3. Структура дисципліни та розподіл годин за темами (тематичний план)

Назва теми

Кількість годин

Форми контролю

Всього / кредити

з них

лекції

семінарські заняття

практичні заняття

самостійна робота студентів

Тема 1. Логіка як наука. Поняття про критичне мислення і закони правильного мислення

7

2

2

3

КО, ПК

Тема 2. Поняття як форма мислення

7

1

2

4

КО, ПЗС

Тема 3. Судження. Логічні операції над судженнями

8

1

-

2

5

РСВ, ПЗС

Тема 4. Основні закони правильного мислення

5

-

2

-

3

КО

Тема 5. Логічні форми розвитку знань: запитання-відповідь

6

-

2

-

4

ПЗС, КТ

Тема 6. Умовивід та практика подолання помилкових висновків

12

2

-

4

6

РСВ, ПЗС

Тема 7. Гіпотеза. Логічні основи аргументації.

7

2

2

-

3

КО, ПК

Модульний контроль

2

2

Підсумковий контроль

залік

Всього годин

54/1,5

8

10

6

30

Результати навчання

Навчальна діяльність

Робочий час студента (год.)

Оцінювання у балах

Усвідомлення студентами специфіці логіки як філософської дисципліни про основні форми абстрактного мислення;

Знання логічних основ аналізу мови як засобу виразу думок; основних форм абстрактного мислення та логічних законів, які виражають суттєві зв‘язки між думками в процесі міркувань.

Уміння аналізувати зміст думки, виявляти її складові та обирати відповідну їм логічну форму.

Тема 1. Логіка як наука. Поняття про критичне мислення і закони правильного мислення

Лекція

План лекції

1. Формальна логіка як наука, її місце у процесі пізнання.

2. Поняття логічної форми та закону логіки

3. Критичне мислення як спосіб міркування.

Література.

Основна: 1 – С. 3-36, 2 – С.4-22, 4 – С. 3-19, 6 – С.8-25

Додаткова: 1, 4, 6, 7, 10, 19

Internet – ресурси: 1, 2, 4, 5

2

2

3

5

Семінарське заняття.

Предмет і значення логіки

Питання для обговорення:

1. Семіотичний характер логіки. Мислення та мова.

2. . Логічний аналіз і формалізація. Логічна форма

3. Поняття і види помилок. Логічна й матеріальна помилка.

Завдання до самостійної роботи

1. Вивчити та доповнити матеріали лекції,

2. Виписати у словник і вивчити ключові терміни: свідомість, мислення, абстрактне мислення, мова, модальна логіка, алетична логіка, деонтична логіка, епістимічна логіка, логіка оцінок, темпоральна логіка (логіка часу), формальна логіка, відчуття, уявлення, сприйняття, аналіз, формалізація, логічна форма, логічний сполучник, істинність думки, правильність міркування, логічна помилка, софізм, паралогізм.

3. Підготувати презентацію теми «Поняття критичного мислення і його зв'язок з логікою».

Творче завдання «Типові софізми, що поширені у промовах відомих політиків України» (за вибором студентів).

Вміння встановлювати структуру, вид поняття, відношення між поняттями, здійснювати логічні операції над поняттями.

Практичні навички фіксації загальних та істотних ознак предметів у поняттях як формах абстрактного мислення.

Тема 2. Поняття як форма мислення

Лекція. Поняття і судження як форми мислення

План лекції

1. Поняття та його атрибути. Види понять.

2. Способи утворення понять.

3. Поняття судження. Просте категоричне судження

4. Поняття складного судження та його види.

Література.

Основна: 1 – С. 37-61, 2 – С. 24-62, 3 – С. 11-38, 4 – С. 20-63, 6 – С.29-48.

Додаткова: 4, 5, 7, 8, 10, 12, 17

Internet – ресурси: 1, 3, 6

2

2

4

15

Семінарське заняття.

