5.2 Переваги ідеології відкритих систем.

Звичайно, підхід відкритих

систем користується успіхом тільки тому, що забезпечує переваги

для різних фахівців, пов'язаних з областю комп'ютерів.

Для користувача відкриті системи забезпечують наступне:

- нові можливості збереження зроблених вкладень завдяки властивостям

еволюції, поступового розвитку функцій систем, заміни окремих компонентів

без перебудови усієї системи;

- незалежність від постачальників апаратних або програмних засобів, можливість

вибору продуктів із запропонованих на ринку за умови дотримання

постачальником відповідних стандартів відкритих систем;

- Дружність середовища, в якому працює користувач, мобільність

персоналу в процесі эволющш системи;

- можливість використання информащюнных ресурсів, наявних в інших

системах (організаціях).

Проектувальник інформаційних систем отримує:

- можливість використання різних апаратних платформ;

- можливість спільного використання прикладних програм, реалізованих

у різних ОС;

- розвинені засоби інструментальних середовищ, що підтримують проектування;

- можливість використання готових програмних продуктів і інформаційних

ресурсів.

Розробники загальносистемних програмних засобів мають:

- нові можливості розподілу праці, завдяки повторному використанню

програм (reusability);

- розвинені інструментальні середовища і системи програмування;

- можливості модульної організації програмних комплексів завдяки

стандартизації програмних інтерфейсів.

Остання властивість відкритих систем дозволяє переглянути традиційно

дублювання функцій, що склалося, в різних програмних продуктах, из-

за чого системи, інтегруючі ці продукти, непомірно розростаються по

об'єму, втрачають ефективність. Відомо, що в одній і тій же області обробки

даних і текстів багато продуктів пропоновані на рьшке (текстові

редактори, настільні видавництва, електронні таблиці, системи управління

базами даних) по ряду функцій дублюють один одного, а іноді і підміняють

функції ОС. Крім того, помічено, що в кожній новій версії цих

продуктів їх розміри збільшуються на 15 %.

У розподілених системах, що містять декілька робітників місць на персональних

комп'ютерах і серверів в локальній мережі, надмірність програмних

кодів із-за дублювання зростає багаторазово. Ідеологія і стандарти

открыгых систем дозволяють по-новому поглянути на розподіл функцій

між програмними компонентами систем і значно підвищити тим самим

ефективність. Частково цей підхід забезпечує компенсацію витрат

ресурсів, які доводиться платити за переваги відкритих систем

відносно закритих, ресурси яких в точності відповідають завданню

вирішуваною системою.

6.Стандартизація мереж.

6.1.Основні міжнародні організації із стандартизації:

Стандарти існують у двох категоріях: де-факто і де-юре. Стандарти де-факто встановилися без жодного формального акту. Наприклад, IBM-сумісні персональні комп'ютери є стандартом де-факто для малих офісних комп'ютерів, UNIX є стандартом де-факто для операційних систем універсальних комп'ютерів наукових установ та їх підрозділів у США. Стандарти де-юре, навпаки, є формальними легальними стандартами, прийнятими вповноваженими до цього спеціалізованими організаціями. Міжнародні організації у сфері стандартів можна поділити на два класи: організації, встановлені договорами між національними урядами, і добровільні , тобто недоговірні організації. У сфері стандартів телекомунікаційних та комп'ютерних мереж існують дві головні організації, по одній кожного типу.

Органи всесвітнього рівня:

• ITU - International Telecommunications Union ~ Міжнародна телекомунікаційна спілка. Це агентство ООН (договірне) має три головні органи, два з яких займаються передовсім міжнародним радіомовленням, а третій зосереджується на телекомунікаційних системах для телефонії та передавання даних. Раніше це агентство називалося CCITT - абревіатура назви Міжнародного консультативного комітету з телеграфії та телефонії (МККТТ) французькою мовою.

• ISO - International Standards Organization ~ Міжнародна організація стандартів. Це добровільна (недоговірна) організація, утворена в 1046 році. ЇЇ членами є національні організації стандартів. Організація, уповноважена до створення комунікаційних та комп’ютерних стандартів, т. зв. протоколів ISO/OSI.

У сфері телекомунікаційних стандартів ITU та ISO співпрацюють між собою, щоб уникнути появи двох офіційних і несумісних міжнародних стандартів.

Органи континентального рівня:

• ANSI - American National Standard Institute - Американський національний інститут стандартів.

• CEN/CENELEC - Европейський комітет стандартизації в електротехніці.

• CEPT - Европейська конференція пошт і телекомунікацій.

• ETSI - European Telecommunications Standards Institute - Европейський інститут стандартів у телекомунікаціях.

ANSI є приватною неурядовою непрофітною організацією і репрезентує в ISO Сполучені Штати Америки. Стандарти ANSI часто приймаються ISO у статусі міжнародних стандартів.

Нижчий рівень ієрархії, національний рівень: