корпоративні (об’єднання підприємств): асоціація, корпорація, консорціум, концерн, інші об’єднання. (Д/З: дати визначення цим корпоративним формам, записати в конспект).

Порівнюючи організаційно правові форми виділимо основні переваги та недоліки:

ІІ

Основною метою діяльності підприємства є задоволення потреб споживачів відповідними товарами та послугами. Для досягнення цієї мети підприємство ставить перед собою такі завдання:

• формування умов найбільш повного задоволення потреб шляхом вивчення ринку товарів та послуг;

• планування діяльності відповідно до попиту споживачів та темпів розвитку ринку.

• розвиток інноваційної діяльності для досягнення конкурентоспроможності продукції (послуг);

• отримання прибутку, необхідного для розвитку підприємства, підтримки його рентабельності;

• ознайомлення споживачів з перевагами продукції 9послуг) підприємства перед конкурентами;

• мінімізація рівня господарських ризиків;

• забезпечення постійного зростання ринкової вартості підприємства;

• відповідальність перед споживачами продукції (послуг) за якість, достатній рівень післяпродажного обслуговування тощо.

ІІІ

Для виконання поставлених завдань підприємство виконує наступні основні функції (напрямки діяльності):

• виробничу – спрямовану на забезпечення випуску продукції в певному обсязі;

• комерційну (пов’язану з реалізацією товарів та послуг: реклама, організація збуту та постачання, );

• фінансову – спрямована на забезпечення фінансової стабільності (формування необхідного розміру капіталу, утворення, розподілу і перерозподілу прибутку підприємства);

• інвестиційну – спрямовану на розвиток активів підприємства (вкладення майна для отримання прибутку, своєчасна заміна обладнання та машин, будівництво та придбання об’єктів, вкладення коштів в нову продукцію чи освоєння нових ринків).

Крім цього є ще додаткові функції, що допомагають здійснювати основні функції: дослідницька (вивчення зовнішнього середовища), планування, обліку, управління персоналом підприємства тощо.

Питання для самостійного опрацювання

1. Господарський кодекс як правова основа функціонування підприємств, основні положення.

2. Підприємництво, як вид господарської діяльності

3. Державна підтримка підприємництва в Україні

4. Порядок створення підприємства. Державна реєстрація та ліцензування фізичних та юридичних осіб в сфері туризму та готельного господарства

5. Відповідальність суб’єктів підприємництва

6. Діяльність іноземних підприємців в Україні

7. Припинення підприємницької діяльності

8. Статут підприємства, його основні положення

9. Мета створення та особливості функціонування об’єднань підприємств.

10. Міністерства і комітети, державні корпорації і концерни як вищі органи прямого управління підпорядкованими підприємствами і організаціями.

Контрольні запитання

1. Надайте характеристику підприємства як первинної ланки виробничої сфери

2. Назвіть економічні, організаційні та юридичні ознаки підприємства.

3. Перерахуйте основні принципи функціонування підприємств в Україні

4. За якими основними ознаками класифікуються підприємства в Україні.

5. Розкрийте особливості кожної з організаційно-правових форм підприємства.

6. Назвіть основну мету та пов’язані з її виконанням завдання економічної діяльності підприємства.

7. Перерахуйте основні економічні функції підприємства.

Теми рефератів

1. Сутність підприємства і підприємництва. Основи функціонування різних форм підприємницької діяльності в Україні.

2. Характеристика підприємств відносно організаційно-правових форм діяльності.

3. Тенденції та проблеми розвитку малих підприємств в Україні.

4. Проблеми створення та функціонування спільних підприємств в Україні.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. У Господарському кодексі визначено, що підприємство – це:

а) господарюючий суб’єкт, що має у власності, господарському веденні чи оперативному керуванні відособлене майно і відповідає щодо своїх зобов’язань цим майном;

б) група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети;

в) самостійно господарюючий статутний суб’єкт, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу);

г) організаційно цілісна сукупність взаємодіючих структур, поєднаних для досягнення визначених цілей.

2. Перерахуйте основні економічні функції підприємства:

а) комерційна;

б) регуляторна;

в) облікова;

г) консультативна;

д) всі відповіді правильні.

3. Статутний фонд підприємства включає:

а) борги споживачів;

б) основні засоби підприємства;

в) кредити Нацбанку;

г) доходи від діяльності;

д) оборотні засоби підприємства.

4. Договірні об’єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності – це:

а) асоціації;

б) корпорації;

в) концерни;

г) консорціуми.

5. Підприємство як самостійний господарюючий суб’єкт:

а) виробнича система, що відокремилась в результаті суспільного поділу праці і здатна самостійно чи у взаємозв’язку з іншими аналогічними системами задовольняти ті чи інші потреби потенційних споживачів;

б) відкрита система;

в) складна система, що складається з окремих елементів;

г) усе перераховане вірно.

6. Підприємство функціонує на основі:

а) Положення про підприємство;

б) Господарського кодексу;

в) інструкцій, що затверджуються міністерством.

7. Головна відмінність акціонерного товариства відкритого типу від акціонерного товариства закритого типу складається у:

а) специфічності господарської діяльності;

б) способі розміщення цінних паперів;

в) розмірі статутного фонду;

г) системі контролю за діяльністю.

8. Товариства з обмеженою відповідальністю більш поширені, ніж товариства з повною відповідальністю в зв’язку з тим, що:

а) засновані переважно на власній праці їхніх членів;

б) їхнє майно формується за рахунок оренди засобів виробництва;

в) його члени несуть відповідальність в рамках вкладеного ними капіталу в статутний фонд;

г) його члени несуть солідарну відповідальність в рамках усього власного майна.

9. Згідно з Господарським кодексом підприємства мають право поєднувати свою діяльність у:

а) асоціації, корпорації, консорціуми, концерни;

б) асоціації, корпорації, картелі, концерни;

в) асоціації, корпорації, картелі, консорціуми.

10. Перевага, що найбільш сильно виявляється у функціонуванні індивідуальних підприємств – це:

а) сильний безпосередній стимул вести справи ефективно;

б) спеціалізація в управлінні;

в) можливість утворення капіталу в необхідному розмірі;

г) розподіл ризику з іншими учасниками діяльності.

11. До загальних ознак підприємства не слід відносити:

а) єдність і цілісність майнового комплексу, як правило, із замкнутою технологічною структурою;

б) специфічність господарської діяльності, що спрямована на виробництво продукції чи надання послуг;

в) ведення автономного бухгалтерського обліку і складання балансу;

г) обов’язкова наявність товарного знаку.

12. До формальних ознак підприємства не відносять:

а) наявність печатки,

б) ведення бухгалтерського обліку;

в) наявність планового відділу;

г) наявність статуту.

13. На вибір виду діяльності підприємства здійснює вплив:

а) розмір власного майна;

б) порядок реєстрації підприємства;

в) кон’юнктура товарних ринків і ринків факторів виробництва..

14. Відповідно до господарського кодексу у складі підприємства інші юридичні особи:

а) можуть бути, якщо це передбачається статутом підприємства;

б) можуть бути, якщо це передбачено законодавством;

в) не можуть бути.

15. Основною ознакою відмінності господарчих товариств є:

а) особливості формування майна;

б) ступінь майнової відповідальності;

в) особливості оподаткування;

г) непередбачений термін функціонування.

16. Командитному товариству найбільш властиве:

а) рівномірний розподіл ризику між засновниками;

б) формування майна за рахунок пайових внесків засновників у грошовій та майновій формі;

в) різний ступінь участі в управлінні товариством, що базується на майновій відповідальності.

17. Договірне, тривале, оплачуване володіння і використання майнового комплексу характерно для:

а) відкритого акціонерного товариства;

б) орендного підприємства;

в) товариства з обмеженою відповідальністю.

18. Головним завданням підприємства є::

а) своєчасна виплата заробітної плати працівникам підприємства;

б) задоволення потреб споживачів в певних товарах та послугах;

в) ефективне використання майна;

г) отримання прибутку.

19. Підприємство може стати іноземним:

а) приватне;

б) державне;

в) комунальне;

г) змішане.

20. Найпростішою формою об’єднання підприємств є:

а) холдінг;

б) концерн;

в) асоціація;

г) корпорація.

Література: основна:1,2,6,20,37,41,45,73,85,87,89;

додаткова: 30,38,47,60,69,72,83.

Лекційне заняття №2 Тема: Економічний механізм управління діяльності підприємств (емудп)

1. Поняття ЕМУДП. Основні його принципи

2. Основні елементи ЕМУДП

3. Характеристика механізму державного регулювання економічної діяльності підприємств в Україні

Мета: ознайомитись з основними положеннями Господарського кодексу, навчитись визначати основні аспекти економічного середовища господарювання підприємств та його елементи, принципи функціонування.

Ключові слова та поняття: зовнішнє середовище, економічний механізм управління діяльністю підприємства, державне, ринкове та внутрішнє регулювання діяльності підприємств,

І

ЕМУДП представляє собою сукупність конкретних методів (економічних і адміністративних), економічних важелів та інструментів управління господарським процесом, спрямованим на реалізацію його основних цільових функцій.

Економічні методи (непряме регулювання) – комерційний розрахунок (побудований на принципах самоокупності та самофінансування) та госпрозрахунок (допомога держави збитковим державним та стратегічно важливим для країни підприємствам).

Адміністративні (пряме регулювання) – функції держави з приводу контролю за діяльністю суб’єктів господарювання: державна реєстрація створення підприємства, ліцензування, оподаткування, інформаційна підтримка, контроль за дотриманням фінансової та правової дисципліни, контроль за розміщенням та будівництвом, за екологічною безпекою .

ЕМУДП в умовах реалізації ринкових відносин передбачає реалізацію наступних основних принципів::

• свобода вибору партнерів (контрагентів) та визначення характеру та змісту взаємовідносин з ними (укладення трудових угод, угод підряду, купівлі, продажу, найму, оренди, займу тощо);

• свобода об’єднань з іншими суб’єктами економіки (підприємствами, банками, страховими товариствами інше) для реалізації економічних інтересів;

• свободу конкуренції (вільний доступ до ринку);

• свободу мотивації своєї діяльності та ініціативи її здійснення (отримання прибутку, накопичення майна);

• принцип автономності (самостійне планування діяльності: поточне і перспективне, виробництва і реалізації продукції, матеріально-технічного постачання; самостійне прийняття рішень щодо укладання угод; ціноутворення; здійснення зовнішньоекономічної діяльності; проведення фінансових операцій т.ін.

