Тема 2. Організація документів Національного архівного фонду України
Основні структурні рівні організації документів НАФ, міжархівний рівень, внутріархівний рівень, внутріфондовий рівень, рівень сукупності документів.
Комплекси документів загальнодержавного значення, комплекси документів місцевого значення.
Сутність понять “фондоутворювач”, “фонд”, “фондування”.
Тема 3. Організація праці в архівних установах
Поняття про організацію праці та її напрямки. Завдання організації праці в архівних установах.
Організація роботи з кадрами. Облік праці в архівних установах. Штатна розстановка, розподіл працівників по структурних підрозділах і ділянках роботи. Відповідність працівників кваліфікаційним вимогам. Атестація працівників, які займають посади державних службовців.
Розподіл праці в архіві, розмежування діяльності працівників за характером функцій, що ними виконуються.
Створення тимчасових трудових (творчих) колективів на час виконання певної роботи.
Тема 4. Забезпечення збереженості документів НАФ України. Перевірка наявності та стану справ. Створення страхового фонду унікальних документів та фонду користування
Поняття про забезпечення збереженості документів та створення оптимальних умов зберігання документів. Завдання перевірки наявності та стану справ та її значення для збережності документів.
Сутність поняття “мікрофільмування”, “страховий фонд”, “фонд користування”. Значення мікрофільмування для збереження особливо цінних документів.
Тема 5. Державний облік документів НАф України
Завдання та організація обліку.
Сутність понять “облік документів”, “система облікової документації”, “централізований облік документів”.
Завдання, принципи обліку архівних документів, облікові документи архіву, організація централізованого обліку документів НАФ.
Тема 6. Організація довідкового апарату до документів НАФ України. Типо-видова структура довідкового апарату архівів
Сутність понять “довідковий аппарат архівів”, “типо-видова структура довідкового апарату”.
Правовий, фізичний та інтелектуальний доступ до архівної інформації. Типи архівних довідників: каталоги, описи документів та справ, путівники, огляди документів.
Тема 7. Архівне описування: поняття, види
Сутність понять “архівне описування”, “одиниця описування, “елементи описування”, “описова стаття”. Послідовність робіт з описування архівних документів.
Вимоги до оформлення обкладинки справи, елементи інформаційних характеристик при описуванні обкладинки. Вимоги до заголовків справ, елементи заголовка справи.
Принципи і методи архівного описування.
Тема 8. Архівні каталоги, їхні види. Методика описування інформаційних відомостей для каталогізації
Сутність понять “архівний каталог”, “каталогізація архівних документів”. Види архівних каталогів: систематичний, тематичний, хронологічний, предметний, іменний, географічний.
Описування інформаційних відомостей для каталогізації, види описування архівних документів на тематичній карточці.
Тема 9. Інформаційні архівні довідники, допоміжний аппарат до них
Сутність понять “огляд архівних документів”, “путівник по державному архіву”.
Види архівних оглядів та путівників по архівах, їхня структура. Допоміжний апарат до архівних довідників.
Тема 10. Використання архівної інформації. публікація документів НАФ України
Сутність понять “використання архівної інформації”. Основні напрями і форми використання документів. Потреби в архівній інформації та групи її споживачів.
Організація виконання тематичних, генеалогічних та соціально-правових запитів, експозиційної роботи архіву, ініціативного інформування, користування документами у читальному залі архіву.
Публікація документів, її форми і типи.
Тема 11. Архівна україніка
Поняття „архівна україніка”. Історичні умови складання документальних матеріалів з історії України за рубежем. Основні етапи утворення інформаційного масиву зарубіжної архівної україніки.
Характеристика основних груп документів з української тематики: урядових, дипломатичних установ, політичних партій, громадських, релігійних об’єднань, матеріалів особового походження, епістолярії, фото-, фоно-, аудіо документів.
Проблеми повернення українських культурних цінностей. Українські архіви у реституційних процесах.
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри, професор
__________ Морозов А. Г.
______ _________2011 р.
№ з/п |
Тема |
Кількість годин |
Форма контролю знань |
||||||
Усього |
Аудиторні |
Самостійна робота |
Індивідуальна робота |
||||||
Лекції |
Семінари |
Контрольні |
Усього |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
1. |
Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Закон України “Про Національний архівний фонд і архівні установи”. Розвиток архівної справи в Україні. Мережа державних архівів України, їхні завдання на сучасному етапі, склад документів, які зберігаються в них
|
12 |
2 |
2 |
|
4 |
6 |
2 |
|
2. |
Організація документів Національного архівного фонду України
|
10 |
2 |
2 |
|
4 |
2 |
4 |
|
3. |
Організація праці в архівних установах |
10 |
2 |
|
|
2 |
2 |
6 |
|
4. |
Забезпечення збереженості документів НАФ України. Перевірка наявності та стану справ. Створення страхового фонду унікальних докуметів та фонду користування
|
10 |
|
2 |
|
2 |
4 |
4 |
|
5. |
Державний облік документів НАФ України
|
10 |
2 |
2 |
2 |
6 |
2 |
2 |
|
6. |
Організація довідкового апарату до документів НАФ України. Типо-видова структура довідкового апарату архівів
|
8 |
|
|
|
|
4 |
4 |
|
7. |
Архівне описування: поняття, види
|
10 |
2 |
2 |
|
4 |
2 |
4 |
|
8. |
Архівні каталоги, їхні види. Методика описування інформаційних відомостей для каталогізації
