2. Історія нпз

Півтора століття тому прадіди зрозуміли, що треба створити систему забезпечення гідної старості. Державну пенсію треба було доповнити такою недержавною, щоб вона була істотно більшою. Тому почалася реалізація трьох стратегій НПЗ:

• розподільчої (емеритальні каси);

• накопичувальної (страхові каси);

• змішаної (ощадно-емеритальні каси).

Перший крок зробили військові, за ними - держслужбовці. Після виходу на заслужений відпочинок вони одержували спеціальну пенсію з емеритальних кас (по суті своїй - "солідарну"), до якої протягом служби государевої вносили в середньому по 6% зі своєї платні. Із цих же кас одержували пенсії також вдови чиновників та сироти.

За півтора роки до відміни кріпосництва в Україні з'явилась перша емеритальна каса військово-сухопутного відомства (заснована 25.06. 1859р. в м. Києві). У наступному році почала роботу емеритальна каса інженерів шляхів сполучення - вже на початку 1917 р. вона об'єднувала усіх "шляховиків" України й мала таку ж кількість користувачів, як сьогодні Укрзалізниця. Потім за цю справу взялися народні вчителі, службовці В 1895 році почала роботу одна з найбільших - ощадно-емеритальна каса Спілки судноплавства по Дніпру та його притоках, і пішло, і пішло... Перелік прикладів можна було б продовжити - у 1897 році в Україні успішно працювали більше 200 емеритальних, пенсійних і страхових кас (жодна не збанкрутувала з причин власної діяльності). Більш докладно ці матеріали викладені в книзі "НПФ: сьогоднішній погляд у майбутнє" (автори А.В. Михайлов, А.О. Ткач).

Назви деяких з них:

• Емеритальна каса військово-сухопутного відомства, заснована 25.06. 1859р. одразу після Кримської війни;

• Пенсійна каса народних вчителів і вчительок, заснована в 1870 р.;

• Ощадно-емеритальна каса службовців у Спілки судноплавства по Дніпру та його притоках, заснована 12.07. 1895 р.;

• Емеритальна каса інженерів шляхів сполучення, заснована в 1860 р.

Найближче до розподільчої системи знаходилися емеритальні каси. Витрати таких кас на виплати пенсій залежали від обсягу поточних внесків і накопичених коштів, кількості учасників-пенсіонерів та їх розподілу за соціальним статусом, посадами, чинами, окладами. Емеритальні каси забезпечували своїм учасникам виплати чотирьох видів: пенсії за вислугу років; пенсії за інвалідністю; пенсії вдовам; пенсії сиротам. Також вони надавали допомогу при звільненні до вислуги встановленої кількості років або при скороченні штатів. Недоліком цієї системи була повна залежність коштів каси від поточних витрат. Висновок один - простий розподільчий принцип неспроможний забезпечити постійну ефективну діяльність пенсійних кас. Накопичувальний підхід був кроком уперед у порівнянні з розподільчим.

Страхові каси ґрунтувалися винятково на страхових принципах. На базі земської та галузевої статистики фахівці розраховували таблиці розмірів виплат та норм росту капіталу (доходності), таблиці смертності та інвалідності.. Емеритальні та страхові пенсійні каси того часу були аналогами сучасних організацій, що здійснюють накопичувальне пенсійне забезпечення і страхування життя. Фактично всі держанні службовці в дореволюційній Україні були членами емеритальних, страхових і пенсійних кас. Усі великі промислові підприємства мали власні емеритальні каси або створювали об'єднані.

Емеритальні та страхові пенсійні каси того часу були організаціями, що здійснювали накопичувальне пенсійне забезпечення і страхування життя своїх учасників. При цьому частину внесків до цих кас здійснювали організації і підприємства, а частину — самі працівники в розмірі, як правило, фіксованого відсотка від виплачуваної їм заробітної плати.

Отже, можна відзначити, що проблема додаткової пенсії вирішувалась завдяки спільній роботі роботодавців і працівників.

Звертає на себе увагу високий науковий рівень роботи кас, – в 1908 р. емеритальною касою інженерів шляхів сполучення були виконані актуарні розрахунки на 154 роки в майбутнє - до 2062-го. Це стало можливим завдяки нашому земляку, проф. Київського університету А. Граббе, який розробив методику цих розрахунків (її практично без змін сьогодні застосовують сучасні фахівці-актуарії).