• надання підприємству повної самостійності у виборі напрямків виробничо-комерційної діяльності, прийняття господарських рішень;

• вільне ціноутворення на продукцію (роботи, послуги);

• забезпечення матеріальних інтересів власників майна підприємства.;

• забезпечення матеріальної мотивації персоналу в поліпшенні кінцевих результатів економічної діяльності;

• вільний доступ до кредитних ресурсів;

• майнова відповідальність за результати господарювання.

ІСтруктура емудп і

Державне правове і нормативне регулювання

ІІІ

Механізм державного регулювання охоплює сферу економічних відносин підприємства з державою, місцевими органами самоуправління та іншими юридичними особами, зі споживачами.

Державне регулювання здійснюється в 3 напрямках:

1. регулювання відносин підприємства з державою здійснюється на основі законодавчих і нормативних актів (Господарський кодекс, Закони України „Про туризм”, „Про ліцензування певних видів діяльності”, „Про оподаткування” тощо);

2. з іншими юридичними особами - на основі договорів та контрактів між ними;

3. зі споживачами – законом України „Про захист прав споживачів”.

Державне регулювання діяльності підприємств: Напрями державного регулювання

Податкове регулювання

Захист навколишнього регулювання

Інструменти державного регулювання:

1. управління попитом: маркетинг і просування продукту, ціноутворення, обмеження доступу до кредитних ресурсів, ліцензування і градація за якістю, візовий режим в туризмі.

2. управління пропозицією: моніторинг, планування діяльності, регулювання ринку, планування і контроль за використанням природних ресурсів, податки та інвестиції.

Питання для самостійного опрацювання

1. Зовнішнє середовище підприємства.

2. Фактори зовнішнього середовища прямого і непрямого впливу.

3. Правове забезпечення діяльності іпідприємства.

4. Необхідність державного регулювання ринкового механізму

5. Пряме і непряме державне регулювання.

6. Сутність та особливості туристичного та готельно-ресторанного ринку

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняттю ЕМУДП, перерахуйте його основні принципи.

2. Назвіть та дайте характеристику основним елементам ЕМУДП.

3. Характеристика ринкового механізму регулювання економічної діяльності підприємства.

4. Характеристика механізму державного регулювання економічної діяльності підприємства.

Теми рефератів

1. Зовнішнє середовище підприємства та основні фактори його впливу на діяльність підприємства.

2. Вплив ринку на економічну діяльність підприємства.

3. Державне регулювання економічної діяльності підприємства.

4. Основні положення Закону України „Про захист прав споживачів” та дотримання його приписів суб’єктами господарювання.

5. Перспективи економічного партнерства держави і суб’єктів господарювання в досягненні певних цілей економічного розвитку.

6. Туристичний ринок. Особливості туристичного попиту та пропозиції

Тестовий контроль для перевірки знань

1. До економічних методів управління належать:

а) госпрозрахунок

б) система фінансування і кредитування

в) облік і контроль виконання

г) матеріальне стимулювання

д) планування.

2. Основними елементами ЕМУДП підприємств є:

а) державне регулювання;

б) самоокупність та комерційний розрахунок;

в) ринкове регулювання;

г) внутрішнє регулювання;

д) всі відповіді правильні.

3. Внутрішнє регулювання економічної діяльності підприємства включає:

а) самостійне планування економічної діяльності;

б) самостійне ведення господарської діяльності;

в) всі відповіді неправильні.

4. Назвіть, які з форм державного регулювання оплати праці не є функцією державних органів:

а) визначення мінімальної заробітної плати

б) встановлення форм і систем оплати праці для конкретних підприємств

в) визначення механізму оподаткування особистих доходів громадян

5. До прямого (адміністративного) державного регулювання належать:

а) стимулювання розвитку малих підприємств, інвестиційної та науково-дослідної діяльності;

б) зобов’язання дотримання трудового та соціального законодавства, державного пордку бухгалтерського обліку та звітності;

в) контроль за екологічною безпекою підприємства, за розміщенням та будівництвом;

г) державне регулювання розмірів фонду споживання, експортно-імпортних та бартерних операцій;

д) правильні відповіді а), в);

е) правильні відповіді б), г)

6. Середовище господарювання підприємства складається з:

а) зовнішнього та внутрішнього середовища;

б) макро- та макросередовища;

в) всі відповіді вірні.

7. Зовнішнє середовище – це:

а) сукупність суб’єктів господарювання та зовнішніх (національних та міжнародних) інституцій, що впливають на підприємство;

б) сукупність економічних, суспільних і природних умов, інших зовнішніх чинників, що діють у глобальному оточенні;

в) всі відповіді вірні.

8. Зовнішнє середовище складається з:

а) мікросередовища та макросередовища;

б) середовище безпосереднього оточення;

в) всі відповіді вірні.

9. Державні органи, фінансово-кредитні установи, конкуренти, посередники, постачальники і споживачі є факторами:

а) макросередовища;

б) мікросередовища;

в) зовнішнього середовища.

10 Економічні, екологічні, політичні, міжнародне довкілля, демографічні, науково-технічні, природні є факторами:

а) макросередовища;

б) мікросередовища;

в) зовнішнього середовища.

11. Основним методом регулювання діяльності підприємства в ринковій економіці є:

а) державне планування;

б) директивне планування;

в) ринкове саморегулювання;

г) усі відповіді вірні.

12. Необхідність державного регулювання ринкового механізму зумовлена тим, що він:

а) дає підприємству максимальну волю підприємницької діяльності;

б) не забезпечує виробництво соціально необхідних товарів за низькими цінами;

в) стимулює розвиток малого бізнесу.

.Література: основна:1,2,6,67,72

додаткова:30,38,47,65,69,73,83.

Лекційне заняття №3 Тема: методологічні основи планування діяльності підприємств

1. Сутність і принципи планування діяльності підприємства.

2. Система інформаційного, методичного і організаційного забезпечення діяльності підприємства.

3. Система планів економічного розвитку підприємства, їх взаємозв’язок.

4. Сучасні методи планування економічної діяльності підприємства.

Мета: навчитись визначати основні аспекти організації та здійснення планової роботи на підприємстві, види планів та методику їх складання.

Ключові слова та поняття: планування, принципи планування, прогнозування, поточне (тактичне), оперативне планування, інформаційне, методичне і організаційне забезпечення, система планів економічного розвитку підприємства, методи планування.

І

Планування представляє собою одну з форм управлінської діяльності, спрямованої на розробку системи взаємопов’язаних показників по забезпеченню розвитку підприємства у відповідності з поставленими цілями. Іншими словами, планування – це система розробки цілей підприємства та засобів їх досягнення.

Планування економічної діяльності базується на таких принципах:

1. Реалізація в процесі планування економічної самостійності та свободи прийняття господарських рішень.

2. Використання в процесі планування економічних законів функціонування товарного, фінансового та інших ринків. Підприємство є активним учасником цих ринків і тому повинно враховувати механізм їх функціонування, принципи формування попиту і цін на продукцію, кон’юнктурні цикли.

3. Забезпечення в процесі планування орієнтації на попит споживача.

4. Підпорядкування конкретних завдань стратегічним цілям розвитку підприємства.

5. Комплексний підхід до планування окремих показників економічного розвитку.

6. Забезпечення варіативності показників плану економічного розвитку.

7. Забезпечення науковості планування шляхом використання сучасних його методів (факторний аналіз, трендове моделювання тощо)

ІІ

Розробка планів економічного розвитку підприємства передбачає використання інформації, що є основою розрахунку планових показників на основі відповідних методик, що передбачає формування відповідної системи інформаційного, методичного і організаційного забезпечення процесу планування.

Інформаційне забезпечення включає форми і способи отримання і використання необхідної облікової, статистичної, оперативної і прогнозної інформації, необхідної для розробки планових показників.

Методологічне забезпечення включає систему норм і нормативів визначення взаємопов’язаних систем планових показників, перелік окремих методик розробки цих планових показників.

Організаційне забезпечення включає чіткий розподіл функцій планування між структурними підрозділами, організацію координації всієї планової роботи на підприємстві, забезпечення взаємопов’язаної розробки планових показників та здійснення контролю за їх виконанням.

ІІІ

На основі системи планів здійснюється організація запланованих результатів діяльності, мотивація та контроль на підприємстві.

Під системою планів економічного розвитку розуміють сукупність конкретних планових документів по цілеспрямованому та ефективному розвитку підприємства в майбутньому періоді.

Планування економічного розвитку охоплює три основні його види:

1. Прогнозування. В сучасних умовах здійснюється на період від 2 років (в умовах розвиненої економіки на 10-15 років). Результатом такого планування є розроблена стратегія (або стратегічний план) економічного розвитку підприємства.

2. Поточне планування. Розробляється на строк від 1 року. Результатом такого планування є розроблені поточні плани:

   • План виробництва продукції (виробнича програма)

   • План з праці – планові розрахунки щодо визначення чисельності та складу персоналу, а також планування коштів на стимулювання паці.

   • План матеріально-технічного забезпечення – планові завдання з визначення норм витрат сировини і матеріалів, їхніх запасів та організації систем та форм матеріально-технічного забезпечення процесу виробництва.

   • Інвестиційна програма (або план капітальних вкладень) – спеціальний аналітичний документ, в якому відтворюються джерела залучення коштів та напрямки інвестування.

   • План з витрат виробництва та обігу (або плановий кошторис поточних витрат).

   • План доходів.

   • План формування та розподілу прибутку.

3. Оперативне планування. Здійснюється від одного тижня до одного кварталу та спрямоване на конкретизацію поточних планів. Формою такого планування є розроблені планові завдання, планові графіки, планові бюджети.

Поточні плани, які є на підприємстві основними, повинні відображати такі показники:

• обсяг виробництва основних видів продукції (робіт, послуг),

• обсяг продажу основних видів продукції (робіт, послуг),

• кошторис поточних витрат по статтям та в цілому;

• сума доходів від виробничої та інших видів діяльності,

• сума оподатковуваного та чистого прибутку,

• середньоспискова чисельність робітників,

• обсяг інвестиційної діяльності,

• загальна сума та склад фонду оплати праці.

ІV

Основними методами є:

1. прямих техніко-економічних розрахунків (балансовий, нормативний тощо);

2. дослідно-статистичні (на основі показників минулих періодів з корегуванням факторів планового року);

3. програмно-цільовий (забезпечення окупності інвестицій, мінімальний обсяг діяльності, мінімальний рівень рентабельності тощо);

4. економіко-математичні (з використанням комп’ютерної техніки).