Поняття: способи утворення та правила застосування

Питання для обговорення:

1. Поняття і слово. Структура поняття.

2. Обсяг та зміст поняття, види понять за обсягом і за змістом.

3. Види відношень між поняттями та їх зображення за допомогою колових схем.

4. Операції над поняттями: 4.1.Визначення поняття: види визначення, правила та типові порушення їх.

4.2.Поділ понять: види поділу, правила та їх типові порушення.

Завдання до самостійної роботи

1. Вивчити та доповнити матеріал лекції.

2. Виписати у словник і вивчити ключові терміни: поняття, слово, термін, ім’я, обсяг та зміст поняття, конкретні поняття, абстрактні, нульові, одиничні, загальні, реєструючи, нереєструючі, негативні, позитивні, відносні, безвідносні, збірні поняття, заперечення понять, узагальнення понять, обмеження понять, додавання та множення понять, поділ понять, визначення понять, сумісні та несумісні поняття.

3. Підготувати для обговорення на семінарі власні приклади, що характеризують види відношень між поняттями, використовуючи літературу з менеджменту (правознавства).

4. Творче завдання: скласти зведену таблицю типових помилок, що трапляються при порушенні правил визначення і поділу понять.

5. Ознайомитися із логічними вправами та розв’язати практичні завдання (див. Основна література – 4, Розділ 1)

Сформоване розуміння функціонування судження як однієї з основних форм мислення через вивчення структури і видів суджень, відношень між ними.

Знання структури суджень, термінами в якій є поняття. класифікації суджень правил логічних операції над судженнями.

Практичні навички побудови логічно правильних простих та складних суджень

Тема 3. Судження. Логічні операції над судженнями

Практичне заняття. Судження. Логічні операції над судженнями

1. Розв’язання ситуаційних вправ з проблем:

   • Структура та класифікація простих категоричних суджень

   • Відношення між простими категоричними судженнями

   • Побудова складних суджень

(див. Основна література – 4, Розділ 3)

2. Аналіз завдань для самостійного вивчення:

   • типи відношень між судженнями за «логічним квадратом»

   • приклади, що характеризують розподіленість термінів у судженнях

   • таблиця істинності та алгоритм визначення логічного значення складного судження.

Література.

Основна: 2 – С.62-92, 3 – С.39-58, 4 – С.64-110, 6 – С.49-99

Додаткова: 2, 4, 6, 7, 9, 17, 19

Internet – ресурси: 1, 3, 6

2

5

15

Завдання до самостійної роботи

1. Вивчити та доповнити матеріал лекції.

2. Виписати у словник і вивчити ключові терміни: судження, атрибутивне, релятивне й екзистенціальне судження, виділяюче судження, просте категоричне судження, складне судження, розподілений термін, кон’юнкція, диз'юнкція, імплікація, еквіваленція.

3. Побудувати «логічний квадрат» та за його допомогою встановити всі типи відношень між судженнями з наведенням власних прикладів.

4. Скласти зведену таблицю основних правил утворення суджень та типових помилок, що трапляються при їх порушенні

5. Творче завдання: користуючись фаховою літературою навести приклади, що характеризують розподіленість термінів у судженнях

Ознайомитися із логічними вправами та розв’язати практичні завдання (див. Основна література – 4, Розділ 3)

Усвідомлення законів логіки як специфічних законів мислення, що виражають суттєві, загальні та неодмінні властивості саме мислення, їх нерозривний зв'язок із законами об’єктивного світу.

Знання змісту, основних вимог законів логіки та типових помилок, що трапляються.

Первинні навички використання законів логіки при розв’язанні практичних завдань

Тема 4. Основні закони правильного мислення

Семінарське заняття.

Питання для обговорення:

1. Закон тотожності. Приклади типових порушень закону тотожності.

2. Закон несуперечності, правила застосування та приклади їх порушення.

3. Закон виключеного третього та його порушення.

4. Закон достатньої підстави, специфіка його застосування та типові порушення .

Література.

