До специфічних функцій мереж відносяться:

• надійне наскрізне пересилання даних (від користувача до користувача);

• забезпечення фізичного інтерфейсу;

• забезпечення техніки доступу для ефективного розподілу ресурсів;

• забезпечення малої тривалості наскрізного пересилання даних;

• забезпечення придатних стратегій адресації, маршрутування та буферизації;

• забезпечення придатних стратегій управління потоками і перевантаженням в мережі;

• забезпечення функцій управління для підтримки розподілених застосувань.

Ідея поєднання комп’ютерів і засобів комунікації мала величезний вплив на розвиток комп’ютерних інформаційних та обчислювальних систем. Стара концепція комп’ютерного центру мала два основні недоліки: застосування одного великого комп’ютера, який здійснював усі завдання, і потреба наближення користувачів до комп’ютера, замість того, щоб наблизити комп’ютер до користувача. Ця концепція тепер замінена новою, в якій велика кількість окремих, але взаємоз’єднаних комп’ютерів виконують завдання користувачів. Такі системи мають назву комп’ютерних мереж. На сьогодні комп’ютерні мережі є одним із різновидів телекомунікаційних мереж, а загальною тенденцією є інтеграція мережевих технологій, раніше специфічних для окремих видів мереж.

1.Класифікація мереж

3.1 Загальні відомості

Телекомунікаційні мережі можуть бути класифіковані за рядом визначальних ознак. Найбільш поширені такі види класифікації.

• За географічним розташуванням:

• Локальна мережа (Local Area Network – LAN) – звичайно розташована межах будинку.

• Глобальна мережа (Wide Area Network – WAN) – охоплює географічний регіон (країну або континент).

• Метропольна мережа (Metropolitain Area Network – MAN) – застосовується для об’єднання мереж в місті в одну велику мережу.

• Internet – індивідуальні комп’ютери під’єднані до інших мереж у світі через публічну мережу( мережу загального користування).

• Intranet – індивідуальні комп’ютери під’єднані до інших мереж через приватну мережу.

• Віртуальна приватна мережа (Virtual Private Network – VPN) – індивідуальні комп’ютери під’єднані до інших мереж через сегмент публічної мережі.

• За структурою взаємозв’язків (топологією):

• Пункт-пункт (фізична або логічна).

• Кільце (фізичне або логічне).

• Шина (фізична).

• Широкомовна (логічна).

• Сітка (фізична або логічна).

• Комутована або з габами (фізична або логічна).

• За режимом комунікації:

• режим “пункт-пункт”: кожна пара вузлів має взаємозв’язок; цей зв’язок не використовується іншими вузлами;

• комутований режим: у мережі “пункт-пункт” необхідна кількість зв’язків зменшена за допомогою комутаторів;

• багатопунктовий (широкомовний) режим: спільний комунікаційний канал використовується всіма вузлами мережі.

• За швидкістю мережі:

• низькошвидкісна: швидкості від кбіт/с до Мбіт/с.

• високошвидкісна: швидкості від сотень Мбіт/с до Гбіт/с.

Нижче розглянені деякі особливості мереж відповідно до наведених класифікацій.

Комп’ютерні мережі можна класифікувати також за наступними ознаками:

за територіальним розташуванням - локальні, регіональні,

глобальні;

за сферою застосування - офісні, промислові, побутові;

за комплексом архітектурних рішень - Ethernet, Token Ring,

Arcnet;

за топологією - шинна, кільцева, зіркоподібна, деревоподібна,

повнозв’язна;

за фізичним середовищем передавання - з симетричним кабелем,

з коаксіальним кабелем, з кабелем “кручена пара”, з волоконно-

оптичним кабелем, з інфрачервоним каналом, з мікрохвильовим

каналом;

за методом доступу до фізичного середовища передавання - з

опитуванням, з маркерним доступом, із суперництвом, з

уставлянням регістра;

Детальніше про особливості реалізації мереж різних класифікаційних

груп йтиметься у відповідних розділах конспекту.