Питання для самостійного опрацювання

1. Методи планування.

2. Тактичне планування діяльності підприємств в умовах ринку

3. Технологія планування в ринкових умовах господарювання.

4. Поточне та оперативне планування діяльності підприємств туризму та готельного господарства.

Контрольні запитання

1. Планування діяльності підприємства як функція управління.

2. Перерахуйте принципи планування.

3. Охарактеризуйте види планування залежно від строку розробки.

4. Дайте характеристику планів економічного розвитку підприємства.

Теми рефератів

1. Директивне та індикативне планування: переваги та недоліки

2. Необхідність і взаємозв’язок стратегічного і поточного планування

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Методами планування економічної діяльності підприємства є:

а) балансовий;

б) нормативний;

в) економіко статистичний;

г) порівняння;

д) всі відповіді правильні.

2. Методологічне забезпечення процесу планування включає:

а) систему методів, прийомів планування економічних показників;

б) систему норм і нормативів визначення взаємопов’язаних планових показників, перелік конкретних методик їх розробки

3. Інформаційне забезпечення процесу планування включає:

а) систему облікової, статистичної та позаоблікової інформації, зовнішні джерела інформації;

б) способи та методи пошуку, підбору та обробки інформації;

в) організацію процесу планування на основі джерел інформації.

4. Результатом оперативного планування є:

а) плани-графіки; планові завдання

б) стратегія економічного розвитку підприємства;

в) система планів економічного розвитку підприємства.

5. Обсяг реалізації продукції залежить від таких факторів:

а) комплексу маркетингу;

б) організаційної структури підприємства;

в) цільового прибутку;

г) асортимент продукції;

д) організаційно-технічний рівень підприємства.

6. Результатом стратегічного планування є:

а) стратегія економічного розвитку підприємства;

б) маркетинговий план;

в) інвестиційний план;

г) всі відповіді правильні.

7. Для надання експертної оцінки майбутнього економічного розвитку підприємства можуть бути запрошені фахівці:

а) які можуть в більшості дати однозначні відповіді на запропоновані питання;

б) що володіють формалізованими даними про характер джерел аргументації;

в) рівень знань яких є високим з предмета, по якому він дає оцінку;

г) входить до складу уряду.

8. Плани, що потребують найбільшої деталізації це:

а) прогнози;

б) стратегічні;

в) тактичні (поточні);

г) бізнес-план.

9. Плани, які затверджуються державним і комунальним підприємствам органом управління:

а) маркетингу;

б) виробництва;

в) кадрового забезпечення;

г) фінансовий.

10. Основними методами планування є:

а) ресурсний;

б) стратегічний;

в) виробничо-технічний;

г) факторний;

д) балансовий.

Література: основна:1,2,4,37,44,45,64,71,85,87

додаткова:26,30,38,47,48,51,74,80.

Лекційне заняття №4 Тема : стратегія економічного розвитку підприємства (ерп)

1. Поняття стратегії та основні етапи її розробки.

2. Вибір, що визначає стратегічну модель ЕРП з урахуванням стадії його життєвого циклу.

3. Формування системи стратегічних цілей ЕРП.

4. Формування економічної політики підприємства по найважливішим напрямкам діяльності в стратегічній перспективі.

5. Оцінка розробленої стратегії ЕРП.

І

Функціонування підприємства в сучасних умовах господарювання висуває на перший план вирішення ряду проблем, що пов’язані з вибором і закріпленням певної частини ринку (ринкової ніші), формуванням конкурентного статусу підприємства і підтримкою його в умовах загострення конкурентної боротьби. Вирішенню даних проблем сприяє розробка обґрунтованої стратегії розвитку підприємства. Формування стратегії дозволяє визначити напрямок поведінки підприємства на ринку з урахуванням умов зовнішнього середовища та вірогідного характеру їх зміни, оцінити конкурентоспроможність та стратегічні конкурентні переваги підприємства, сформулювати глобальну ціль його діяльності та цілі нею визначені, визначити ресурси, які необхідно залучити для досягнення поставлених цілей та забезпечити їх найбільш ефективне використання.

Під стратегією розуміють узагальнюючу модель дій, які необхідні для досягнення визначених цілей шляхом координації і розподілу ресурсів підприємства.

Розробка стратегії здійснюється поетапно:

1. Визначення місії підприємства. Місія – глобальна мета – створення іміджу підприємства.

2. Формування системи довгострокових цілей підприємства та строку розробки стратегії.

3. Оцінка сильних та слабких сторін діяльності підприємства, його конкурентоспроможності.

4. Розробка стратегічних альтернатив та їх оцінка (вибір).

5. Оцінка вибраної стратегії та моніторинг за ходом її реалізації, при необхідності її корегування.

Склад і зміст стратегічного плану підприємства

Процес визначення продуктової стратегії можна розбити на 3 етапи:

1. Визначення пріоритетних напрямків діяльності відповідно до цілей та маркетингової стратегії; аналіз номенклатури продукції та виділення основних товарних груп; визначення стадій жмиттєвого циклу, оцінка перспектив кожного продукту.

2. Формування відповідної номенклатури виробів та розподіл ресурсів, поділ відповідальності між підрозділами, що беруть участь у виробництві.

3. Управління портфелем замовлень (підвищення якості, модифікація виробів, заміна нерентабельної продукції новими виробами тощо)..

У рамках визначення фінансової стратегії виникає два завдання: залучення ресурсів для здійснення господарської діяльності ; розподіл ресурсів (інвестування). Розробка генеральної фінансової стратегії включає такі етапи:

4. Оцінка довгострокових перспектив у зміні макроекономічних показниківв (інфляції, змін банківських облікових ставок, податкові зміни); фінансових показників по продуктам, підприємству в цілому.

5. Складання прогнозу розвитку ситуації в області фінансової політики.

6. Аналіз сильних і слабких сторін у фінансовому стані підприємства.

7. Узагальнення стратегічних альтернатив.

8. Розрахунок обґрунтування потреби ресурсів по розроблених стратегіях і програмах, а також визначення планового результату від їхнього впровадження.

9. Вибір оптимальної стратегії.

10. Планування фінансових заходів, необхідних для реалізації стратегії.

11. Оцінка ризику.

Після формування загальної фінансової стратегії розробляються інвестиційна і кредитна стратегії підприємства.

ІІ

При визначенні стратегічних можливостей підприємства досліджують життєвий цикл підприємства, що описується зміною показників обсягу реалізації і прибутку в часі.

Підприємство проходить в своєму розвитку ряд послідовних стадій, що характеризуються коливаннями обсягу реалізації і прибутку.

І стадія – зародження – перші пропозиції підприємства, повільний темп збуту, наявність незначного прибутку. Значні витрати на маркетинг.

ІІ стадія – дитинство – збільшення обсягу збуту і прибутку. Посилення конкуренції, зниження маркетингових витрат.

ІІІ стадія – рання зрілість – уповільнення темпів збуту, формування іміджу.

ІV стадія – кінцева зрілість – стабілізація збуту. Прибуток знижується.

V стадія – старіння – насичення ринку і, як наслідок, падіння обсягу збуту і зниження прибутку. Погіршення показників, економічний спад, загроза банкрутства.

Вибір стратегічної моделі на основі етапів життєвого циклу підприємства:

1. Прискореного зростання – на етапі „дитинство” – передбачає щорічне значне підвищення рівня коротко- та довгострокових цілей над досягнутими показниками така стратегія характерна для підприємств, що розвиваються пов’язана з високим ризиком.

2. Обмеженого зростання – „рання зрілість” – встановлення цілей від досягнутого. Характерна для прибуткових та ефективних підприємств, задоволених своїм становищем на ринку.

3. Збереження становища – „кінцева зрілість” – орієнтована на забезпечення стабільного становища підприємства на ринку, зміцнення його ринкових позицій. Продовження цієї стадії можливе удосконаленням процесу обслуговування, продукції та послуг та технік маркетингу.

4. Скорочення або останнього засобу – „старіння” - Диверсифікація продукту та політика по оживлення попиту. інші засоби: ліквідація підприємства, реорганізація або ліквідація окремих підрозділів, скорочення обсягів діяльності та її переорієнтація.

ІІІ

Діяльність підприємства на ринку спрямована на осягнення визначених стратегічних цілей та тактичних завдань, що дозволяють забезпечити високоефективну господарсько-фінансову діяльність, його виживання і конкурентоспроможність.

Під цілями розуміють якісні та кількісні характеристики функціонування підприємства, на досягнення яких воно орієнтує свою діяльність.

В системі стратегічних цілей можуть бути виділені:

1) маркетингові: пошук нових ринкових ніш, підвищення долі підприємства в межах свого сегменту ринку, проникнення в інші сегменти, проникнення на інші регіональні ринки, розширення асортименту.

2) фінансово-економічні: зниження рівня витрат, підвищення суми прибутку, підвищення рівня рентабельності капіталу, зниження долі залучених коштів в структурі капіталу, зростання власних фінансових ресурсів.

3) інвестиційні: будівництво нових готелів та придбання майнових комплексів, реконструкція та модернізація, формування ефективного портфеля фінансових інструментів, оновлення обладнання або технічне переоснащення.

4) інноваційні: впровадження нових технологій, нових технологій розрахунків, нових видів обліку тощо.

5) організаційні: перехід на нову організаційно-правову форму діяльності, впровадження нової організаційної структури управління, нових форм організації праці персоналу та інше.

Залежність цілей підприємства залежно від стадії його життєвого циклу

IV

Виділяють наступні види економічної політики в стратегічній перспективі:

Наступальна – характерна для великих підприємств та тих, які мають значний потенціал для розвитку, - захоплення ринку, витіснення конкурентів, агресивна політика.

Оборонна - характерна для малих підприємств – основна мета: не погіршити становища та зберегти свої позиції на ринку.

Змішана – реалізується в розрізі окремих підрозділів підприємства: наступальна – з новим продуктом, оборонна – з існуючими.

V

Оцінка обраної стратегії проводиться різними методами. Найпростіший в застосуванні це матричний метод – ВОСС-аналіз:

Питання для самостійного опрацювання

12. Сутність і принципи прогнозування.