Основна: 2 – С.93-107, 3 – С.119-130, 6 – С.100-114

Додаткова: 1, 4, 6, 7, 8, 16.

Internet – ресурси: 1, 3, 4, 6

2

3

10

Тема 4. Основні закони правильного мислення

Завдання до самостійної роботи

1. Вивчити рекомендовану літературу.

2. Виписати у словник і вивчити ключові терміни: логічний закон, закон тотожності, закон виключеного третього, закон несуперечності, закон достатньої підстави.

3. Творче завдання: користуючись фаховою літературою навести приклади, що характеризують закони неформальної логіки: закон подвійного заперечення, закон ідемпотентності, закон комутативності, закон контрапозиції, 1-й та 2-й закони складної контрапозиції, закон асоціативності, закон дистрибутивності, 1-й та 2-й закони де Моргана

4. Скласти зведену таблицю типових помилок, що трапляються при порушенні законів логіки та проілюструвати її власними прикладами.

Розв’язати практичні завдання (див. Основна література – 7, Розділ 6)

Усвідомлення, що логічна форма має властивість не лише фіксувати наявне знання, а і сприяти його розвитку, читко визначаючи межу знання-незнання.

Знання структури, видів запитань, відповідей та більш складних форм мислення – гіпотез.

Навички правильного формулювання запитань, читко визначаючи область пошуку відповіді, та коректних відповідей на них.

Тема 5. Логічні форми розвитку знань: запитання-відповідь

Семінарське заняття.

Питання для обговорення:

1. Поняття запитання і відповіді як форми пізнання.

2. Структура запитання, види запитань. Запитання-пастки.

3. Вимоги до коректного запитання і правильної відповіді.

Література.

Основна: 1 – С. 190-206

Додаткова: 1, 4, 6, 8, 11, 20

Internet – ресурси: 1, 3, 6

2

4

10

Завдання до самостійної роботи

1. Користуючись рекомендованою літературою ознайомитися зі змістом теми.

2. Виписати у словник і вивчити ключові терміни: запитання, відповідь, запитання до уточнення інформації, запитання до поповнення інформації, „евристичні” запитання, дескриптивні і прескриптивні запитання; прості і складні запитання, області пошуку відповіді.

3. Навести приклади різноманітних запитань та визначити в них :

• передумову запитання;

• область пошуку відповіді

4. Виписати типові порушення логіки запитання-відповіді та навести власні приклади.

5. Творче завдання: описати суттєві ознаки основних видів запитань-пасток та навести власні приклади, що виявляють їх.

Підготуватися до комп’ютерного тестування.

Усвідомлення студентами визначеності результативності міркувань правильністю побудови відповідних умовиводів.

Знання основних функцій умовиводу: сприяння виведенню нових знань, обґрунтування існуючих та функція аргументу в обґрунтуванні висновку з певної проблеми; специфіки демонстративних і недемонстративних умовиводів, їх видів, модусів, правил побудови та типові помилки в їх використанні. Практичні навички застосування різних видів умовиводів відповідно до практичних ситуацій.

Тема 6. Умовивід. Практика подолання помилкових висновків

Лекція

План лекції

1. Загальна характеристика умовиводів. Їх класифікація.

2. Індуктивний та традуктивний умовиводи.

3. Простий категоричний силогізм. Правила, фігури та їх модуси.

Література.

Основна: 1– С.250-263, 2 – С.108-196, 3 – С.59-118, 4 – С.131-224, 6 – С.115-141

Додаткова: 1,7, 8, 9, 11, 13, 15, 20

Internet – ресурси: 1, 3, 4, 6

2

6

2

2

10

10

Завдання до самостійної роботи

1. Вивчити та доповнити матеріал лекції.

