46. Поняття та ознаки завдатку, функції завдатку. Правові наслідки порушення або припинення зобов’язання, забезпечуваного завдатком.

Завдаток- грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. З. за характером наближується до санкцій, встановлених за порушення зобов'язання, що проявляється у втраті суми завдатку, стороною, яка є винною такому порушенні. Згідно ст. 571 ЦК умовою втрати/стягнення суми завдатку є порушення зобов'язання, тобто невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Якщо основне зобов'язання не виконане з вини сторони, що передала завдаток (боржника), завдаток залишається у кредитора.

Якщо відповідальність за невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком, покладається на сторону, що отримала завдаток (кредитора), вона повинна повернути боржнику завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості (завдаток у грошовій сумі повертається в подвійному розмірі, завдаток у вигляді рухомого майна повертається в натурі і додатково сплачується сума, що дорівнює вартості завдатку).

Ознаки завдатку: а) як завдаток може передаватися грошова сума або рухоме майно (рухомі речі та майнові права). На практиці майновий завдаток майже не зустрічається. Сума завдатку може бути будь-якою, однак меншою, ніж сума зобов'язання.

б) завдатком може бути забезпечено лише зобов'язання, що випливає з договору, позадоговірні зобов'язання завдатком не забезпечуються; в) завдаток виконує 3 основні функції: - платіжну (видається в рахунок належних за договором платежів); - підтверджувальну (передачею завдатку боржник підтверджує наявність основного зобов'язання); - забезпечувальну (встановлення негативних наслідків невиконання зобов'язання, забезпеченого завдатком, гарантує виконання такого зобов'язання).

46.2

За загальним правилом, форма вини особи, яка не виконала зобов'язання, а також інші обставини, із-за яких зобов'язання не виконане, не мають значення. Завдаток відрізняється від авансу тим, що у разі невиконання зобов'язання він не повертається.

Можлива домовленість про внесення в депозит нотаріуса суми завдатку, причому як покупцем (платником), так і продавцем (одержувачем коштів), як правило це використовується у разі нотаріального посвідчення договору, за яким вноситься завдаток.

Саме по собі настання негативних наслідків, передбачених ст.. 571 ЦК, не звільняє винну у порушенні зобов'язання сторону від інших видів цивільно-правової відповідальності - така сторона також зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки. За загальним правилом збитки відшкодовуються в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку. Однак в договорі сторони можуть передбачити інші наслідки (наприклад, відшкодування збитків в повному обсязі понад суму завдатку тощо).

Дія Угоди про завдаток може бути припинена та передбачено однократне повернення завдатку:

- за домовленістю сторін у разі припинення зобов'язання до початку його виконання, якщо завдаток вже сплачений;

- в разі неможливості виконання зобов'язання, забезпеченого завдатком за незалежних від сторін обставин.

Угода про завдаток має бути укладена в письмовій формі. В такій угоді повинно бути чітко визначено, що сума, яка передається в рахунок належних за договором платежів, є саме завдатком. В разі, якщо це не буде встановлено, сплачена сума буде вважатися авансом, тобто звичайною сумою попередньої оплати за договором, яка не виконує забезпечувальної функції, властивої завдатку. В разі невиконання зобов'язання, по якому передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.