13. Методи прогнозування: екстраполяції,метод функцій, кореляційних і регресійних моделей, експертних оцінок, метод „Мозкової атаки”, метод побудови „дерева цілей”.

14. Формування стратегії розвитку підприємства

15. Методи оцінки стратегії

Контрольні запитання

1. Розкрийте сутність стратегії економічного розвитку підприємства та основні етапи її розробки..

2. Назвіть основні розділи стратегічного плану

3. Охарактеризуйте стадії життєвого циклу підприємства та вибір моделі стратегічного розвиткуу підприємства на їхній основі.

4. Охарактеризуйте основні стратегічні цілі підприємства

5. Види економічної політики в стратегічній перспективі:

Теми рефератів

1. Сутність інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічного управління.

2. Стратегічний контроль.

3. Стратегічне планування економічної діяльності підприємства: сутність та характеристика етапів його розробки в умовах трансформації національної економіки.

4. Вибір моделі стратегічного розвитку підприємства на основі відомих світових розробок. Перспективи запровадження їх в Україні.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Стратегія економічного розвитку підприємства – це:

а) план розвитку підприємства на 1 рік;

б) узагальнюючу модель дій, які необхідні для досягнення визначених цілей шляхом координації і розподілу ресурсів підприємства;

в) всі відповіді вірні.

2. Стратегічне планування являє собою:

а) ефективний інструмент довгострокового аналізу, визначення цілей та заходів їх досягнення та контролю;

б) базою, яка використовує в якості результатів аналіз зовнішнього середовища й внутрішню інформацію підприємства;

в) універсальну описову модель майбутнього розвитку підприємства;

г) всі відповіді вірні.

3. Який з етапів не включається в послідовність розробки стратегії економічного розвитку підприємства:

а) визначення місії підприємства;

б) створення і підтримка іміджу фірми;

в) формування системи довгострокових цілей підприємства та строку розробки стратегії;

г) оцінка сильних та слабких сторін діяльності підприємства, його конкурентоспроможності;

д) розробка стратегічних альтернатив та їх оцінка (вибір);

е) оцінка вибраної стратегії та моніторинг за ходом її реалізації, при необхідності її корегування.

4. На стадії життєвого циклу підприємства „дитинство-юність” при високому рівні конкуренції в галузі, яку доцільніше використовувати стратегічну модель:

а) прискореного зростання;

б) граничного (обмеженого) зростання;

в) виживання (збереження позицій);

г) скорочення, або останнього засобу.

5. Який тип економічної поведінки (політики) доцільно використовувати малому підприємству, яке впроваджує періодично інноваційні продукти:

а) агресивну (наступальну);

б) пасивну (збереження позицій, виживання);

в) змішану.

6. Який тип економічної поведінки (політики) доцільно використовувати великому підприємству, в умовах високого рівня конкуренції:

а) агресивну (наступальну);

б) пасивну (збереження позицій, виживання);

в) змішану.

7.Генеральна стратегія включає такі вид стратегій по основним напрямкам діяльності підприємства:

а) продуктову (товарну) та розвитку персоналу;

б) маркетингову та інноваційно- інвестиційну;

в) виробничу та фінансову;

г) правильні відповіді б) і в);

д) всі відповіді вірні.

Література: основна:1,2,4,37,40,44,52,61,71,72,73,75,87

додаткова:26,30,38,47,48,51,67,74,80.

Лекційне заняття №5 Тема: Планування обсягу виробництва продукції

1. Поняття продукції та її види.

2. Виробнича програма підприємства та вихідні передумови її розробки.

3. Методи планування обсягу виробництва продукції

4. Аналіз обсягу виробництва продукції

І

Продукція – це результат переробки сировини і матеріалів з використанням засобів праці та праці персоналу.

Планування обсягу виробництва продукції відбувається за натуральними та вартісними показниками

Основними характеристиками продукції в натуральному вираженні є номенклатура і асортимент.

Номенклатура – збільшений перелік товарів чи послуг (основні послуги готелю, молочні вироби тощо)

Асортимент – конкретний склад по окремим видам, типам, розмірам, фасонам та іншим ознакам.

Вартісні показники:

Товарна продукція (ТП) – вартість всіх видів готової продукції, призначених для реалізації на сторону. Ця продукція повністю готова, відповідає стандартам і технічним умовам та задана на склад готової продукції. Розраховується в діючих цінах.

Валова продукція (ВП) – характеризує загальний обсяг виробленої продукції. Включає товарну продукцію та приріст або спад незавершеного виробництва (НВ), а також вартість сировини і матеріалів замовника (МЗ), інструментів, вироблених для власних потреб Ів).

ВП = ТП + ∆НП+ МЗ+Ів

Чиста продукція – обсяг товарної продукції зменшений на суму використовуваних сировини і матеріалів, а також амортизаційних відрахувань. За своїм економічним змістом обсяг чистої продукції характеризує знову створену вартість на підприємстві за рахунок використання праці персоналу.

ІІ

Виробнича програма – це основа планування на підприємстві. Це сукупність планових завдань по обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури та асортименту на конкретний календарний період. Головна мета формування виробничої програми – це встановлення асортименту в такому обсязі, таких якостей і вартості, які б забезпечили її збут і отримання виробником запланованого прибутку.

Виробнича програма відображає основні напрямки і завдання розвитку підприємства в плановому періоді, виробничо-господарські зв’язки з іншими підприємствами, профіль, ступінь спеціалізації і комбінування виробництва.

Поняття формування виробничої програми враховує спектр таких проблем:

- забезпечення підприємства виробничими фондами (приміщенням, обладнанням тощо);

- матеріально-технічне забезпечення виробництва (необхідними сировиною та матеріалами тощо);

- кадрове забезпечення (працівників необхідної чисельності та кваліфікації);

- планування технологічного процесу;

- планування асортименту та маркетингової програми як необх. елемент ефективної діяльності (маркетингова підтримка). Для підприємств ресторанного бізнесу, в тому числі тих, що є складовою готельного комплексу, характерним є застосування цільового маркетингу (орієнтація на відповідну категорію відвідувачів відповідно до категорії закладу)

Основні завдання підприємства перед розробкою виробничої програми:

1. Пов’язання темпів розвитку виробництва з розвитком від повідних сегментів ринку, на яких підприємство здійснює свою діяльність, а також зміни його кон’юнктури.

2. Планування обсягу виробництва продукції, що забезпечує отримання підприємством необхідного прибутку (комерційний розрахунок).

3. Забезпечення в процесі планування обсягу виробництва продукції ефективного використання наявної виробничої потужності.

4. Забезпечення планування номенклатури і асортименту продукції, що в найбільшій мірі відповідає попиту можливих споживачів.

5. Планування обсягу продукції повинне відповідати наявним на підприємстві ресурсам та можливістю доступу до ресурсів, необхідних для виробництва, з зовнішнього середовища.

З урахуванням перерахованих завдань основними вихідними передумовами розробки виробничої програми є:

1. Результат вивчення обсягу і структури попиту на продукцію підприємства на локальному, регіональному та інших ринках

2. Результат вивчення ринкової кон’юнктури та її прогнозування на майбутній період.

3. Оцінка існуючої виробничої потужності – максимально можливого випуску продукції заданої номенклатури і асортименту при найбільш повному використанні обладнання і виробничих площ з урахуванням застосуванням прогресивних методів організації та управління виробництвом.

4. Портфель замовлень на продукцію, оформлений договорами зі споживачами або державами (емблеми для готельного посуду, уніформа тощо).

5. Передбачуваний обсяг споживання частини продукції для власних потреб.

ІІІ

Існує три методи планування обсягу виробництва:

1. На основі можливого обсягу її реалізації (після проведених маркетингових досліджень). Потрібно при цьому враховувати кон’юнктуру ринку, комерційну активність підприємства та обсяг незадоволеного попиту на продукцію. В цьому випадку вихідним обсягом планування є товарна продукція.

ТП = ТПф + ∆ТПр + ∆ТПс, де

ТПф - товарна продукція фактична в аналогічному плановому періоді;

∆ТПр – можливий приріст товарної продукції в зв’язку з розвитком ринку

∆ТПс – можливий приріст товарної продукції за рахунок повного задоволення попиту обслуговуваних споживачів.

Якщо до цього обсягу додати обсяг незавершеного виробництва та обсяг споживання для власних потреб, то можна отримати обсяг валової продукції

2. На сонові можливого обсягу її випуску виходячи з наявних виробничих потужностей (кількість обладнання та їх продуктивність, пропускна спроможність готелю чи торгівельного залу ресторану тощо).. цей метод дозволяєв повній мірі реалізувати виробничий потенціал підприємства та врахоховувати приріст його основних фондів:

ВП = ЧМ ЧО  ПФВ Квп, де

ВП – валовий продукт

ЧМ – часова технічна (паспортна) потужність одиниці обладнання, виражена в кількості виробленої продукції

ЧО – число наявного обладнання по випуску продукції даного виду

ПФВ – плановий фонд часу роботи обладнання в годинах

Квп – коефіцієнт використання потужності обладнання

3. На основі цільового прибутку.

Питання для самостійного опрацювання

1. Якість продукції: основні та додаткові показники, методи оцінки.

2. Сутність ритмічності виробництва, основні фактори, що на неї впливають.

Контрольні запитання

1. Виробнича програма підприємства та передумови її розвитку.

2. Характеристика виробничої діяльності підприємства на основі номенклатури і асортименту продукції, що виготовляє підприємство.

3. Методи планування обсягів виробництва продукції.

Теми рефератів

1. Виробнича потужність підприємств готельного господарства і туризму.

2. Елементи формування програми підприємства: ринковий попит, державні замовники, , замовлення інших підприємств, власні потреби.

3. необхідність вивчення инку товарів (послуг) для визначення оптиваьного асортименту та обсягу виробництва.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Для обчислення обсягу валової продукції не треба знати:

а) обсяг товарної продукції;

б) зміну залишків готової продукції на складі;

в) зміну обсягів незавершеного виробництва;

г) зміну обсягів випуску продукції внутрізаводського споживання (інструмент, оснащення, запчастини).

2. Натуральними показниками обсягу виробництва продукції є:

а) номенклатура і асортимент;

б) метри, літри, штуки, одиниці,

в) немає вірної відповіді.

3. Товарна продукція – це:

а) готова продукція на складі;

б) незавершене виробництво;

в) продукція власного виробництва;

г) готова для реалізації продукція.

4. Виробнича програма підприємства – це:

а) стратегічний план економічного розвитку підприємства;

б) система планових завдань із виробництва й доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі і асортименті, відповідної якості та у встановлені строки згідно з договорами поставок;

в) обчислення планового обсягу випуску продукції, що поставляється на зовнішній ринок;

г) план ресурсного забезпечення підприємства.

5. Яке твердження є правильним:

а) обсяг товарної і реалізованої продукції однакові;

б) обсяг товарної продукції менший, ніж реалізованої;

в) обсяг товарної продукції більший, ніж реалізованої;

г) обсяг товарної продукції може бути менший, більший або рівний реалізованій.

6. Чиста продукція – це:

а) новостворена підприємством вартість;

б) продукція, що виготовлена тільки з матеріалів і напівфабрикатів цього підприємства;

в) продукція, що виготовлена без виробничої кооперації з іншими підприємствами;

г) продукція, що виготовлена понад державне замовлення.

7. Методами планування обсягу виробництва продукції є:

а) балансовий;

б) на основі цільового прибутку;

в) нормативний.

8. До вартісних показників виробничої програми належать:

а) товарна продукція; чиста продукція

б) незавершене виробництво, валова продукція

в) номенклатура та асортимент

9. Реалізована продукція не включає:

а) товарну продукцію;

б) зміну обсягу незавершеного виробництва;

в) зміну залишків готової продукції на складі;

г) зміну обсягу відвантаженої неоплаченої продукції.

1. Вартість готової продукції, призначеної для реалізації на сторону – 200 тис. грн.; вартість напівфабрикатів, вироблених для власних потреб, - 10 тис.грн.; вартість послуг, зроблених стороннім організаціям – 20 тис. грн. вартість товарної продукції складатиме (тис. грн.);

а) 210; б) 220; в) 230.

2. Вартість готової продукції для реалізації на сторону – 150 тис. грн., матеріальні витрати на виробництво складають 35% до вартості готової продукції, амортизаційні відрахування – 5 тис. грн. Чиста продукція складає (тис.грн.):

а) 86; б) 92,5 в) 75

12. Вартість послуг, вироблених підприємством стороннім організаціям – 80 тис. грн., вартість напівфабрикатів, вироблених для власних потреб, - 10 тис. грн.; вартість готової продукції, призначеної до реалізації, - 200 тис. грн.; залишки незавершеного виробництва: на початок року – 20 тис. грн., на кінець року – 30 тис. грн. Вартість валової продукції складатиме (тис. грн.):

а) 280; б) 290; в) 300.

13. Вартість послуг, вироблених підприємством стороннім організаціям – 25 тис. грн., вартість готової продукції, призначеної до реалізації, - 117 тис. грн.; залишки готової нереалізованої продукції: на початок року – 20 тис. грн., на кінець року – 10 тис. грн. Вартість реалізованої продукції складатиме (тис. грн.):

а) 132; б) 165; в) 152.

Практичні завдання Задача 1.

Розрахувати план випуску товарної, валової та чистої продукції ресторану, що входить до складу готельного комплексу, використовуючи данні:

1. Підприємство випустило продукції на суму 325,6 млн. грн..

2. Роботи промислового характеру – 41,15 млн. грн.

3. Вартість напівфабрикатів власного виробництва – 23,7 млн. грн..

З них використано 80 % у власному виробництві.

4. Розмір незавершеного виробництва збільшився на кінець року на 5 млн. грн..

5. Вартість матеріальних витрат – 40 % від товарної продукції.

Розв’язок

1. Товарна продукція: ТП = 325,5 + 41,15 + 23,7  0,2 = 371.39 тис. грн.

2. Валова продукція: ВП = 371.39 + 5 = 376.39 тис. грн.

3. Чиста продукція: ЧП = 371.39 0,6 = 222.834 тис. грн.

Задача№2

Виробнича програма підприємства ресторанного господарства характеризується такими даними:

1. Готова продукція – 30570 тис. грн.

2. Товари культурно-побутового та господарського споживання – 294 тис. грн.

3. Послуги, виконані на сторону, - 380 тис.грн.

4. Незавершене виробництво:

На кінець року – 122 тис. грн.

На початок – 115 тис.грн.

5. Вартість напівфабрикатів, вироблених на сторону – 182 тис.грн.

6. Продукція на складі:

На кінець року – 80 тис. грн.

На початок року – 66 тис.грн.

Визначити об’єм товарної, валової та реалізованої продукції.

Розв’язок

1. Товарна продукція: ТП = 30570 + 294 + 182 + 380 = 31426 тис.грн.

2. Валова продукція: ВП = 31426 (122-115)=31433тис.грн.

3. Реалізована продукція: РП=31426+(80-66)=31440тис.грн.

Задача 3

Обчислити обсяг валової, товарної та реалізованої продукції кафе-кондитерської на розрахунковий період на основі даних, наведених в таблиці:

Розв’язок

1. Розрахуємо необхідні показники, дані занесемо в таблицю:

Задача №4

Обчислити обсяг валової, товарної та реалізованої продукції на основі таких даних:

1. Підсобне господарство готелю (по виготовленню соків) виготовило 100000 л

2. Відпускна ціна (без ПДВ) 9,80 грн.

3. Надано послуг іншим підприємствам на суму 80 тис.грн.

4. Залишки нереалізованої продукції:

на початок року – 30 тис.грн.

на кінець року – 50 тис.грн.

5. Вартість сировини та матеріалів замовника – 20 тис.грн.

Розв’язок

1. Розрахуємо вартість замовлення готелем холодильників з урахуванням ПДВ:

9,80 ∙ 100 000 ∙ 1,2 = 1176000 грн. або 1176 тис.грн.

2. Знайдемо товарну продукцію: ТП = Готова продукція + Послуги стороннім підприємствам = 1176 + 80 = 1256 тис.грн.

3. Валова продукція: ВП = ТП + Матеріали замовника = 1256 + 20 = 1276 тис.грн.

4. Реалізована продукція: ТП + (Залишки нереалізованої продукції на початок - Залишки нереалізованої продукції на кінець) = 1256 + (30-50) = 1236 тис.грн.

Задача№5

Визначити процент виконання плану по об’єму і асортименту надання додаткових послуг в готелі, використовуючи дані таблиці.

Розв’язок

1. Визначаємо фактичне виконання в межах плану (для розрахунку виконання плану по асортименту):

В ^пл _ф = 80,23 + 92,73 + 44,8 + 26,85 = 244,61

2. По плану: В_пл = 81,45 + 92,73 + 44,8 + 31,6 + 26,85 = 277,43

3. Фактичне виконання: В_ф = 80,23 = 93,5 + 44,8 + 20,32 + 47,34 = 286,19

4. Процент виконання плану по об’єму: 286,19 : 277,43 = 1,032 або 103,2 %

5. Процент виконання плану по асортименту: 244,61 : 277,43 = 0,882 або 88,2 %

Задача№4

Визначити обсяг виробництва продукції холодного цеху ресторану готельного комплексу, виражену в нормативній вартості обробітку, якщо відомо, що середньогодинна плата виробниого персоналу складає 2,2 грн., додаткова – 10% від основної, відрахування на соцпотреби – 37,5%, цехові витрати – 135%, загально виробничі – 80% основної заробітної плати. Трудомісткість виготовлення одного виробу – 2,3 нормо-години. Річний обсяг випуску виробів – 180 тис. одиниць.

Розв’язок

1. Нормативна вартість обробітку = (Зарплата виробничих робітників на одиницю виробу+Цехові витрати на одиницю виробу+Загальнозаводські витрати на одиницю виробу)×Кількість виробів

2. Заробітна плата виробничих робітників: (2,2+2,2×0,1)×1,375 = 3,3275 грн.

3. Цехові витрати: 2,2×1,35=2,97 грн.

4. Загальнозаводські витрати: 2,2×0,8=1,76 грн.

5. Нормативна вартість обробітку одного виробу: (3,3275+2,97+1,76)×2,3=18,532

6. Обсяг нормативної вартості обробки продукції: 18,532×180000=333576 грн.

Задача 5

Обчислити обсяг незавершеного виробництва за такими даними:

1. Обсяг виробництва – 5000 шт.

2. Собівартість одного виробу – 1 000 грн.

3. Тривалість виробничого циклу – 12 днів;

4. Коефіцієнт наростання витрат – 0,62

5. Кількість робочих днів у році – 230.

Розв’язок

1. Незавершене виробництво = (Кількість виробів×Собівартість одного виробу×Тривалість циклу виготовлення одного виробу×Коефіцієнт наростання витрат) / Кількість робочих днів у році = (5000×1000×12×0,62) / 230 = 161,74

Завдання для самостійного розв’язання

Задача 1.

Обґрунтувати виробничу програму підприємства з виробництва напівфабрикатів рестораном з точки зору забезпеченості сировиною (м’ясом), якщо на плановий період підприємством укладено договори з фермерськими господарствами на поставку мяса обсягом 8 тон, а середня вага виробу 0,85 кг. Коефіцієнт використання сировини 0,72. також 30% відходів мяса можуть повторно використовуватись у виробництві. На плановий період підприємство має доставити споживачам 7500 шт. виробів.

Задача 2.

Валова продукція за звітний рік – 58420 тис.грн., а за планом передбачається збільшення на 8%. Залишки незавершеного виробництва на початок планового року – 230 тис.грн., а на кінець року – 244 тис.грн. внутрішньозаводський оборот передбачається за планом у розмірі 125 тис. грн.. визначити товарну продукцію і валовий оборот за планом.

Задача 3.

По ресторану, що входить до складу готельного комплексу, на квартал плануються такі показники, подані в таблиці:

Напівфабрикати складуть 610 тис.грн., у тому числ напівфабрикати, призначені для власного виробництва, складуть 140 тис.грн.. визначити товарну і валову продукцію

Література: основна:2,4,20,29,37,45,46,53,58,62,82,87

додаткова: 30,38,47,63,64,73,84,88.

Лекційне заняття №6

Тема: планування обсягу реалізації продукції (послуг) та

матеріально технічного забеспечення (МТЗ) діяльності підприємства

1. Поняття реалізації продукції. Фактори, що визначають об´єм.

2. Методи планування обсягу реалізації продукції (послуг).

3. Поняття МТЗ та його організаційні форми.

4. Методи планування МТЗ діяльності підприємства.

І

Поняття реалізації продукції. Фактори, що визначають об´єм

Продаж – це процес передачі продукції споживачеві за відповідну плату.

Реалізація – це процес продажу продукції, яка фактично відвантажена і оплачена споживачем.

Збут – це реалізація продукції, її транспортування, складування та просування продукції на ринку.

Обсяг реалізації продукції визначається в натуральних показниках (штуки, кілограми) та вартісних показниках (у гривнях).

Фактори, що впливають на обсяг реалізації:

1 група – це фактори пов´язані з маркетинговою діяльністю:

• Стратегія маркетингу

• Місткість ринків збуту

• Стратегія та методи основних конкурентів

• Цінова політика

• Методи розповсюдження товарів

• Рекламна діяльність

2 група – це група виробничих факторів:

• Рівень виконання плану виробництва товарної продуції

• Якість продукції та її асортимент

3 група – це фактори пов´язані зі збутом:

• Величина портфеля замовлень

• Забеспеченність тарою та упакуванням

• Наявність договорів на поставку та виконання цих договорів

4 група – це фактори повязані із транспортуванням.

5 група - це фактори повязані із роботою фінансових та інших підрозділів:

• Форми розрахунків

• Своєчасність та якість оформлення санкцій за порушення зобов´язань зі сплати боргів

• Вивчення можливих форм співпраці зі споживачами

6 група – інші фактори:

• Терміни документообороту

• Якість опрацювання документів в установах банку

• Наявність рекламацій

• Зміна законодавства

ІІ

Методи планування обсягу реалізації продукції (послуг)

Основним методом планування обсягу реалізації є балансовий метод. Він дозволяє збалансувати показники обсягу реалізації з обсягом випуску продукції.

ЗП+ТП = Зк+Р

Р = Зп+ТП-Зк

де ТП – товарна продукція, Р – обсяг реалізації, Зп, Зк – запаси на початок і кінець періоду.

ІІІ

Поняття мтз та його організаційні форми

Виробнича програма підприємства повинна забезпечуватись матеріальними ресурсами.

Матеріально технічне забезпечення – це процес постачання сировини і матеріалів, які витрачаються в процесі виробництва продукції.

Потреба в різних видах матеріально-технічних ресурсах задовольняється в різних формах. Основними джерелами постачання їх на підприємство є:

1. підприємство-виробник відповідної продукції;

2. оптові посередники чи продавці;

3. товарно-сировинні біржі;

4. власне виробництво.

Залежно від типу виробництва на підприємстві застосовуються різні форми МТЗ.

Форма матеріально технічного забеспечення:

• Централізоване МТЗ – постачання відбувається складом по раніше складеному графіку.

• Децентралізоване МТЗ – постачання здійснюється виробничим підрозділом самостійно по мірі необхідності.

• Зимішане МТЗ

IV

Методи планування мтз діяльності підприємства

1. Статистичний – на основі даних попередніх періодів.

2. Прямих техніко економічних розрахунків. Розрахунок проводиться на основі виробничої потужності підприємства та норм витрат сировини на одиницю продукції. Потреба у певних видах сировини і матеріальних ресурсах розраховується по формулі:

Псм = Ов∙Н+Зк-Зн ±НВ,

де Псм – потреба в сировині і матеріалах;

Ов – обсяг випучку в натуральному вираженні;

Н – норма витрат сировини;

НВ – витрати сировини, пов’язані зі зміною залишків незавершеного виробництва.

Потреба в додаткових технічних засобах праці:

Птзп = ЗП – НП –Вф-Вм,

де ЗП – загальна потреба в технічних засобах праці для виробництва продукції;

НП – наявність даних технічних засобів на початок періоду;

Вф, Вм – передбачене вибуття технічних засобів у зв’язку з відповідно фізичним і моральним зносом.

Питання для самостійного опрацювання

1. Методи стимулювання збуту продукції

2. Конкурентоспроможність продукції та методи її визначення.

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте основні поняття: продаж, реалізація та збут..

2. За якими натуральними та вартісними показниками доцільно проводити планування обсягу реалізації продукції?

3. Методи планування обсягів реалізації продукції.

4. Розкрийте сутність матеріально-технічного забезпечення та охарактеризуйте його форми.

Теми рефератів

1. Застосування методів стимулювання збуту в сфері туризму та готельного господарства

2. Конкурентоспроможність вітчизняних туристичних та готельних послуг на світовому ринку

3. Роль показника обсягу реалізації продукції в господарській діяльності підприємства.

4. Сутність конкуренції, її основні показники та вплив на планування обсягу реалізації продукції.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Які фактори не здійснюють істотного впливу на зміст збуту, иробництва і закупівель:

а) форма власності на майно підприємства;

б) характер продукції, що виготовляється;

в) розмір виробничої діяльності;

г) усі перераховані фактори.

2. З позиції сприйняття продукції споживачем, ї поділяють на:

а) стандартизовану та диференційовану;

б) доступну по ціні та недоступну по ціні;

в) масову та індивідуальну.

3. Вартісними показниками обсягу реалізації продукції (послуг) є:

а) обсяг продажу, виражений в грошових одиницях;

б) обсяг доходу від реалізації продукції;

в) товарна продукція.

4. Натуральними показниками обсягу реалізації продукції є:

а) номенклатура і асортимент;

б) метри, літри, штуки, одиниці,

в) немає вірної відповіді.

5. Методами планування обсягу реалізації продукції є:

а) балансовий;

б) на основі цільового прибутку;

в) нормативний.

6. Конкурентноздатність продукції та переваги над товаром-конкурентів визначають за:

а) якісними характеристиками;

б) мірою задоволення потреб;

в) рівнем надійності;

г) рівнем реклами у засобах масової інформації;

д) ціною.

7. Формою матеріально-технічного забезпечення є:

а) пряме;

б) децентралізоване;

в) всі відповіді правильні.

Практичні завдання Задача№1

Розрахувати плановий об’єм реалізації продукції кондитерським цехом ресторану, що входить до складу готельного комплексу, якщо запаси готової продукції, яка підлягає реалізації на початок планового періоду (З р.н.) – 295 тис.грн.. Запланований обсяг виробництва товарної продукції – 30 000 тис.грн. Запаси готової продукції, що підлягає реалізації на кінець планового періоду (З р.к.) – 95 тис.грн.

Розв’язок

1. Розрахуємо плановий обсяг реалізації, використовуючи формулу товарного балансу: З р.н. + ТП = Р + З р.к.

Р = З р.н. + ТП - З р.к. = 30 000+ 295 – 95 = 30 200 тис.грн.

Задача №2

Розрахувати потребу кондитерського цеху ресторану, що є частиною готельного комплексу, в сировині і матеріальних ресурсах за такими даними:

1. Об’єм випуску продукції – 200 000 шт.

2. Норма витрат сировини -2 грн./ одиницю продукції.

3. Запаси сировини та матеріалів на кінець періоду – 295 тис.грн.; на кінець періоду – 95 тис.грн.

Розв’язок

1. Потреба в сировині і матеріальних ресурсах становить:

Пс.м. = 200 000  2 = 295 – 95 = 40 200 тис.грн.

Задача №3

Розрахувати потребу в додаткових технічних технічних засобах праці для прибирання приміщень в готелі, якщо загальна потреба в технічних засобах праці складає 200 одиниць о. На початок періоду на підприємстві є 143 одиниці. У зв’язку з фізичним зносом планується вибуття 53 одиниць обладнання.

Розв’язок

1. Потреба в додаткових технічних засобах праці: Пдтз = ЗП – Н – Вф – Вм,

де ЗП – загальна потреба;

Н – наявна кількість обладнання;

Вф, Вм – відповідно вибуття обладнання у зв’язку з фізичним і моральним зносом.

Пдтз = 200 – (143 – 53) = 110 одиниць обладнання.

Задача 4

Визначити забезпеченість ресторану сировиною, якщо на плановий період підприємством укладено договори на поставку сировини обсягом 8 тонн, а середня вага виробу – 0,85 кг. Коефіцієнт використання сировини 0,72. також 30% відходів сировини можуть повторно повторюватись у виробництві. На плановий період підприємство має доставити споживачам 7500 шт. виробів.

Розв’язок

1. Обсяг виробництва в натуральних одиницях = Загальна величина матеріальних ресурсів в плановому році / Норма витрат ресурсів на одиницю продукції = 8000 / (0,85/0,72) = 6779 шт.

2. Слід врахувати можливість повторного використання сировини: 8000×(1-0,72)×0,3 = 672 кг.

Загальна кількість виробів, що можуть бути вироблені з даної кількості сировини: 6779+569 = 7348 шт.

3. Таким чином, 8 тонн металу не вистачить для виконання виробничої програми в обсязі 7500 шт. для виконання цього завдання підприємству потрібно додатково придбати 179,36 кг: ((7500-7348)×1,18) сировини.

Задача 5.

Необхідно розрахувати кількість палива для опалення готелю та водопостачання. Об’єм будівлі – 6000 мі. Для цієї місцевості норма витрат умовного палива на опалювальний сезон будівель об’ємом 5001-10000 мі складає 4,02 кг на 1 мі. Коефіцієнт переведення для вугілля складає 0,84. для водопостачання норма на 1 послугу складає 2,1 кг. Річна програма – 28 000 л/д.

Розв’язок

1. Потреба = Сумарна норма витрат палива ∙ Обсяг виконаних послуг = 6000∙4,02 = 24,12 т.

2. При опаленні вугіллям знадобиться: 24,12 ∙ 0,84 = 28,7 т.

3. Для водопостачання: 28 000 ∙ 2,1 = 58,8 т.

При опаленні вугіллям: 58,8 ∙ 0,84 = 70 т.

4. Таким чином, для всіх потреб необхідно: 24,12 + 58,8 = 82,92 т умовного палива, або 28,7+70 = 98,7 т вугілля.

Задача 6.

Готель на 300 місць має 250 номерів, з яких 240 оснащені ванними . план відпуску послуг – 150 000 ліжко-діб. У відповідності з діючими нормами витрати води на 1 послугу, прийнявши в середньому витрати води в кількості 220 л, або 0,22 мі, скільки будуть складати загальні витрати води на плановий період.

Розв’язок

1. Загальні витрати води: 15 000∙0,22 = 33 000 мі.

Задача 7.

Для освітлення приміщень готелю використовується 250 ламп, в тому числі 70 – по 75 Вт, 110 – по 100Вт і 70 – по 60 Вт. В середньому за добу число годин горіння складає:: 45 ламп по 75 Вт – 10 год, 25 ламп по 75 Вт – 12 год, 50 ламп по 100 Вт – 14 год, 60 ламп по 100 Вт – 16 год, 70 ламп по 60 Вт – 17 год.

Розв’язок

За добу ці лампи споживають: (45∙0,075∙10)+(25∙0,075∙12)+(50∙0,1∙14)+(60∙0,1∙16)+(70∙0,06∙17) = 293,65 кВ∙год.

Задача 8.

Визначити потребу готелю в комплектах гостинності на рік. В готелі 50 номерів (40 – одномісних та 10 двомісних). Плановий коефіцієнт завантаження – 0,8. Фактичний залишок на 1-ше число місяця – 35 шт. Очікуване надходження до початку планового періоду – 90 шт.

Розв’язок

1. Кількість ліжко-діб = 60 місць ∙ 365 діб = 21900 л/д.

2. Експлуатаційна програма = 21900 ∙0,8 = 17520 л/д

3. Так як планова завантаженість складає 17520 л/д, потреба в комплектах предметів гостинності – 17520 шт.

4. Розрахуємо розміри поточних, страхових і підготовчих запасів методом техніко-економічних розрахунків: Запас поточний = ½ Потреби на 1 місяць = ½ 17520 / 12 = 730 шт.

5. Запас страховий = 0,5 ∙ Запас поточний = 0,5 ∙ 730 = 365 шт.

6. Запас підготовчий приймають в розмірі 0,5 – 1 дня, необхідних для прийому і розпаковки. На 1 день: 17520 / 365 = 48 шт.

7. Загальна потреба: 730+365++48 = 1143 шт.

8. Величина завозу = Потреба в комплектах + Запаси нормовані – Очікувані витрати (Фактичний залишок на 1-ше число місяця)-Очікуване надходження до початку планового періоду: 17520+1143-35-90 = 18538 шт.

Задачі для самостійного вирішення Задача 1.

Розрахувати плановий об’єм реалізації основної продукції ресторану, що входить до складу готельного комплексу, якщо запаси готової продукції, яка підлягає реалізації на початок планового періоду (З р.н.) – 58 тис.грн.. Запланований обсяг виробництва товарної продукції – 63 000 тис.грн. Запаси готової продукції, що підлягає реалізації на кінець планового періоду (З р.к.) – 92 тис.грн.

Задача №2

Розрахувати потребу готелю в миючих засобах та прибиральних матеріалах, необхідних для прибирання номерів, за такими даними:

Задача 2

Визначити забезпеченість ресторану сировиною, якщо на плановий період підприємством укладено договори на поставку сировини обсягом 7 тон, а середня вага виробу – 0,150 кг. Коефіцієнт використання сировини 0,8. На плановий період підприємство виготовляє 9800 шт. виробів.

Література: основна:2,4,20,29,37,45,46,53,58,62,82,87

додаткова: 30,38,47,63,64,73,84,88.

Лекційне заняття №7 Тема: планування експлуатаційної діяльності підприємств готельного типу

1.Напрямки господарської діяльності підприємств готельного типу.

2.Характеристика показників експлуатаційної програми готелю, їх взаємозв’язок і взаємозалежність.

3.Порядок і методика проведення економічного аналізу, обсягів експлуатаційної діяльності готелю та визначення впливу основних факторів на їхню динаміку.

4.Методи планування обсягів експлуатаційної діяльності та оптимізація експлуатаційної програми готелю.

І

Основною метою підприємств готельного господарства є надання послуг проживання, які включають необхідний для певної категорії перелік основних і додаткових послуг. Таким чином, основним завданням є ефективна експлуатація номерного фонду. Крім того, поряд з основними та додатковими послугами готельні підприємства також займаються організацією ліцензійної торгівлі (сувенірна продукція, газетні кіоски тощо).

1. Підприємства готельного господарства в Україні поділяються на:

- підприємства готельного типу (готельні підприємства та гуртожитки)

- підприємства не готельного типу ( заклади оздоровлення і відпочинку)

ІІ

Експлуатаційна програма готелю складається з двох розділів:

1) план доходів від основних послуг

2) план доходів від додаткових послуг.

На практиці експлуатаційною програмою називають кількість відпущених ліжко-діб.

Основними показниками у натуральному виражені є кількість ліжко-діб в експлуатації і в господарстві.

Кількість ліжко-діб в господарстві – це загальне число інвентарних місць.

Кількість ліжко-діб в експлуатації-це кількість ліжко-діб в господарстві, зменшена на планове число простою.

Експлуатаційна програма містить чотири групи показників:

1)виробнича потужність (кількість корпусів,кількість номерів,кількість місць)

2)показники якості послуг (метрів квадратних на одного гостя,доходів на одного чоловіка)

3)вартісні показники обсягів надання послуг (доходи від основних та додаткових послуг)

4)показники ефективності використання пропускної спроможності

Показники експлуатаційної діяльності готелю

IV

Методика розробки експлуатаційної програми

І етап Враховуючи зміни,що відбулися в структурі матеріально-технічної бази в результаті реконструкції та капітального ремонту розраховують показник середнього числа місць в господарстві.

ІІ етап Визначають максимальну пропускну спроможність готелю.

ІІІ етап Розраховують кількість ліжко-діб в експлуатації та можливий коефіцієнт завантаження готелю.

ІV етап Розраховують експлуатаційну програму готелю в натуральному виражені.

ІІІ

Аналіз будь-якого показника проходить за єдиною схемою:

1) Аналіз виконання плану і динаміки цього показника;

2) Факторний аналіз виявлення відхилень.

Всю сукупність факторів,що впливають на динаміку,обсяги експлуатаційної програми необхідно поділити на 2 групи:

І гр. Зовнішні фактори (платоспроможний попит гостей, його особливості,еластичність попиту, асортимент додаткових послуг, сезонність, конкуренція)

ІІ гр. Внутрішні фактори (якісні характеристики,матеріальна база готелю, якість обслуговування, цінова політика, ефективність маркетингу, асортимент послуг та його відповідність до попиту.

IV

Оптимізація експлуатаційної програми враховує:

а)оптимальну структуру номерного фонду

б)правильне планування ремонтних робіт з урахуванням сезонних робіт

в)максимальне задоволення попитом на основні та додаткові послуги

г)оптимальна цінова політика

Питання для самостійного опрацювання

1. Статистичні дані щодо кількості, типів, форм підприємств готельного господарства в Україні..

2. Виробнича потужність підприємств готельного господарства і туризму.

3. Елементи формування програми підприємства: ринковий попит, державні замовники, , замовлення інших підприємств, власні потреби.

4. Необхідність вивчення ринку товарів (послуг) для визначення оптиваьного асортименту та обсягу виробництва.

Контрольні запитання

1. Напрямки господарської діяльності підприємств готельного типу.

1. Класифікація засобів розміщення в Україні: недоліки та перспективи уніфікації відносно міжнародних стандартів.

2. Чинники, що впливають на розробку експлуатаційної програми.

Теми рефератів

1. Зовнішнє оточення підприємств готельного господарства.

2. Тенденції розвитку готельного бізнесу в Україні.

3. Структура .готельного господарства України (м. Києва) за формами власності та розмірами, категорійністю.

4. Перспективи розвитку малого бізнесу в сфері готельного господарства в Україні.

5. Вибір типу готелю відносно рекреаційних ресурсів місцевості.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Основне призначення підприємств готельного господарства – це:

а) надання послуг харчування та інших додаткових послуг;

б) надання послуг проживання та супутних послуг;

в) всі відповіді вірні.

2. Підприємства готельного господарства включають:

а) тільки готельні підприємства;

б) готелі та ресторани;

в) готельні підприємства та засоби відпочинку і оздоровлення.

3. На практиці експлуатаційна програма – це:

а) календарний план з проведення ремонтних робіт номерного фонду;

б) план з експлуатації номерного фонду;

в) кількість відпущених ліжко-діб.

4. Основними поточними планами, що складаються на сьогоднішній день в готелі є:

а) експлуатаційна програма;

б) план доходів від основних і додаткових послуг;

в) фінансовий план;

г) вірні відповіді а) і в);

д) вірні відповіді б) і в).

5. До зовнішніх факторів, що чинять безпосередній вплив на обсяг реалізації послуг готелями є:

а) політична ситуація в країні;

б) сезонність;

в) конкуренція;

г) асортимент обов’язкових додаткових послуг, що визначають рівень комфорту готелю;

д) вірні відповіді а), б) і в);

е) всі відповіді правильні.

6. До внутрішніх факторів відносять:

а) якісні характеристики матеріально-технічної бази;

б) конкуренція;

в) асортимент обов’язкових додаткових послуг, що визначають рівень комфорту готелю.

7. Конкурентами в сфері готельного бізнесу можна вважати:

а) всі готельні підприємства;

б) 4* і 5* готелі; 2* і 3*; 1* і без категорії;

в) готелі з однаковим рівнем комфорту.

8. Потенційну виробничу потужність засобів розміщення в готельному господарстві характеризує показник:

а) кількість місць в господарстві;

б) кількість місць в експлуатації;

в) загальна площа підприємства.

Практичне завдання Задача 1.

На початок планового року у готелі було 460 місць,в результаті реконструкції з 1.04 планового року планується введення додаткових 10 номерів,напівлюксів на 20 місць з врахуванням заходів з простоїв номерного фонду,кількість цих простоїв скоротиться на 45 діб в порівнянні 65 добами в минулому році.Середній коефіцієнт завантаження готелю планується підвищити з 45-50 %. Визначити експлуатаційну програму готелю на плановий рік (у натуральному вираженні)

1. Середнє число місць в господарстві

460+3+480*9 = 475

12

2)Максимальна пропускна спроможність

475*365=173375 ліжко діб

3)Кількість ліжко-діб в експлуатації

475*(365-45)=152000 ліжко діб

4)Потенційний коефіцієнт завантаження готелю

152000 = 0,87

173375

Експлуатаційна програма:

173375*0,5=86 687,5 ліжко діб

Задачі для самостійного вирішення

Задача 1.

Готель категорії 4 зірки, місткістю 300 місць. Середній час перебування гостя в готелі за рік 6 днів; середній час підготовки номера до розміщення гостей – 1,5 год. Визначити коефіцієнт завантаження готелю.

Задача 2.

Готель категорії 4 зірки, місткістю 200 місць. Середній час перебування гостя в готелі за рік 5 днів; середній час підготовки номера до розміщення гостей – 1,5 год. Плановий ремонт проводиться один раз в 5 років на протязі 10 днів. Визначити коефіцієнт завантаження готелю.