2. Виписати у словник і вивчити ключові терміни: безпосередній умовивід, опосередкований умовивід, обернення, перетворення, протиставлення предикатові, повна і неповна індукція, популярна індукція, наукова індукція, статистичне узагальнення, аналогія предметів і аналогія відносин, строга і нестрога аналогія, простий категоричний силогізм, засновок, висновок, більший, менший, середній терміни, фігура і модус простого категоричного силогізму, розділовий умовивід, умовний силогізм, умовно-розділовий силогізм, полісилогізм, ентимема, соріт, епіхейрема.

3. Скласти зведену таблицю правил безпосереднього умовиводу, навести власні приклади їх порушення.

4. Підготувати для обговорення на практичному занятті власні приклади, що характеризують методи визначення причинно-наслідкових зв'язків у науковій індукції.

5. Творчі завдання:

а) створити алгоритм побудови та перевірки простого категоричного силогізму за допомогою колових схем;

б) розробити структурно-логічні схеми:

• Правила побудови умовних та розділових силогізмів та типові помилки їх порушення (навести приклади порушення даних правил)

• Класифікація складних і складно-скорочених силогізмів з наведенням прикладів з області спеціалізації

5. Розв’язати практичні завдання (див. Основна література – 4, Розділи 4, 5, 8.1.)

Тема 6. Умовивід. Практика подолання помилкових висновків

Практичне заняття 1. Індуктивні умовиводи та аналогія

1. Розв’язання практичних завдання (див. Основна література – 4, Розділи 5, 8.1),

2. Створення зведеної таблиці правил безпосереднього умовиводу на основі підготовлених студентами варіантів.

3. Аналіз прикладів наукової індукції підготовлених студентами, що характеризують застосування методів встановлення причинно-наслідкового зв’язку.

Тема 6. Умовивід. Практика подолання помилкових висновків

Практичне заняття 2. Дедуктивний умовивід

1. Розв’язання практичних завдання (див. Основна література – 4, Розділ 4),

2. Обговорення алгоритму побудови та перевірки простого категоричного силогізму за допомогою колових схем на основі підготовлених студентами варіантів.

3. Перевірка та аналіз складених студентами структурно-логічних схем щодо правил побудови умовних і розділових силогізмів та прикладів порушення даних правил.

Усвідомлення студентами доведення як логічної операції, за допомогою якої на основі одних знань розкривається істинність або хибність інших.

Знання структури, видів, правил і помилок у доведеннях та способів і правил спростування.

Практичні навички висування обґрунтованих гіпотез та прийомів їх доведення, аргументованого вибору оптимальних з точки зору логіки способів доведення чи спростування запропонованих тез, а також первинні навички ведення дискусії та полеміки.

Тема 7. Гіпотеза. Логічні основи аргументації

Лекція

План лекції

1. Поняття гіпотези, її логічна структура та види.

2. Доведення як аргументація „за” та його види

3. Спростування як аргументація „проти”. Способи спростування

Література.

Основна: 1 – С.266-281, 2 – С.224-238, 3 – С.131-159, 4 – С.225-274, 6 – С.163-198

Додаткова: 1, 3, 7, 9, 13, 14

Internet – ресурси: 1, 3, 6

2

2

3

15

Семінарське заняття.

Гіпотеза. Логічні основи аргументації

Питання для обговорення:

1. Гипотетико-дедуктивный метод побудови та перевірки гіпотези.

2. Доведення: структура, правила та типові помилки у доведенні

3. Способи та правила спростування

Завдання до самостійної роботи

1. Вивчити та доповнити матеріал лекції.

2. Виписати у словник і вивчити ключові терміни: гіпотеза, версія, аргументація, доведення, доказ, підтвердження, спростування, аргумент, теза, резони, демонстрація

3. Творчі завдання:

   • скласти зведену таблицю правила і типових помилок щодо тези, резонів та демонстрації

   • сформулювати алгоритм побудови і доведення гіпотези

4. Розв’язати практичні завдання (див. Основна література – 4, Розділ 7, Розділ 8.2.)

Участь в олімп, наук. конф. та ін..

10

Всього

54 год.

100 балів