48) Кругообіг мікроелементів

Існує ряд хім..елем. які не пов’язані з органічними сполуками. Найголовніші з них кальцій, магній, натрій.

Кругообіг кальцію головним джерелом є осадові гірські породи де містяться у вигляді карбонату кальцію. Під дією води він постіно розчинюється і стає доступним для коріння рослин і таким чином розподіляється по трофічним рівням у гетеротрофів він входить до складускілетів або ракової молюски при відмиранні автотрофів і їх розпадання кальція знов потрапляє в грунт у доступній формі.

Кругообіг калію. Початок біологічності дає фотосинтез поглинутий калій впливає на такі прцеси як обмін вуглеводів азотистих та фосфорних сполук, а також значним чином впливає га осматичний тиск до подальших трофічних рівнів шляхом поєднання насіння та плодів.

Кругообіг магнію. Роль магнію у рослин заклечається в синтезі органічної речовини тому,що він є необхідним компонентом хлорофілу. Рослини отримують магній із грунту у вигляді іону в самих рослинах організму перетворюється окислі та солі головним із яких є солі з чавелої, яблучної, лимонної та хітинової кислоти.

50) Екологічні групи рослин

По відношенню до світла виділяють такі екологічні групи рослин:

• геліофіти (світлолюбні);

• сціофіти (тіньолюбні);

• тіньовитривалі (факультативні геліофіти).

Геліофіти. Світлові рослини. Мешканці відкритих місць проживання: лугів, степів, верхніх ярусів лісів, ранньовесняні рослини, багато культурних рослини.

Характеризуються наступними ознаками:

• дрібні розміри листя; зустрічається сезонний диморфізм: навесні лестощі дрібні, влітку - більше;

• листя розташовуються під великим кутом, іноді майже вертикально;

• листова платівка блискуча або густо опушена;

• утворюють ряджені насадження.

Сціофіти. Чи не виносять сильного світла. Місця проживання: нижні затемнені яруси; мешканці глибоких шарів водойм. Перш за все, це рослини, що ростуть під пологом лісу (кислиця, костинь, снить).

Характеризуються наступними ознаками:

• листя великі, ніжні;

• листя темно-зеленого кольору;

• листя рухливі;

характерна так звана листова мозаїка (тобто особливе розташування листів, при якому листя макимально не заступають один одного).

Тіньовитривалі. Займають проміжне положення. Часто добре розвиваються в умовах нормального освітлення, але можуть при цьому переносити і затемнення. За своїми ознаками займають проміжне положення.

Тепло.

Температура, в відміну від світу, є виключно вітальним (енергетичним) фактором. У рослин і тварин (особливо холоднокровних тварин) підвищення температури тіла викликає прискорення всіх біохімічних і фізіологічних процесів. Так, при підвищенні температури скорочується час, необхідний для проходження окремих стадій розвитку. Нарімер, для розвитку гусениць метелика-капустницы від яйця до лялечки при температурі 10 С потрібно 100 діб, а при 26 С - тільки 10 діб.Температура також впливає і на плин інших фізіологічних процесів (кількість споживаної їжі, поводження, плідність і так далі). Температурний режим, пов'язаний з географічною широтою й іншими факторами, визначає межі поширення видів.Межі витривалості організмів. 70 ... + 90 o С виносять водорості гарячих джерел. Деякі бактерії здатні розвиватися в кратерах вулканів. Сухі насіння переносять температури, близькі до абсолютного нуля. Деякі деревні рослини можуть переносити температури -60 ... -70 OС. У полярних льодах є види водоростей, які існують в дуже вузьких температурних межах - близько 0 o С.Тепло для рослин може виступати формотворчим фактором. Так, при недоліку тепла у високогірних видів виникає форма "подушки", усередині якої створюється більш теплий мікроклімат; у мешканців тундри виникають стелються, або шпалерний, і карликові форми.По відношенню до тепла виділяють наступні екологічні групи:

• Еврітермні і стенотермні організми (див. попередній урок)

• Термофіли і кріофіли (теплолюбні і холодолюбиві)

За ступенем адаптації до умов дефіциту тепла розрізняють нехолодостойкі (гинуть при температурі замерзання води через інактивації ферментів), неморозостійкі (гинуть, якщо в клітках починають утворюватися кристали льоду, тому основною адаптацією є нагромадження цукрів і інших речовин при зниженні температури), морозостійкі (наприклад, переохолоджене стан холодноводні риб підтримується нагромадженням у рідинах тіла так званих біологічних антифризів - глікопротеїдів, що знижують точку замерзання).За ступенем адаптації до підвищених температур виділяють нежаростойкіе види (пошкоджуються при t = 30 ... 40 oC); жаровиносліие (виносять +50 ... + 60 o С); жаростійким (це, преждевсего, термофільні бактерії, деякі види синьо-зелених ворослей).