Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
збірка_НМК_фргтб.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
321.54 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України Київський національний торговельно-економічний університет Кафедра філософських та соціальних наук

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор А.А.Мазаракі

ЛОГІКА

ПРОГРАМА та РОБОЧА ПРОГРАМА

освітньо-кваліфікаційний рівень „бакалавр”

галузь знань 03061 Менеджмент і адміністрування

0201 Культура

140101 Сфера обслуговування

напрям підготовки 030601 Менеджмент

020107 Туризм

140101 Готельно-ресторанна справа

Київ 2008

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу кнтеу заборонено

Укладач В.А.Малько, канд..філос.н., доц.

Обговорено та схвалено на засіданні кафедри філософських та соціальних наук 13 лютого 2008 р., протокол № 12

Розглянуто і схвалено Радою ФБС 20 лютого 2008 р., протокол № 6

Рецензенти:

М.О.Шкепу, д-р філос.наук, професор, КНТЕУ.

М.В.Ліпін, к.філос.н., ст.. викладач

1. Мета, завдання та результати (компетенції) вивчення дисципліни, її місце у навчальному процесі

Логіка – це фундаментальна основа всіх наук. Необхідність вивчення логіки майбутніми економістами, юристами, банківськими працівниками, товарознавцями та технологами зумовлена тим, що їх діяльність у суспільстві пов’язана із сутнісними потребами та інтересами людей. Саме тут вимагається особлива точність мислення. Сьогодні, за часів інформаційних технологій, будь яка логічна помилка спричиняє негативні наслідки.

Вивчення науки логіки виступає не лише необхідною умовою формування логічної культури мислення, але й сприяє розвитку природних можливостей розумової діяльності людини, підвищує її творчий потенціал.

Об’єктом логіки як науки виступає людське мислення, а предметом – закони і форми правильного мислення, правила побудови думки та подолання логічних помилок у висновках.

Мета дисципліни – формування і вдосконалення логічної культури мислення особи, розвиток навичок до абстрактного мислення.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

  • на понятійному рівні – особливості підходу формальної логіки до вивчення своєї предметної області; логічні основи аналізу мови як засобу виразу думок; основні форми абстрактного мислення та логічні закони, які виражають суттєві зв‘язки між думками в процесі міркувань;

  • на фундаментальному рівні – структуру основних форм мислення та їх види; вимоги формально-логічних законів, дотримання яких визначає логічну правильність міркувань; основні поняття та принципи побудови традиційної аристотелівської логіки;

  • на практичному рівні – правила виконання логічних операцій над поняттями, висловлюваннями та умовиводами (зокрема, правила дефініцій та класифікацій понять, правила побудови дедуктивних та індуктивних умовиводів тощо); логічні способи доведень та спростувань, прийоми ведення дискусії та полеміки.

На основі вивчення дисципліни студент повинен вміти:

  • на репродуктивному рівні – оперувати логічною термінологією з метою визначення сфери функціонування раціонального (логічного) мислення; застосовувати при побудові та аналізі текстів правила та закони логіки, правильно формулювати запитання при обговоренні та вирішенні професійних та наукових проблем; встановлювати відношення між висловлюваннями за істинністю, абстрагуючись від їх конкретного змісту;

  • на евристичному рівні – виявляти найтиповіші випадки порушення законів логіки, що зустрічаються у практичній діяльності; робити нові, логічно обґрунтовані за змістом та коректні за формою висновки із відомих міркувань; вибрати найоптимальніший з точки зору логіки спосіб доведення чи спростування запропонованих тез.

Дисципліна Логіка вивчається протягом одного триместру в обсязі 54 години, включаючи 14 годин лекцій, 16 годин практичних занятій та 30 годин самостійної роботи. Її засвоєння не припускає прослуховування ніяких курсів, що випереджають, у рамках вузівської підготовки. Разом з тим, вона створює необхідні умови для ефективного засвоєння всіх наступних навчальних дисциплін.

Поточний контроль знань здійснюватиметься шляхом колективного обговорення проблем, через розв’язання ситуаційних вправ та тестових завдань, а також перевірки завдань для самостійного вивчення після вивчення кожної теми. Формою підсумкового контролю є залік.