- •11. Структура популяцій
- •12. Географія популяцій. Територіальні закономірності популяцій.
- •13. Вид популяції.
- •4.Стратегія виживання популяції
- •15. Поняття біотоп,екотоп. Екологічна ніша
- •17. Динаміка популяцій.
- •18. Види взаємодії організмів всередині популяції та за її межами. Коротка характеристика кожного.
- •19. Міжвидова конкуренція
- •21.Хижацтво
- •22.Паразитизм та Алеопатія
- •25. Абіотичні фактори Кліматичні
- •26. Визначення біоценозу
- •27. Класифікація та властивості біоценозів. Класифікація біоценозів
- •Властивості біоценозів
- •29. Горизонтальна структура біоценозу
- •30. Динаміка біоценозу.
- •31. Фітоценоз
- •32. Біоценоз та його структура
- •Просторова структура
- •Екологічна структура
- •33. Енергетика біоценозу Енергетика біогеоценозу. Антропогенна енергія
- •34. Біохімічні кругообіги в біогеоценозі
- •35. Поняття біосфери та її еволюції
- •1. Поняття і еволюція біосфери
- •36. Структура біосфери Структура біосфери
- •38. Поняття ноосфери
- •40. Наукові основи охорони природи
- •41. Природно-заповідний фонд
- •43. Поняття екологічної мережі…
- •45.Кругообіг вуглецю.
- •46) Колообіг кисня.
- •47)Кругообіг азоту і фосфору
- •48) Кругообіг мікроелементів
- •50) Екологічні групи рослин
26. Визначення біоценозу
Біоценоз (від грецьк. біос – життя, коіноз – спільний) – це сукупність рослин, тварин і мікроорганізмів, які заселяють дану ділянку суші або водоймища і характеризуються певними стосунками між собою і пристосованістю до оточуючого середовища. Отже, під біоценозом розуміють стійку систему сумісно існуючої біоти (автотрофних і гетеротрофних організмів). Таким чином, біоценоз – це конкретна спільність живих організмів на певному просторі суші або акваторії. Цей простір з конкретними умовами місцезростання і є біотопом. Однак повернімося до визначення "біоценоз", яке було запропоноване у 1877 р. К.Мобіусом – дослідником угруповань устриць і взаємодіючих з ними організмів. За його словами, біоценоз – це "об'єднання живих організмів, яке відповідає за своїм складом, кількістю видів і особин деяким середнім умовам середовища; об'єднання, в якому організми пов'язані взаємною залежністю і зберігаються завдяки постійному розмноженню в певних місцевостях... Якщо б одна з умов відхилилась на деякий час від звичайної середньої величини, змінився 6 увесь біоценоз... Біоценоз міг би також змінюватись, якби кількість особин одного виду збільшувалась або зменшувалась завдяки діяльності людини, або ж один вид повністю зник із угруповання, або, нарешті, до його складу ввійшов новий..." Р.Дажо, аналізуючи підходи К.Мобіуса до визначення біоценозу, зробив такі зауваження. По-перше, Мобіус відносить до біоценозу всю масу тварин і рослин, які присутні в банці з устрицями, включаючи макроскопічні та мікроскопічні форми, що є, підкреслює автор, цілком логічним. Однак у практиці вивчення всіх компонентів є просто неможливим, найчастіше вивчають якусь певну групу видів, котрі є характерним віддзеркаленням впливу на це угруповання умов місцезростання. По-друге, види, які утворюють біоценоз, пов'язані один з одним взаємозалежністю. Це відрізняє біоценоз від скупчення (взаємної залежності немає, наприклад, пташиний базар) і від згуртування (де існує інтератракція – взаємопритягування: наприклад, зграя вовків). Взаємозалежність компонентів біоценозу є такою, що зміни, які стосуються тільки одного виду, можуть відбитися на усьому біоценозі і навіть зумовити його розпад. Це не тільки паразитизм, коменсалізм, симбіоз і навіть хижацтво, але й більш складні взаємовідносини, що зачіпають значно більше форм і відбуваються на віддалі. По-третє, біоценоз перебуває в безпосередній залежності від комплексу факторів зовнішнього середовища, тоді як згуртування являє собою закриту систему, відносно незалежну від оточуючого середовища (наприклад, коливання температури у вулику є незначним завдяки інтенсивній роботі крилець бджіл, які перетворюють механічну енергію в теплову). Існування ж скупчення залежить лише від одного фактора середовища, яким є його центр (водне плесо). По-четверте, не можна погодитися з визначенням біоценозу як угруповання, що перебуває в стабільній рівновазі та стійкості в часі. Про стабільність організму можна судити, виходячи лише з масштабів людського життя. Якщо ж тривалість біоценозів оцінюють за геологічною часовою шкалою, то зникнення біоценозів буде залежати від багатьох факторів, зокрема циклічності клімату. Виділяють біоценози стійкі, тривалість яких сягає сотень років (буковий ліс), і циклічні (гриби, комахи в стовбурі дерева). Слід вважати застарілим уявлення Мобіуса про біоценоз як місце розмноження особин, оскільки такий біоценоз функціонував у специфічному морському середовищі. Р.Дажо вважає синонімом біоценозу такі терміни, як асоціація, угруповання.