права.
- •77.Правова система суспільства: поняття та структура.
- •78. Правова система як комплексна оцінка юридичної сфери життя конкретного суспільства.
- •79. Правові системи в широкому сенсі (сім'ї національних правових систем).
- •80.Критерії класифікації та типології правових систем.
- •81.Романо-германська правова сім'я та її характеристика за історичними періодами формування, ієрархією джерел права.
- •82. Місце нормативних актів та судової практики в системі джерел (форм) права.
- •83.Англо-американська правова сім'я (система загального права).
- •84. Поняття, основні періоди формування, своєрідність понятійного апарату.
- •85. Особливості, що відрізняють сім'ю загального права від інших правових систем світу.
48.Основні етапи, тенденції і перспективи розвитку права і держави в громадянському суспільстві.
На сучасному етапі українського державотворення проблема розвитку громадянського суспільства є дуже актуальною, оскільки воно відіграє важливу роль у забезпечені правових засад життя українців, формуванні розвинутої політичної системи. У свою чергу політична система надає громадянам реальну можливість якнайповніше виявити та реалізувати свої політичні інтереси та права.
Найбільш ґрунтовну спробу наукового аналізу й пізнання сутності права й держави було зроблено німецьким філософом Георгом-Вільгельмом-Фрідрі-хом Гегелем (1770—1831) у "Філософії права" та інших працях.
Характеризуючи взаємовідносини між громадянським суспільством і державою, слід підкреслити, що суспільство повинне мати пріоритет над державою, а не навпаки, бо остання існує як регулятор суспільних відносин і гарант здійснення прав особи.
Згідно з сучасним поняттям, поряд з державою повинно існувати громадянське суспільство, але так, щоб ці дві сили перебували в діалектичному взаємозв’язку. Головне для держави – створення передумов для формування плюралізму державних і приватних суб’єктів, тобто потрібна держава, яка б більше гарантувала соціальні права і менше займалася оперативним управлінням
Від ступеня розвиненості громадянського суспільства залежить ступінь демократизму держави. Альтернатива ознак та цінностей держави й громадянського суспільства не означає антагоністичності цих сфер суспільного життя, а, навпаки, взаємозумовлює їх. Без держави нема громадянського суспільства, без останнього неможлива правова держава.
Партнером держави громадянське суспільство виступає лише у правовій державі за демократичного політичного режиму. Вони є сторонами одного цілісного буття людини і сучасного цивілізованого суспільного буття.
Зв’язок громадянського суспільства й держави проявляється й через права і свободи особи. З одного боку, конституційне проголошення і закріплення прав і свобод особи є політико-правовою основою розмежування громадянського суспільства й держави.
49.Співвідношення і взаємозв'язок права і держави.
Сьогодні існує плюралізм думок щодо поглядів на взаємозвязок держави і права. Сформовані дві основні протилежні теоретичні позиції по цій проблемі. «Етатично-тоталітарна концепція виходить з того, що держава вище і важливіше права, що вона створює право і використовує його як інструмент своєї політики. Ліберальна концепція базується на природно-правовій теорії, відповідно до якої право вище і важливіше держави.
Роль держави в забезпеченні права:
1) держава забезпечує саме буття, існування права: а) завдяки державі формується право;б) держава надає праву юридичні форми через юридичний прецедент, нормативний акт, правовий звичай;в) держава визначає юридичну потребу в регулюванні тих чи інших суспільних відносин;г) санкціонує уже сформовані норми (звичаї, релігійні норми) надаючи їм загальнообов’язкового характеру (мусульманське право);д) держава сприяє розвитку права (вдосконалює види і типи правового регулювання, юридичну техніку, систематизує законодавство);е) забезпечує реалізацію права (через свої органи, контроль тощо);є) держава забезпечує охорону права та пануючих правових відносин як ненасильницькими методами (переконання, стимулювання) так і шляхом примусу;ж) держава здійснює дієву ідеологічну підтримку права (пропаганда законності, правомірної поведінки).
2. В діяльності держави:а) право закріплює основи конституційного ладу: форму правління держави, державний устрій, засоби здійснення державного режиму;
б) право оформлює, закріплює структуру державних органів, їх повноваження, характер зв’язків, компетенцію;в) право є засобом здійснення держ.політики, воно вводить її у законні межі, рамки;г) право визначає межі втручання держ. особисте життя та життя гром. с-ва;д) право встановлює (закріплює) правові та інші методи державного керівництва, контролю, форми та межі державного примусу.
Таким чином, право «пов’язує» державу, обмежує її діяльність в інтересах особистості і громадянського суспільства, завдяки чому в державах соціально-демократичної орієнтації реалізовується принцип верховенства права (вчення про правову державу).