5. Фінансування культурно-освітніх закладів та закладів соц..Забезпечення

Культурно освітні заклади фінансуються в кошторисному порядку. Мають право переходити на певний або частковий комерційний розрахунок. з/п в кошторисному порядку. Соц..забезпечення фінансуються в кошторисному порядку за кількістю ліжок і ліжко днів.

6. Порядок фінансування охорони здоров’я

Сьогодні фінансування охорони здоров'я здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством.

Кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, асигновані на охорону здоров'я, використовуються для забезпечення населенню гарантованого рівня медико-санітарної допомоги, фінансування державних і місцевих програм охорони здоров'я, фундаментальних наукових досліджень з цих питань.

Обсяги бюджетного фінансування визначаються за науково обґрунтованими нормативами в розрахунку на одного жителя.

За рахунок Державного Бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого і самоврядування фінансуються загальнодоступні для населення заклади охорони здоров'я. Кошти, не використані закладом охорони здоров'я, не вилучаються і відповідне зменшення фінансування на наступний період не провадиться.

Відомчі та інші заклади охорони здоров'я, що обслуговують окремі категорії населення ш професійною, відомчою або іншою. не пов'язаною зі станом здоров'я людини ознакою, фінансуються як правило, за рахунок підприємств, установ і організацій, які вони обслуговують. Допускаються фінансова підтримка таких закладів за рахунок державного або місцевого бюджетів, якщо працівники відповідного відомства, підприємства, установи або організації становлять значну частину населення цієї місцевості.

Розмір видатків па утримання установ охорони здоров'я визначається кошторисом доходів і видатків. Вихідною базою для визначення розміру асигнувань за основними статтями кошторису установи охорони здоров'я є такі показники: *кількість лікарняних ліжок: *кількість лікарських посад: *кількість лікарських відвідувань: *кількість ліжко-днів; *чисельність прикріпленого населення.

Кошторисне фінансування медичних закладів ґрунтується на таких показниках: *по стаціонару — кількість ліжок і ліжко-днів; *по поліклініках — кількість лікарських відвідувань.

Крім бюджетних асигнувань, джерелом фінансування медичних закладів можуть бути доходи, які Надходять від підприємств, організацій га установ за укладеними угодами на проведення медичного обслуговування їх працівників, доходи від надання платних послуг (видача довідок та ін.). надходження від спонсорських і благодійних внесків.

Кількість лікарняних ліжок — це показник для визначення витрат на утримання стаціонарних лікарень. Його розраховують згідно з прогнозом економічного і соціального розвитку, виходячи демографічних, соціально-економічних, культурно-побутових умов тощо. Відповідно до кількості ліжок визначають штати лікарів середнього і молодшого медичного персоналу. Кількість ліжок характеризує лікарняні місця. Розрізняють нормативну потребу і фактичну їх наявність. Нормативна потреба визначається, виходячи з чисельності жителів і показника госпіталізації в розрахунку на рік. Фактична наявність характеризує кількість встановлених в медичному закладі ліжок.

Кількість лікарських посад — показник, що використовується для визначення витрат з амбулаторно-поліклінічного обслуговування населення. Цей показник встановлюється згідно з чинними нормами на відповідну кількість населення.

Кількість лікарських відвідувань — показник, що використовується для визначення витрат на придбання медикаментів і перев'язувальних засобів при амбулаторному обслуговуванні населення. Цей показник визначають, виходячи з кількості середньорічних лікарських посад, затверджених за кошторисом, кількості годин роботи лікаря цієї спеціальності на день, норми прийому хворих на годину та кількості робочих днів на рік. Кількість лікарських відвідувань визначається шляхом множення чисельності жителів у районі обслуговування на середню кількість відвідувань лікарні на рік (приблизно 30 разів). Загальна кількість відвідувань розподіляється за окремими спеціалістами — хірурги, терапевти і т. п.

Кількість ліжко-днів — показник для визначення витрат на харчування хворих і придбання медикаментів. Його розраховують як добуток середньорічної кількості ліжок на кількість функціонування ліжка на рік.

