44. Іпотека як вид застави.

В статті 30 ЗУ «Про заставу»: іпотека – це застава землі, нерухомості (будівля, споруда, будинок, квартира, цілісний майновий комплекс підприємства та інше майно). Предмет іпотеки зажди залишається у володінні заставодавця. Іпотекою є і заставу транспортних засобів, якщо вони залишаються у заставодавця.

Такий договір засвідчує нотаріусом, згідно його умов державний нотаріус може накласти заборону на відчуження майна. Це заборонено для приватних нотаріусів згідно ЗУ про нотаріат. Засвідчення приватним нотаріусом договору, що передбачає накладання заборони, є підставою для держ. нотаріусаі її накласти. Реєстраційний запис про надання заборони держ.нотаріус вносить до Єдиного реєстру заборон.

Договір іпотеки майнового комплексу поширюється на його споруди і приміщення, всі основні фонди й оборотні засоби, які відображають у балансі підприємства, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Права й обов`язки сторін за договором іпотеки перелічені у ст.ст. 33-35 Закону про заставу. Права заставодавця: 1) володіти і користуватися предметом застави відповідно до його призначення; 2) достроково виконати основне зобов’язання якщо це не суперечить змісту зобов’язання; 3) реалізувати за письмовою згодою заставодержателя предмет застави з переведенням на придбавача основного боргу, забезпеченого заставою; 4) передати за письмовою згодою заставодержателя предмет застави в оренду.

44.2

Заставодавець зобов’язаний: 1) вживати заходів, передбачених договором іпотеки або необхідних для збереження іпотеки, включаючи капітальний і поточний ремонти (порушення такої умови надає право заставодержателю вимагати дострокового вимагання забезпеченого іпотекою зобов’язання, в тому числі і звернення стягнення на предмет іпотеки); 2) на період фактичної дії договору іпотеки страхувати за свій рахунок предмет іпотеки в повному обсязі на користь заставодержателя ( у протилежному випадку застводержатель може вимагати достроково виплатити основний борг або застрахувати предмет іпотеки за свій рахунок, але в інтересах заставодавця зі стягненням з нього витрат зі страхування); 3) у випадку загибелі предмета іпотеки надавати аналогічне за вартістю нерухоме майно або, незалежно від надання строку, виконати зобов’язання у повному обсязі або у відповідній частині; 4) отримати згоду заставодержателя на здійснення дій, пов’язаних зі зміною права власності на предмет застави; 5) за вимогою заставодержателя (майнового комплексу) надавати йому річний баланс.

45. Правова природа гарантії: поняття та форми (види). Зміст гарантійного правовідношення.

Регулюється ЦК, ГК, спеціальним законодавством (ЗУ "Про банки і банківську діяльність", "Про страхування" іншими НПА. В гарантії може бути вказівка на уніфіковані правила надання гарантій Міжнародної торгівельної палати.

ст. 546 ЦК гарантія - вид забезпечення виконання зобов'язань; = письмове зобов'язання фінан. установи (гаранта), що видається за клопотанням іншої особи (принципала), за яким гарант зобов'язується сплатити кредиторові принципала (бенефіціарові) відповідно до умов гарантійного зобов'язання грошову суму після подання бенефіціаром письмової вимоги про її сплату. Гарант сплачує відповідну суму бенефіціару при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов'язань.

Гарантією може бути забезпечено будь-яке зобов'язання, у т.ч. що виникає у майбутньому. Гарантія - односторонній правочин, а не договір. Акцепт бенефіціара про прийняття гарантії не має правового значення. Якщо гарант не отримав протягом строку дії гарантії відмову від бенефіціара, то гарантія вважається прийнятою.

Гарантом може бути лише фінан. установа: 1) банки 2) страхові організації 3) інші фінан. установи (кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди тощо)

Г. не залежить від основного зобов'язання навіть у разі його припинення або визнання недійсним, зокрема коли в Г. міститься посилання на основне зобов'язання. 2) Г. може надаватися не будь-якою особою, а виключно фінансовою установою.

Г. має бути оформлена у вигляді письмового документа ("Гарантія", "Банківська гарантія" або "Гарантійний лист"), підписаним особами (спеціально уповноваженими на це в установленому порядку) та скріпленого печаткою. Недотримання вказаних вимог має наслідком нікчемність гарантії. Обов'язкові реквізити Г.: =строк; =конкретна гарантійна сума; =вказівка на основне зобов'язання =умови пред'явлення платіжної вимоги (перелік документів до вимоги).

Види гарантії: Відклична - умови якої можуть бути будь-коли змінені і яка відкликається банком-гарантом за заявою боржника без попереднього повідомлення кредитора.

45.2.

Безвідклична - передбачає незмінність умов і неможливість припинення гарантом. Умовна –коли банк-гарант при порушенні боржником зобов'язання сплачує кошти кредитору в разі виконання ним відповідних умов або подання зазначених у гарантії документів. Безумовна – коли вимоги кредитора задовольняються за його першою вимогою (без умов і документів. Мінімізацію ризиків забезпечують безвідклична та безумовна гарантії.

Після одержання вимоги кредитора гарант, негайно повідомивши про це боржника, повинен розглянути її в установлений у гарантії строк, а за його відсутності – в розумний строк. Гарант не зобов'язаний у безспірному порядку задовольнити вимогу кредитора, яка подається після закінчення строку дії гарантії або не відповідає її умовам. Гарант має негайно повідомити кредитора і боржника, якщо він дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію (якщо в ній не встановлено інше).

в Україні видаються такі види гарантій: а) гарантія платежу - зобов'язання гаранта, видане за клопотанням покупця (принципала) на користь продавця, постачальника, підрядника (бенефіціара), сплатити визначену суму у випадку невиконання принципалом зобов'язання здійснити розрахунок за поставлені товари (роботи, послуги); б) гарантія повернення авансового платежу - зобов'язання гаранта, що видається за заявою продавця на користь покупця, повернути суму авансу (або частину) у випадку невиконання (або неповного виконання) продавцем своїх зобов'язань поставити товар (роботи, послуги); в) гарантія виконання - забезпечує платіжні вимоги покупця до продавця, які можуть виникнути у випадку непостачання товару (робіт, послуг) (усунення недоліків..); г) гарантія погашення кредиту - зобов'язання гаранта погасити платіжні вимоги кредитора до боржника, що виникають у випадку невиконання грошових зобов'язань за кредитним договором; д) тендерна (конкурсна) гарантія - зобов'язання гаранта за клопотанням учасника тендера або конкурсу (принципала), який виявив бажання прийняти участь у тендері та представив свої пропозиції організатору тендера (бенефіціару) виплатити визначену в гарантії суму у випадку відмови учасника тендера від участі у конкурсі протягом строку дії конкурсної пропозиції або у випадку виграшу таким учасником тендера, якщо він відмовився від укладення договору.