17. Динаміка популяцій.

Динаміка популяції - дослідження змін розміру популяцій, їх склад за віком та іншими ознаками, взаємодії між популяціями, та біологічних і екологічних процесів, що впливають на ці зміни

Густина популяції – це величина популяції в біомасі чи кількість особин, що віднесена до деякої одиниці простору. Діапазон коливань густини популяцій окремо взятого виду значно менший. Наприклад, для ведмедя він складає від 0,1 –1,0 кг/га, а для хом'яка від 0,12 – 1,2 кг/га.

Тобто густина, що вимірена в біомасі, не залежить від розміру особини.

Народжуваність – це спроможність популяції до збільшення кількості. Потенційна або фізіологічна народжуваність являє собою теоретичний максимум швидкості утворення нових особин в ідеальних умовах. Вона постійна для даної популяції.

Щільність популяцій - це середня кількість особин, що припадає на одиницю простору. При сталій площі ареалу або при обмежених можливостях його розширення щільність популяцій прямо залежить від її чисельності

Чисельність популяцій - кількість особин конкретного виду тварин на відповідній території або в господарстві

Відтворення потомства - головне джерело поповнення популяції

Біотичний потенціал - це кількість нащадків, яку здатна дати одна особина або одна пара. У одних видів біотичний потенціал може перевищувати мільярд, у інших - обмежуватись кількома десятками.

Елімінація - загибель особини на будь-якому етапі індивідуального розвитку, коли вона не залишає нащадків.

18. Види взаємодії організмів всередині популяції та за її межами. Коротка характеристика кожного.

Між організмами в процесі їхнього існування можуть виникати різноманітні як внутрішньо-, так і міжвидові відносини.

Можливі такі види впливу одних організмів на інші:

• Позитивний (+) — один організм отримує користь за рахунок іншого.

• Негативний(−) — організму завдається шкода за рахунок іншого.

• Нейтральний (0) — один організм не впливає на інший.

Таким чином, можливі такі варіанти відносин між двома організмами за типом впливу їх один на одного:

0	0	Нейтралізм — форма біотичних взаємовідносин, при якій співіснування двох видів на одній території не здійснює на них безпосереднього впливу та не має ні позитивних, ні негативних наслідків.
+	+	Мутуалізм — тип співіснування різних видів, від якого вони взаємно дістають користь.
0	+	Коменсалізм — вид взаємодії між двома організмами, коли один з них отримує від другого їжу чи іншу користь, не зашкоджуючи йому, але й не надаючи ніяких переваг.
−	0	Аменсалізм — форма біотичних взаємовідносин між організмами, при якій один вид пригнічує життєдіяльність іншого, але при цьому не відчуває негативного або позитивного впливу у відповідь.
−	+	Паразитизм — вид взаємозв'язків між різними видами, за яких один із них (паразит) більш-менш тривалий час використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування, частково чи повністю покладаючи на нього регуляцію своїх взаємовідносин з довкіллям.
−	+	Хижацтво — явище, при якому один організм живиться органами та тканинами іншого, при цьому не спостерігається симбіотичних взаємовідносин.
−	−	Конкуренція — обидві популяції негативно впливають одна на одну.