3. Концепція державної політики щодо регулювання діяльності у сфері нпз в Україні

НПЗ несе яскраво визначену соціальну спрямованість. При цьому система НПЗ дозволяє вирішити дві найважливіші проблеми за рахунок використання одних і тих самих фінансових коштів:

• по-перше — забезпечити додатковий до державного соціальний захист населення;

• по-друге — значно розширити інвестиційні можливості економіки.

Для держави НПЗ — це один із засобів формування значних фінансових активів, що можуть інвестуватися на тривалі терміни у виробничі та фінансові проекти. В Україні формування подібної соціально-фінансової системи значно відстає від потреб усіх зацікавлених сторін.

У світовій практиці, залучення ресурсів до НПФ здійснюється на добровільній основі шляхом заохочення до участі в них як громадян так і підприємств. Такі стимули створюються шляхом:

• надання податкових пільг для суб’єктів системи НПЗ;

• створення надійних механізмів зберігання пенсійних накопичень;

• створення привабливих умов для надавачів послуг з НПЗ з метою покриття їх видатків на обслуговуючий процес і отримання за це розумної плати.

Для розвитку НПЗ найбільш актуальним має бути розв'язання таких основних загальних задач:

1. Створення системи надійного інвестування активів НПФ.

2. Забезпечення гарантій надійності НПФ у частині їхніх зобов'язань перед вкладниками та учасниками.

Щодо першого завдання, то на сьогодні виглядає найбільш актуальною через низький рівень розвитку фондового ринку, обмежене коло надійних і доходних інструментів. Вона вимагає втручання державних інститутів з метою запровадження додаткових фінансових інструментів, доходність і повернення яких гарантовані державою.

Необхідність формування в системі НПЗ захисних механізмів, що забезпечують її стійкість, не викликає сумніву щодо актуальності другої задачі. Формування механізму захисту майнових прав учасників НПЗ у частині збереження і повернення їхніх пенсійних накопичень повинне виходити з принципу, що ні за яких обставин жоден учасник системи не повинен втратити свої накопичення.

Принциповим моментом у діяльності інститутів НПЗ, до яких належать і НПФ, є те, що фонди не відповідають по зобов'язаннях (гарантіях) держави перед учасниками, також як і держава не відповідає своїми активами по недержавному пенсійному забезпеченню учасників фонду. Це накладає особливі вимоги до організації та запровадження державного контролю і нагляду за діяльністю НПФ та інших фінансових установ, що надають послуги з НПЗ та функціонують на ринку фінансових послуг.

Для виконання вищенаведених задач створюється система нагляду і контролю, зорієнтована на постійну підтримку надійності і стійкості ринку НПЗ.

Цілі регулювання в галузі НПЗ можуть зазнавати істотних змін в залежності від соціальних і економічних пріоритетів. Зараз перед державою постала проблема пошуку компромісних рішень, що дозволили б врахувати інтереси всіх зацікавлених сторін НПЗ. Останнє особливо важливе, оскільки НПЗ не є пасивною чи нейтральною сферою діяльності в суспільстві. Здійснюючи пенсійні накопичення, інвестуючи ці кошти в економіку і виплачуючи додаткові пенсії, НПФ уже зараз можуть впливати на розвиток цілих підприємств, галузей і регіонів.