
- •Розділ 1. Економічні передумови ситуаційного керування
- •Тема 1. Економічні явища і причини виникнення проблемних ситуацій на підприємствах
- •Тема 1. Економічні явища і причини виникнення проблемних ситуацій на підприємствах
- •1.1. Макроекономічні явища, що ведуть до появи проблемних ситуацій на підприємствах
- •1.2. Вплив макроекономічних проблем на первинні ланки економіки
- •1.3. Виникнення проблемних ситуацій в організації
- •1.4. Суть і завдання ситуаційного (адаптивного) менеджменту
- •1.5. Місце ситуаційного менеджменту у загальній системі управління підприємством
- •Тема 2. Функціональне (традиційне) керування підприємством як база ситуаційного менеджменту
- •2.1. Концепція і принципи менеджменту
- •2.3. Мета й основні функції менеджменту
- •2.4. Об'єкти менеджменту
- •2.5. Комунікації в менеджменті
- •Тема 3. Основні компоненти функціонального менеджменту
- •3.1. Технологія і техніка забезпечення процесу керування
- •3.2. Виробнича (операційна) система і її основні функції
- •3.3. Організаційно-технологічні компоненти керованих перемінних
- •3.4. Взаємовплив перемінних і закон самозбереження організації
- •3.5. Необхідність і проблеми застосування ситуаційного менеджменту
- •Тема 4. Ситуаційний підхід до керування організацією
- •Тема 4. Ситуаційний підхід до керування організацією
- •4.1. Функціональні і ситуаційні завдання керування
- •4.2. Концепції ситуаційного менеджменту
- •4.4. Роль випадку в зміні позицій фірми на ринку
- •4.5. Класифікація ситуацій і моделі ситуаційного менеджменту
- •Тема 5. Облік ризиків у ситуаційному менеджменті
- •5.1. Суть господарського ризику
- •5.2. Види і причини втрат у підприємництві
- •5.3. Облік границь і зони господарського ризику
- •5.4. Керування ризиками в проблемних ситуаціях
- •5.5. Профілактика та прогнозування появлення
- •Тема 6. Кризові ситуації на підприємстві
- •6.2. Причини кризи й ознаки банкрутства фірми
- •6.3. Реструктуризація підприємства як спосіб запобігання банкрутству
- •6.4. Шляхи виходу підприємства з кризової ситуації
- •6.5. Система ситуаційного (антикризового) управління персоналом
- •Розділ 3. Психологічні проблеми і моделі ситуаційного лідерства
- •Тема 7. Психологічні аспекти в ситуаційному менеджменті
- •Тема 7. Психологічні аспекти в ситуаційному менеджменті
- •7.1. Суть і завдання психологи керування
- •7.2. Психологічний аналіз управлінської діяльності
- •7.3. Розвиток компетенції
- •7.4. Ситуаційне керування і кадрова політика
- •7.5 Створення сприятливого психологічного клімату в колективі
- •Тема 8. Ситуаційні моделі лідерства
- •8.2 Ситуаційний підхід «шлях — ціль» Мітчела і Хауса
- •8.3. Теорія життєвого циклу Херсі і Бланшарда
- •8.4. Ситуаційна модель Врума-Йеттона-Яго
- •8.5. Порівняльний анализ ситуаційних моделей лідерства і
- •Тема 9. Людський фактор і психологічні аспекти управлінських впливів
- •9.1. Роль людського фактора в керуванні
- •9.2. Керування як творчий процес
- •9.3. Психологічні аспекти прийнятих рішень
- •9.4. Неформальні аспекти в управлінських ситуаціях
- •9.5. Поведінка керівника в проблемних ситуаціях
- •Розділ 4. Компоненти ситуаційного менеджменту
- •Тема 10. Основа ситуаційного менеджменту
- •Тема 10. Основа ситуаційного менеджменту
- •10.1. Фактори проблемних ситуацій і їхній вплив
- •10.2. Мета і завдання ситуаційного менеджменту
- •10.3. Експрес-діагностика фінансової заможності фірми
- •10.3. Експрес-діагностика фінансової заможності фірми
- •10.4. Прогнозування в ситуаційному менеджменті
- •10.5. Методи розв'язання ситуацій
- •Тема 11. Технологічне забезпечення ситуаційного менеджменту
- •11.1. Моделі і моделювання
- •11.2. Загальна технологічна схема процесу ситуаційного керування
- •11.3. Адаптивні плани роботи фірми
- •1.4 Розробка управлінських рішень у ситуаційному менеджменті
- •11.5. Комунікаційне забезпечення й інформаційна підтримка керівника
