
- •1.Мета і головні задачі курсу «Транспортні засоби».
- •2. Класифікація видів транспортних засобів.
- •3.Структура і основні характеристики транспортного засобу.
- •4. Загальний устрій автомобіля.
- •5. Класифікація автотранспортних засобів.
- •6.Побудова і принцип дії двигунів внутрішнього згорання.
- •7.Класифікація двигунів внутрішнього згорання.
- •8.Основні параметри двигуна внутрішнього згорання.
- •9. Робочий цикл 4-х тактного двз.
- •10.12.Робочий цикл 4 тактного двз карб і дизель.
- •11.Робочий цикл 2-такного карбюратора.
- •12.Дизельний 4х такт ний двигун внз
- •13. Робочий цикл 2-тактного дизеля.
- •14.Порівняльний аналіз 4-тактного та 2-тактного карбюраторних і дизельних двз
- •15. Індекаторна діаграма карбюраторного двигуна.
- •16. Основні функціональні механізми двз
- •17 .Основні функціональні системи двз.
- •18. Кривошипо-шатунний механізм.
- •19. Механізм газорозподілу
- •20. Система живлення двигуна паливом.
- •21. Система запалення двигуна та електричного пуску двигуна.
- •22. Система охолодження.
- •23. Система змащення двигуна.
- •24. Параметри роботи автомобільних двигунів
- •26.Особливості митного оформлення і контролю автотранспортних засобів.
- •27. Значення з-д тр-рту. Показники роботи
- •28. Основні вимоги до локомотивів та моторвагонного рухомого складу
- •29. Класифікація та основні типи вагонів
- •30. Споруди та пристрої залізничного транспорту
- •31.Типи габаритів та їх призначення
- •32. Митні процедури на залізничному транспорті
- •33. Повітряний транспорт. Загальна характеристика
- •34. Авіаційний транспорт України
- •35. Класифікація літаків
- •36. Митні процедури на авіатранспорті
- •37.Водний транспорт. Загальна характеристика
- •38. Експлуатаційні характеристики суден
- •39.Класифікація суден.
- •Вантажні;
- •40.43. Особливості митного контролю на водномутранспорті
- •41.Морські порти.
- •42. Переваги та недоліки морського транспорту:
- •1.Мета і головні задачі курсу «Транспортні засоби».
- •2. Класифікація видів транспортних засобів.
20. Система живлення двигуна паливом.
Система живлення забезпечує подачу окремо палива в циліндр дизеля або ж
підготовки паливної суміші та підводу її до циліндра для карбюраторних і
газових двигунів.
Процес згорання в циліндрах ДВЗ може відбуватися лише тоді, коли паливо буде випаруване та змішане у заданій пропорції з повітрям.
Механічну суміш парів пального називають горючою сумішшю. При цьому теоретично визначено для повного згоряння 1 валової частини паливо необхідно 15 валових частин повітря. Але в реальній горючій суміші кількість повітря може бути дещо більшою або меншою ніж теоретична.
Для якісної характеристики горючої суміші використовується коефіцієнт надлишку повітря. Він визначається як відношення кількості повітря (ель), що дійсно бере участь цу процесі згоряння, до кількості повітря (ель з нуликом), яке теоретично необхідно для повного згоряння наданого об’єму палива. α=1/10, а горючу суміш коли α=1 називають нормальною або стехіаметричною.
Горючу суміш називають збідненою, якщо фактична кількість повітря є більшою ніж теоретична. α>1
Горючу суміш називають збагаченою, якщо фактична кількість повітря є меншою ніж теоретична. α<1.
Ступінь збіднення та збагачення має свої межі. У бензинових ДВЗ збіднення горючки α>1.3 призводить до не займання суміші, а збагачення горючки до α<0.5 призводить до припинення горіння.
Це не відноситься до дизелів.
Від якості горючої суміші залежить потужність та економічність ДВЗ.
Найкращою горючою сумішшю вважається така в якій паливо знаходиться у випарованому стані та найбільш рівномірно перемішано з повітрям. При цьому час, за який проводиться її підготовка t приблизно 0,01с. У зв’язку з цим у сучасних ДВЗ застосовуються системи впорскування бензину за рахунок форсунок. Системи такого типу називаються інжекторними.
Основні переваги інжекторних систем:
більш точний розподіл палива по циліндрам (відхилення приблизно 4%) , тоді як у карбюраторних 12-20%.
більш високий коефіцієнт наповнення циліндру новим свіжим зарядом горючої суміші
можливість використання перекриття клапанів і продувки камери згорання повітрям, що дозволяє підвищити ступінь стиску на 1-1,5 одиниці.
зниження токсичності відпрацьованих газів
Недоліки інжекторів
Висока вартість через наявність електронно-механічних елементів, а також необхідність використання складного діагностичного обладнання.
21. Система запалення двигуна та електричного пуску двигуна.
Система запалювання забезпечує запалення робочої суміші в
карбюраторних і газових двигуна.
Призначена для створення струму низької в струм високої напруги. Використовують системи запалення: контактне, безконтактне, контактно-транзисторне, електронне.
Будова контактної системи запалення.
Складається з: АКБ, амперметра, замка запалення, варіатора, котушки запалення, додаткових опорів, переривника-розподільника, свічок запалення, дротів високого та низького струму. Система пуску двигуна складається з: АКБ, стартера, амперметра, замка запалення, реле вмикання стартера. Шляхи струму при початку роботи двигуна: мінусова клема АКБ замкнута на масу, плюсова клема АКБ йде на амперметр, замок запалення, опір (варіатор), первинна обмотка запалення, ізольований дріт переривника, рухома пластина контакту, рухомий контакт, нерухомий контакт, маса переривника, маса кузова авто далі по колу. Коли повернеться колінчатий вал то за ним повернеться вал переривника і кулачком розмикаються контакти. В момент розмикання контактів у вторинній обмотці запалення виникає ЕРС, це струм високої напруги.
Шлях струму високої напруги.
Маса котушки, вивід кришки запалення, далі центральний дріт високої напруги, розподільник струму високої напруги, пластина рознощика, боковий електрод розподілювача, дріт високої напруги, центральний електрод свічки запалення, боковий електрод свічки запалення, маса кузова авто.
Датчик Хола.
Магнітне поле що виникає від постійного магніту переривається ротором з пазами, при проходженні пазу ротора біля постійного магніту силові лінії його магнітного поля пронизують поверхню надчутливого елемента Хола і на його виходах виникає ЕРС, операційний підсилювач посилює сигнал і подає на пороговий елемент, він попадає на базу вихідного транзистора і відкриває його, якщо постійний магніт закритий ротором тоді транзистор замикається.