|
10 |
2 |
2 |
|
4 |
2 |
4 |
|
9. |
Інформаційні архівні довідники, допоміжний аппарат до них
|
8 |
2 |
2 |
|
4 |
2 |
2 |
|
10. |
Використання архівної інформації. Публікація документів НАФ України
|
10 |
2 |
2 |
|
4 |
6 |
|
|
11. |
Архівна україніка
|
10 |
2 |
|
2 |
4 |
4 |
2 |
|
|
Разом |
108 |
18 |
16 |
4 |
38 |
36 |
32 |
Екзамен |
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри, професор
__________ Морозов А. Г.
______ _________2011 р.
Розподіл балів при оцінюванні знань студентів
№ п/п |
Об’єкт контролю |
Нормативи оцінювання в балах |
Примітки |
1. |
Робота на семінарських заняттях:
|
«відм.» – 5 балів «добре» – 4 бали «задов.» – 3 бали «незадов.» – 0 балів 1 – 2 бали |
Враховується вичерпність, глибина і логічність виступу, коло опрацьованої літератури і джерел |
2. |
Поточні контрольні роботи |
«відм.» – 5 балів «добре» – 4 бали «задов.» – 3 бали «незадов.» – 0 балів |
Враховується ступінь вичерпності й правильності відповідей на поставлені запитання й завдання |
3. |
Модульний контроль:
|
«відм.» – 10 балів «добре» – 8 бали «задов.» – 6 бали «незадов.» – 0 балів |
Враховується ступінь аргументованості суджень, вміння робити висновки та узагальнення |
4. |
|
«відм.» – 10 балів «добре» – 8 балів «задов.» – 4 бали «незадов.» – 0 балів
|
Враховується коло використаних джерел та наукової літератури, оригінальність суджень, здатність до аналітичності, правильність оформлення згідно з чинними вимогами. За наявність елементів новизни можливе заохочення в межах 5 балів. |
5. |
Самостійна та індивідуальна робота |
«відм.» – 5 балів «добре» – 4 бали «задов.» – 3 бали «незадов.» – 0 балів |
Контролюється шляхом проведення співбесід, колоквіумів, звітів за результатами виконання індивідуального навчально-дослідницького завдання. Додатково нараховується 5 балів за конспекти першоджерел та монографій |
6. |
Доповіді та повідомлення на наукових конференціях різного рівня |
5 – 25 балів |
|
7. |
|
25 балів |
|
8. |
Участь в наукових гуртках та проблемних групах |
6 – 10 балів |
|
9. |
Участь у розробці навчально-методичних матеріалів |
10 балів |
|
10. |
Тестування |
20 балів |
1-й рівень – 11 балів (по 0,5 б. за кожну правильну відповідь); 2-й рівень – 2 бали (по 1 б. за прав. відп.); 3-й рівень – 2 бали; 4-й рівень – 5 балів. |
Бали за відвідування занять не нараховуються. Результати поточного і модульного контролю виставляються в журналах обліку роботи академічних груп.
Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами всіх видів робіт впродовж вивчення курсу на підставі критеріїв, що наведені в таблиці:
Університетська шкала оцінювання (100-бальна) |
Національна шкала оцінювання (5-бальна) |
Оцінка за шкалою ECTS (7-бальна) |
Критерії визначення оцінки |
90 – 100 |
зараховано |
А (відмінно) |
«відмінно» – студент глибоко і досконало знає матеріал усіх тем дисципліни, повністю засвоїв теоретичні основи курсу, засвоїв бібліографічну термінологію, опанував алгоритмом пошуку та опису історичної літератури, уміє аналізувати етапи генези та розвитку історичної бібліографії України й зарубіжжя, бездоганно орієнтується у творчому доробку найвідоміших бібліографів
|
82 – 89 |
зараховано |
В (добре) |
«дуже добре» – студент добре засвоїв теоретичний матеріал дисципліни і здобув практичні навички, які дають можливість виконувати завдання на рівні вище середнього з окремими неточностями (у визначенні понять, характеристиці явищ тощо) |
75 – 81 |
С (добре) |
«добре» – студент засвоїв теоретичний матеріал дисципліни і здобув практичні навички, які дають можливість виконувати завдання на рівні вище середнього з кількома суттєвими помилками |
|
68 – 74 |
зараховано |
D (задовільно) |
«задовільно» – студент загалом засвоїв теоретичний матеріал і набув практичних навичок, що дозволяє йому непогано виконувати завдання, проте кількість суттєвих помилок становить більше трьох |
60 – 67 |
Е (задовільно) |
«задовільно» – студент ознайомлений в загальних рисах з теоретичним матеріалом і має практичні навички, достатні для виконання завдань на рівні мінімальних вимог |
|
35 – 59 |
не зараховано |
FХ (незадовільно) з можливістю повторного складання |
«незадовільно» – студент має уявлення про теоретичний матеріал дисципліни, але при виконанні практичних завдань допускається дуже грубих помилок. Необхідно повторно опрацьовувати матеріал і повторно складати залік |
1 – 34 |
F (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням |
«незадовільно» – студент не засвоїв матеріал навчальної дисципліни, не розуміє теоретичного матеріалу та не має практичних навичок для виконання поставлених завдань. Необхідна подальша робота з обов’язковим повторним опрацюванням курсу |