74. Поняття та загальна характеристика договору міни.

Договір міни, регулюється положеннями статей 715–716 ЦКУ. Внаслідок укладення договору міни його учасники зобов'язуються передати один одному у власність певний товар в обмін на інший, не сплачуючи при цьому коштів. Кожна із сторін цього договору одночасно виступає і продавцем, і покупцем. Також згідно з даним договором можливий варіант обміну товарів на роботи чи послуги (715 ЦКУ). Характерна ознака, що виділяє з усіх видів купівлі-продажу лише даний договір – вартість товару не може сплачуватись у грошовому еквіваленті. Ще однією кваліфікуючою ознакою договору міни є момент переходу права власності на обмінювані товари – на відміну від усіх договорів купівлі-продажу, за договором міни перехід права власності відбувається лише після того, як обов'язки з передачі товарів виконані обома сторонами, тобто таке право виникає одночасно в обох сторін договору. Така законодавча норма запобігає виникненню ситуації, коли сторона, що перша отримала товар, здобуває на нього право власності, не виконавши зустрічного обов'язку з передавання другій стороні товару, який їй належить. Усі інші умови зазначеного договору регулюються загальними положеннями ЦКУ про купівлю-продаж, поставку, контрактацію або про інші договори, елементи яких містяться в договорі міни (якщо це не суперечить суті зобов'язання). Укладення будь-якого різновиду договору купівлі-продажу спрямоване на оплатний перехід майна у власність покупця, при цьому завжди виникають певні права та обов'язки у кожної зі сторін. Кваліфікуючими ж ознаками, на підставі яких здійснено розмежування видів купівлі-продажу, є особливості товару, правовий статус сторін, мета купівлі товару, спосіб виконання договору та еквівалент розрахунку за товар, який відчужується. Останній критерій розмежування не є цілком виправданим – адже, відповідно до загальних положень про договір купівлі-продажу (655 ЦКУ), покупець зобов'язується сплатити за товар певну грошову суму, і зазначена правова норма не передбачає можливості встановлення умовами договору вираження ціни товару в іншому еквіваленті.

74.2

Тому доцільніше було б виділити договір міни в окремий вид договірних зобов'язань або ж принаймні усунути вказану суперечність даного договору із загальними правовими нормами про купівлю-продаж, зазначивши в них після вимоги про оплату товару у грошовій сумі застереження щодо можливості встановлення іншого в договорі чи законі. За договором міни кожна сторона втрачає право власності на той товар, який передає в обмін, і набуває право власності на товар, який вимінює. Новели ЦК щодо договору міни: - договір міни також іменується бартером; - передбачається можливість встановлення доплати за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості; - право власності на обмінювані товари виникає одночасно після виконання зобов’язань щодо передання майна обома сторонами; - передбачається можливість обміняти майно на роботи (послуги); - до договору міни можна застосовувати положення про договір купівлі-продажу, поставки, елементи яких містяться в договорі міни. Оскільки договір міни може носити комплексний характер (на його підставі можуть виникати зустрічні не тільки однорідні зобов’язання, а й неоднорідні зобов’язання, одне із яких може бути іншим різновидом купівлі-продажу або навіть іншим зобов’язанням взагалі) до цих двох зустрічних зобов’язань у відповідних випадках можуть застосовуватись положення про різні види зобов’язань. Потрібно враховувати особливості бартерних операцій передбачених Законом України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної