Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпорочки.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
953.86 Кб
Скачать
  1. Правові наслідки невиконання чи неналежного виконання зобов’язання.

Згідно Глави 51 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання - виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

1) невиконання зобов'язання - якщо сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання, або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов'язання мають утримуватися. 2) неналежне виконання - порушення умов, визначених змістом зобов'язання - відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Невідповідність виконання критеріям належності є неналежним виконанням, а отже порушенням зобов'язання.

Ст.. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови кредитора від зобов'язання, але якщо це встановлено договором або законом. Це означає односторонню волю кредитора, який повідомляє боржника про свою відмову і з цього моменту зобов'язання вважається припиненим 2) розірвання договору, якщо це передбачено договором чи законом, здійснюється за вимогою кредитора. Якщо боржник добровільно погоджується, договір розривається з моменту висловлення такого погодження. Якщо ні, то вимога кредитора передається до суду. Договір тоді буде розірваним з моменту набуття чинності відповідним рішенням суду. Підстави для судового рішення можуть бути: істотне порушення договору другою стороною та в інші випадки, встановлені договором або законом. 3) зміна умов зобов'язання, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; 4) сплата неустойки; 5) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Цей перелік не є вичерпним, оскільки інші наслідки можуть бути встановлені договором або законом.

  1. Загальні положення про недійсність договору. Правові наслідки: загальні та спеціальні.

Згідно ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину, а отже і договору, є недодержання в момент вчинення правочину сторонами загальних вимог, необхідних для чинності правочину, встановлених ст.. 203 ЦК. Зокрема мова йде про 1. відповідність змісту правочину ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2.наявність у особи яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності. 3. вільного волевиявлення учасника правочину, що має відповідати його внутрішній волі. 4. вчинення правочину у формі, встановленій законом 5. його спрямованості на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 5. відповідність правочину, що вчиняється батьками (усиновлювачами) правам та інтересам їх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За загальним правилом наслідком укладення правочину, що не відповідає вимогам закону і визнається недійсним є двостороння реституція. – кожна сторона має повернути іншій стороні все, що вона одержала на виконання такого правочину. Якщо в натурі повернути неможливо повертається вартість одержаного, оцінка вартості здійснюється за цінами на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Спеціальними нормами можуть встановлюватися особливі правові насліки для окремих видів недійсних правочинів (підвищена або обмежена відповідальність). Наприклад у право чинах щодо обману винна сторона зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]