Тема: Організаційна діяльність як загальна функція менеджменту

— ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1.

Побудуйте організаційну структуру управління великою корпорацією, яка передбачає створення:

1. Штаб-квартири (рада директорів, президент, віце-президенти з вироб­ництва, фінансів, маркетингу, персоналу, наукових досліджень).

2. Відділення по напрямах діяльності: жіночий одяг, чоловічий одяг, дитячий одяг, врахуйте, що кожен з продуктових напрямів має свій апарат управління.

3. Виробництво жіночого одягу охоплює три стратегічних зони господарювання , а саме: пошиття модного молодіжного одягу невеликими партіями, масове пошиття спецодягу, пошиття одягу великих розмірів.

4. Виробництво чоловічого одягу охоплює дві стратегічні зони господарювання: пошиття модного молодіж­ного одягу невеликими партіями, пошиття одягу великих розмірів.

5. Виробництво дитячого одягу охоплює дві стратегічних зони господарювання: одяг для немовлят та одяг для дітей віком 3-5 років великими партіями.

Інші завдання:

1. Проаналізувати основні проблеми, що вирішуються на рівні штаб-квартири корпорації.

2. Як оптимально розподілити проблеми стратегічного управління між штаб-квартирою та керівниками продуктових відділень.

3. Як можна вдосконалити та спростити організаційну структуру управ­ління корпорацією.

Завдання 2.

Американські експерти Петерс та Уотермен виявили найбільш дієві підходи, що успішно реалізуються найефективніше керованими захід­ними корпораціями. На думку цих дослідників, ефективне керівництво сучасними фірмами має тенденцію до створення середовища, яке сприяє успішному використанню нових можливостей та пристосуванню організації до змін. Гнучка структура стала нормою, хоча базова форма залишається стабільною, тобто часті реорганізації здійснюються навколо чіткого „вістря”. Метою таких змін є створення структур, здатних адап­туватися до стратегії та уникати гальмуючих тенденцій. Далі подані окремі підходи, виявлені Петерсом та Уотерменом:

1. Організаційний фундамент більшості добре керованих компаній має досить стабільну форму (переважно децентралізовані підрозділи), яка є базою для вирішення усіх поточних завдань.

2. Усі інші елементи організаційної структури повинні залишатися плаваю­чими та гнучкими, щоб зберегти можливість відповідати на зміни умов зовнішнього середовища (проектні групи, малі підрозділи для виявлення та перевірки нових можливостей).

3. Персонал та окремі продукти часто переміщуються з одного підрозділу в інший для підвищення ефективності, конкурентної сили тощо.

4. Більшість ефективно керованих компаній мають порівняно невеликий штат на рівні корпорацій, і значна кількість персоналу перебуває поза офісом майже весь час.

5. Функціональні підрозділи дають добрий розвиток для базових видів діяльності, однак вони не здатні швидко пристосовуватися і схильні до ігнорування важливих змін.

6. Ключем до створення підприємливої, адаптивної організації є малий розмір. Щоб зберегти підрозділи малими, необхідно виділяти нові види діяльності у самостійні підрозділи.