- •Розділ 5. Методи і прийоми ситуаційного менеджменту
- •Тема 12. Керування стратегічними ситуаціями
- •Тема 12. Керування стратегічними ситуаціями
- •12.2. Моніторинг зовнішнього середовища
- •12.3. Керування за «слабкими сигналами»
- •12.4. Реактивний менеджмент
- •Тема 13. Керування в кризовій ситуації
- •13.2. Організація керування за контрольними точками
- •13.3. Стратегія і тактика антикризового керування
- •13.4. Керування фірмою в надзвичайних ситуаціях
- •13.5. Рольова поведінка менеджера в проблемних ситуаціях
- •Тема 14. Аналіз і шляхи підвищення ефективності ситуаційного менеджменту
- •14.1 Аналіз проблемних ситуацій і їхніх наслідків
- •14.2. Концепція безупинного стратегічного планування стійкого розвитку підприємства
- •14.3. Заходи для підвищення стійкості роботи фірми
- •14.4. Досвід ситуаційного антикризового керування
- •14.5. Визначення ефективності менеджменту
Тема 13. Керування в кризовій ситуації
13.1. Стратегії відновлення для кризових ситуацій
13.2. Організація керування за контрольними точками
13.3. Стратегія і тактика антикризового керування
13.4. Керування фірмою в надзвичайних ситуаціях
13.5. Рольова поведінка менеджера в проблемних ситуаціях
13.1. Стратегії відновлення для кризових ситуацій
На рівні стратегічного менеджменту часто використовують стратегію відновлення, коли напрямок діяльності, яку треба зберегти і розвинути, знаходиться в кризовому стані. їхньою метою є якнайшвидше виявлення і ліквідація джерел конкурентної і фінансової слабкості фірми [3].
Тут головним є діагностика причини незадовільного функціонування фірми:
• Чи є таке
становище результатом несподіваного
падіння обсягу продажів через погіршення
неополітичної кон'юнктури?
• Чи вдало обрана конкурентна стратегія фірми?
• Чи не занадто великим є розмір існуючого боргу?
• Чи добре реалізується вдала стратегія?
• Чи не занадто високий рівень постійних витрат?
• Чи не уступили супернику конкурентні переваги?
У цьому випадку необхідно визначити, чи можна врятувати бізнес, чи ситуація безнадійна. Дуже важливо зрозуміти, які існують труднощі і наскільки серйозні стратегічні проблеми, тому що різні діагнози ведуть до вибору різних відбудовних стратегій.
Найбільш розповсюдженими причинами виникнення кризових ситуацій є такі:
• занадто великий розмір боргу;
• переоцінка росту перспектив продажів;
• ігнорування негативного впливу агресивних спроб «купити» частку ринку за рахунок значного зниження цін;
• високий рівень постійних витрат через нездатність раціонально використовувати виробничі потужності;
• ставка на технологічний прорив у довгостроковій перспективі (через тривалий період часу);
• ставка на дослідження і розробку (великі вкладення) для зміцнення конкурентної позиції і прибутковості, а також невдача в розробці ефективних нових товарів;
• часта зміна стратегій (тому що попередні стратегії не працюють);
• уступання конкурентних переваг більш щасливим суперникам.
Розв 'язання даної проблеми й успішне відновлення бізнесу може включати такі дії:
• перегляд поточної стратегії;
• вживання заходів для збільшення доходів;
• послідовне зниження витрат;
• продаж частини активів з метою збільшення наявних засобів для збереження частини бізнесу, що залишився;
• використання комбінації цих дій.
Перегляд стратегії. Якщо фірма зазнає невдачі внаслідок неправильної стратегії, то завдання перегляду може бути розв'язане шляхом:
• зрушення в сторону нового конкурентного підходу для відновлення позиції фірми на ринку;
• перегляду внутрішніх операцій і функціональних стратегій (тобто стратегій у різних галузях діяльності) для забезпечення кращої підтпимки загальної ділової стпатегії:• злиття з іншою галузевою компанією і проходження переглянутої стратегії, що базується на загальному потенціалі;
• скорочення кількості продуктів і кола клієнтів до рівня, що ідеально підходить нинішнім можливостям фірми.
