1.4 Визначення кількості гладилок для снігу крм,грм.
Кількість гладилок, що використовують для очищення в зон КРМ і ГРМ знаходимо з урахуванням наступних особливостей: в розрахунок площ зон КРМ і ГРМ з урахуванням розширенням меж зон на 10 м з усіх зовнішніх сторін. В розрахунок вводять площу тієї частини ГРМ, яка знаходиться за межами ТЗПС та їх узбочин. Сніг, що випав на ШЗПС не ущільнюється, а підлягає видаленню. Необхідно ущільнювати сніг у тій чи іншій зоні ГРМ і КРМ якщо виконується умова:
HMAX hДОП , (1.6)
де: HMAX – максимальна багаторічна висота сніжного покриву 0,58 м;
hДОП– максимально допустима величина снігу в зоні 0,5 м для КРМ та 0,3 м для ГРМ.
Робимо перевірку для КРМ СП – 75,II:
0,58 < 0,2
Умова не виконалась.Значить потрібно розрахувати кількість гладилок з урахуванням наступної особливості і в розрахунок вводиться площа тільки тієї частини (ГРМ і КРМ), яка знаходиться в межах ШЗПС і КСБ та як в їх межах сніг не ущільнюється,а підлягає видаленню. Спочатку визначаємо необхідну кількість щепів гладилок . Тому визначаємо кількість гладилок за формулою:
mЗЧ=
,
mЗЧ=
де:bЗЧ – розрахункова ширина захвату згинів гладилок для металевих гладилок шириною 4 м при кількості гладилок у щепі 2 шт, bЗЧ=11,4м;
VТ – розрахункова величина для тракторів типу К-700 , 4500м/год.
Визначивши необхідну кількість щеп і гладилок знаходимо загальну кількість гладилок шляхом множення кількості щепів на кількість гладилок (2 гладилки)
NГЛ=2 2=4 шт.
А кількість тракторних тягачів відповідає кількості щепів.
NТР= mЗЧ=2 тр. К-700.
1.5 Визначення необхідної кількості вітрових машин типу вм-63 для очищення шзпс, ксб і рд
Визначення необхідної кількості вітрових машин типу ВМ-63 для очищення ШЗПС, ПКСГ і РД знаходимо за формулою :
NBM=
, (1.8)
NBM=
=1,92=2
шт. (вітр.)
де:
середня
продуктивність вітрових машин при
видаленні мокрого снігу 200000 м3/год.
1.6 Визначення необхідної кількості теплових машин типу ТМ–59, по видаленню льодоутворення на основній ШЗПС починається з моменту закінчення формування льодоутворення і повинні бути закінчені протягом директивного часу Т2
Визначаємо за формулою :
NТМ=
, (1.9)
NТМ=
=9,91=10
шт. (тм.)
де:
– технічна продуктивність машин, яка
приймається для товщини шару льоду
і температури повітря, яка найбільш
часто спостерігається в зимовий
період 8000 м2/год;
Т2 – при температурі повітря до -50С ( 3 год).
1.7 Розрахунок розподілювачів порошкоподібних хімічних реагентів рум-8
Необхідну кількість розподілювачів знаходять із умови ведення робіт із видалення льоду згідно з якою очищення основної ШЗПС повинно бути закінчено за директивний час Т3=1,5 год після початку льодоочищення (при t0 =-50C) формулою:
NРХ
=
, (1.10)
Npx
=
де:
експлуатаційна
продуктивність розподілювача, м2/год;
–час
підготовчих робіт (завантаження
реагенту на складі з урахуванням
маневрування), год;
– час
руху завантаженого розподілювача
від складу на базі аеродромної служби
до місця роботи на ШЗПС, год;
–
час
руху пустого розподілювача від місця
роботи до складу, год;
–
час
плавлення льоду ( в середньому 0,3 год
).
