Витрати фірми (постійні, змінні, загальні)

Q, шт.	FС, гри	VС, гри	ТС = FС + VС, грн
0	10	0	10
1	10	10	20
2	10	18	28
3	10	23	33
4	10	27	37
5	10	33	43
6	10	50	60

Побудуємо графіки змінних, постійних і загальних витрат, ско­риставшись даними твоєї корпорації з виробництва піци. Витрати виробництва (постійні, змінні, загальні)

Графік 11.1

Як видно з графіка 11.1, для змінних витрат характерним є те, що у початковий період ОВ, коли фірма має незначні обсяги вироб­ництва, змінні витрати зростають швидше за обсяг виробництва. Потім (проміжок ВЕ) водночас зі зростанням виробництва приско­рюється й зростання продукції порівняно зі збільшенням витрат, за рахунок чого досягається їх відносна економія. Але надалі (промі­жок ЕК) зростання виробництва продукції вимагає якнайшвидшого приросту змінних витрат порівняно з випуском продукції.

Для аналізу діяльності фірми важливо розрахувати середні ви­трати виробництва, які обчислюють на одиницю виготовленого про­дукту. А саме:

1. Середні фіксовані витрати (AFC) — це фіксовані витрати, обчислені на одиницю виготовленого продукту.

AFC = FC : Q

Так, середні фіксовані витрати виробництва третьої піци дорів­нюватимуть:

AFC₃ = FC₃ : Q₃ = 10 : 3 = 3.33 (Дані за таблицею 11.3)

2. Середні змінні витрати (AVC) — це середні витрати, обчис­лені на одиницю виготовленого продукту.

AVC = VC:Q

Так, AVC₃ = VC₃ : Q₃ = 23 : 3 = 7.67 (див. табл. 11.3)

3. Середні загальні витрати (АТС) — це загальні витрати, обчи­слені на одиницю виготовленого продукту.

АТС = ТС : Q або АТС = AFC + AVC

Так, АТС₃ = ТС₃ : Q₃ = 33 : 3 = 11

АТС₃ = AFC₃ + AVC₃ = 3.33 + 7.67 = 11

Графік середніх витрат має такий вигляд:

Графік 11.2

У сучасній економічній науці застосовують ще один дуже важ­ливий показник — граничні витрати.

Граничні витрати (Marginal Cost — МС) — приріст витрат, по­в'язаний із випуском додаткової одиниці продукції.

МС = DTC : DQ

де: ТС — зміна загальних витрат;

Q — зміна кількості продукції, що виробляється.

Тоді граничні витрати можна обчислити в такий спосіб. При виробництві першої піци:

МС = ТС : Q. = (ТС₁ - ТС₀) : (Q₁ — Q₀)

МС= (20 - 10) : (1 - 0) = 10:1 = 10;

другої піци:

МС = ТС : Q = (ТС₂ — ТС₁) : (Q₂ — Q₁)

МС= (28 - 20) : (2 - 1) = 8:1 = 8;

третьої піци:

МС = ТС : Q = (ТС₃ - ТС₂) : (Q₃ - Q₂)

МС= (33 - 28) : (3 - 2) = 5:1 = 5

тощо.

Таблиця 11.5

Види витрат

Q, шт.	FС, грн	VС, грн	ТС = FС + VС, грн	МС
0	10	0	10	10 8 5 4 6 17
1	10	10	20
2	10	18	28
3	10	23	33
4	10	27	37
5	10	33	43
6	10	50	60

Граничні витрати мають такий вигляд:

Графік 11.3

Завдання для допитливих

Ти, мабуть, уже здогадався, що постійні витрати не впливають на величину граничних витрат. Але спробуй довести математично, що граничні витрати залежать лише від змінних витрат. А ми тобі трохи допоможемо в цьому:

МС = ТС : Q = (FС + VС) : Q =......

Якщо ми спробуємо показати типове взаємне розташування гра­фіків граничних витрат, а також усіх різновидів середніх витрат, отримаємо таке:

Графік 11.4

Із графіка 11.4 бачимо, що за всього обсягу виробництва, коли МС < АТС, середні витрати постійно зменшуються. І це дуже добре для фірми.

Якщо МС > АТС, тоді витрати фірми на одиницю продукції починають збільшуватися. І лише коли МС = АТС, середні витрати виробництва сягають свого мінімального значення.

Більше того, якщо бути уважнішим, можна помітити, що кри­ва граничних витрат (МС) перетинає криві середніх загальних ви­трат (АТС) і середніх змінних витрат (АVС) у точках їхнього міні­мального значення.