Найбільш придатний варіант дій залежить від переважаючих умов галузі, сильних і слабких сторін фірми, її конкурентних можливостей стосовно суперників і від серйозності кризи. Перегляду стратегії передує аналіз становища в галузі основних конкурентів, власної конкурентної позиції фірми, її досвіду і ресурсів. Як правило, перегляд стратегії повинен бути пов'язаний із сильними сторонами компанії і її конкурентними можливостями і спрямований на зміцнення ринкових позицій.
Збільшення доходів. Зусилля стратегії відновлення по збільшенню доходів націлені на забезпечення росту обсягу продажів. Існує кілька можливостей збільшення доходів: зниження цін, посилення просування товару на ринок, збільшення зусиль зі збуту, розширення переліку послуг споживачам, швидке удосконалювання товару. Вживати заходів для збільшення доходів і обсягу продажів необхідно, коли:
• у бюджеті не передбачене скорочення витрат і стабілізація точки беззбитковості;
• засобом для відновлення прибутковості є збільшення використання наявних потужностей.
Найбільш швидким шляхом збільшення короткострокових доходів у випадку, коли еластичність попиту за ціною невелика, є підвищення цін, а не збільшення обсягу продажів при зниженні цін.
Зниження витрат. Стратегії відновлення, спрямовані на зниження витрат, найбільш ефективні в ситуаціях:
• коли недосконалий ланцюжок цінностей фірми і структура витрат досить гнучка для вживання радикальних заходів по їхньому виправленню;
• коли неефективність дій піддається оцінці і коректуванню;
• коли витрати фірми роздуті й існує багато джерел економії, яка може бути швидко досягнута;
• коли фірма близька до своєї точки беззбитковості.
«Затягування пояса» супроводжується скороченням адміністративних витрат (чому приділяється особлива увага), виключенням з ланцюжка цінності фірми неосновних і низькодохідних сфер діяльності, модернізацією існуючих заводів і устаткування з метою збільшення продуктивності, припиненням неосновних капітальнихвитрат і реструктуризацією боргів з метою збільшення термінів їхніх виплат і скорочення витрат з виплати відсотків.
Продаж активів. Стратегія продажів активів, скорочення діяльності застосовується в тих випадках, коли рух готівки вимагає особливої уваги, й у тому випадку, коли найбільш прийнятним шляхом генерування наявних засобів є:
• продаж частини активів фірми (заводів і устаткування, патентів, землі, матеріально-виробничих запасів, дочірніх компаній);
• скорочення діяльності (зняття з виробництва частини продукції, що знаходиться в стадії спаду, закриття чи продаж старих підприємств, скорочення чисельності працюючих, відхід з віддалених ринків, скорочення послуг, наданих клієнтам, і т.д.).
Іноді фірми, що знаходяться в кризовому стані, продають активи не для того, щоб позбутися частини операцій і призупинити відтік готівки, а щоб нагромадити фонди для збереження і зміцнення напрямків діяльності, що залишаються у фірми. У цих випадках зазвичай звільняються від активів, пов'язаних з неосновною діяльністю фірми, щоб підтримати стратегічне відновлення в ключових видах діяльності.
Комбіновані зусилля. Комбінація відбудовних стратегій застосовується в кризових ситуаціях, що вимагають швидких рішень за широкими напрямками. Також комбіновані дії часто використовуються при приході на роботу нових менеджерів, яким надається воля в проведенні необхідних, з їхнього погляду, змін. Чим складніше завдання, тим імовірніше використання для його розв'язання комплексу стратегічних ініціатив.
Зусилля фірм по відновленню — це дії з високим ступенем ризику, що часто закінчуються провалом. Дослідження 64 компаній показало, що спроби відновлення не принесли успіху більшості неблаго-получних компаній у восьми базових галузях [3]. Багато компаній занадто довго чекають, перш ніж почати відновлення. В інших немає достатніх засобів і підприємницького таланту, який необхідний для конкуренції в повільно зростаючих галузях, що характеризуються упертою боротьбою за частку ринку.
Конкуренти, що мають кращі позиції, просто виявляються занадто сильні для того, щоб їх можна було перемогти в тривалій боротьбі один на один. Навіть у випадку успіху неблагополучні компанії повинні зробити цілий ряд спроб з відновлення і змін в керуванні, перш ніж буде остаточно відновлена довгострокова конкурентна життєздатність фірми і її прибутковість.