Фінансові інвестиції характеризують вкладення капіталу в різні фінансові інструменти інвестування в формі:

• придбання цінних паперів, емітентом яких виступає держава (ОВДП тощо);

• придбання цінних паперів інших підприємств (акцій, облігацій, векселів тощо);

• здійснення депозитних вкладень в комерційні банки;

• участь у формуванні статутних фондів інших підприємств – суб’єктів підприємницької діяльності (зокрема акціонерних товариств);

• участь у фінансуванні спільної діяльності (без створення юридичної особи).

ІІ - За характером участі в інвестиційному процесі інвесторів:

1. Прямі інвестиції передбачають пряму участь інвестора у виборі об’єкта інвестування і вкладення капіталу без фінансових посередників. Іноді метою такого інвестування є заволодіння контрольним пакетом акцій (паїв).

2. Непрямі інвестиції здійснює пасивний інвестор. Тобто інвестиційний процес організовується за допомогою фінансових та інвестиційних посередників.

ІІІ - В залежності від доходів підприємства:

1. Похідні інвестиції прямо корелюють з динамікою обсягу чистого доходу (прибутку) через механізм його розподілу на споживання та заощадження.

2. Автономні інвестиції характеризують вкладення капіталу, ініційоване дією факторів, не пов’язаних з формуванням і розподілом чистого доходу (прибутку) – технологічним прогресом, екологічними заходами тощо.

IV – За характером інвестиційного потоку :

1. Внутрішні характеризують вкладення капіталу в розвиток операційних активів самого підприємства-інвестора.

2. Зовнішні інвестиції представляють собою вкладення коштів в реальні активи інших підприємств або в фінансові інструменти інвестування. Емітовані іншими суб’єктами господарської діяльності.

V – За формою власності:

1. Приватні інвестиції вкладаються фізичними особами, а також юридичними особами недержавних форм власності.

2. Державні інвестиції здійснюються державними підприємствами, а також за рахунок державного бюджету різних рівнів і державних позабюджетних фондів.

3. Змішані інвестиції передбачають вкладення капіталу як з приватного, так і державного капіталу в об’єкти інвестування підприємства.

VІ - За періодом здійснення інвестицій:

• Короткострокові інвестиції (до 1 року)

• Середньострокові (від 1 до 3 років).

• Довгострокові (до 6 років)

Здійснення інвестиційної діяльності пов’язане з отриманям взиску. Параметрами, що характеризують ефективність інвестицій є рівень дохідності, ліквідності та рівень інвестиційного ризику.

VІІ - За рівнем дохідності:

Високодохідні інвестиції вкладаються в інвестиційні проекти або фінансові інструменти, очікуваний рівень чистого інвестиційного прибутку за якими перевищує середню норму цього прибутку на інвестиційному ринку. Якщо рівень інвестиційного прибутку приблизно відповідає середній нормі інвестиційного прибутку, що склався на інвестиційному ринку, то такі інвестиції є середньодохідними. Відповідно низьколіквідні інвестиції мають рівень прибутковості значно нижчий за середню норму цього прибутку на ринку. Бездохідні інвестиції не пов’язані з отриманням прибутку і здійснюються, як правило, з метою отримання соціального, екологічного чи інших видів позаекономічного ефекту.

VІІІ - За рівнем ліквідності:

Високоліквідні - відносять такі об’єкти (інструменти) інвестування підприємства, які можуть швидко, без втрат можуть бути конверсовані в грошову форму. В основному в цю групу входять короткострокові фінансові вкладення.

Середньоліквідні включають групу об’єктів (інструментів) інвестування підприємства, які можуть бути конверсовані в грошову форму без значних втрат своєї поточної ринкової вартості в строк від одного до шести місяців.

Низьколіквідні інвестиції, на відміну від попередніх, можуть бути конверсовані в грошову форму без значних втрат на період понад півроку. До цієї групи відносять незавершені інвестиційні проекти з застарілою технологією; акції маловідомих підприємств, що не котуються на фондовому ринку.

Неліквідні інвестиції характеризують види інвестицій підприємства, які не можуть бути реалізовані самостійно, а лише в складі цілісного майнового комплексу.

ІХ - За рівнем ризику:

Безризикові інвестиції вкладаються в такі об’єкти інвестування, по яким відсутній реальний ризик втрати капіталу або очікуваного доходу і практично гарантовано отримання чистого інвестиційного прибутку. Рівень ризику по низькоризикованим інвестиціям приблизно відповідає середньо ринковим показникам. Високоризиковані інвестиції характеризують вкладення капіталу в об’єкти, що визначаються ризикованістю, що перевищує середньо ринковий. Такі інвестиції характеризуються високим рівнем доходу. Особливу увагу потрібно приділяти спекулятивним, венчурним інвестиціям, вкладеним в найбільш ризиковані проекти.

Х – За галузевою та регіональною спрямованістю інвестицій:

Галузева ознака передбачає розподіл інвестиційного потоку за галузями народного господарства, що дає можливість визначати рейтинг інвестиційно привабливих підприємств та галузей. Така класифікація пов’язана з державним регулюванням інвестиційного процесу в масштабах країни.

ХІ – За регіональною спрямованістю розрізняють інвестиції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Потрібно зазначити, що обсяги вітчизняного капіталу (прямі інвестиції) з України на 31.12.03 року становили 142 231, 4 тис. дол. США, в тому числі 33,4 тис. дол. США в сферу готельного та ресторанного господарства. З міста Києва відповідно 17450.00 тис. дол. США, в тому числі 13,00 тис. дол. США в сферу готельного та ресторанного господарства. В той же час інвестиційний потік в столицю становив 2012465,30 тис. дол. США, в тому числі 111880,41 тис. дол. США в сферу готельного та ресторанного господарства.

ХІ – Облік та аналіз обсягу інвестування підприємств потребує поділу інвестицій за джерелами залучення – вітчизняні та іноземні.

ІІ

Інвестиційна політика являє собою сукупність заходів управління інвестиційною діяльністю підприємства, спрямованих на оптимізацію форм інвестицій, підвищення обґрунтованості інвестиційних рішень, що приймаються, зростання ефективності інвестиційної діяльності, зниження інвестиційних ризиків та забезпечення ліквідності балансу підприємства.

Розробка інвестиційної політики будується на таких принципах :

1. Відповідність стратегічній меті розвитку підприємства – має створювати умови (матеріальні та фінансові) для реалізації цілей та завдань стратегічного розвитку.

2. Перспективність.

3. Самофінансування інвестиційної діяльності підприємства.

4. Обґрунтованість інвестиційних рішень щодо забезпечення самоокупності та рентабельності.

5. Концентрація інвестицій на найбільш важливих об’єктах інвестування.

6. Мінімізація інвестиційного ризику

7. Забезпечення постійної платоспроможності підприємства.

Послідовність розробки інвестиційної політики:

І етап – виявлення цілей та завдань інвестування коштів (на основі стратегії розвитку).

ІІ етап – вибір конкретної форми та напрямку інвест. діяльності (реальні, фінансові).

ІІІ етап – обґрунтування інвест. проектів-альтернатив з розробкою бізнес-плану проекту.

ІV – оцінка ефективності інвест. проектів, що розглядаються (строк окупності, чиста дійсна вартість грошового потоку, внутрішня норма рентабельності, індекс прибутковості проекту).

V – порівняння розрахованих показників з даною системою критеріїв доцільності проекту.

VІ етап – формування портфеля інвестицій.

VІІ – реалізація проекту (укладання договорів з підрядчиками, відкриття рахунків, укладання договорів з брокерськими конторами на купівлю акцій, своєчасне проведення розрахунків тощо).

VІІІ етап – проведення моніторингу ходу реалізації інвест. проектів для своєчасного прийняття заходів з коригування інвест. портфеля у зв’язку зі змінами внутрішнього та зовнішнього середовища).

При значних відхиленнях від первісно розробленого бізнес-плану може прийматись рішення про достроковий вихід з проекту або його продаж.

ІІІ

Під портфелем інвестицій розуміють сукупність інвестиційних проектів (реальних, фінансових), що реалізуються на даний момент.

Управління портфелем інвестицій передбачає цілеспрямовану діяльність з аналізу, формування та регулювання складу портфеля для досягнення поставленої мети інвестування.

Основні цілі формування портфеля інвестицій:

1. Отримання необхідної норми та обсягу прибутку від інвестування.

2. Збереження (інфляційний захист) капіталу підприємства (тимчасово вільних коштів).

3. Забезпечення необхідних темпів приросту капіталу.

4. Зниження інвестиційного ризику.

5. Забезпечення потрібного рівня ліквідності портфеля, можливості вивільнення інвест. ресурсів.

Типи інвестиційних портфелів:

1. агресивний – високоризикові проекти з високою нормою дохідності;

2. поміркований – включає проекти з низьким ризиком;

3. змішаний.

Управління формуванням портфеля інвестицій передбачає:

І етап – постановка цільової функції, критеріїв та обмежень формування портфеля.

ІІ етап – добір проектів для включення до портфеля.

ІІІ етап –аналіз ходу та ефективності реалізації окремих проектів та портфеля в цілому.

ІV етап – коригування складу портфеля.

IV

Показниками ефективності використання інвестицій є:

1. Чистий приведений дохід (ЧПД):

ЧПД = ЧГП – ІС,

Де ЧГП – сума чистого грошового потоку;

ІС – сума інвестованих коштів для реалізації проекту

2. Індекс (коефіцієнт) дохідності (ІД):

ІД = ЧГП / ІС

3. Внутрішня норма дохідності (ВНД):

n

В НД = √ (ГП / ІС) - 1

4. Cтрок окупності (CО)

СО = ІС / ЧГП n

СО = (ЧП + А) / ІВ,

де ЧГП n - середня сума грошового потоку в теперішній вартості в періоді (за короткострокових вкладень цей період – 1 місяць, довгострокових – 1 рік);

ЧП – чистий прибуток,

А – амортизаційні відрахування,

ІВ – інвестиційні витрати.

Питання для самостійного опрацювання

1. Інвестиції, інвестиційна діяльність підприємства

2. Види інвестицій

3. Визначення потреби в інвестиціях

4. Оцінка економічної ефективності інвестицій

5. Ризик в інвестиційній діяльності підприємства

6. Роль держави в інвестиційній діяльності

Контрольні запитання

1. Дайте характеристику реальним інвестиціям

2. Структура інвестицій

3. Назвіть капітальні вкладення в залежності від форм власності

4. Формування оптимального інвестиційного портфеля.

5. Вплив І. на розвиток інноваційних процесів на підприємстві.

6. Висвітліть методику оцінки економічної ефективності інвестицій

7. Які методи застосовуються для оцінки ступеня ризику

Теми рефератів

1. Характеристика і структура інвестицій.

2. Сутність інвестиційного клімату та його вплив на приток іноземних інвестицій в Україну.

3. Недоліки національної економічної політики і її вплив на формування інвестиційного клімату в Україні.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Інвестиції – це:

1. пошук інвесторів та вивчення можливості одержання інвестицій

2. довгострокові вкладення капіталу з метою одержання прибутку

3. короткострокові вкладення капіталу з метою отримання прибутку

2. Фінансові інвестиції – це:

1. вкладення коштів на відтворення основних фондів

2. відшкодування витрат виробництва

3. придбання цінних паперів

3. Реальні інвестиції – це вкладення капіталу

1. в обладнання

2. передавальні пристрої

3. науково-технічну документацію

4. народну творчість

5. патенти

6. придбання художніх діячів

4. До складу капітальних вкладень підприємства включаються:

1. вартість будівельно монтажних робіт

2. вартість придбаних матеріалів

3. вартість технологічного обладнання

4. вартість транспорту

5. витрати на проектні – початкові роботи

6. витрати на підготовку експлуатаційних кадрів

5. До фінансових інвестицій відносяться:

а) акції;

б) кошти на депозитах в банках;

в) товарний кредит.

6. Під вкладанням коштів у різноманітні фінансові інструменти (активи), серед яких найбільш значну частку займають вкладання коштів у цінні папери розуміють:

а) реальні інвестиції;

б) прямі інвестиції;

в) фінансові інвестиції;

г) державні інвестиції;

7. Під можливістю виникнення непередбачених фінансових втрат у ситуації непевності умов інвестиційної діяльності розуміється:

а) ліквідність інвестицій;

б) інвестиційний ризик;

в) інфляція;

г) форс-мажорні обставини.

8. Потенційна спроможність інвестицій у короткий час і без істотних фінансових утрат трансформуватися в кошти називається:

а) ліквідністю інвестицій;

б) процесом дисконтуванням;

в) ануїтетом;

г) немає правильної відповіді.

9. Цілеспрямовано сформована сукупність об'єктів реального і фінансового інвестування, призначених для здійснення інвестиційної діяльності в середньостроковому періоді відповідно до розробленої інвестиційної стратегії компанії являє собою:

а) інвестиційний ринок;

б) інвестиційний сертифікат;

в) календарний план інвестиційного проекту;

г) інвестиційний портфель

10. Оперативний фінансовий план короткострокового періоду, що відбиває витрати і надходження засобів, пов'язаних з реалізацією інвестиційного проекту називається:

а) календарний план реалізації інвестиційного проекту;

б) бюджет реалізації інвестиційного проекту;

в) моніторинг реалізації інвестиційних програм;

г) бізнес-план.

Практичне завдання Задача 1.

Розроблено три варіанти винаходу на технологію виробництва кондитерського виробу в ресторані, що входить до готельного комплексу. За даними таблиці розрахувати найбільш ефективний варіант. Кн = 1.

Розв’язок

1. Відносна (порівняльна ефективність) реальних інвестицій визначається за допомогою показника зведених витрат (ЗВ):

З В = Поточні витрати за і-тим проектом + Нормативний коефіцієнт економічної ефективності * капіталовкладення min

Варіант 1.: ЗВ₁ = (13600700) + 0,122500 = 11770 тис.грн.

Варіант 2.: ЗВ₂ = (147001100) + 0,127600 = 18930 тис.грн.

Варіант 3.: ЗВ₃ = (137002500) + 0,119700 = 36220 тис.грн.

Найбільш ефективним є 1 варіант, оскільки проект з найменшими зведеними витратами.

Задача 2.

Встановити доцільність інвестицій в будівництво нового готелю за показниками абсолютної ефективності за даними таблиці. Нормативний коефіцієнт Ен = 0,15

Розв’язок

Абсолютна ефективність інвестицій: Ен = загальна сума прибутку для новостворювальних об’єктів / сума капітальних вкладень (вартість проекту).

Ен = (200 – 160) * 100000 / 14000000 = 0,28

Розрахований коефіцієнт перевищує нормативний, тому будівництво доцільно.

Задача 3.

Програма заходів з автоматизації процесу бронювання гостей в готелі розрахована на 4 роки і розроблена у 2-х варіантах. Вибрати економічний варіант програми за даними таблиці, якщо норматив приведення капіталовкладень за фактором часу Е = 0,1.

Розв’язок

Обчислити капіталовкладення, приведені до початку здійснення заходів з автоматизації:

Рс = майбутня сума вкладень, яку обумовлено під час інвестування / (1 + дисконтна ставка, виражена дробом)ⁿ

За 1 варіантом: Рс = 0,4+[(0,4 / (1 + 0,1) ^2-1] + [(0,4 / (1 + 0,1) ^3-1] + [(0,4 / (1 + 0,1) ^4-1] = 1,396 тис.грн

За 2 варіантом: Рс = 0,4+[(0,2 / (1 + 0,1) ^2-1] + [(0,3 / (1 + 0,1) ^3-1] + [(0,7 / (1 + 0,1) ^4-1] = 1,356 тис.грн

Економічно доцільним є 2-й варіант, оскільки сума капітальних витрат, приведених до моменту початку їх освоєння, є меншою.

Задача 4.

1. Обчислити майбутню вартість вкладу через 16 місяців за складними процентами, якщо початкова вартість вкладу 2000 гри., відсоткова ставка -14% у чотири місяці.

Розв’язок:

1. Sc = P × (1+i)ⁿ

де Sc – майбутня вартість вкладу при його нарощування по складним процентам;

Р – початкова вартість вкладу;

і– ставка відсоткова;

п – кількість інтервалів, по яким здійснюється кожний відсотковий платіж;

Так як виплати здійснюються з періодичністю 1 раз у 4 місяці протягом 16 місяців, то кількість інтервалів буде складати 16 : 4 = 4

Sc = 2000 × (1+0,14)⁴ = 3377,92032 грн.

Задача 5.

Обчислити теперішню вартість ануїтету за 5 років, якщо сума ануїтетного платежу 400 гри., річна відсоткова ставка – 22%.

Розв’язок:

1. Розрахуємо теперішню вартість ануїтету за простим процентом:

P = S – D = S×(1 / (1+ni)

де Р – теперішня вартість вкладу;

S – сума ануїтетного платежу;

D– сума дисконту, розрахована за простим процентом, за певний період часу;

п – кількість інтервалів, по яким здійснюється розрахунок відсоткових платежів;

і– дисконтна ставка.

P = 400×(1 / (1+ 5×0,22) = 190,47 грн.

Задача 6.

Обчислити теперішню вартість вкладу за складними відсотками, якщо кінцева вартість вкладу через 8 років 10000 грн., річна відсоткова ставка - 25%, темп інфляції - 16%. Знайти реальну відсоткову ставку та інфляційну премію.

Розв’язок:

1. Розрахуємо теперішню вартість вкладу з врахуванням фактору інфляції:

P р = Sн / ((1+Ір) × (1+ТИ) ⁿ

де Рр– реальна теперішня сума вкладу, що враховує фактор інфляції;

S – очікувана номінальна майбутня вартість вкладу;

Ір – реальна процентна ставка, що використовується в процесі дисконтування вартості;

ТИ – прогнозований темп інфляції

п – кількість інтервалів, по яким здійснюється розрахунок відсоткових платежів;

2. Реальна процентна ставка:

Ір = (І – ТИ) / (1+ТИ) = (0,25-0,16) / (1+0,16) = 0,077 або 7,7%

Отже, P р = 10000 / ((1+0,077) ×(1+0,16))⁸ = 2105,15 грн.

2. Інфляційна премія складає:

Пи = Р × ТИ = 2105,15 × 0,16 = 336,824 грн.

Задача 7.

Обчислити майбутню вартість ануїтету через 6 років, якщо сума ануїтетного платежу 250 грн., річна відсоткова ставка - 18%, темп інфляції - 8%.

Розв’язок:

1. Розрахуємо майбутню вартість вкладу з врахуванням фактору інфляції:

Sн = P × (1+Ір)×(1+ТИ)ⁿ

де Sc – майбутня вартість вкладу при його нарощування по складним процентам;

Р – початкова вартість вкладу;

Ір – реальна процентна ставка, що використовується в процесі дисконтування вартості;

ТИ – прогнозований темп інфляції

п – кількість інтервалів, по яким здійснюється кожний відсотковий платіж.

Ір = (0,18 – 0,08) / (1+ 0,08) = 0,092

Sc = 250 × (1+0,092) × (1+0,08)⁶ = 672,695 грн.

Задача 8.

Що Ви обираєте: 7000 грн. готівкою чи виплати по 1200 грн. на протязі 9-ти років, річна відсоткова ставка - 15% з періодичністю виплат 3 рази на рік (обчислити для цього варіанту ефективну відсоткову ставку).

Розв’язок:

1. Для прийняття рішення розрахуємо майбутню вартість вкладу для варіанту 2 (наступних платежів – постнумерандо) (виплати по 1200 грн.)::

SApost = R × ((1+i)ⁿ – 1) / i

де SApost – майбутня вартість ануїтету, що здійснюється на умовах наступних платежів (постнумерандо);

R – член ануїтету, що характеризує розмір окремого платежу;

і - ставка відсотка;

п – кількість інтервалів, по яким здійснюється кожний відсотковий платіж.

SApost = 1200 × ((1+0,157)⁹ – 1) / 0,157 = 25212,7 грн.

2. Ефективна ставка процента складає: (1 + 0,15 / 3)³ – 1 = 0,157 тобто 15,7, що приблизно відповідає річній відсотковій ставці

Тому обираємо варіант 2, який при виплаті 1200 грн. Щорічно дає можливість отримати значно більшу суму коштів.

Задача 9.

Чи варто вкладати гроші в інвестиційний проект, який розрахований на 5 років і передбачає такі грошові потоки: с(0)=-2000 грн., с(1)=1000 грн., с(2)=300 грн., с(3)=200 грн,. с (4)=800 грн., с(5)=600 грн., альтернативна відсоткова ставка -12% річних.

Розв’язок:

Рс = майбутня сума вкладень, яку обумовлено під час інвестування / (1 + дисконтна ставка, виражена дробом)ⁿ

Рс = 1000+[(300 / (1 + 0,12) ^2-1] + [(200 / (1 + 0,12) ^3-1] + [(800 / (1 + 0,12) ^4-1] + [(600 / (1+0,12) ^5-1] = 1922,36 грн

Індекс дохідності складає: 1922,36/2000 = 0,96118

Індекс дохідності менший одиниці ( 0,96118), тому він не може бути прийнятий до реалізації.

7. Оцінити значення внутрішньої норми дохідності інвестиції об'ємом 9000грн., що генерує грошові потоки по 1700 грн. на протязі 6-ти років.

Розв’язок:

1. Для визначення внутрішньої норми дохідності необхідно знайти розмір дисконтної ставки, по якій теперішня вартість грошового потоку за 6 років буде приведена до суми інвестованих коштів (9000 грн.)

n

В НД = √ (ГП / ІС) -1

де ГП - сума грошового потоку в теперішній вартості в періоді ;

ІС – інвестиційні витрати.

6

В НД = √ (1700*6 / 9000) = 0,015

Задача 10.

Інвестиційний портфель складається з акцій двох компаній, із сподіваними нормами доходності т(1)=60%, т(2)=85% і середньоквадратичними відхиленнями (ступенем ризику) сг(1)=4%, а(2)=6%. Обчислити сподівана норму дохідності та ступінь ризику портфеля, якщо частки акцій компаній у портфелі х(1)=30%, х(2}=70% відповідно.

Розв’язок:

1. Очікувана норма дохідності по інвестиційному портфелю: Е (rp) = ∑Е(ri)Wi = 60*0,30+85*0,70 = 77,5%

2. Ступінь ризику портфеля:ơ р= ∑ ơ (ri)Wi = 4*0,3 + 6*0,7 = 5,4%

Запропонувати до впровадження три інвестиційні проекти (таблиця). Визначити найбільш рентабельний.

Розв’язок

Визначимо індекс дохідності:

За першим варіантом: ІД = 640,2/446,5 = 1,4338 або 143,38%

За другим: ІД = 977,5/750,6 = 1,3023 або 130,23%

За третім: ІД = 1475,5/1250 = 1,1804 або 118,04%.

Найбільш рентабельним є перший проект.

Задача 11.

Перед інвестором стоїть завдання розмістити 100 у.о. на депозитний вклад строком на 1 рік та вибрати один з чотирьох варіантів пропозицій. Так, банк №1 пропонує інвестору виплачувати дохід по складним процентам в розмірі 23% / квартал, банк №2 – 30% / 4 місяці, №3 – 45% / 2 рази в рік, №4 – 100% / в рік.

Розв’язок

Побудуємо таблицю по 4 варіантам пропозицій:

S = P+I = P×(1+i)ⁿ

Порівняння показало: кращийй варіант - №1

Задача 12.

Вибрати кращий варіант капіталовкладень на удосконалення технології виробництва 100 тис. шт. напівфабрикатів в ресторані та обґрунтувати необхідність його проведення за даними таблиці, якщо коефіцієнт економічної ефективності складає 0,15, а нормативний термін окупності інвестицій – 6,7 років.

Розв’язок

1. Визначимо приведені витрати для двох варіантів інвестування, грн. / шт.:

П’t = C+Eн×Кі’

П’1 = 18 + 0,15 × 2500000 / 10000 = 21,75 (грн. / шт.)

П’2 = 12 + 0,15 × 3500000 / 10000 = 17,25 (грн. / шт.)

Отже, кращим є ІІ варіант

2. Визначимо річний економічний ефект від удосконалення технологій виробництва. Спочатку знайдемо приведені витрати по базовому варіанту:

П’б = 15 + 0,15 × 3000000 / 10000 = 19,50 (грн. / шт.)

Таким чином, економічний ефект складає:

Еріч = (П’б - П’н )× N = (19.50 – 17.25)×10000 = 225000

3. Термін окупності додаткових інвестицій:

Ток = (Ін. – Іб) / Еріч = (3500000 – 3000000) / 225000 = 2,22 роки > 6,7 роки

Задача 13.

Розглядаються 2 проекти А і В щодо інвестування. Відомі оцінки прогнозованих значень доходу від кожного з цих проектів та відповідні значення ймовірностей. Потрібно оцінити міру ризику кожного з цих проектів і обрати один з них для інвестування.

Табл..1

Рівень ризику по проектам можна визначити за допомогою розрахунків середньоквадратичного (стандартного) відхилення:

n __ 2

σ = √∑ (Rі – R) * Рі

і =1

де σ – середньоквадратичне відхилення;

Rі – конкретне значення можливих варіантів очікуваного прибутку;

_

R – середній прогнозний розмір прибутку;

Рі – можлива частота (ймовірність) отримання окремих варіантів прогнозованого прибутку;

n – число спостережень.

Визначимо складові формули та заповнимо таблицю 2.

Табл..2.

Розрахунок середньоквадратичного відхилення по двом проектам.

Rі розраховується діленням відповідного значення очікуваного прибутку на відповідне значення ймовірності.

Результати розрахунку показують, що середньоквадратичне відхилення по інвестиційному проекту „А” складає 108, в той час як по інвестиційному проекту „В” – 355,7, що свідчить про високий ступінь ризику.

Задачі для самостійного вирішення Задача 1.

Для прийняття рішення про придбання акцій необхідно розрахувати рівень премії за ризик за даними таблиці

Результати розрахунків показують, що рівень премії за ризик зростає пропорційно зростанню бета-коефіцієнту, тобто рівня систематичного ризику.

Задача 2.

Для прийняття рішення про придбання акцій необхідно розрахувати рівень премії за ризик за даними таблиці

Задача 3

Вибрати кращій варіант інвестування за індексами дохідності та періодами окупності капіталовкладення. Для здійснення процесу дисконтування прийнята ставка 10%. Для цього пропонуються слідуючи дані.

Задача 4.

Визначити суму простого та складного проценту за рік, а також майбутню вартість вкладу, якщо початкова сума вкладу (Р) – 1000 у.о. ставка проценту, що виплачується щоквартально- 20%.

Задача 5.

Визначити суму дисконту (Д) по простому проценту за весь період інвестування, якщо кінцева вартість вкладу (S) – 1000 у.о., процентан ставка 20% за квартал, загальний період інвестування (n) -1 рік.

Література:

1. основна: 1,2,9,10,20,28,33,34,46,47,50,55,77,80,88

2. додаткова: 38,43,48,51,59,65,83,89

Лекційне заняття №14

Тема: управління поточними витратами підприємства.

1. Поняття собівартості (СВ) продукції (послуг).

2. Класифікація поточних витрат, що відносяться на СВ продукції (послуг)..

3. Фактори, які впливають на формування СВ продукції (послуг).

4. Планування СВ продукції (послуг).

5. Методи складання планової (нормативної) калькуляції.

I

По своєму характеру витрати поділяють на 2 основних види:

- поточні;

- довготривалі;

Поточні витрати підприємства пов'язані з вирішуваними в процесі господарської діяльності технічними, виробничими завданнями: закупівлею сировини і матеріалів, їх транспортуванням, зберіганням і обробкою, збутом готової продукції, обслуговуванням основних фондів, утриманням персоналу.

Довготривалі витрати - пов'язані з вирішуваними стратегічними інвестиційними задачами (будівництво, реконструкція, модернізація основних фондів, придбання нових видів машин і механізмів, придбання різних нематеріальних активів.

Поточні витрати підприємства представляються в основному його витратами виробництва (обігу), які формують собівартість виробництва. Під собівартістю продукції розуміють виражені в грошовій формі витрати підприємства на його виробництво і збут. Витрати на виробництво продукції утворюють виробничу (заводську) собівартість, на виробництво і збут - повну собівартість.

II

Поточні витрати, що відносять на собівартість продукції класифікуються по багатьом ознакам:

1. По економічним елементам:

а) матеріальні витрати. До них відносяться витрати пов'язані з підготовкою і освоєнням виробництва продукції; з придбанням сировини, матеріалів, енергії, інструментів і ін. предметів праці з проведенням поточного ремонту і обслуговування основних фондів; із забезпеченням працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям, обмундируванням, фірмовим одягом, спеціальним живленням, у випадках передбачених законодавством.

б) витрати на оплату праці - основною заробітною платою і додатковою.

в) відрахування на соціальні заходи - відрахування на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне страхування; відрахування до фонду сприяння зайнятості населення.

г) амортизація основних фондів і нематеріальних активів. До них відносяться витрати на повне відновлення основних фондів і капітальний ремонт у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості основних виробничих фондів. Виражаються вони за їх балансовою вартістю відповідно до встановлених норм.

д) інші витрати - це витрати, пов'язані з управлінням виробництва (службові відрядження, оплата послуг за консультацію і інформацію, оплата за використання і обслуговування технічних засобів, оплата придбаних ліцензій, витрати на оплату відсотка по грошових кредитах і послуг комерційних банків, витрати на транспорт, що привозить працівників до місця роботи, витрати на рекламу і передсвяткову підготовку товарів до їх продажу).

2. По місцю виникнення витрат на виробництво:

- по цехах;

- ділянкам;

- іншим окремим відособленим структурним підрозділам.

Залежно від характеру і призначення виконуваних процесів виробництво ділиться на:

1. Основне - до нього відносяться цехи і ділянки, що беруть безпосередню участь у виготовленні продукції.

2. Допоміжні - призначено для обслуговування цехів основного виробництва (виконання робот по ремонту основних фондів, забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту устаткування, різними видами енергії, транспортними і іншими послугами). До нього відносяться ремонтні цехи, експериментальні, транспортні, інші підрозділи.

До невиробничого господарства або до невиробничої інфраструктури підприємства відносяться: невиробничий транспорт; житлово-комунальне господарство; інші підрозділи, які не беруть участі у виробництві товарної продукції.

3. За способами перенесення вартості на продукцію, витрати підрозділяються на :

- непрямі - до них відносяться витрати, пов'язані з виробництвом декількох видів продукції (витрати на зміст і експлуатацію устаткування, загальновиробничі, загальногосподарські витрати, що включаються в собівартість шляхом спеціальних розрахунків).

- прямі – до них відносяться витрати, пов’язані з виробництвом окремих видів продукції (на сировину, основні матеріали, купувальні вироби і напівфабрикати), які можуть бити безпосередньо включені в собівартість.

4. По ступеню впливу об’єму виробництва на рівень витрат, діляться:

- умовно-змінні - відносяться до них витрати, абсолютна величина яких залежить від зміни об'єму виробництва продукції (витрати на сировину і матеріали, що купувальні комплектують, технічне паливо, оплата праці працівників).

- умовно-постійні - витрати, абсолютна величина яких із зміною об'єму випуску продукції, істотно не зменшиться (оренда, амортизаційні відрахування, витрати на управління виробництвом).

5. По калькуляційних статтях: сировина і матеріали, енергія технологічна, основна і додаткова заробітна плата працівників, зміст і експлуатація машин і механізмів, загальновиробничі витрати, підготовка і освоєння виробництва, позавиробничі витрати.

ІІІ

Чинники, що впливають на витрати.

Процес управління поточними витратами на підприємстві пов'язаний з вивченням чинників, що впливають на формування собівартості продукції. Їх прийнято підрозділяти на 2 групи:

1. Залежні від діяльності підприємства (внутрішні).

2. Незалежні від діяльності підприємства (зовнішні).

1. Внутрішні - в системі чинників залежних від діяльності підприємства виділяють:

- зміни об'єму виробництва продукції - цей чинник викликає відносна зміна величини умовно-постійних витрат на одиницю продукції із зростанням об'єму виробництва продукції, рівень її собівартості знижується (т.к. сума умовно-постійних витрат при цьому не збільшується) і навпаки - зниження об'єму виробництва продукції викликає зростання рівня її собівартості;

- зміна складу (номенклатури і асортименту продукції). Під зміну складу продукції розуміється зміна питомої ваги, її видів в загальному об'ємі виробництва, пов'язаного з освоєнням нових і припиненням виробництва застарілих виробів;

зміна відносних розмірів амортизаційних відмінностей, пов'язаних із зміною величини, використовуваних основних фондів і нематеріальних активів;

зміна технічного рівня виробництва;

зміна організації виробництва і умов праці.

Дані цього обліку використовуються для виявлення резервів зниження собівартості продукції.

Попередільний метод - передбачає облік витрат, по окремих технологічних циклах виробництва продукції. Кожен виробничий процес розглядається при цьому як окремий самостійний "переділ"

(фаза, стадія) виробництва.

Позаказний метод - передбачає облік витрат в розрізі окремих виробничих замовлень, що відкриваються на одне або декілька однорідних виробів (масових), які передбачено випустити в перебігу місяця або на кожен виріб, виготовлений в процесі індивідуального (разового) замовлення.

При цьому на кожен раз відкривається карта аналітичного обліку витрат, в якій указується найменування, тип і якість виробу, замовник, термін виконання замовлення, ціна - виконання і шифру замовлення.

Фактична собівартість одиниці виробів або роботи визначається після виконання замовлення, шляхом ділення суми витрат на кількість виготовленої по цьому замовленню продукції.

IV

Планування собівартості продукції.

Витрати на виробництво продукції у вартісному виразі формує її собівартість.

Планова собівартість визначається методом техніко-економічних розрахунків величини поточних витрат (витрат) на виробництво всієї товарної продукції і кожного виду виробів.

Розробки плану за собівартістю на підприємстві передує всесторонній аналіз його виробничо-господарської діяльності за попередній період, в процесі якого виявляються внутрішньовиробничі резерви і розробляються заходи щодо підвищення економічної ефективності виробництва.

В процесі планування собівартості вирішуються наступні завдання:

- розраховується вартість ресурсів, необхідних для виробництва продукції

і знаходяться можливості для виконання виробничої програми з найменшими витратами.

- визначається загальна величина витрат на виробництво (витрати).

- обчислюється собівартість виробництва кожного виду продукції.

Початковими даними для планування собівартості є:

а) планові об'єми виробництва продукції в натуральному і вартісному виразі;

б) норми витрат матеріальних ресурсів;

в) договір на постачання матеріальних ресурсів і продукції, що випускається, обслуговуванні виробництва і інші зобов'язання сторін, умови сплати, які вказані в цих договорах;

г) норми амортизаційних відрахувань; відрахувань на соціальні заходи; ставки податків, зборів і інших обов'язкових платежів;

д) плани організаційно-технічних заходів, направлені на усунення невиробничих витрат і втрат;

Залежно від мети планування, тривалості планового періоду, етапів розробки планів, повноти початкової інформації і інших умов, планова собівартість визначається шляхом укрупнення розрахунків зміни базового рівня витрат (витрат) на кошторисний-нормативних розрахунків, величини необхідних витрат.

Укрупнені розрахунки базового рівня витрат проводяться на стадії складання проекту річних планів з метою визначення і вивчення динаміки витрат, ефективності виробництва, перевірки узгодженості натурального і вартісних показників плану.

Основним методом, використовуваними в цьому випадку є розрахунок зміни рівня витрат по окремих чинниках.

Кошторисний-нормативні розрахунки необхідних витрат проводяться для повнішого обліку конкретних умов діяльності підприємства і точнішого визначення величини необхідних витрат на виробництво для раціональної організації внутрішньовиробничих економічних відносин і контролю за витратами.

Ці розрахунки ведуться по їх складових елементах, статтями витрат на підставі норм витрат праці і споживання ресурсів для кожного виробничого процесу по конкретній номенклатурі продукції, що виготовляється.

Результат планових розрахунків виражаються показниками величини відносного рівня і динаміки витрат обчислених для одиниці і загального об'єму випуску певного виду валової і товарної продукції.

План собівартості продукції розробляється в такій послідовності:

Складається кошторис витрат і калькулюється собівартість продукції і послуг допоміжних цехів.

Складається баланс розподілу продукції і послуг допоміжного виробництва по калькуляційних напрямах і внутрізаводськими підрозділами.

Складаються кошториси витрат, пов'язаних з підготовкою і освоєнням виробництва продукції; загальновиробничих витрат після цехів основного виробництва і по підприємству в цілому; загальногосподарських і позавиробничих витрат.

Складається зведений кошторис витрат по підприємству; після закінчення розрахунку плану собівартості проводиться його ув'язка з іншими видами планів підприємства.

V

Планова калькуляція - є розрахунком планової собівартості одиниці продукції, здійсненим по окремих статтях витрат (витрат).

Калькуляційна одиниця продукції повинна відповідати одиниці вимірювання, в якій обчислюється продукція.

Калькуляція собівартості:

Стаття 1. Сировина і матеріали.

Витрати матеріалів на виробництво продукції:

Мп = TВi T Мзі +(-) Мнп

де Ві - об'єм випуску продукції і-того найменування в натуральному виразі;

Мзі - норма витрат матеріалу на одиницю і -того вироби;

Мнп - витрати матеріалу на зміну залишків незавершеного виробництва.

Витрати на виробництво по цій статті:

Зсм = W Мп WЦ мі - WМотх W Цотх

де Ц мі - ціна придбання сировини і матеріалів і - того вигляду;

Мотх - витрати сировини і матеріалів і - того вигляду, які пішли у відходи;

Цотх - ціна реалізації відходів сировини і матеріалів і - того вигляду.

Стаття 2. Енергія технологічна. Витрати по цій статті обчислюються по нормах витрат і тарифах на енергію.

Стаття 3. Основна і додаткова заробітна плата виробничих працівників.

Стаття 4. Зміст і експлуатація машин і механізмів. Ця стаття комплексна. Вона включає амортизаційні відрахування на відтворення машин і устаткування, електроенергію, горючий для машин і устаткування; придбання технологічного інструмента, запасніх частин і агрегатів для устаткування; ремонт і технологічне обслуговування; зарплату обслуговуючого персоналу.

Стаття 5. Загальновиробничі (накладні) витрати. Витрати на управління, виробниче і господарське обслуговування в межах виробництва; зарплату з відрахуваннями на соціальні потреби працівників управління, фахівців; амортизаційні відрахування по зданіх і спорудах; охорону праці; техніку безпеки, охорону, протипожежну безпеку; досліди, дослідження, винаходи; відрядження; обов'язкові платежі (страхування майна, за забруднення навколишнього середовища; придбання патентів і ліцензій і т.д.

Стаття 6. Підготовка і освоєння виробництва (освоєння нових виробництв, підготовка і освоєння нової продукції і т.д.).

Стаття 7. Позавиробничі витрати (маркетингові дослідження, реклама продукції, заходи щодо стимулювання збуту).

Питання для самостійного опрацювання

1. Сутність і характеристика витрат на виробництво продукції (надання послуг)

2. Класифікація витрат

3. Управління витратами на підприємстві

4. Групування витрат по економічним елементам

5. Складання кошторису витрат

6. Показники собівартості продукції

7. Планування собівартості

8. Джерела і шляхи зниження собівартості

9. Калькулювання собівартості одиниці продукції (послуг)

10. Розрахунок основних статей калькуляції

Контрольні запитання

1. Назвіть частини поділу загальних витрат

2. Що являють собою операційні витрати

3. Дайте визначення вартісної ознаки витрат

4. Розкрити структуру витрат, що включаються в собівартість продукції

5. Які витрати є прямі і непрямі, постійні і змінні

6. Назвіть витрати по елементам витрат

7. Охарактеризувати витрати по статтям калькуляції

8. Висвітліть систему управління витратами

9. Назвіть види собівартості

10. Назвіть показники собівартості

Теми рефератів

1. Собівартість як комплексний економічний показник.

2. Сутність системи “директ-костінг” та її застосування в розрахунку собівартості туристичного та готельного продукту.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Структура витрат на виробництво продукції (послуг) – це :

1. склад витрат за їхніми статтями

2. склад витрат по економічним елементам

3. витрати з урахуванням ПДВ

4. витрати без урахування на збут

5. частка кожного елемента витрат у їх загальному обсязі

2. Кошторис витрат складається:

1. у розрізі економічних елементів

2. за статтями витрат

3. на визначений період

4. на одиницю виробу

5. для запиту фінансування будівельно-монтажних робіт

3. Які витрати відносяться до умовно-постійних :

1. електроенергія на технологічні потреби

2. електроенергія на освітлення

3. сировина і основні матеріали

4. амортизаційні відрахування

5. заробітної плати персоналу управління підприємством

4. Зниження собівартості продукції може бути досягнуте за таких джерел:

1. зниження витрат на матеріали

2. зниження витрат на збут продукції

3. зниження витрат живої праці

4. зменшення витрат на отримання основних фондів

5. підвищення рівня організації виробництва і праці

5. Який з факторів, що впливає на розмір собівартості продукції, частково залежить від підприємства?

а) темп інфляції на сировину і матеріали;

б) система оподаткування;

в) ціна закупівлі сировини і товарів.

6. За якою класифікаційною ознакою поточні витрати поділяються на умовно-постійні і умовно-змінні:

1. за періодом здійснення

2. за економічним змістом

3. за ступенем еластичності від обсягу виробництва

7. Собівартість продукції – це:

а) витрати праці на виробництво і реалізацію продукції;

б) витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції;

в) виражені в грошовій формі витрати на виробництво і реалізацію продукції;

г) витрати на виробництво і прибуток підприємства.

8. Загальні витрати підприємства (ОВ) розраховуються за формулою (ОП – обсяг реалізації, ЗВ – змінні витрати на одиницю продукції, ПВ – постійні витрати) :

а) ОВ = ОП*ЗВ + ПВ;

б) ОВ = (ПВ + ЗВ) * ОП;

в) ОВ = (ПВ + ЗВ)/ ОП.

9. Як змінюються умовно-постійні витрати при збільшенні обсягів виробництва та надання послуг:

а) залишаються незмінними;

б) зменшуються;

в) збільшуються.

10. За якими методами здійснюють калькуляцію собівартості продукції:

а) балансовий, нормативний, корегую чого коефіцієнта;

б) позаказний; нормативний, попередільний;

в) всі відповіді правильні.

Практичне завдання Основні формули для розв’язування задач

Тоді, зміна критичного обсягу продукції під впливом змінних витрат:

Таким чином, збільшення витрат на сировину на 10% призвело до збільшення критичного обсягу продукції на 15450 шт.

Задача 4

Визначте економію на умовно – постійних витратах у результаті збільшення обсягу реалізації путівок турагенством, якщо собівартість тур продуктів в цілому в базисному році 250 тис. грн.; питома вага умовно – постійних витрат 8%; темпи приросту обсягу реалізації в плановому році в порівнянні з базисним 15%, темпи приросту умовно – постійних витрат у зв’язку зі зростанням обсягу реалізації,2%.

Розв’язання:

1. Розмір умовно – постійних витрат у базисному році:

3. Розрахунковий розмір умовно – постійних витрат на новий обсяг за незмінної частки умовно – постійних витрат:

4. Плановий розмір приросту умовно – постійних витрат:

5. Економія на умовно – постійних витратах:

Задачі для самостійного вирішення Задача 1

Маючи вихідну інформацію, визначить:

1. Собівартість послуг проживання в готелі розрахункового року, виходячи з фактичного рівня витрат на одну гривню основної послуги у звітному році

2. Сумарну економію витрат на виробництво послуг під дією різних факторів

3. Витрати на одну гривню основної послуги в розрахунковому році і відсоток їхнього зниження порівняно зі звітним роком

Інформація:

1. Реалізація основних послуг готелю у розрахунковому році планується 50 000 тис. грн. (порівняльна оцінка);

2. Фактичні витрати на одну гривню послуги у звітному році складали 70 коп.

3. У розрахунковому році очікувана економія поточних витрат за діями факторів може становити: тис. грн.

   • підвищення технічного рівня прибиральних робіт – 400

   • підвищення організації виробництва і праці – 150

   • економія миючих засобів – 700

4. На проведення цих заходів потрібно збільшити витрати на 600 тис. грн.

Задача 2

Скласти кошторис витрат на надання послуги рестораном по типу банкет-чай, по елементам витрат та визначити питому вагу кожного елементу в зазаначеному обсязі витрат, маючи такі дані:

Матеріальні витрати – 3,5 тис. грн. Витрати на заробітну плату – 50% від собівартості послуги. Витрати на соціальні потреби – згідно законодавству, інші витрати – 2 тис. грн.

Задача 3

Скласти калькуляцію на м’ясні напівфабрикати при умові, що сировини на одиницю продукції підприємство повинно витратити 15 грн., основної заробітної плати – 50% від собівартості продукції., відрахування на соціальні потреби становлять 38%, загальногосподарські витрати – 120 %, витрати на управління – 130 %, прибуток планується – 15 %.. Планується виробити 35 тис.шт.

Задача 4

Визначити собівартість послуг готелю за даними таблиці та її зміну порівняно з попереднім роком

Література:

1. основна: 2,26,30,39,45,46,61,64,71,77,80,87

2. додаткова: 37,38,43,48,66,71,85,89

Лекційне заняття №15 Тема: управління доходами підприємства

1. Поняття доходів підприємства, їх види.

2. Чинники, що визначають розмір доходів підприємства готельного господарства. Цінова політика підприємства готельного господарства та механізм її формування.

3. Управління доходами підприємства.

4. Методи планування доходів підприємства готельного господарства.

1. Одним з результатів господарської діяльності підприємства є дохід, який виступає фінансовою базою підприємства, що забезпечує вирішення наступних завдань:

1) основна частина доходів слугує джерелом покриття всіх його поточних витрат (витрат виробництва та обігу). Реалізація завдання полягає в самоокупності господарської діяльності.

2) частина доходів слугує джерелом виплати окремих видів податкових платежів (акцизного збору, ПДВ), що забезпечують формування коштів державних і місцевих бюджетів. Реалізація завдання полягає в виконанні фінансових зобов’язань перед державою.

3) певна частина доходів є джерелом формування його прибутку, за рахунок якого формуються фонди виробничого розвитку, додаткового матеріального стимулювання персоналу, соціальних виплат, виплат власникам майна, резервний фонд. Реалізація завдання полягає в самофінансуванні підприємства.

Дохід – ПДВ – Витрати = Прибуток до оподаткування - Податки

Підприємства формують свій дохід з різних джерел і по різним видам господарських операцій. Сума доходів складає валовий дохід підприємства.

Під доходом розуміють збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Згідно з прийнятою класифікацією валовий дохід підприємства включає 4 основні групи доходів:

1. Доходи від реалізації продукції (послуг), основної виробничої діяльності.

2. Доходи від допоміжної діяльності. Формуються за рахунок реалізації товарів, послуг допоміжних та обслуговуючих виробництв даного підприємства стороннім підприємствам, якщо ці виробництва не мають окремого балансу.

3. Доходи від реалізації майна - виручка від продажу окремих виді основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів тощо, які знаходяться на балансі підприємства.

4. Доходи від позареалізаційних операцій – формуються за рахунок надходжень коштів, не пов’язаних з реалізацією продукції та майна. Включають:

• доходи від пайової участі в діяльності інших спільних підприємств (у вигляді прибутку на суму його паїв від спільного підприємства),

• доходи від акцій, облігацій, інших цінних паперів,

• доходи по депозитним вкладам підприємства в банках,

• отримані штрафи, пені тощо,

• доходи від настання надзвичайних подій (стихійних лих, пожеж, аварій тощо), у вигляді страхових платежів.

ІІ

Практична реалізація самостійності підприємств з питань встановлення цін на продукцію (послуги, роботи, товари), які реалізуються, передбачає розробку його цінової політики, яка являє собою систему рішень підприємства, пов’язаних з визначенням рівня цін (мал..1).

Розробка цінової політики підприємства покликана забезпечити умови досягнення його стратегічних цілей і завдань та окреслити принципи ціноутворення, методи визначення базового рівня цін, умови і розміри їх диференціації та корегування.

Підприємство, враховуючи специфіку свого положення на ринку, може реалізовувати різні цінові стратегії, які ґрунтуються на:

збуті, вони полягають в орієнтації на збільшення обсягів реалізації та максимізації своєї частки ринку у боротьбі з конкурентами;

прибутку, вони полягають в орієнтації на отримання підприємством цільової норми та суми прибутку з кожної основної та додаткової послуги, що надає готельне підприємство, або з одиниці продукції, що реалізується;

ринкової ситуації, яка склалася. Вони полягають у визначенні рівня ціни, виходячи з кон’юнктури ринку, що склалася.

Цінова політика підприємства

Принципи ціноутворення

Орієнтація на збут

Територіальна диференціал-ція

Орієнтація на прибуток

Часова диференціал-ція

Орієнтація на ринок

Мал.1. Зміст цінової політики підприємства.

Стратегії ціноутворення – активна та пасивна.

Визначення стратегії – складне завдання, так як потрібно враховувати стадію та динаміку життєвого циклу продукції (послуги), можливості збільшення попиту (орієнтація на попит), наявність та активність конкурентів (орієнтація на стан ринку), повні та змінні витрати на виробництво та реалізацію продукції 9послуг) (орієнтація на витрати), які визначають мінімальний рівень ціни, забезпечуючи беззбитковість діяльності підприємства.

Вибір стратегії ціноутворення зумовлює і вибір методу ціноутворення.

Для розрахунку мінімального рівня ціни продукції використовуються об’єктивні методи, в основі яких лежить калькуляція ціни:

Ц = Собівартість + Прибуток виробника + Акцизний збір + Надбавки спеціальні + ПДВ

Крім калькуляційних використовуються і суб’єктивні методи, що утворюється на основі попиту споживачів, ціни конкурентів, встановлення ціни експертами тощо.

Диференціація та зміна ціни можуть здійснюватись за:

• місцем реалізації продукції (послуг);

• часом реалізації – сезонні ціни, денний, нічний тариф;

• характером споживачів (цілі подорожей споживачів послуг гостинності; діти, групи);

• умовами оплати (попередня, з відстрочкою; готівкова, безготівкова).

Розробка цінової політики підприємств базується на таких принципах:

1. Забезпечення взаємозв’язку цінової політики підприємства з загальною стратегією управління та пріоритетними цілями розвитку товарообороту готельного підприємства.

2. Врахування стану кон’юнктури споживчого ринку та властивостей обраної ринкової ніші.

3. Врахування затратомісткості реалізації продукції (послуг) та її диференціації залежно від місця знаходження готельного підприємства *місця продажу товарів), рівня обслуговування та інших факторів.

4. Здійснення активної цінової політики на ринку. Активні форми визначаються такими факторами, як самостійність встановлення розміру цін та надбавок, диференціація підходів до їх формування на окремі види продукції (послуги). Це забезпечує чітко визначене цінове позиціювання підприємства на ринку.

5. Забезпечення гнучкості та динамічності цінової політики за рахунок швидкості реагування на зміни внутрішніх умов розвитку підприємства та факторів зовнішнього середовища.

Обсяг доходів підприємства від реалізації продукції (послуг) залежить від кількості реалізованої продукції (послуг) (К), та ціни (Ц):

ВД = К ∙ Ці

Відповідно основними резервами зростання доходів є:

1. Зниження собівартості продукції (послуг), або ціни закупівлі товарів.

2. Підвищення ціни реалізації.

3. Зростання обсягів реалізації продукції , товарів та / або послуг.

ІІІ

Управління доходами спрямоване на створення економічних умов, що забезпечують відшкодування постійних витрат, покриття змінних витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції (послуг), повної і своєчасної сплати всіх видів податків, обов’язкових платежів та забезпечення отримання цільового прибутку.

Управління доходами підприємства передбачає:

1. Обґрунтування видів діяльності, послуг, що надає підприємство.

2. Встановлення критеріїв ефективності укладення договорів з партнерами, комерційних угод для закупівлі товарів, сировини тощо.

3. Формування гнучкої цінової політики.

4. Обґрунтування використання системи цінових знижок, своєчасність їх впровадження.

5. Встановлення економічно обґрунтованих розмірів надбавок (знижок).

Управління доходами передбачає перш за все розробку політики в розрізі таких її видів: за видами діяльності (готельні послуги, туристичні послуги, послуги харчування, транспортні послуги, виробництво продукції, торгівельна діяльність тощо); асортиментної політики (в готелі – асортимент основних та додаткових послуг); цінової та регіональної (готель в депресивній зоні чи в розвинутому регіоні, районі, центрі тощо).

Процес управління доходами передбачає також створення інформаційної бази для прийняття управлінських рішень, проведення аналізу обсягу та складу доходів, чинників, що визначають їх розмір та рівень та ступінь достатності доходів для самофінансування діяльності; формування політики отримання доходів та формування оптимального варіанту плану доходів підприємства.

IV

Основними методами планування доходів підприємства є витратний метод (на основі собівартості) та метод орієнтації на цільовий розмір прибутку.

Питання для самостійного опрацювання

1. Сутність та функції цін

2. Задачі цін в умовах ринку

3. Класифікація цін

4. Гуртові та роздрібні ціни на продукцію, їх формування

5. Методи ціноутворення в умовах ринку

6. Чинники, що впливають на рівень цін

7. Напрямки вдосконалення ціноутворення в Україні

Контрольні запитання

1. Поняття доходів підприємства, їх види.

2. Чинники, що визначають розмір доходів підприємства готельного господарства. Цінова політика підприємства готельного господарства та механізм її формування.

3. Управління доходами підприємства.

4. Методи планування доходів підприємства готельного господарства.

5. Назвати елементи ціни

6. Назвати та дати характеристику цін, які використовуються в сучасній економічній діяльності

7. Що являється нижньою межею ціни

8. Висвітлити вплив держави на ціноутворення

9. Дати характеристику цін: територіальні ціни, ціни зі знижками, ціни стимулювання покупок, пільгові ціни, ціни на нові товари

Теми рефератів

1. Види доходів підприємства та джерела їх формування.

2. Управління доходами підприємства в умовах економічної кризи України: шляхи удосконалення.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Ціна товару – це:

1. сукупність витрат на його виробництво і збут

2. норма обміну товару на гроші

3. встановлена державою норма обміну товару на гроші

4. грошове вираження суми витрат виробництва, прибутку, непрямих податків

2. Функція ціни:

1. планово-облікова

2. розподільча

3. регулююча

4. стимулююча

5. соціальна

3. З способом становлення ціни поділяються на:

1. державні

2. договірні

3. вільні

4. ввідні

5. ринкові

4. Відпускні ціни підприємства включають:

1. собівартість

2. прибуток

3. ПДВ

4. акцизи

5. Яким чином держава впливає на вільні ціни:

1. антимонопольною політикою

2. регулюванням умов оподаткування

3. перевіркою віднесення витрат

4. прокурорським наглядом

5. установленням розміру рентабельності

6. Назвіть чинники, які впливають на величину виручки від реалізації продукції:

а) обсяг виробництва;

б) стан основних фондів;

в) вартість майна підприємства;

г) якість продукції;

д) орендна плата.

7. Джерелами формування доходів підприємства є:

а) дохід від реалізації продукції;

б) кредити банків;

в) процент по депозитам в банках;

г) дебіторська заборгованість;

д) відповіді а), б), в);

е) відповіді а), в), г).

8. За якою структурою формується відпускна ціна на підакцизний товар в підприємствах ресторанного бізнесу:

а) С +П + Аз

б) С + П + ПДВ +Аз

в) С + П + ПДВ + Націнка +Аз

г) С + П + ПДВ + Аз + Націнка

9. Яке з джерел формування валового доходу є найбільш вагомим :

а) від реалізації продукції;

б) від операційної діяльності;

в) від реалізації майна

10. Назвіть фактор, який не впливає на суму доходів по депозитним операціям:

а) розмір депозитного вкладу;

б) обсяг реалізованих послуг;

в) розмір процентних ставок по депозиту.

Практичне завдання Задача 1

Готель надає сезонні знижки у розмірі 25% до основного тарифу з 1.05-31.10(180 днів).Розрахувати суму за рік з урахуванням знижок загальну і по категоріям номерів.

Розв’язок

1. Розрахуємо суму доходів за рік за основним тарифом по категорії номерів:

1-м вищ.категорія 40*50=60000

1-м. І кат. 22*7200=158,400

2-м. ІІ кат. 15*14080=211200

1-м. ІІ кат. 10*7100=7100

2-м. ІІ кат. 7,5*21000=157500

Загальна сума 60598100

2. Для визначення суми сезонних знижок розраховується коефіцієнт надання знижок по категорії номерів

1-м.вищ. кат. 180/300=0,60

1-м.І кат. 180/360=0,5

2-м.І кат. 180/352=0,51

1-м.ІІ кат. 180/355=0,51

2-м.ІІ кат. 180/350=0,51

3. Розмір сезонної знижки по категоріям.

1-м.вищ.кат. 60000*0,25*0,6=9000

1-м. І кат. 158400*0,25*0,5=19800

2-м. І кат. 211200*0,25*0,51=26928

1-м. ІІ кат. 7100*0,25*0,51=905,25

2-м. ІІ кат. 157500*0,25*0,51=20081,25

4. Сума доходів за рік з урахуванням знижки.

1-м.вища.кат. 60000-9000=51000

1-м. І кат. 158400-19800=138600

2-м. І кат. 211200-26928=184272

1-м ІІкат. 7100-905,25=6194,75

2-м. ІІ кат. 157500-20081,25=137418,75

Разом: 517485,5

Задача 2.

Визначити валовий дохід готельного підприємства за джерелами його формування за даними таблиці

Розв’язок

1. Проведемо розрахунки, дані внесемо в таблицю:

Задача 3.

Фірма, що діє на ринку туристичних послуг, пропонує 12-денний тур до Італії.

Оренда автобусу (на 37 місць) – 5000 ум.од. (Кз – 0,8);

Оформлення італійської візи – 50 ум.од. на 1 особу.

Вартість страхування – 35 ум.од.

Сум ночівель у готелі *** - 15 ум.од.

Організаційні витрати (заробітна плата, оренда офісу) – 1700 ум.од.

Витрати на рекламу – 2200 ум.од. (щомісячно).

Планується за місяць відправити 2 туристичні групи з врахуванням середнього коефіцієнта заповнення автобусу.

Визначити мінімальну ціну однієї путівки.

Розв’язок

1. Розрахуємо розмір умовно-постійних витрат: 1700 + 2200 = 3900 ум.од.

2. Розрахуємо витрати на тур на 1 туриста: 5000/37 + 50 + 35 + 15*7 = 325,14 ум.од.

3. Ціна „нетто” = 230,62 + 3900 / (2*37*0,8) = 296,49 ум.од.

Практичне завдання для самостійного вирішення

Задача 1.

Визначити оптову ціну виробу, якщо на нього планується затратити: на 50 грн. матеріалів, 25 грн. основної заробітної плати, нарахування на заробітну плату – згідно законодавства, накладні витрати – 500 %, прибуток планується (на розсуд виконавця).

Задача 2

Розрахувати відпускну ціну виробу маючи такі дані:

№	Показники	Сума, грн.
	Вартість матеріалів	50
	Куповані напівфабрикати	5
	Зарплата основних робітників	15
	Зарплата допоміжних робітників	2
	Відрахування на соціальні заходи (37,82 %)
	Загальновиробничі витрати (250 %)
	Адміністративні витрати (125 %)
	Інші виробничі витрати	2
	Всього виробнича собівартість
	Прибуток (15 %)
	Оптова (гуртова) ціна

Задача 3

Махровий халат, що виробляється на замовлення готелю, має повну собівартість 100 грн. Рівень рентабельності 7 %. Надбавка за високу якість і відповідність міжнародним стандартам – 15 %. Ставка акцизного збору – 12%. Торговельна надбавка 10% до відпускної ціни з ПДВ. Розрахувати роздрібну ціну халату.

Література:

1. основна: 2,26,30,39,45,46,61,64,71,77,80,87

2. додаткова: 37,38,43,48,66,71,85,89

Лекційне заняття №16 Тема: Фінансово-економічні результати та інтегральна ефективність діяльності підприємства

1. Прибуток і дохід як основні показники фінансових результатів діяльності підприємства.

2. Групи показників для оцінки прибутковості, ліквідності, оборотності, стабільності та ділової активності: методика їх обчислення.

3. Методологічне та інформаційне забезпечення для оцінки фінансово-економічного стану підприємства

4. Показники ефективності виробництва та витрат.

5. Методи підвищення ефективності виробництва, господарської діяльності підприємства.

І

1. Прибуток як економічний показник являє собою різницю між ціною реалізації та собівартістю продукції (товарів, послуг), між обсягом отриманої виручки та сумою витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності підприємства. Його одержання є необхідною умовою розширеного відтворення на підприємстві, забезпечення його самофінансування і зміцнення конкурентоспроможності на ринку.

Прибуток виконує ряд функцій:

1. Оціночна. Прибуток використовується як оціночний показник, що характеризує ефект його господарської діяльності.

2. Розподільча. Прибуток використовується як інструмент розподілу чистого доходу суспільства на частину, що акумулюється в бюджетах різних рівнів та залишається в розпорядженні підприємства.

3. Стимулююча. Прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання (фонд заохочення, виробничого і соціального розвитку, виплати дивідендів, пайовий фонд тощо).

В процесі управління прибутком використовують таку класифікацію:

І. Залежно від виду діяльності:

- прибуток від реалізації продукції та послуг;

- прибуток від допоміжних виробництв, надання посередницьких послуг тощо;

- прибуток від реалізації майна;

- прибуток від проведення позареалізаційних операцій.

Обсяг прибутку за кожним видом діяльності розраховується як сальдо доходів та витрат на їх проведення.

ІІ. Залежно від порядку визначення:

- балансовий прибуток є сумою отриманих прибутків (збитків). Визначається за даними бухгалтерського обліку та відбивається на рахунку 80 „Прибутки та збитки”.

- прибуток до оподаткування (валовий дохід – валові витрати – амортизаційні відрахування). Визначений таким чином прибуток, що оподатковується фіксується в Декларації про прибуток підприємства, яка подається в податкові органи та є підставою для визначення суми податкових зобов’язань підприємства.

• чистий прибуток , який характеризує обсяг прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток та інших податків, обов’язкових платежів та зборів, що сплачуються за рахунок прибутку.

ІІІ. Залежно від методики оцінки:

• номінальний. Характеризує фактично одержану величину прибутку.

• Реальний – це номінальний прибуток, перерахований з огляду на інфляцію.

IV. Залежно від мети визначення:

• бухгалтерський – відповідає обсягу балансового прибутку;

• економічний – різниця між виручкою від реалізації та всіма витратами, в т.ч. витратами втрачених можливостей (споживання якогось ресурсу нераціонально);

V. Залежно від розмірів: мінімальний, цільовий та максимальний прибуток.

Сума мінімального прибутку = (обсяг інвестованого капіталу* мінімальний рівень рентабельності, %) / (100 – частка прибутку, що йде на оплату податкових платежів).

2. Кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності: загальним обсягом одержаного прибутку та в розрахунку на одиницю ресурсів. Абсолютна сума прибутку не характеризує рівень ефективності діяльності. Щоб зробити висновок про рівень ефективності господарювання, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами або активами, що забезпечують діяльність підприємства.

Рентабельність – це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Р = П : В (А, К) x 100

де Р – рентабельність, %

П – прибуток;

В (А,К) – витрати (активи, ресурси, капітал).

Показник рентабельності показує, скільки копійок прибутку одержує підприємство при понесених витратах (вкладених активах, ресурсах) в його господарську діяльність у розмірі 1 гривні.

Прибуток для розрахунку рентабельності може визначатися за величиною:

а) чистого прибутку (Ф. 2 ряд 220 або 225);

б) створеного прибутку – прибуток без врахування витрат на виплату податків та процентів за кредит (Ф. 2 (ряд 170 або 175) + ряд 200 – ряд 205 + ряд 140);

в) прибутку за наслідками господарської (звичайної та надзвичайної) діяльності (ф. 2 ряд 170 або 175 + ряд 200 – ряд 205).

Показниками, що характеризують фінансовий стан є ліквідність та платоспроможність підприємства.

Ліквідність – це спроможність підприємства швидко і безперешкодно продати свої активи, одержати гроші і повернути борги у міру настання строку їх повернення. Вона полягає у можливості підприємства швидко розраховуватись за допомогою наявного на балансі майна (активів) по своїх зобов’язаннях (пасивах). Від рівня ліквідності активів залежить платоспроможність підприємства. Коефіцієнт ліквідності:

Кл = ∑ Активів : ∑ Поточних зобов’язань.

Платоспроможність – це можливість підприємства своєчасно задовольняти вимоги постачальників, повертати кредити і позики, видавати заробітну плату, вносити платежі до бюджету, тобто виконувати свої короткострокові зобов’язання. Коефіцієнт платоспроможності:

Кп = ∑ Поточних активів : ∑ Поточних зобов’язань.

Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства. Вона залежить від структури зобов’язань підприємства і характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу.

Фінансова стійкість – це стан активів підприємства, що гарантує йому постійну платоспроможність.

Оцінку фінансової стійкості можна визначити за наступними типами фінансової стійкості:

• абсолютна фінансова стійкість (на практиці трапляється досить рідко) – коли власні оборотні активи повністю забезпечують запаси підприємства;

• нормально стійкий фінансовий стан – коли запаси забезпечуються сумою власних оборотних активів та довгостроковими зобов’язаннями.

• Нестійкий фінансовий стан - коли запаси забезпечуються сумою власних оборотних активів, довгострокових та короткострокових кредитів і позик,

• Кризовий фінансовий стан – коли запаси не забезпечуються вище названими джерелами їх формування і підприємство стає на межі банкрутства.

Показниками оцінки фінансового стану підприємства є:

1. Темп приросту реальних активів (а):

А = [(С1+З1+Д1) : (С0+З0+Д0) -1]x 100 %

С – основні засоби і вклади без врахування зносу, торгівельної надбавки по нереалізованим товарам, нематеріальних активів, використаного прибутку, грн.

З – запаси і витрати, грн.

Д – грошові кошти, розрахунки та інші активи без врахування використаних залучених коштів, грн.

0 – попередній рік,

1 – поточний рік.

2. Коефіцієнт автономії, що характеризує залежність підприємства від позичкових джерел (Ка):

Ка = ВК:ДК

ВК – власні кошти, грн.

ДК – загальна сума джерел коштів, грн.

Мінімальне значення Ка в Україні – 0,6.

3. Коефіцієнт фінансової стійкості (Ку):

Ку = ВК : (ЗК+К)

ЗК – залучені кошти, грн.

К – кредиторська заборгованість та інші пасиви, грн.

Ділова активність знаходить своє відображення у досягнутих абсолютних показниках, які характеризуються розміром обсягів діяльності, доходу (виручки), фінансових результатів, податками. Аналізуючи ступінь ділової активності, необхідно оцінити співвідношення темпів зміни наступних показників:

ЧП > ЧД > А > 1,00

ЧП – чистий прибуток, ЧД – чистий дохід, А – активи.

Ця залежність означає:

а) активи підприємства зростають,

б) у порівнянні зі зростанням активів чистий дохід зростає більш високими темпами, тобто майнові ресурси підприємства використовуються більш ефективно.

в) найбільшими темпами зростає прибуток.

ІІІ

Фінансовий стан підприємства – це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов’язань перед державою та іншими підприємствами.

Інформаційною базою аналізу фінансового стану є бухгалтерська фінансова звітність, тобто система показників, що відображає майновий і фінансовий стан підприємства на конкретну дату. Аналіз здійснюється за такими напрямками: аналіз балансу; майна та джерел його утворення (аналіз активів та пасивів); аналіз ліквідності та платоспроможності; фінансової стабільності; оборотності оборотних коштів; аналіз руху коштів; дебіторської та кредиторської заборгованості; використання капіталу.

Джерелами інформації є:

а) П(С)БО № 2 „Баланс” Ф.1.

б) П(С)БО №3 „Звіт про фінансові результати” Ф.2.

в) П(С)БО №4 „Звіт про рух грошових коштів” Ф. 3.

г) П(С)БО №5 „Звіт про власний капітал” Ф. 4.

Основними методами аналізу є:

Горизонтальний аналіз – у процесі аналізу вивчаються абсолютні та відносні зміни величин різних статей балансу за звітній період;

Вертикальний аналіз – розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній валюті балансу, тобто вивчення структури статей активу і пасиву на звітну дату;

Коефіцієнтний аналіз – з його допомогою вивчають рівень і динаміку відносних показників фінансового стану, які розраховуються як відношення величин балансових статей чи інших абсолютних показників, що їх можна одержати на основі звітності. Ці коефіцієнти порівнюються з базовими даними;

Факторний аналіз – застосовується для виявлення причин зміни абсолютних та відносних показників, а також для розрахунку впливу причин на зміну фінансового показника, що аналізується.

На основі даних поточного фінансового аналізу здійснюється розробка основних показників фінансового та виробничого плану, а вже на підставі цих даних розраховуються економічні орієнтири розвитку підприємства в перспективі.

Питання для самостійного опрацювання

1. Основні завдання фінансової діяльності підприємства

2. Організація фінансової діяльності підприємства

3. Баланс підприємства та його структура

4. Виручка від реалізації продукції і дохід підприємства

5. Економічна суть і види прибутку підприємства

6. Розподіл прибутку підприємства

7. Показники оцінки фінансового стану підприємства

8. Рентабельність виробництва та її розрахунки

9. Оцінка та шляхи забезпечення фінансової стійкості підприємства

10. Резерви і чинники підвищення ефективності діяльності підприємства

Контрольні запитання

1. В чому полягає суть фінансової діяльності підприємства

2. Назвати форми фінансування підприємства

3. На яких принципах заснований комерційний розрахунок

4. Дайте характеристику фінансового плану підприємства і розкрийте його структуру

5. Висвітлити розділи балансу

6. Розкрити загальну схему формування чистого прибутку підприємства і його використання

7. Висвітлити значення для підприємства показників: ліквідності, платоспроможності, прибутковості, ефективності використання активів та порядок їх розрахунку

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Що розуміють під поняттям „чистий прибуток” підприємства:

а) балансовий прибуток без податкових та інших обов’язкових платежів, котрі сплачуються з прибутку

б) величина перевищення сукупного доходу підприємства над сукупними витратами

в) прибуток, що відповідає уявленням власника про мінімальний рівень рентабельності на вкладений капітал

2. Прибуток – це є:

1. дохід підприємства

2. чистий дохід

3. прибуток від діяльності підсобних господарств

4. частина чистого доходу, що залишається підприємству після відшкодування всіх витрат, пов’язаних з виробництвом і реалізацією продукції (послуг)

5. дохід від інвестицій

3. Чистий дохід – це:

1. дохід без матеріальних витрат

2. прибуток до оподаткування

3. дохід без акцизного збору

4. дохід без амортизаційних нарахувань

5. дохід за мінусом ПДВ і акцизного збору

4. Рентабельність – це:

1. абсолютний показник ефективності діяльності підприємства

2. відносний показник ефективності діяльності підприємства

3. чистий дохід підприємства

4. відношення прибутку до витрат на його одержання

5. чистий прибуток підприємства

5. Різновидність рентабельності – це:

1. рентабельність активів

2. рентабельність власного капіталу

3. рентабельність акцизного капіталу

4. рентабельність продукції

5. рентабельність одного виробу

6. Платоспроможність характеризується:

1. коефіцієнтом загальної ліквідності

2. коефіцієнтом термінової ліквідності

3. коефіцієнтом автономії

4. коефіцієнтом забезпеченості боргів

7. Який з видів прибутків відбиває загальний фінансовий результат господарської діяльності підприємства ?

а) економічний;

б) балансовий;

в) валовий;

г) прибуток від реалізації продукції.

8. Яке співвідношення між валовим доходом (ВД) і поточними витратами (ПВ) відповідає обсягу діяльності в точці беззбитковості:

а) ВД=ПВ

б) ВД >ПВ

в) ВД < ПВ

9. Який з напрямів фінансових витрат здійснюється не за рахунок чистого прибутку готелю:

а) на виплату премій за поточні результати господарської діяльності;

б) на соціальний розвиток колективу;

в) на виробничий розвиток підприємства.

10. Який з видів прибутку характеризує його купівельну спроможність:

а) номінальний

б) реальний

в) економічний

11. Фінансовий стан підприємства вважають стійким, якщо воно здатне покрити потребу у фінансових ресурсах власними оборотними коштами не менш як на:

а) 65%

б) 50%

в) 40%

12. Під необхідним прибутком підприємства розуміється:

а) розмір прибутку, що забезпечує мінімальний рівень рентабельності на вкладений капітал;

б) розмір прибутку, який перевищує отриманий підприємствами-конкурентами прибуток;

в) розмір прибутку, що відповідає потребам підприємства в засобах на виробничий і соціальний розвиток.

13. Показником абсолютної активності активів підприємства є:

а) відношення грошових коштів і цінних паперів до короткострокової заборгованості;

б) відношення активів балансу до короткострокової заборгованості;

в) відношення активів балансу до загальної суми заборгованості.

14. Який з видів прибутку готельного комплексу відображає його розмір з урахуванням темпів інфляції:

а) бухгалтерський;

б) економічний;

в) реальний

15. Як визначається показник рентабельності використання поточних витрат підприємства (Р):

а) Р =Балансовий прибуток*100/ загальні поточні витрати

б) Р= Загальні поточні витрити*100/ Балансовий прибуток

в) Р= Балансовий прибуток*100/ Середньорічна вартість основних засобів.

Практичне завдання

Задача 1

Розрахувати суму чистого прибутку, якщо сума доходу за рік склала 35 тис. грн, витрати на виробництво та реалізацію продукції – 3 тис.грн., сума податкових та інших платежів – 5 тис. грн.. Податок на прибуток – 25%. Яка сума прибутку залишиться у розпорядженні підприємства, якщо потрібно виплатити по зобов’язаннях суму 3 тис.грн.

Розв’язок

1. Валовий прибуток: 35 -3 = 32 тис.грн.

2. Прибуток до оподаткування: 32 – 5 = 27 тис.грн.

3. Чистий прибуток: 27 – 27*0,25 = 20,25 тис.грн.

4. Прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства, -: 20,25 – 3 = 17,25 тис.грн.

Задача 2

Визначити коефіцієнт платоспроможності, якщо сума поточних активів – 6000 тис. грн., сума поточнх зобовязань – 5000 тис.грн.

Розв’язок

1. Кп = 6000/5000 = 1,2 (збільшення за динамікою)

Задача 3

Визначити показник загальної ліквідності (Кл) та фінансової стійкості (Кфс), якщо сума активів складає 20000 грн., сума залученого капіталу – 10000 грн.

Розв’язок

1. Кл = 20000 / 10000 = 2 (за динамікою – збільшення)

2. Кфс = (20 000 – 10 000) / 10000 = 1 (нормальний показник)

Задача 4

Визначити долю власного капіталу в загальній сумі джерел капіталу, якщо сума власного капіталу – 5000 грн., сума залученого капіталу – 2000 грн.. Чи залежить фінансовий стан підприємств від залучених коштів?

Розв’язок

1. 5000 / (5000+2000) = 0,71 або 71% Підприємство не залежить від зовнішніх джерел.

Задача 5

Визначити коефіцієнт прибутковості активів підприємства, якщо сума чистого прибутку (ЧП) складає 45 тис.грн., сума власного капіталу (ВК) – 10 тис.грн., сума залучених активів (ЗА) – 20 тис.грн., вартість основних фондів (ОФ) – 25 тис.грн. Ставка проценту на залучений капітал – 25%. Охарактеризувати фінансовий стан підприємства.

Розв’язок

1. Рентабельність активів: Р = [ЧП / (ВК + ЗА + ЗА* 0,25 + ОФ )] * 100% = (45 / 60) * 100 = 75% . Підприємство не залежить від зовнішніх джерел. Рівень платоспроможності достатній.

Задача 6

Розрахувати прибуток на основі показника витрат на 1 грн. продукції за наступними показниками:

• обсяг реалізації продукції в оптових цінах у базовому періоді – 320 тис.грн.;

• повна собівартість продукції – 260 тис.грн.;

• планується зниження витрат на 1 грн. продукції, що буде реалізована, на 0,04 грн.;

• обсяг реалізації продукції в оптових цінах у плановому періоді – 365 тис.грн.

Розв’язок

1. витрати на 1 грн. реалізованої продукції в базовому періоді:

Вб = Сб / Рб = 260 / 320 = 0,8125 грн.

2. собівартість продукції в плановому році:

Спл = Рпл ∙ Впл = 365 ∙ (0,8125 – 0,04) = 281,9 тис.грн.

3. Прибуток = Обсяг реалізації – Собівартість = 365 – 281,9 = 83,1 тис.грн.

Задача 7.

Визначити суму податку на прибуток підприємств за такими даними:

• доходи від реалізації продукції – 250 тис.грн.;

• доходи від операції з цінними паперами – 30 тис.грн.;

• доходи від здійснення операцій лізингу – 14 тис.грн.;

• доходи, які за своїм змістом підлягають виключенню зі складу валових доходів з метою уникнення подвійного оподаткування – 25 тис.грн.;

• валові витрати – 170 тис.грн.;

• амортизаційні відрахування – 39 тис.грн.;

• ставка податку на прибуток – 25%.

Розв’язок

1. Визначимо суму прибутку від операційної діяльності підприємства (По):

Доходи від реалізації продукції - ПДВ – Валові витрати – Амортизаційні відрахування - Доходи, які за своїм змістом підлягають виключенню зі складу валових доходів з метою уникнення подвійного оподаткування

Сума ПДВ = Валові витрати ∙ 0,2 = 170 ∙ 0,2 = 34

Отже, По = 250 – 34 – 170 – 39 – 25 = -18 тис.грн.

2. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування:

По + Доходи від операції з цінними паперами + Доходи від здійснення операцій лізингу =

= -18 + 30 + 14 = 26 тис.грн.

3. Податок на прибуток: ПП = Поз ∙ 0,25 = 26 ∙ 0,25 = 6,5 тис.грн.

Задача 8

За даними фінансової звітності (табл. 1, 2) розрахувати фінансові коефіцієнти. Результати розрахунків знести в табл. 3. Порівняти їх з нормативними значеннями, наведеними в табл. 3. Проаналізувати фінансовий стан підприємства. Скласти аналітичну записку; запропонувати заходи щодо поліпшення фінансового стану підприємства.

Баланс
	на поч. звіт. року		на кін. звіт. року
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	330		350
первісна вартість	350		380
знос	20		30
Незавершене будівництво	1230		2230
Основні засоби:
залишкова вартість	530		2590
первісна вартість	1020		3200
знос	490		610
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	115		100
інші фінансові інвестиції	25		10
Довгострокова дебіторська заборгованість
Відстрочені податкові активи	-
Інші необоротні активи
Разом за розділом І	2230		5280
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	450		500
тварини на вирощуванні та відгодівлі	-		-
незавершене виробництво	20		70
готова продукція	30		89
товари	1350		1450
Векселі одержані	160		180
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	370		400
первісна вартість	430		460
резерв сумнівних боргів	60		60
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	10		-
за виданими авансами	37		15
з нарахованих доходів
із внутрішніх розрахунків
Інша поточна дебіторська заборгованість	25		5
Поточні фінансові інвестиції	55		20
Грошові кошти та їх еквіваленти:
у національній валюті	80		218
в іноземній валюті	160		10
Інші оборотні активи	17		-
Разом за розділом ІІ	2764		2957
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	75		95
Баланс	5069		8332
БАЛАНС Форма № 1 Пасив
	на поч. звіт. року		на кін. звіт. року
І. Власний капітал
Статутний капітал	3502		3880
Пайовий капітал
Додатковий вкладений капітал	300		300
Інший додатковий капітал			2884
Резервний капітал	60		80
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	100		52
Неоплачений капітал	(50)		(20)
Вилучений капітал	(20)		(10)
Разом за розділом І	3892		7166
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	12		8
Інші забезпечення	4		-
Цільове фінансування	15		-
Разом за розділом ІІ	31		8
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків	220		300
Довгострокові фінансові зобов’язання
Відстрочені податкові зобов’язання
Інші довгострокові зобов’язання	30		40
Разом за розділом ІІІ	250		340
БАЛАНС Форма № 1 Пасив
	на поч. звіт. року	на кін. звіт. року
ІV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків	220	152
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	27	27
Векселі видані	70	50
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	344	285
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	58	90
з бюджетом	12	25
з позабюджетних платежів	5	7
зі страхування	8	2
з оплати праці	29	11
з учасниками	43	49
із внутрішніх розрахунків
Інші поточні зобов’язання	20
Разом за розділом ІV	836	698
V. Доходи майбутніх періодів	60	120
Баланс	5069	8332

Вихідні дані (зі звіту про фінансові результати)

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ Стаття
	на поч. звіт. року	на кін. звіт. року
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	950	700
Податок на додану вартість	158	117
Акцизний збір	66	50
Інші вирахування з доходу	25	21
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	701	512
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	500	465
Валовий:
прибуток	201	47
збиток
Інші операційні доходи	12	2
Адміністративні витрати	61	45
Витрати на збут	12	16
Інші операційні витрати	9	8
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	131	-
збиток		20
Дохід від участі в капіталі	17	25
Інші фінансові доходи	9	9
Інші доходи	7	12
Фінансові витрати	12	14
Витрати від участі в капіталі	-	2
Інші витрати	6	13
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	146
збиток	-	3
Податок на прибуток від звичайної діяльності	44
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	102	-
збиток		3
Надзвичайні:
доходи	10	80
витрати	12
Податки з надприбутку		25
Чистий:
прибуток	100	52
збиток

Таблиця 4 Вихідні дані для виконання завдання 2

Таблиця 3 Розрахунок фінансових коефіцієнтів

Наведені розрахункові показники свідчать про ефективну господарську діяльність підприємства та його ділову активність.

