Завдання на порівняння

1. Суб’єктивне право – юридичний обов’язок.

2. Правомірні – протиправні дії.

3. Дії – події.

4. Діяння – бездіяльність.

5. Позитивні – негативні факти.

Дати визначення або назвати:

1. Публічний інтерес в адміністративному праві.

2. Предмет адміністративного права України.

3. Метод адміністративного права.

3. Завдання адміністративного права України.

4. Адміністративне право України як галузь права, наука та навчальна дисципліна.

5. Історичне підґрунтя адміністративного права України.

6. Структура системи адміністративного права України.

7. Роль адміністративного права України в системі юридичних наук і науці державного управління.

Тести-тренінги

1. Що є предметом адміністративного права у вузькому розумінні:

а) суспільні відносини, які виникають між приватними особами;

б) суспільні відносини, які виникають між публічними особами;

в) суспільні відносин, які виникають між суб’єктами та об’єктами публічного управління;

г) суспільні відносини, які виникають між фізичними і юридичними особами;

ґ) суспільні відносини, які виникають між усіма зазначеними вище особами.

2. Хто належить до об’єктів публічної управління:

а) приватні фізичні та юридичні особи;

б) приватні фізичні особи (громадяни України; іноземці; особи без громадянства), приватні фізичні особи зі спеціальним статусом, приватні юридичні особи, підпорядковані по службі, які стоять нижче в ієрархічному статусі, суб’єкти державного управління;

в) фізичні особи-підприємці та юридичні особи суб’єктів господарювання;

г) підпорядковані по службі, які нижче стоять в ієрархічному статусі, суб’єкти державного управління

ґ) суб’єкти публічної адміністрації.

3. Хто належить до суб’єктів публічного управління:

а) органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, об’єднання громадян чи підприємств (під час здійснення делегованих виконавчих державних функцій) та владні посадові особи усіх зазначених колективних суб’єктів;

б) органи виконавчої влади;

в) посадові особи органів виконавчої влади;

г) органи місцевого самоврядування;

ґ) Кабінет Міністрів України.

4. Що означає публічний інтерес в адміністративному праві:

а) потреби більшості населення;

б) завдання, які стоять перед органами виконавчої влади;

в) потреби публічної адміністрації;

г) потреби приватних осіб;

ґ) важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб’єктами публічного управління.

5. Якими рисами наповнюється управлінська природа адміністра­тивного права:

а) виконавчо-розпорядчий характер;

б) підзаконність;

в) масштабність і універсальність;

г) ієрархічність, безпосередньо організуючий характер;

ґ) усі вище зазначені риси.

6. Виконавча діяльність суб’єктів публічного управління виявляється в тому, що вони:

а) постають як безпосередні виконавці вимог законів України, що сприяє їх правореалізації на території всієї держави;

б) керують міністерствами і відомствами;

в) здійснюють державне управління місцевими державними адміні­страціями;

г) контролюють діяльність органів місцевого самоврядування;

ґ) застосовують засоби адміністративного примусу.

7. Розпорядча діяльність суб’єктів публічного управління полягає в тому, що вони:

а) забезпечують виконання законів на території всієї держави;

б) видають постанови;

в) на основі законів України та з їх виконання приймають власні підзаконні нормативно-правові акти загального характеру, що мають обов’язкове значення, та здійснюють контроль за їх виконанням;

г) нагороджують громадян державними нагородами;

ґ) приймають закони.

8. Яким чином за об’ємом від загального до спеціального співвідносяться категорії:

а) суб’єкти публічної адміністрації – публічна адміністрація – суб’єкти публічного управління – суб’єкти державного управління;

б) суб’єкти публічного управління – суб’єкти публічної адміністрації – публічна адміністрація) – суб’єкти державного управління;

в) суб’єкти публічної адміністрації (публічна адміністрація) – суб’єкти публічного управління – суб’єкти державного управління;

г) суб’єкти державного управління – суб’єкти публічного управління – суб’єкти публічної адміністрації;

ґ) вони не співвідносяться.