- •Коли відбулася перша телевізійна передача
- •Історичний огляд розвитку комп’ютерної техніки.
- •2.Основні поняття та означення
- •Для пересилання повідомлень через телекомунікаційне середовище застосовують сигнали.
- •Інтерпретація інформації, яку переносять сигнали, визначається користувачем. Для інтерпретації та обробки інформації переважно автоматизованими системами послідовність сигналів трактується як дані.
- •До специфічних функцій мереж відносяться:
- •1.Класифікація мереж
- •3.1 Загальні відомості
- •3.2 Локальні мережі
- •Основні завдання локальних комп’ютерних мереж полягають у наступному.
- •3.3 Глобальні та метропольні мережі
- •4 .Топології мереж.
- •5. Концепція відкритих систем
- •5.1 Еталонна(семирівнева) модель взаємозв'язку відкритих систем
- •5.2 Переваги ідеології відкритих систем.
- •6.Стандартизація мереж.
- •6.1.Основні міжнародні організації із стандартизації:
- •Ieee - Institute of Electrical and Electronics Engineering - Інститут інженерів-електриків та електроніків (сша).
- •6.2 Стандарти iso/iec.
- •6.3 Стандарти ieee 802.
- •6.4 Стандарти ansi/tia/eia.
- •Мережеві протоколи та еталонна модель osi.
- •7.1 Поширені протоколи Фізичного рівня.
- •7.2 Протоколи Канального рівня.
- •7.3. Протоколи Транспортного і вищих рівнів.
- •7.4. Деякі протоколи і послуги Рівня застосувань.
- •8. Поняття системи передачі даних
- •8.2 Передавальні середовища.
- •8.2.1 Ефірне середовище
- •8.2.2 Коаксіальні кабелі.
- •8.2.3 Кабель "скручена пара"
- •8.2.4 Волоконно-оптичний кабель
- •9.Кодування сигналів у передавальних середовищах.
- •9.1 Основні поняття про кодування сигналів.
- •Передача даних на фізичному рівні
- •1.1. Цифрове кодування
- •Вимоги до методів цифрового кодування
- •Потенційний код без повернення до нуля
- •Метод біполярного кодування з альтернативною інверсією
- •Потенційний код з інверсією при одиниці
- •Біполярний імпульсний код
- •Манчестерський код
- •Потенційний код 2в1q
- •1.2.Логічне кодування
- •Надлишкові коди
- •Скремблювання
- •9.4 Контроль правильності передачі інформації
- •9.5 Стиснення інформації
- •10. Методи і технології передачі даних, що мають практичне значення
- •10.1 Способи організації передавання даних з персонального
- •10.2 . Модеми. Класифікація модемів
- •11.Основні технології локальних мереж
- •11.1 Мережі типу Ethernet. Загальні відомості.
- •11.2 Елементи системи Ethernet.
- •11.3 Структури рамок Ethernet.
- •11.3.2. Рамка в стандарті 802.3.
- •11.3.3 Кадр 802.3/llc
- •11.3.4 Кадр Ethernet snap
- •11.4 Метод доступу csma/cd
- •11.4.1 Етапи доступу до середовища
- •11.4.2 Виникнення колізії
- •11.4.3 Час подвійного обороту і розпізнавання колізій
- •11.4.4 Продуктивність мережі з протоколом csma/cd.
- •1.2.1. Максимальна продуктивність мережі Ethernet
- •12. Компоненти обладнання мереж Ethernet.
- •12.1 Мережеві адаптери. Означення та основні функції.
- •12.2 Мережеві карти Ethernet.
- •12.2.1 Ресурси, які використовуються мережевими картами.
- •12.2.2 Функціонування мережевих карт.
- •12.2.3 Процедура встановлення мережевої карти.
- •13.Пристрої доступу до середовища.
- •13.1 Трансівери
- •13.2 Ретранслятори (повторювачі) Ethernet.
- •13.3 Причини логічної структуризації локальних мереж
- •13.3.1 Обмеження мережі, побудованої на загальному поділюваному середовищі
- •13.3.2 Переваги логічної структуризації мережі
- •13.4 Структуризація за допомогою мостів і комутаторів
- •13.5 Принципи роботи мостів
- •13.5.1 Алгоритм роботи прозорого моста
- •13.5.2 Мости з маршрутизацією від джерела
- •13.5.3 Обмеження топології мережі, побудованої на мостах
- •14. Принципи об'єднання мереж на основі протоколів мережевого рівня
- •14.1. Обмеження мостів і комутаторів
- •15.Адресація в ip-мережах
- •15.1. Типи адрес стека tcp/ip
- •16. Мережі типу Ethernet із швидкістю 10Мб/с.
