10.3. Експрес-діагностика фінансової заможності фірми

Виняткову важливість для кожного конкретного підприємства становить дотримання принципу «тимчасової необмеженості» його функціонування [3]. Цей принцип означає, що в підприємства немає ні наміру, ні змушеної необхідності припинити в близькому майбут­ньому свою діяльність чи істотно скоротити її масштаби. Виходячи з цього принципу, може бути рекомендований ряд напрямків (методів, прийомів) експрес-діагностики фінансового стану:

• попередній огляд економічного і фінансового становища під­приємства;

• виявлення «хворих» і «симптоматичних» статей балансу;

• аналіз причин різких коливань структури майна змінних вітчизня­них періодів (попередній і звітний роки, квартали, місяці) і балан­сових сум за окремими статтями;

• дотримання балансових пропорцій, критичних показників в оцінці можливого банкрутства, попередня класифікація підприємства за ознаками фінансової стійкості.

Будь-який вид аналітичної діяльності повинен мати свою логіку, будуватися за принципом — від загального до часткового.

Тому попередній етап (комплекс завдань) параметричного аналізу — експрес-діагностика фінансової заможності — повинен, очевидно, починатися з огляду основних показників (параметрів) діяльності підприємства. Джерелом інформації для подібної діагнос­тики може служити офіційна бухгалтерська звітність, особливо якщо її зіставити з даними декількох звітних періодів.

У ході цього огляду можна одержати відповіді на наступні, пов'язані з даним фінансовим станом, питання:

• Який майновий стан підприємства до початку звітного періоду? Те ж до кінця звітного періоду?

• У яких умовах протікає робота підприємства в звітному періоді?

• Яка господарська робота проведена протягом звітного періоду?

• Які перспективи господарської і фінансової діяльності підприєм­ства?

Відповіді на ці й інші подібні питання можна одержати при аналізі даних, що містяться в офіційній бухгалтерській звітності і по­яснювальній записці до неї, причому додаткові аналітичні розрахун­ки тут не будуть потрібні.

Майновий стан підприємства на початок і кінець звітного періоду характеризуються даними балансу. Порівнюючи динамікуНа жаль, мету (чи систему цінностей) не можна вибирати неза­лежно від засобів. Цінність засобу залежить від його причинного зв'язку з метою. Ціль цінується або тому, що вона має свою внутрішню цінність, або тому, що вона є засіб до більш високої мети. Як ціль системної розробки часто вказується низька вартість, але гроші — її вимірник — рідко мають внутрішню цінність. У цьому ви­падку низька вартість служить засобом якоїсь більш загальної мети, наприклад, такої, як виживання компанії.

Найважливішою властивістю мети, що може ставитися в про­блемних ситуаціях, є її сумісність із вже існуючою системою. Коли ситуація вимагає нової системи, що погано узгоджується в застосу­ванні зі старою, то часто буває необхідним сформулювати додаткові цілі, що стосуються перехідного періоду.

З поняттям сумісність мети тісно пов'язане й поняття «присто­совність» чи «гнучкість», що означає легкість, з якою система може змінитися в нестабільному оточенні.

Важливою обставиною, про яку ми ніде ще не говорили, є пи­тання про відкинуті альтернативні цілі, тобто ті цілі, що в нас не пройшли при плануванні. Видно, про них доцільно згадати і повер­нутися до них у випадку, коли несподівана ситуація виникла в нас на початку шляху і, можливо, наші плани в нових ситуаціях можна на­правити на один з варіантів шляху, раніше нами проробленого.

Ще однією, важливою обставиною є те, що в період розв'язання проблемної ситуації може виникнути не одна, а кілька цілей, тобто виникає питання розв'язання багатокритеріального завдання, труд­нощі якого загальновідомі. У цих випадках необхідне ранжирування цілей за пріоритетом і розв'язання їх у відповідному порядку.

Мета і завдання в проблемних ситуаціях, на відміну від звичай­них запланованих цілей, повинні бути короткими і чіткими (разом з тим і за термінами), відповідати на запитання «що» чи «коли», а не «як» і «чому», а також на питання «наскільки добре».

Мета і завдання повинні відповідати призначенню й обов'язкам даного керівника чи співробітника мінімізувати можливість подвійної відповідальності за результати робіт і бути зрозумілими для всіх. Вони повинні співпадати з інтересами виконавців, їх здібно­стями і не викликати додаткових конфліктів у серйозній і без того си­туації.

Нарешті, мета і завдання повинні бути чітко орієнтовані в часі і відповідати основним організаційним і етичним принципам діяль­ності фірми і прийнятим у ній методам роботи.