Тема 4.1. Історичні аспекти виникнення і функціонування освітніх систем в Україні. Становлення вищої освіти в Україні.

Поширення писемності та наукових знань у Київській Русі після прийняття християнства.

Наслідки Люблінської та Берестейської уній у сфері духовного життя та освіти на українських землях. Братський рух.

Освіта на українських землях у ХVІІ-ХVІІІ ст. Освітянські реформи XIХ ст. та їх наслідки. Відкриття вищих навчальних закладів у Наддніпрянщині та її роль у поширенні освітньо-культурних та науково-технічних знань.

Освіта в Україні у 1917-1941рр. Підвищення ролі загальноосвітньої школи у повоєнні роки. Запровадження системи загальної середньої освіти у 70-х роках. Вища школа в переддень незалежності України.

Тема 4.2. Наука та техніка України як невід'ємні частини світової науково-технічної еволюції та революції.

Формування науки як соціального інституту, організаційних підрозділів та наукових шкіл. Технічний переворот І половини ХІХ ст. та його наслідки в Україні.

Новітні відкриття у природознавстві на початку ХХ ст. та розвиток науки і техніки в Україні. Створення національної академії наук України і розвиток науки в довоєнний період.

Витоки сучасної науково-технічної революції, її етапи та сутність. Істотні зміни у виробничій сфері та соціальній структурі під впливом НТР.

Пріоритетні напрямки досліджень науковців АН УРСР у 60-80х роках та їх внесок у розвиток світової науково-технічної думки.

Тема 4.3. Пріоритетні напрямки освітньої, наукової і техніко-промислової політики України після проголошення її незалежності. Запровадження нової моделі освіти в Україні на рубежі ХХ-ХХІ ст. Виникнення та розвиток системи приватної освіти. Становище та перспективи розвитку української науки. Промислова та економічна політика в умовах ринкових реформ.

ІІІ. Семінарські заняття

ІІІ.1. Методичні рекомендації до організації самостійної підготовки

за питання семінарських занять.

Метою семінарського заняття є набуття, примноження й оновлення знань по окремим питанням з визначеної теми. Передбачається два етапи його організації: 1) підготовка студентів до аудиторного семінарського заняття; 2) обговорення планованих питань у відведених аудиторних годинах. На першому етапі необхідно сформувати інформаційне коло дослідження за визначеним питанням. Для кращої оптимізації організаційної роботи студентам пропонується керуватися такими принципами:

1. пошук матеріалів потрібно здійснювати за чітко визначеним питанням, не зупиняючись на побічних проблемах,

2. спочатку матеріал накопичується без оцінки його значення, а потім проводиться фільтрація або відбір істотних елементів і, нарешті, виключаються зайві чи дублюючі.

Результати пошуку фіксуються окремо у зошитах з семінарських занять. Існує декілька форм конспектування знайденого матеріалу. Перший передбачає повну і ґрунтовну відповідь з урахуванням детальних елементів, складених таблиць чи схем. Другий – тезове викладення матеріалу , коли студент фіксує скорочено визначальні позиції і думки різних науковців. Обрання певної форми визначається рівнем науково-дослідної культури студента і потребою у певному самовдосконаленні.

Під час обговорення запланованих питань у відведених аудиторних заняттях слід користуватися встановленою культурою наукового виступу, аргументації та дискусії. Важливими елементами цього процесу є обґрунтування істинності судження, логіка і послідовність викладення матеріалу, чітке формулювання основних тез і висновків, висловлення своєї позиції тощо.

Для кращої орієнтації у процесі підготовки до семінарських занять пропонується визначення основної мети, питань плану, реферативні фіксовані виступи, тести і питання для самоконтролю та список літератури.

ІІІ.2. Мета, тема, питання, реферативні фіксовані виступи та список рекомендованої літератури до семінарів.

Семінар 1.

Основна мета:

• за результатами аналізу історичних джерел та історіографічної літератури визначити періоди, закономірності формування та розвитку етнополітичних процесів в Україні;

• визначити історичні аспекти появи чисельних етносів в Україні, найбільш характерні риси їх спілкування між собою в рамках держави; а також суть поняття "етнополітики" та її особливості в різних періодах життя українського народу;

• зробивши аналіз історіософських концепцій щодо формування та розвитку українського етносу, визначити особистий погляд на згадану проблему;

• з врахуванням визначеної належності себе та оточуючих до певного етносу, підтримувати сприятливий психологічний клімат при здійсненні спільної діяльності.

Тема: Основні етнополітичні аспекти в історії українського народ

План

1. Історіософські концепції щодо формування та розвитку українського етносу.

2. Етнополітика та її особливості у часи Київської Русі, Галицько-Волинського князівства та Козацько-гетьманської держави.

3. Етнополітичний фактор в умовах розбудови української незалежної держави.

4. Міграція та еміграція українців, її хвилі. Українська діаспора та її внесок у відродження держави.