- •17.Мережі типу Ethernet із швидкістю 100 Мб/с.
- •18. Мережі Ethernet із швидкістю 1 Гб/с.
10. Методи і технології передачі даних, що мають практичне значення
10.1 Способи організації передавання даних з персонального
комп’ютера
Основним джерелом даних, які передаються в комп’ютерних мережах є комп’ютери.
Дані з комп’ютера можна отримати з трьох основних джерел:
з послідовного порта за стандартом RS-232;
з паралельного порта;
з мереженого адаптера.
Тут порт - це пристрій, за допомогою якого комп’ютер з’єднують
з периферією.
Послідовний та паралельний порт є в кожному комп’ютері і активно
використовуються.
Послідовних портів є чотири. Вони мають позначення від СОМ1 до
СОМ4. Через послідовні порти до комп’ютера під’єднують мишку, термінал,
блок неперервного живлення (БНЖ), плотери, зовнішні модеми. Швидкість
передачі даних через послідовні порти низька, але для всіх перелічених
пристроїв (крім модема) цієї швидкості цілком достатньо.
Фізично послідовний порт має роз’єм, виведений на задню стінку
процесорного блока. В сучасних комп’ютерах цей роз’єм має 9 контактів. В
комп’ютерах старих моделей він міг мати 25 контактів, з яких, однак,
використовувалось лише 9. Крім цього, мишка має окремий роз’єм для
під’єднання типу PS/2.
Зараз великого поширення набули спеціальні технології під’єднання
пристроїв до комп’ютера через USB-порти (Universal Serial Bus -
універсальна послідовна шина, які є подальшим розвитком технологій
передачі даних з послідовних портів.
Стандарт USB-1.1 був запропонований 1995 року консорціумом із семи
провідних комп’ютерних і телекомунікаційних фірм (Compaq, IBM, Intel,
NEC, Microsoft, Digital, Northern Telecom) для обміну даними між ПК і
середньо швидкісними периферійними пристроями. 2000 року була
запропонована наступна версія цього стандарту - USB-2.0
Підключення пристрою через USB-порт не вимагає перезавантаження
комп’ютера. Розпізнавання пристрою і встановлення необхідного
програмного забезпечення (драйверів) операційна система починаючи з
версії Windows Millennium виконує автоматично. До одного порту USB
можна приєднати до 127 пристроїв. Довжина кабелю при цьому становитиме
5 м. Швидкість передачі - до 12 Мб/с.
Паралельний порт використовувався спочатку лише для передавання
даних до принтера. За традицією він позначається LPT. Зараз його
використовують і для під’єднання сканерів. Швидкість передавання 512 Кбіт/
с. Дальність передавання 3 - 5 м.
Мережевий адаптер (NIC - Network Interface Card) необхідний для
підключення до локальної комп’ютерної мережі. Зараз це основний засіб
отримання даних для їх передавання.
Мережевий адаптер (карта, контролер) - спеціальна плата
розширення, призначена для передавання і приймання даних під час
роботи в ЛКМ. Монтується в РСІ-слот на материнській платі.
Мережеві адаптери розрізняють за мережевими протоколами (Ethernet,
Token Ring, Novell) та середовищем передавання (ефірні, проводові, оптичні).
Розрізняються вони також технічними характеристиками (швидкість
передавання, використовувані протоколи).
Останні моделі материнських плат усе частіше випускаються з
інтегрованими мережевими адаптерами. Це досить зручно, оскільки не
вимагає ніяких додаткових дій, пов’язаних з підготовкою комп’ютера для підключення до ЛКМ.
Передавання даних з використанням нуль-модема та
простих комунікаційних програм
Найпростіший спосіб передати дані з одного комп’ютера на інший -
з’єднати їх провідниками через послідовні порти за допомогою т.зв. нуль-
модемного сполучення.
Схема такого сполучення наведена на рисунку нижче.
Як бачимо, для цього достатньо чотирьох провідників. Швидкість
передавання при цьому може складати 50, 75, 110, 150, 300, 600, 1200, 2400,4800, 9600 або 19200 б/с.
Таким чином можна з’єднати лише два комп’ютера і зараз цей спосіб
не знаходить практичного застосування. Спосіб цікавий лише як приклад демонстрації можливості безпосереднього передавання даних між комп’ютерами.
Для роботи такого з’єднання використовують спеціальне
комунікаційне програмне забезпечення як, наприклад, програму Link
Commander з пакету Norton Commander, Laplink чи Brooklyn Bridge.