
- •Організація обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами
- •Класифікація дебіторської заборгованості та відповідних видів розрахунків
- •Класифікація кредиторської заборгованості та відповідних видів розрахунків
- •Бухгалтерський та податковий облік розрахунків із постачальниками та підрядниками
- •Бухгалтерський та податковий облік розрахунків із покупцями та замовниками
- •Розрахунки в іноземній валюті
- •Отримання передоплати у валюті
- •Відвантаження товару на експорт за передоплатою
- •Відвантаження товару на експорт за післяплатою
- •Оплата товару на експорт після відвантаження
- •Надання рекламних послуг нерезиденту з частковою передоплатою
- •Iмпорт — оподаткування та облік
- •Операція з придбання імпортного товару на умовах передоплати
- •Операція з придбання імпортного товару з післяплатою
- •Операція купівлі валюти у податковому та бухгалтерському обліку
- •Операція з повернення передоплати, сплаченої нерезиденту
- •Операція з повернення імпортного обладнання
Розрахунки в іноземній валюті
Експорт — оподаткування та облік
З'ясуємо, як обліковувати «товарні» експортні операції починаючи з II кварталу 2011 року, в тому числі відображення в обліку курсових різниць. На прикладах розглянемо, як за правилами ПКУ обліковувати операції, пов'язані з експортом послуг.
Загальні положення
Правило «першої події» при обчисленні податку на прибуток з 1 квітня 2011 року скасовано. Для визнання доходів діє інше правило — принцип нарахування (п. 137.4 ПКУ). Об'єктом обкладення податком на прибуток, зокрема, є прибуток, який обчислюється шляхом зменшення доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів та суму інших витрат звітного періоду (пп. 134.1.1 ПКУ).
Доходи від реалізації експортованого товару належать до доходу від операційної діяльності. Туди ж відноситимете й дохід від виконаних робіт, наданих послуг, якщо вашим покупцем буде нерезидент. Причому датою визнання доходів від реалізації товарів є дата переходу покупцеві права власності на такий товар або дата складання відповідного акта, що свідчить про виконані роботи/надані послуги (п. 137.1 ПКУ).
Витрати у платника податку виникатимуть із собівартості реалізованих товарів (виконаних робіт/наданих послуг) та інших витрат, які відносяться до витрат у момент їх понесення і пов'язані з господарською діяльністю суб'єкта господарювання. Оскільки у нас специфічний покупець — нерезидент, то й доходи від реалізації такому контрагенту треба визначати з урахуванням особливостей, визначених пп. 153.1.1 ПКУ. При реалізації товару за ЗЕД-контрактом доходи визначатимуть, за загальним правилом ПКУ, датою переходу покупцеві права власності на товар, але оскільки йдеться про валюту, то з урахуванням моментів, які розглянемо далі.
Експорт з передоплатою
Якщо від нерезидента-покупця була отримана передоплата, то при визначенні величини доходу від реалізації товарів враховується курс НБУ на дату отримання передоплати. Тобто дата визнання доходів — це дата переходу права власності на товар, але для обчислення величини доходу використовується валютний курс НБУ на дату отримання передоплати на поточний валютний рахунок. Така норма записана у пп. 153.1.1 ПКУ. Якщо передоплати були одержані частинами, то й дохід визначається із застосуванням валютних курсів виходячи з послідовності одержання таких передоплат (авансів). Якщо провести аналогію з бухгалтерським обліком, то відповідно до абзацу 2 п. 6 П(С)БО 21 передоплату відображають у бухгалтерському обліку, як і в податковому, після 1 квітня 2011 року ідентично.
Відображення
авансів, отриманих у валюті, у
бухгалтерському обліку
Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб у рахунок платежів для поставлення готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату одержання авансу. У разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів виходячи з послідовності одержання авансових платежів.
Абзац 2 п. 6 П(С)БО 21 Отриманий аванс від покупця-нерезидента у бухгалтерському обліку відображають на кредиті субрахунка 681 «Розрахунки за авансами одержаними». Причому оскільки маємо справу з операцією в іноземній валюті (бо покупець — нерезидент), то суми в іноземній валюті перераховуються у гривні із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції, тобто отримання авансу. Під валютним курсом розуміємо встановлений НБУ курс гривні до грошової одиниці іншої країни (п. 4 П(С)БО 21). За такими надходженнями коштів у бухобліку дохід не визнається відповідно до п. 6.3 П(С)БО 15. У податковому обліку за отриманими авансами також доходу не буде, але це правило застосовується лише до отриманих авансів після 1 квітня 2011 року (пп.136.1.1 ПКУ). Отже, підсумуймо: отримали аванс від покупця-нерезидента, перерахували у гривні за курсом НБУ на дату отримання авансу і поки що забули аж до відвантаження товару за таким отриманим авансом. У разі отримання сум передоплати така операція відноситься до немонетарних статей у бухгалтерському обліку. За такими статтями балансу в обох обліках курсові різниці не визначаються.
Приклад 1. Підприємство отримало частковий аванс від нерезидента 10000 дол. США у травні (курс НБУ — 793,51 грн за 100 од. на дату отримання). Курс НБУ на 30.06.2011 р. — 796,00 грн за 100 од. У липні отримано другу частину авансу в розмірі 10000 дол. США за курсом 798,00 грн за 100 од. на дату отримання. Уся валюта на 30.09.2011 р. на рахунку підприємства, курс НБУ — 797,23 грн за 100 од. Проведення щодо цих операцій див. у таблиці 1.
Таблиця 1