1.3. Розробка плану роботи та композиція елементів реферату

Наступним етапом, який також має важливе значення для подальшої роботи аспіранта над темою реферату є розробка плану текстового викладу матеріалу. Традиційно, даний процес не вважають чимось значним, але в подальшому буде відігравати значну роль в написанні самого тексту роботи. Вести мову про планування будь-якої діяльності, і про написання реферату для складання кандидатського іспиту з філософії в тому числі, можна лише маючи первинну інформацію про суть справи, основні цілі і задачі, які ставить перед собою виконавець та шляхи їх реалізації. Звичайно, поза опрацюванням відповідної наукової літератури і першоджерел це неможливо. Чіткий план реферативної роботи аспіранта може викристалізуватись лише на тому етапі його діяльності, коли кількість опрацьованої літератури почне переходити в якісне освоєння отриманої інформації. Тільки тоді виконавець може побачити основні елементи композиційної побудови реферату, виокремити базові проблеми і їх взаємозв”язки, відчути логіку викладу матеріалу. Даний процес не може мати якихось формалізованих схем і варіантів, він завжди є надзвичайно суб”єктивним і залежить від рівня теоретико-методологічної підготовки аспіранта, його вмінь і навичок роботи з науковою літературою, володіння понятійно-категоріальним апаратом, проблематикою теми тощо.

Поза тим, достатньо часто зустрічається протилежний підхід до розробки плану кандидатського реферату. Він полягає в тому, що автор спочатку пише сам текст, а вже потім намагається його структурувати за певною логікою викладу і змістом матеріалу – і тільки тоді структура текстового викладу формалізується в пунктах плану. Такий шлях має свої переваги і недоліки в порівнянні з попереднім. З одного боку дуже часто автору важко уявити основні структурні компоненти майбутнього тексту – вони народжуються в процесі його написання, хоча, звичайно, існує загально формалізована схема компонування реферату, з іншого – існує небезпека “втратити контроль” за процесом викладу матеріалу, потонути в частковому, локальному і не розкрити основну проблематику реферату. Це часто пов”язано з бажанням якнайповніше розкрити зміст теми, разом з тим треба пам”ятати, що реферат за своїми вимогами і характеристиками, а тим більше об”ємом не може бути (це і непотрібно) максимально повним і ґрунтовним аналізом всіх аспектів тої чи іншої теми. Разом з тим повнота і ґрунтовність викладу матеріалу є важливим фактором який впливає на загальну позитивну оцінку роботи. Тому планування реферативного викладу матеріалу треба мати на увазі як до початку роботи так і в її процесуальності.

При написанні рефератів до складання кандидатських іспитів по філософії можна застосовувати різні варіанти формалізації (планування) його структури. В літературі це ще називають рубрикацією. Найбільш поширеною є схема: розділи – підрозділи – підпідрозділи ( в тексті вони відповідно позначаються арабськими цифрами 1, 1.2, 1.1.3. і т.д. де кожна цифра вказує на структурне підпорядкування – наприклад: розділ перший, підрозділ 2, підпункт третій). Можливий також варіант: розділи – параграфи – підпараграфи, але такий варіант структуралізації застосовується в більш складних видах наукових робіт – монографіях, дисертаціях, як і такі назви структурних елементів тексту – глава, частина, сектор тощо.

Композиційна структура реферату є достатньо довільною і залежить обсягу матеріалу, логіки його викладу, цілей і задач автора. Разом з тим існують загальні вимоги до неї. Так реферат обов”язково має містити такі структурні елементи як:

1.     Зміст

2.     Вступ.

3.     Основну частину – виклад змісту теми: (розділи, підрозділи, підпідрозділи тощо. Найбільш поширеним є варіант: два або три розділи  з двома чи трьома підрозділами. Більш детальна структуралізованість тексту є непотрібною, зважаючи на обсяг реферату.

4.     Висновки.

5.     Перелік використаної літератури.

За відсутності зазначених елементів в рефераті він може бути повернений аспіранту чи здобувачу на доопрацювання. На це також потрібно звернути увагу.

 

2. ОСНОВНІ СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ РЕФЕРАТУ

Нижче буде більш детально розглянута зазначена в попередньому розділі методичних вказівок структура реферату для складання кандидатського іспиту по філософії.

2.1. Зміст.

Зміст, або план реферату відкриває наступну за титулом сторінку роботи, яка нумерується цифрою “2”. Іноді нумерація сторінок в комп”ютерному варіанті тексту починається з 1 сторінки – титулу реферату. За вимогами титул роботи не нумерується. В плані реферату мають бути зазначені назви частин роботи (підрозділів чи параграфів) з нумерацією початкової і кінцевої сторінок частини тексту. Заголовки (назви) частин, зазначені в плані, дублюються в тексті реферату. Назви розділів виділяються напівжирним шрифтом. Наприклад:

Розділ 1.  Основні аспекти концепції біосфери М. Вернадського.

1.1. Поняття біосфери в науці.                                                             5-8 стр.

Зміст реферату друкується на одній сторінці. Більше на цій сторінці нічого не друкується. ЇЇ частина залишається порожньою.