Розраховані фінансові коефіцієнти характеризують фінансовий стан підприємства таким чином:

1. коефіцієнт фінансової автономії на початок і кінець звітного року більший за нормативний. Фінансова незалежність збільшилась на 0,1 пунктів;

2. динаміка коефіцієнта фінансової стабільності свідчить про поліпшення фінансового стану, цей коефіцієнт в 6,9 разів перевищує його нормативне значення.

3. Коефіцієнт фінансового лі вереджу свідчить про незначну залежність підприємства від зовнішніх довгострокових кредиторів, який на кінець періоду знизився на 1,7 пункти і становить всього 4,7% власного капіталу.

4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок періоду становив 0,352 і протягом року збільшився до 0,355 або на 0,003 пункти. Цей показник свідчить, що на звітну дату 35,2% поточних зобов’язань підприємство може негайно погасити. Показник більший за норматив.

5. Коефіцієнт швидкої ліквідності зріс на 0,27 пунктів і є достатньо високим, більшим за норматив.

6. Загальний коефіцієнт ліквідності перевищує 1 і складав на кінець періоду 4,4, тобто ліквідаційна вартість оборотних активів була в 3 рази вища платіжних зобов’язань при збільшенні показника на 0,99 пункти.

7. Зменшення прибутку у звітному періоді, рентабельності господарської діяльності та значне збільшення активів свідчить про наявні резерви зростання ефективності господарювання підприємства, що аналізуються.

Заходи щодо поліпшення фінансового стану:

1. Прискорення оборотності активів та їх зменшення на 1 грн. чистого доходу.

2. Дотримання залишків запасів у відповідності до визначених нормативів.

3. Збільшення робочого капіталу за рахунок прибутковості господарювання.

Завдання 2

Розрахувати середню фактичну наявність власних обігових коштів підприємства у звітному році за даними табл. 1, 2. Визначити необхідний середній розмір власних обігових коштів на плановий рік виходячи з даних звітного року, а також даних про планову виручку від реалізації продукції та коефіцієнт прискорення (уповільнення) оборотності обігових коштів у плановому році (див. табл. 4).

2. Визначити, чи потрібне підприємству додаткове зовнішнє джерело фінансування у плановому році при збільшенні обсягів виробництва та реалізації продукції, або вистачить власного чистого прибутку для поповнення активів. Прийняти для розрахунку, що у прямій залежності від змін обсягів виробництва та реалізації перебуває 80 % активів та 60 % пасивів підприємства, а рівень рентабельності продажу (відношення чистого прибутку до чистої виручки від реалізації) планується такий, як у звітному році.

Методичні рекомендації до виконання п. 2 завдання 2. Скористайтесь формулою

=

де А – активи, що змінюються залежно від зміни чистої виручки;

В – чиста виручка звітного року;

ΔВ – запланована зміна чистої виручки у плановому році (В_ПЛ-В);

П – пасиви, що змінюються залежно від зміни чистої виручки;

Р_Р – рівень рентабельності продажу (реалізації);

В_ПЛ – чиста виручка планового року.

Середня фактична наявність власних обігових коштів підприємства у звітному році за даними табл. 1, 2. Складає: (за гр.. 1, 2)

Власний капітал (1 розділ пасиву балансу) + Довгострокові пасиви (2 розділ пасиву балансу) – Поза обігові активи (1 розділ активу балансу)×0,5

= (3892 + 7166) ×0,5 + (31+8)× 0,5 – (2230 + 5280) ×0,5 = 1793,5 тис.грн.

Необхідний середній розмір власних обігових коштів на плановий рік виходячи з даних звітного року, а також даних про планову виручку від реалізації продукції та коефіцієнт прискорення (уповільнення) оборотності обігових коштів у плановому році (див. табл. 4):

=

де А – активи, що змінюються залежно від зміни чистої виручки;

В – чиста виручка звітного року;

ΔВ – запланована зміна чистої виручки у плановому році (В_ПЛ-В);

П – пасиви, що змінюються залежно від зміни чистої виручки;

Р_Р – рівень рентабельності продажу (реалізації);

В_ПЛ – чиста виручка планового року.

Таким чином, фінансування за рахунок власних джерел = Загальна потреба – Необхідне фінансування за рахунок зовнішніх джерел

Загальна потреба складає:

Планова чиста виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) * Коефіцієнт уповільнення обігових коштів = 1010 тис.грн

Зовнішні джерела: = 1979.5 * (701 + 512)/2) /1000 – 1479 * (701 + 512)/2) /1000 – 0,1215*1000 = 379 тис.грн.

Потреба у власних обігових активах складає: = 1010 – 379 = 631 тис.грн.

Задача 9

Розрахувати необхідний обсяг позикового капіталу для фінансування реального інвестиційного проекту та визначити коефіцієнт його самофінансування в плановому періоді, виходячи з наступних даних:

Розв’язок

5. Обсяг позикового капіталу = Загальний обсяг – Власний капітал

6. Власний капітал в плановому році = Чистий прибуток + Амортизаційні відрахування = (500 – 225 – 20 – 60 – 30 – 35) + (900*0,12 – 900*0,12*0,4) = 130 + 64,8 = 194,8 тис.грн.

7. Залучений капітал в плановому році = 390 - 194,8 = 195,2

8. Коефіцієнт самофінансування в плановому році складе:

Кс = Власний капітал / Загальний обсяг в плановому році = 194,8 / 390 = 0,49

Задачі для самостійного вирішення

Задача 1

Визначити прибуток підприємства маючи слідуючи дані:

Тис. грн.

Дохід від реалізації продукції (робіт, послуг) 150

Податок на додану вартість 25

Акцизний збір 12

Витрати на виробництво 75

Комерційні витрати 3,5

Задача 2

Визначити чистий прибуток підприємства при умові, що є такі дані: Тис. грн.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) 130

Прибуток від іншої реалізації 20

Проценти банку 7

Інші позареалізаційні доходи (+) витрати (-) +12

Задача 3

За планом готелю обсяг реалізації має становити 240 тис грн., а валові витрати – 165 тис грн.. Обчислити процент приросту прибутку підприємства внаслідок збільшення обсягу реалізації на 15% за умови, що частка умовно – постійних витрат у собівартості складає – 33%

Задача 4

Визначити рентабельність діяльності готелю за рік який надав 20000 койко-діб по оптовій ціні 100 грн. на добу. Повна собівартість однієї койко-доби склала 85 грн.

Задача 5

Визначити фінансовий стан підприємства за допомогою показників ліквідності та платоспроможності на основі даних балансу підприємства:

№ з/п	Показник	На кінець року
1 2 3	Оборотні активи (2 р. Активи балансу), в т.ч.: - виробничі запаси - грошові кошти та їх еквіваленти - ліквідні цінні папери Довгострокові зобов’язання Поточні короткострокові зобов’язання Власний капітал	5000 2500 1000 100 1600 3000 3700

Література:

1. основна: 1,2.4,13,14,17,18,20,30,35.37.45,46,59,66,71,77,87

2. додаткова: 26,34,38,39,47,69,73,75,84,89

Лекційне заняття №17

Тема: бізнес-план (БП) у ринковій системі господарювання

1. Сутнісна характеристика БП та основні цілі його розробки.

2. Формування системи інформації для бізнес-планування. Підготовча стадія розробки.

3. Структура та оформлення БП.

4. Презентація БП: цілі та завдання, організація проведення.

5. Аспекти проектного аналізу.

1.

Бізнес-план – це письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи та засоби її реалізації, охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним. Це комплексний документ, який розглядає широке коло проблем і способи їх вирішення.

У БП формулюються перспективи та поточні цілі реалізації ідеї, оцінюються сильні та слабкі сторони бізнесу, наводяться результати аналізу ринку та його особливостей, викладаються подробиці функціонування підприємства за цих умов, визначаються обсяги фінансових і матеріальних ресурсів для реалізації проекту.

БП у ринковій системі господарювання виконує дві найважливіші функції:

1. зовнішню – ознайомити різних представників ділового світу з сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї. БП повинен переконати інвесторів та кредиторів у тому, що проект має чітко визначену стратегію і заслуговує на фінансову підтримку. Тому його треба ретельно підготувати.

2. внутрішню – важливу для діяльності самого підприємства – опрацювати механізм самоорганізації, тобто цілісну, комплексну систему управління реалізацією підприємницького проекту. Напрямки застосування:

1. Як інструмент стратегічного планування та оперативного управління діяльністю підприємства.

2. Як механізм аналізу, контролю і оцінки діяльності підприємства, тобто успішності проекту, виявляти відхилення від плану і своєчасно корегувати напрямки розвитку бізнесу.

Бп класифікуються за певними ознаками:

1. за сферою бізнесу (виробництво, будівництво, оптова чи роздрібна торгівля, туризм, готельне господарства тощо);

2. за масштабами бізнесу (великий, середній, малий);

3. за характеристиками продукту бізнесу (традиційний, принципово новий, виробничо-технічного чи споживчого призначення);

4. залежно від типу інвестиційної ситуації: повний БП – для інвесторів чи партнерів результатів маркетингових досліджень, обґрунтування стратегії виходу на ринок, очікуваних фінансових результатів; БП фірми – виклад перспектив розвитку фірми для ради директорів або зборів акціонерів, де обґрунтовуються необхідні обсяги інвестицій чи інших ресурсів; БП структурного підрозділу – виклад для вищого керівництва компанії плану розвитку госп.діяльності підрозділу для обґрунтування обсягів ресурсів, що централізовано виділяються підрозділу, або прибутку, що залишається в його розпорядженні; регіональний БП ; спеціальний БП – скорочений варіант для осіб, у контактах з якими зацікавлений підприємець.

Цілі розробки бп:

1. Залучити необхідний обсяг зовнішнього капіталу.

2. Основний інструмент комунікації між підприємцем і майбутніми постачальниками, продавцями та робітниками.

3. Спосіб моделювання системи управління майбутнім бізнесом (БП– це програма дій).

4. Спосіб попереднього визначення перешкод та запобігання виникненню проблем на шляху до успіху.

5. Спосіб розвитку особистих управлінських якостей підприємця шляхом прийняття управлінських рішень

6. Перевірка реалістичності підприємницької ідеї ще до практичної реалізації. Якщо БП є недоцільним – припинити.

2.

Процес розробки БП розпочинається з інформаційного поля, тобто зі збирання інформації щодо майбутнього бізнесу. Інформаційне поле – це сукупність документів чи даних правового, політичного, економічного, комерційного, науково-технічного, зовнішньоекономічного та соціального характеру, які забезпечують інформаційні потреби підприємця в процесі опрацювання БП. Маркетингова інформація: про потенційних споживачів, їхні запити і незадоволені потреби; технічні, експлуатаційні та споживчі якості аналогічних видів продукції та ціни на них; особливості просування даної групи продукції на споживчий ринок, інші відомості, що характеризують ринок майбутнього бізнесу. Крім цього, потрібно зосередитись на пошуку виробничої, фінансової та загальноекономічної інформації (рис. 1). Джерелами інформації при цьому є: власний досвід, безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками, торговими агентами; відомості про конкурентів, які отримують збираючи всі наявні дані про них, контактуючи з їхніми працівниками; статистична інформація про стан і тенденції розвитку цієї галузі ; поточні аналітичні огляди ринкової та економічної ситуації; рекламні матеріали, інформаційно-комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково-практичних конференцій; публікації з питань підприємництва тощо.

3.

Процес складання БП є специфічним у кожному конкретному випадку. Для нового бізнесу – повний БП, для існуючого – скорочений варіант, відпадає потреба в початковій стадії, або навіть обмежитись основною стадією. Розглянемо основні етапи :

1. Початкова стадія – розробка концепції: пошук ідеї, вибір сфери діяльності, форма організації бізнесу, спосіб започаткування.

