8. Нпз як інститут права соціального забезпечення

Керуючись конституційними положеннями та нормами Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який набув чинності з 01.01.2004 р., визначено принципи, засади і механізми функціонування системи пенсійного забезпечення в Україні. Ст. 2 зазначеного Закону передбачає, що система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів.

Перший рівень - солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів НПФ на умовах та в порядку, передбачених Законом.

Другий рівень - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах накопичення коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.

Ця система передбачає акумулювання персоніфікованої частини внесків громадян на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках та подальше інвестування цих коштів з метою одержання інвестиційного доходу. Активи індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунків визначатимуть розмір додаткової пенсії, яка забезпечуватиметься по досягненні громадянином пенсійного віку разом з пенсією, що фінансуватиметься з поточних надходжень до солідарної системи.

Третій рівень - система НПЗ, що базується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про НПЗ.

Основою цієї системи мають стати НПФ. Однак слід звернути увагу на те, що іншою формою заощаджень у межах рівня може бути укладення фізичною особою договорів про її додаткове пенсійне забезпечення із страховими організаціями або шляхом відкриття пенсійних депозитних рахунків у відповідних банках.

Враховуючи викладене, правовідносини з НПЗ можна поділити на три великі групи:

1) правовідносини з приводу виплат з НПЗ;

2) правовідносини з приводу формування коштів НПЗ;

3) правовідносини з приводу управління НПФ та використання ними зазначених коштів.

Разом з тим стосовно визначення галузевої природи відносин з приводу НПЗ слід вказати, що під НПЗ розглядається вид добровільного накопичувального пенсійного забезпечення, який ґрунтується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень за рахунок відрахувань на НПЗ та інвестиційного доходу, нарахованого на ці відрахування.

Згідно зі ст. 1 нового Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

При визначенні галузевої належності — цивільно-правової або права соціального забезпечення — відносин недержавного пенсійного страхування насамперед слід враховувати, що у межах цивільно-правового страхування самостійним видом страхування є страхування життя, яке, зокрема, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про страхування» може передбачати виплату застрахованій особі постійних послідовних довічних страхових виплат (страхування довічної пенсії). Крім цього, не варто забувати, що згідно із Законом НПЗ громадян здійснюється на підставі договорів. При цьому відносини, які виникають з приводу укладення цих договорів у межах додаткового пенсійного забезпечення, є цивільно-правовими.

Стосовно ж недержавного пенсійного забезпечення через НПФ, то тут слід врахувати, що хоча воно також має здійснюватися на підставі договору, однак недержавні пенсійні фонди за певних умов можуть бути страховиками за обов'язковим пенсійним страхуванням, що, наприклад, передбачено російським законодавством. Отже, НПФ не є страховиками у сенсі цивільно-правового страхування, оскільки вони можуть поєднувати функції щодо здійснення договірного пенсійного страхування з виконанням функцій по забезпеченню обов'язкового соціального страхування, тобто виступати суб'єктами соціального забезпечення.

.