50. Припинення зобов’язання виконанням. Припинення зобов’язання у разі неможливості виконання.

Згідно ст.. 599 ЦК Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином,

Досягнення мети зобов’язання повязується як з виконанням певних дій, так і необхідністю досягнення якісних показників «належного виконання». Відповідно до ст. 526 ЦК зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, за їх відсутності – згідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це поняття включає належних кредитора і боржника, належні час, предмет, місце і спосіб виконання. Неналежне виконання не припиняє зобов’язань. У цих випадках воно доповнюється зобов’язаннями відшкодувати збитки, сплатити неустойку, іншими зобов’язаннями, що виникають внаслідок порушення.

ст. 607. ЦК передбачає, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Мова йде про неможливість виконати зобов’язання в натурі в силу різних обставин фактичного характеру, наприклад загибелі індивідуально визначеної речі, що складає предмет зобов’язання. Неможливість виконання припиняє зобов’язання, якщо вона викликана обставинами, за які боржник не відповідає (вина кредитора). У разі порушення боржником, зобов’язання трансформується в додаткові обов’язки (відшкодувати збитки, сплатити штраф).

За часом виникнення неможливість виконання може бути: первісною – існувала в момент, коли зобов’язання мало бути виникнути; наступною – наступила в період дії зобов’язання. Ці положення не поширюються на грошові зобов’язання оскільки стосується лише зобов’язань в натурі.

51. Прощення боргу та передання відступного як способи припинення зобов’язань.

Прощення боргу та передання відступного (ст.. 605 ЦК) є одними із видів припинення зобов'язання за згодою сторін (чи кредитора).

Прощення боргу (ст.. 605 ЦК) надає кредитору право звільнити боржника від його обов'язків. Тривають дискусії чи це односторонній правочин, чи неббхідна згода боржника. Але згідно ЦК для прощення боргу достатнім є волевиявлення кредитора і боржник не вправі проти цього заперечувати. Прощення боргу допускається, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Так, неможливе припинення зобов'язання прощенням боргу, якщо проти кредитора порушена справа про банкрутство та є внесені до реєстру кредитори, а також якщо кредитор зобов'язався передати майно, яке він має отримати від боржника, третій особі. Прощення боргу не часто має місце в діловій практиці, оскільки з точки зору податкового законодавства така дія є подарунком і оподатковується.

Передання відступного (ст. 600 ЦК) передбачає досягнення сторонами згоди що замість виконання зобов'язання, боржник виконує якісь інші дії (передає інше майно, гроші тощо). Об'єктом відступного можуть бути гроші, інше майно (рухоме та нерухоме) та інші відчужувані об'єкти цивільних прав, у т.ч. результати робіт, послуги тощо. В якості відступного може бути неустойка (сторони домовляються, що сума неустойки у тому розмірі, якого вона досягла на момент платежу, буде відступним і її сплата звільняє боржника від обов'язку виконати зобов'язання в натурі).

Передання відступного може припиняти як договірні, так і не договірні зобов'язання. Домовленість про передачу відступного може мати місце як до, так і після порушення такого зобов'язання. Розмір відступного встановлюється сторонами. При цьому він може бути як меншим, так і більшим за розмір виконання за зобов'язанням та за розмір збитків і штрафних санкцій, викликаних порушенням зобов'язання. Відступне має бути оформлене договором, в якому вказуються розмір відступного, порядок та строк його надання