6. В адміністративному порядку провадження здійснюється:

а) органами виконавчої влади (адміністративними комісіями при місцевих органах державної виконавчої влади);

б) одноособово посадовими особами – представниками органів державної виконавчої влади (річкового, повітряного, автомобільного та електротранспорту, внутрішніх справ, пожежного нагляду, рибоохорони, митного нагляду, нагляду за охороною праці, військовими комісаріатами – інспекторами, контролерами, начальниками цих органів, тощо;

в) громадськими органами;

г) посадовими особами громадських органів;

ґ) усіма зазначеними вище суб’єктами публічної адміністрації.

7. Провадження у справах про адміністративні правопорушення, як правило, проходить такі стадії:

а) порушення адміністративного провадження й адміністративне розслідування;

б) розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення у ній постанови;

в) перегляд справи у зв’язку з оскарженням або опротестуванням постанови у справі;

г) виконання постанови про накладення адміністративного стягнення;

ґ) усі зазначені вище стадії.

8. Захисником у провадженні у справах про адміністративні правопорушення може бути:

а) адвокат;

б) особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;

в) близький родич особи, яка притягується до адміністративної відповідальності;

г) близький родич іншої особи, яка бере участь у провадженні;

ґ) усі зазначені вище особи.

9. Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути:

а) особа, яка була на місці скоєння правопорушення;

б) будь-яка особа, про яку є дані, що їй відомі будь-які обставини, які підлягають встановленню у справі;

в) особа, яка була знайома з потерпілим;

г) представник юридичної особи, в якій працює особа, що притягується до адміністративної відповідальності, або потерпілого;

ґ) усі зазначені вище особи.

10. Представник митного органу здійснює свої повноваження в суді на підставі:

а) посвідчення митника;

б) нотаріально посвідченої довіреності митного органу;

в) належно оформленої довіреності, виданої митним органом;

г) засвідчення його в протоколі про адміністративне правопорушення його особою, яка склала цей протокол;

ґ) в усіх зазначених вище випадках.

11. На етапі підготовки справи до розгляду вирішуються такі питання:

а) чи належить до компетенції органу, посадової особи розгляд цієї справи;

б) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи;

в) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

г) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката;

ґ) усі перераховані вище питання.

12. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються:

а) за місцем їх вчинення;

б) за місцезнаходженням митного органу;

в) за місцем обліку транспортних засобів;

г) залежно від виду правопорушення в одному із зазначених вище місць;

ґ) тільки за місцем вчинення правопорушення.

13. Строки розгляду справи про адміністративне правопорушення з дня одержання уповноваженим органом чи посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи:

а) протягом доби або 3 днів;

б) протягом 5 днів;

в) протягом 7 днів;

г) протягом 15 днів;

ґ) залежно від виду правопорушення протягом одного із перерахованих вище строків.

14. У справі уповноваженим органом або посадовою особою може бути винесено одну з таких постанов:

а) про накладення адміністративного стягнення;

б) про застосування заходів впливу, що застосовуються до неповнолітніх;

в) про закриття справи;

г) одну із перерахованих вище постанов;

ґ) про накладення адміністративного стягнення, про направлення справи на додаткове розслідування, про закриття справи.

15. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена:

а)  протягом 10 днів з дня винесення постанови;

б) протягом 20 днів з дня винесення постанови;

в) протягом 30 днів з дня винесення постанови;

г) протягом 5 днів з дня винесення постанови;

ґ) рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.