Система заробітної плати медичних працівників встановлюється в розрізі категорій: лікарі, середній u молодший медичний персонал, адміністративно-управлінський та обслуговуючий персонал. Кількість посад лікарів визначається в розрізі стаціонару і поліклініки: *по стаціонару - виходячи з нормативу кількості і ліжок па одного лікаря (15-30 ліжок), який диференційовано в розріз відділень (хірургічне, терапевтичне і г. д.): враховуються також посади завідувачів відділеннями, лікарів-інтернів та лікарів-спеціалістів; *у поліклініці — на основі кількості лікарських відвідувань у розрізі спеціалістів і встановлених нормативів прийому на одного лікаря: в поліклініці також передбачаються посади завідувачів відділеннями (за наявності певної кількості лікарів даного профілю). Система зарплати лікарів грунтується на встановленні ставки зарплати та системи підвищень і надбавок. Ставка зарплати залежить від посади (лікар-хірург лікар-інтерн чи лікарі інших спеціальностей) та кваліфікаційної категорії. Крім тoгo. ставка в частині надбавки може залежати від місцезнаходження лікарні — місто чи сільська місцевість. Надбавки до зарплати також встановлюються за шкідливі і небезпечні умови праці (інфекційні лікарні, рентген-кабінети). за роботу у вихідні і святкові дні та нічний час.

Кількість посад середнього медперсоналу визначається по стаціонару. виходячи з кількості цілодобових постів. Кількість постів, у свою чергу, встановлюється відповідно до нормативів кількості ліжок на один пост, які диференціюються в розрізі відділень і встановлюються окремо для денних і нічних годин. Кількість посад на один пост визначається шляхом ділення річного балансу часу в годинах (365 * 24) на кількість годин роботи однієї медсестри на рік. Крім тoгo. враховуються посади старшої, медсестри, медсестри дія організації індивідуального догляду за тяжкохворими та медсестер у лікувально-діагностичних кабінетах. У поліклініці кількість посад медсестер встановлюється за нормативом відповідно до кількості посад лікарів (як правило 1:1 і більше).

Кількість посад молодшого медперсоналу визначається аналогічно середньому медперсоналу. Відмінність полягає в тому, що норматив кількості ліжок на один пост дещо більший.

Ставки зарплати середнього медичного персоналу залежать від посади (медична сестра, акушерка. фельдшер, зубний лікар), категорії і стажу роботи. Для молодшого медичного персоналу ставки встановлені залежно від посади (сестра операційна, сестра-господиня. та ін.). На середній і молодший медперсонал поширюються надбавки за шкідливі умови праці та роботу у вихідні і святкові дні та нічний час.

Для адміністративно-управлінського та обслуговуючого пepcoнaлy встановлені тверді ставки заробітної плати. Кількість посад обслуговуючого персоналу встановлюється за типовими штатними розписами.

Заходи j фізичної культури і спорту фінансуються за рахунок державного, місцевих бюджетів, коштів професійних союзів, добровільних спортивних товариств, благодійних внесків і пожертвувань. Згідно з бюджетною класифікацією до видатків па фізичну культуру і спорт належать:

1. Фінансування заходів з фізичної культури і спорту:

• видатки на утримання національних збірних команд України;

• видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань:

• видатки на підготовку і участь національних збірних команд в Олімпійських іграх:

• видатки на утримання інвалідних центрів:

• видатки па проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань серед інвалідів:

• видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань з нетрадиційних видів спорту;

• видатки на навчально-тренувальну роботу спортивних шкіл: видатки па утримання апарату управління спортивних організацій;

• видатки на здійснення капітального ремонту, придбання устаткування та інвентарю для баз олімпійської підготовки:

• видатки на фінансову підтримку спортивних споруд;

• інші видатки, в тому числі па: перепідготовку тренерських кадрів: міжнародне співробітництво; фінансову підтримку клубних команд та підліткових клубів; придбання устаткування для прес-центру та медичного устаткування; придбання нематеріальних активів.

2. Фінансова підтримка громадських організацій:

• видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань;

• видатки па проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань з нетрадиційних видів спорту;

• видатки на навчально-тренувальну роботу спортивних шкіл;

• видатки на утримання апарату управління спортивних організацій;

• видатки на фінансову підтримку спортивних споруд:

• інші видатки.