Визначаємо есплуатаційну продуктивність розподілювача:
ПЕ
=
, (1.11)
ПЕ
=
=57309
де: 106 – коефіцієнт переходу від розмірності г/м3 до розмірності т/м2;
VКУЗ – місткість кузова розподілювача, м3, приймаємо 3,5 м3;
об’ємна
маса реагенту, ( приймаємо 0,7 т/м3);
qХ – середня норма витрати реагенту для усунення льоду товщиною
1 мм, г/м2 ( при t0 повітря 00 С -4 0 С qХ = г/м2), якщо товщина льоду більша 1 мм , то норму витрати потрібно збільшити на 50% на кожен додатковий міліметр товщини, 75 г/м2 .
Визначаємо тривалість одного циклу роботи розподілювача:
=
tПІДГ
+
tР1
+tРОБ
+ tР2
, (1.12)
=0,23+0,11+0,12+0,11=0,57
Визначаємо час підготовчих робіт:
tПІДГ=
(1.13)
tПІДГ
=
+0,02=0,23
де:
технічна
продуктивність подрібнювача реагенту,
приймаємо 12т/год;
tМАН – час маневрування розподілювачів на складі ( в середньому 0,02 год);
КЧ– коефіцієнт використання у часі (0,95) .
Визначаємо час руху розподілювача з вантажем:
tР1=
, (1.14)
tР1=
=0,09
де: L– відстань від складу реагентів до місця роботи на ШЗПС (м);
V/1– розрахункова швидкість розподілювача з вантажем, приймаємо в середньому 20000 м/год.
Для визначення L необхідно розділити ШЗПС в плані на 4-5 ділянок, приблизно однакової довжини, знайти плрщу F1 ,F2…..Fn від складу реагенту на базі аеродромної служби до середини ділянки ШЗПС. Після цього обчислюємо L.
Рис 1.3 – Схема проїзду автомобіля до складу реагенту
L=
,
(1.15)
L=
де
:
=
60
800=48000
м2
– площа місця роботи на ШЗПС;
L1=950 м , L2=1750 м , L3=550 м , L4=3350 м – відстані від складу реагентів до місця роботи на ШЗПС.
Визначаємо час роботи розподільника при розподілу реагенту по ШЗПС:
tРОБ=
, (1.16)
tРОБ
=
=0,12
де: b– розрахункова ширина розсипу реагенту, приймаємо 10 м;
V– розрахункова робоча швидкість розподілювача при розсипанні хімічного реагенту 20000 м/год;
KЧ – коефіцієнт використання машини за часом (0,95)
Визначаємо час руху пустого розподілювача :
tP2
=
,
(1.17)
tP2= =0,09
де: V/2 –розрахункова транспортна швидкість пустого розподілювача, приймаємо в середньому 20000 м/год.
Необхідну кількість подрібнювачів реагенту РКС - 12 знаходимо за формулою:
NП
=
, (1.18)
NП
=
де: Кч– коефіціент використання машини за часом (0,85).
Необхідна кількість поливо–мийних машин, які використовуються для розподілення розчинів хімічних реагентів на покриття з метою попередження, утворення голольоду:
NПМ=
, (1.19)
NПМ
=
=4,2=
5
шт (пм. )
–
загальна
площа твердих покриттів аеродрому
(м2);
– експлуатаційна
продуктивність поливо-мийної машини.
–
середня
норма розливу хімічного реагенту (
)
–час
з моменту оповіщення АМСГ про
передбачувані льодоутворення ( 2
год.).
Визначаємо експлуатаційна продуктивність поливо-мийної машини:
ПЕ
=
, (1.11)
ПЕ
=
=66667
Визначаємо тривалість одного циклу роботи поливо мийної машини
ПМ-130 Б :
= tПІДГ + tР1 +tРОБ + tР2
(год.)
Визначаємо час роботи повної поливо мийної машини ПМ-130 Б по ТЗПС:
tРОБ=
,
tРОБ=
,
Визначаємо час руху пустої і повної поливо мийної машини ПМ-130 Б :
tP1
=
=
tP2
=
tP1
=
=
tP2
=
= 0,06 год.