2. Підготовча стадія – визначення конкурентних переваг: збір та аналіз маркетингової, виробничої, фінансової і загальноекономічної інформації про бізнес; з’ясування сприятливих можливостей та загроз розвитку бізнесу в зовнішньому середовищі (фактори – економічні, галузеві, конкуренти),; оцінюються сильні та слабкі сторони фірми; визначається місія фірми – головне призначення, роль; формулювання конкретних цілей діяльності; аналіз стратегічних альтернатив та вибір стратегії:

• Контролю за витратами – зменшення собівартості продукції порівняно з конкурентами. Ціни нижчі за конкурентів. Способи побудови: збільшення обсягів виробництва, зменшення накладних витрат, застосування нового прогресивного обладнання, нових технологій тощо. Проте це можливо лише для товарів еластичних за ціною. Високий ступінь ризику втрати платоспроможності.

• Диференціації – спрямована на поставляння на ринок товарів, які за своїми властивостями є привабливішими для споживачів, ніж продукція конкурентів. Унікальні властивості продукції: висока якість, розгалужена мережа філій для післяпродажного обслуговування, високий рівень обслуговування, принципова новизна, імідж фірми тощо. Загроза великих витрат.

• Фокусування – побудована на сегментації ринку: вибір 1 чи кількох сегментів ринку (ринкових ніш) для фірми з цілеспрямованою орієнтацією (або на певну групу споживачів, або на обмежений асортимент товарів, або на специфічний географічний ринок); ідентифікацією специфічних потреб, бажань та інтересів споживачів у визначеному сегменті ринку; пошук ліпших за конкурентів способів задоволення запитів споживачів: способом контролювання витрат, або диференціації.

3. Основна стадія – безпосереднє опрацювання БП . Мета – довести економічну доцільність створення даного бізнесу, показати взиск інвестора. !

Структура бп

1. Титульний аркуш – повна назва фірми, адреса, телефон, прізвища (назви), титули, адреси телефони власників (засновників) фірми, відомості щодо характеру та сфери бізнесу фірми, відомості про загальні фінансові потреби (вартість проекту), вказівка про конфіденційність („Цей БП є конфіденційним. Він є власністю пойменованих у ньому осіб і призначений для використання лише тими особами, яким передається. Копіювання й використання іншими особами будь-яких елементів його змісту забороняється без попереднього погодження з фірмою”) , місяць та рік складання БП, прізвища авторів БП.

2. Зміст БП.

3. Резюме (1-2 сторінки тексту. Важливі висновки з усього БП: короткий опис концепції та суті започаткованого бізнесу, розкрити можливості бізнесу і стратегію їх реалізації, характеристика цільового ринку (основні споживачі, особливості їх обслуговування, очікувані обсяги продажу і частка ринку фірми); визначення найсуттєвіших конкурентних переваг; основні фінансові показники майбутньої діяльності (прибутковість, термін досягнення беззбитковості, окупність інвестицій тощо) спрогнозувати загальну потребу в коштах з виокремленням власного та позичкового капіталу.

4. Галузь, фірма та її продукція (послуги)

   0. Поточна ситуація і тенденції розвитку галузі

   1. Опис продукту (послуги) фірми

   2. Патенти, товарні знаки, інші права власності

   3. Стратегія зростання фірми.

5. Дослідження ринку:

   0. Загальна характеристика ринку продукту.

   1. Цільовий ринок бізнесу.

   2. Місце знаходження фірми

   3. Оцінка впливу зовнішніх чинників.

6. Маркетинг-план:

   0. Стратегія маркетингу.

   1. Передбачувані обсяги продажу.

7. Виробничий план:

   0. Основні виробничі операції

   1. Машини й устаткування

   2. Сировина, матеріали та комплектуючі вироби.

   3. Виробничі і невиробничі приміщення.

8. Організаційний план:

   0. Форма організації бізнесу

   1. Потреба в персоналі

   2. Власники бізнесу й команда менеджерів

   3. Організаційна схема управління

   4. Кадрова політика та стратегія

9. Оцінка ризиків:

   0. Типи можливих ризиків.

   1. Способи реагування на загрози для бізнесу.

10. Фінансовий план:

    0. Прибутки та збитки

    1. План руху готівки

    2. Плановий баланс

    3. Фінансові коефіцієнти

11. Додатки: первинні матеріали аналізу ринку, специфікація продукції, рекламні матеріали, схема виробничих потоків, схема організаційної структури, коротка службова характеристика власників та топ-мененджерів, угоди оренди, гарантійні листи від основних клієнтів, постачальників, кредиторів; рекомендаційні листи, що підтверджують репутацію й надійність керівників фірми; юридичні документи (копії установчих документів, контрактів, угод, патентів, ліцензій тощо).

БП - це своєрідний рекламний документ, на підставі якого можна зробити висновки не лише про бізнес, але й про його власників. Тому важливий як зміст, так і зовнішній вигляд БП. Вимоги щодо стилю написання: 1) має бути стислим (20-25 стор.). Діловий стиль, використання загальновживаних термінів; 2) містити лише корисну інформацію; 3) ґрунтуватися лише на реалістичних припущеннях. Прогнози повинні бути підкріплені посиланнями на пропорції та тенденції розвитку галузі, на проведені дослідження, на досвід конкурентів тощо; 4) протипоказаний зайвий оптимізм. Орієнтація на найгірший результат – запас „міцності” бізнесу; 5) легкий для сприйняття, щоб швидко знайти потрібну інформацію – треба виділяти розділи і параграфи; 6) має забезпечувати охорону конфіденційності інформації про фірму та її діяльність.

4.

Презентація БП означає спеціальну форму (процес) публічного його представлення заінтересованим фізичним чи юридичним особам з певною метою. Презентація БП здійснюється з метою: ознайомлення заінтересованих фізичних чи юридичних осіб із започатковуваним бізнесом; демонстрації сутності підприємницької ідеї, ділових якостей підприємця і менеджерів фірми; встановлення взаємовигідних партнерських зв’язків з кредиторами та інвесторами.

Задля досягнення розумного компромісу між інтересами кредитора (спроможність повернення боргу, регулярно виплачувати проценти за позичку) та інвестора (прибутковість БП, величина прибутку на вкладений капітал, посилення бізнесових позицій на ринку, ступінь ризику фінансування). Тому окремо представити треба такі показники: очікувані обсяги продажу в динаміці, необхідний обсяг інвестування а напрямки його використання; величина прибутковості вкладеного капіталу, спроможність повернення позички в обумовлений строк, можливі типи ризиків та способи їх усунення чи нейтралізації тощо.

Етапи презентації: 1. фірма та її продукція; 2. ринок, клієнти та конкуренти, 3. маркетингова стратегія; 4. необхідні обсяги початков. інвестицій; 5. команда, яка втілюватиме БП у життя; 6. умови повернення кредиторам та інвесторам вкладених коштів.

5. Аналіз БП: економічний (осн. показники), комерційний (обсяги збуту), фінансовий (коефіцієнти), екологічний, соціальний

Питання для самостійного опрацювання

1. Аспекти проектного аналізу.

Контрольні запитання

1.Сутнісна характеристика БП та основні цілі його розробки.

2. Формування системи інформації для бізнес-планування. Підготовча стадія розробки.

3. Структура та оформлення БП.

4. Презентація БП: цілі та завдання, організація проведення.

Тестові завдання

1. Бізнес-план-це:

а) план з організації бізнесу;

б) письмовий документ, в якому викладено сутність підприємницької ідеї, шляхи та засоби її реалізації, охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним;

в) комплексний документ, який розглядає широке коло проблем і способи їх вирішення;

д) всі відповіді вірні.

2. Бізнес план може бути:

а) повний;

б) неповний;

в) немає правильної відповіді.

3. Зовнішньою функцією бізнес –плану є:

а) ознайомлення зацікавлених ділових осіб із сутністю та ефективністю реалізації нової підприємницької ідеї;

б) відпрацювання системи управління реалізацією підприємницького проекту

Практичне завдання Задача 1.

В рамках диверсифікації виробництва турфірма планує надавати транспортні послуги. Вартість автобусу з урахуванням ПДВ, всіх податків та зборів складає 150 тис. грн. Місткість – 55 чол. Коефіцієнт випуску на лінію – 0,7. річні експлуатаційні витрати – 80 тис. грн. плановий дохід на 1 туриста на день – 50 грн. джерело інвестицій – банківський кредит під 40% річних – 80 тис.грн. визначити валовий прибуток, чситий прибуток та ефективність капіталовкладень на купівлю автобусу (термін окупності).

Розв’язок

1. Дохід за день: 55×50 = 2750 грн.

2. Доход річний: 2750×365×0,7 = 702 625 грн.

3. Валовий прибуток: 702625 – 80000 – (150000+80000)×0,4 = 440625 грн.

4. Чистий прибуток: 440625 – (440625×0,25) = 330168,75 грн.

5. Ефективність: чистий прибуток / Вартість автобусу = 330168,75 / 150000 = 2,2

6. Термін окупності: Т = 1 / Ефективність = 1 / 2,06 = 0,5 року.

Задача 2.

За останні роки в готелі „Прем'єр-Палац” проведено серйозну реконструкцію, і сьогодні підприємство повністю відповідає вимогам часу і світовим стандартам. Готель збирається відкрити новий ресторан.

На модернізацію та реконструкцію основних фондів будуть залучені інвестиційні ресурси у розмірі 14800 тис.грн. та 10000 тис.грн.

Виходячи з нижченаведених даних, провести розрахунок фінансової частини бізнес-плану за такою схемою:

• визначити джерела фінансування проекту;

• здійснити прогноз основних показників діяльності готелю;

• розробити прогноз грошових потоків;

• розрахувати показники ефективності та термін окупності проекту.

Зробити висновки щодо одержаних результатів.

Звіт про фінансові результати, тис. грн.

Стаття	Код рядка	2004	2005	2006
Дохід (виручка) від реалізації послуг	010	36559,1	39042,0	49786,6
ПДВ	015	4480,9	4267,1	5533,4
Інші відрахування з доходу	030		-	-
Чистий дохід (виручка) від реалізації послуг	035	28134,8	30471,8	44253,2
Собівартість реалізованих послуг	040	24142,2	27692,6	31447,2
Валовий прибуток	050	3992,6	2779,2	12806
Інші операційні доходи	060	577,1	308,5	90,3
Адміністративні витрати	070	1734,1	2072,9	2514,9
Витрати на збут	080	2448,2	1485,9	887,7
Інші операційні витрати	090	2936,1	3259,3	3759,4
Фінансовий результат від операційної діяльності	100	-3125,8	-3730,4	5734,3
Дохід від участі в капіталі	110	-	-
Інші фінансові доходи (отримані дивіденди)	120	50,5	14,7	230,8
Інші доходи	130	4869,9	2480,5	345,4
Фінансові витрати	140	14852,5	529,9	13046,8
Витрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160	341,9	2203,7	762,2
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	170	13399,8	-3968,8	-7498,5
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	0,0	0,0
Фінансовий результат від звичайної діяльності після оподаткування	190	13399,8	-3968,8	-7498,5
Надзвичайні доходи	200	-	-
Надзвичайні витрати	205	-	--
Податки з надзвичайного прибутку	210	-	-
Чистий прибуток/збиток	225	13399,8	-3968,8	-7498,5

Розв’язок

1. Визначення джерел фінансування проекту.

Є внутрішні та зовнішні джерела фінансування інвестиційних проектів. Зовнішні – кредити банків та інших кредитних установ, внутрішні – капіталізована частина чистого прибутку, кошти зекономлені за рахунок покращення управління оборотними активами , додатково отримані обігові кошти за рахунок продовження строку погашення кредиторської заборгованості.

Погашення витрат по інвестиціям готель здійснює за рахунок таких основних видів діяльності, як:

• трансфер (зустріч клієнтів в аеропорту або на вокзалі і доставка в готель, а також при від'їзді клієнтів);

• надання послуг розміщення;

• надання сніданку;

• послуги фітнес-центру;

• послуги бізнес-центру;

• послуги пральні та хімчистки;

• послуги ресторанного сервісу;

• цілодобові послуги служби "рум-сервіс";

• банкетне обслуговування, проведення фуршетів;

• організація конференцій

• з наданням додаткових послуг.

Фінансова частина бізнес-плану є керівним документом, в якому чітко визначається звідки, коли та як залучатиметься і витрачатиметься необхідний інвестиційний капітал.

Для обґрунтування використання інвестицій виконаємо:

• розрахунок середньостатистичного приросту доходів та витрат готелю;

• прогноз основних показників діяльності готелю;

• розрахунок ефективності використання інвестицій на суму 24800 тис.грн..

Розрахунок середньостатистичного приросту доходів та витрат готелю (табл.1) проводиться за представленою нижче формулою, яка визначає ланцюгові темпи росту на і-й рік (Тр_і):

, (1)

де B_і - обсяг доходів (витрат) в і -му році;

B_і-i - обсяг доходів (витрат) у попередньому році.

Із табл.1 видно що у 2005 році у порівнянні з минулим роком загальні доходи готелю збільшилися на 6,8%, а загальні витрати без урахування інвестицій - на 14,7%. В 2006 році у порівняння з 2005 роком показники підприємства, а саме: загальні доходи зросли на 27,5%, а загальні витрати без урахування інвестицій - на 13,6%. Середнє значення цих показників складатиме відповідно 17,1% та 14,1%. На наш погляд, ці темпи зростання показників можна використати для прогнозування діяльності готелю на 2007-2011 роки.

Таблиця 1

Приймаючи за базу прогнозу 2006 рік (1 рік) і враховуючи статистичні дані готелю за цей рік можна здійснити прогноз основних показників діяльності готелю „Прем’єр-Палац” (табл.2)

Таблиця 2

Прогноз основних показників діяльності готелю „Прем’єр-Палац”, млн.грн.