Задача 3.

Готель категорії 4 зірки, місткістю 250 місць. Середній час перебування гостя в готелі за рік 6 днів; середній час підготовки номера до розміщення гостей – 1,5 год. Плановий ремонт проводиться один раз в 5 років на протязі 10 днів. Визначити коефіцієнт завантаження готелю.

Література: додаткова: 26,73.

Лекційне заняття №8

Тема: Сутність та склад економічних ресурсів (ЕР) та ресурсного потенціалу (РП) підприємства

1. Поняття ЕР та РП підприємства.

2. Характеристика РП підприємства як економічної системи

3. Оцінка ефективності використання РП підприємства

І

Економічні ресурси підприємства – це виробничі сили, що залучаються в господарську діяльність підприємства з метою створення продукції (послуг) та є його власністю. Тобто ресурси представляють майно підприємства та прирівняні до нього виробничі можливості. Економічні ресурси підприємства виступають джерелом створення продукції (послуг) підприємства.

Види економічних ресурсів:

1. Матеріальні ресурси – засоби та предмети праці, що становлять матеріально-технічну базу підприємста.

2. Нематеріальні ресурси – інтелектуальна власність підприємства, різного роду права та привілеї.

3. Фінансові ресурси – грошові кошти, що є в наявності і плануються до залучення в плановому періоді, а також фінансові інструменти (цінні папери, форвардні і ф’ючерсні контракти).

4. Трудові ресурси – на підприємстві представлені його персоналом.

Матеріальні, нематеріальні та фінансові ресурси представляють собою активи підприємства.

Ресурсний потенціал - збалансована система взаємопов’язаних і взаємозамінних ресурсів, що використовуються для досягнення певних цілей розвитку підприємства.

Складовими потенціалу є економічні ресурси і здібності підприємства мобілізувати ресурси у ході здійснення комплексу дій (бізнес-процесів). З урахуванням того, що сукупність таких здібностей прийнято називати компетенція ми, то потенціал підприємства можна визначити як можливості системи ресурсів і компетенцій підприємства створювати результат для зацікавлених осіб за допомогою реалізації бізнес-процесів.

ІІ

Потенціал підприємства як економічну систему можна розглядати як сукупність економічних ресурсів та зв’язків між ними. Потенціал підприємства характеризується такими властивостями:

• цілісність – взаємозв’язок і взаємодія економічних ресурсів в процесі досягнення поставленої підприємством мети;

• складність – наявність різноманіття ресурсів та зв’язків між ними. Характеризується обсягом інформації, необхідної для її формування та розвитку, складністю опису та управління;

• комунікативність – взаємодія та взаємозалежність потенціалу та зовнішнього середовища;

• ієрархічність – кожен ресурс може розглядатися як окрема система (здібності окремого можуть розглядатися як підсистема системи більш високого рівня – кадрового потенціалу відділу, підприємства, галузі тощо);

• здатність до розвитку;

• потужність – оцінка ступеня реалізації досягнутого потенціалу або перспективного.

Основна мета ефективного використання ресурсного потенціалу – це його оптимізація – вибір найефективнішого варіанту використання ресурсів.

Основні умови оптимізації:

1. Застосування прогресивних методів і технологій виробництва продукції і обслуговування споживачів.

2. Використання прогресивних форм оплати праці і матеріального стимулювання робітників.

3. Використання ефективних методів управління підприємством .

ІІІ

Загальна формула ефективності: Результат / Витрати

Показники ефективності використання ресурсів:

Ресурсовіддача – показує обсяг виробництва, що припадає на 1 грн. витрат ресурсів.

Ресурсоємність – обернений до ресурсовіддача показник, характеризує обсяг ресурсів на 1 грн. товарообороту (обсягу виробництву.

Рівень рентабельності ресурсів – показує прибутковість використання ресурсного потенціалу підприємства.

Питання для самостійного опрацювання

1. Ресурсний потенціал підприємств готельного господарства.

2. Характеристика ресурсозабезпечення діяльності підприємств.

3. Назвіть основні передумови формування та розвитку потенціалу підприємства

Контрольні запитання

1. Поняття ЕР та РП підприємства.

2. Характеристика РП підприємства як економічної системи

3. Класифікація економічних ресурсів підприємства.

4. Оцінювання ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства.

Теми рефератів

1. Перспективи збільшення ресурсного потенціалу в умовах розвитку ринкових відносин в Україні.

2. Особливості матеріально-технічної бази підприємств готельного господарства і туризму.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Економічні ресурси – це:

а) джерела створення продукції (послуг) підприємства, які прямо або непрямо беруть участь у виробничому процесі;

б) запаси готової продукції на складах підприємства;

в) власність підприємства, що є основою створення продукції (послуг);

г) всі відповіді неправильні.

2. Потенціал підприємства – це:

а) сукупність ресурсів підприємства, що забезпечують досягнення певних результатів підприємства;

б) сукупність ресурсів і компетенцій, які створюють певний ефект для зацікавлених сторін;

в) здатність управління забезпечувати досягнення цілей діяльності підприємства за рахунок використання матеріальних ресурсів;

г) можливості системи ресурсів і компетенцій підприємства створювати результат для зацікавлених сторін за допомогою реалізації бізнес-процесів.

3. Потенціал підприємства як економічна система включає:

а) ресурси і зв’язки між ними;

б) сукупність відділів і виробничих підрозділів;

в) зовнішнє оточення і внутрішні процеси, а також їхню взаємодію;

г) внутрішні граничні можливості підприємства при використанні всіх наявних ресурсів.

4. До складу матеріальних ресурсів підприємства відносять:

а) основні фонди;

б) цінні папери;

в) оборотні фонди;

г) правильні відповіді а) і б),

д) правильні відповіді а) і в),

5. Ресурсний потенціал представляє собою:

а) комплекс ресурсів, які є на підприємстві;

б) економічну систему, яка дозволяє забезпечити виробництво і реалізацію продукції (послуг).

6. Матеріально-технічна база підприємства – це:

а) сукупність основних та оборотних фондів підприємства;

б) сукупність економічних взаємовідносин підприємства з іншими

в) всі відповіді неправильні.

7. Ресурсовіддача (РВ) розраховується за формулою:

а) РВ=Обсяг виробництва: Сума активів;

б) РВ = Сума активів : Валовий дохід;

в) РВ = Прибуток від реалізації : Сума активів

8. Визначити відношення того чи іншого ресурсу до певного виду:

а) персонал підприємства;

б) торгові приміщення (основні фонди),

в) облігації державної внутрішньої позики (цінні папери),

г) інтелектуальна власність.

9. Визначити відношення того чи іншого ресурсу до певного виду:

а) гроші на рахунку і в касі,

б) амортизаційні кошти,

в) акції та інші цінні папери,

г) торгова марка,

д) телекомунікаційна мережа,

е) керівництво підприємства.

10. Рівень рентабельності ресурсів (РР) розраховується за формулою:

а) РВ=Обсяг виробництва: Сума активів;

б) РВ = Сума активів : Валовий дохід;

в) РВ = Прибуток від реалізації : Сума активів.

Практичне завдання

За даними таблиці розрахувати ефективність використання ресурсів на підприємстві. Порівняти показники за минулий і звітній роки.

Розв’язок

Ресурсовіддача зросла на 0,15 грн., що позитивно характеризує діяльність підприємства. Зросла прибутковість активів на 1,66%, що забезпечує позитивне зростання економічної діяльності підприємства.

Задачі для самостійного вирішення Задача 1.

За даними таблиці розрахувати ефективність використання ресурсів на підприємстві. Порівняти показники за минулий і звітній роки.

Література:основна: 1,2,6,15,23,27,30,36,37,45,46,63,77,87

додаткова: 83.

Лекційне заняття №9 Тема: Формування основних виробничих фондів (оф) підприємства

1. Поняття ОВФ підприємства та їх класифікація

2. Оцінювання стану діючих ОФ підприємства

3. Відтворення ОФ.

4. Оцінка ефективності використання ОВФ підприємства

5. Управління підвищенням ефективності використання ОВФ.

6. Форми відтворення ОВФ та оцінка його інтенсивності

7. Планування відтворення ОВФ.

І

Основні фонди – це засоби праці, які функціонують протягом тривалого часу, не змінюють своєї натурально-речової форми в процесі виробництва, частково переносять свою вартість на вартість виробленої продукції в процесі експлуатації.

Ознаки:

Використовуються більше 1 року.

Вартість понад 1.000 грн.

Класифікація ОФ.

Рис.1. Класифікація основних фондів

За характером використання

Основні невиробничі фонди

За цільовим призначенням

В наш час використовують наступну класифікацію:

1. Залежно від характеру участі в процесі розширеного відтворення (виробничо-експлуатаційному процесі):

• виробничі (номерний фонд, торговий зал ресторану);

• невиробничі (ліфт, лінії зв’язку).

2. За видами і призначенням:

• будівлі і споруди¹;

• машини і обладнання;

• передавальні пристрої (лінії зв’язку, трубопровід);

• меблі та інвентар терміном служби понад 1 рік та вартістю понад 1.000 грн.;

• транспортні засоби.

3. За приналежністю до власників майна:

• власні;

• орендовані (оренда – лізинг).

Розрізняють фінансовий та оперативний лізинг.

Фінансовий лізинг – передача права власності після повного викупу.

Оперативний лізинг – передбачає обов’язкове повернення ОФ після передбаченого строку їх використання.

4. По особливостям амортизації:

• будівлі, споруди і передавальні пристрої (амортизація складає 2%);

• транспортні засоби, меблі, побутові електротехнічні пристрої (норма амортизації 10%);

• інформаційні системи (норма амортизації 15%);

• інші ОФ (норма амортизації – 6%).

5. За ступенем участі у виробничому процесі:

• активні (мобільні ОФ);

• пасивні.

ІІ

Оцінка основних фондів – це грошовий вираз їхньої вартості.

Натуральна оцінка встановлює кількість видів ОФ, їх продуктивність, потужність, розмір виробничих площ тощо.

Вартісна оцінка необхідна для визначення ступеню зносу і амортизаційних відрахувань, визначення собівартості продукції тощо.

• первісна (початкова) – вартість придбання або нового будівництва з урахуванням витрат на доставку і встановлення;

• балансова вартість – включає вартість ОФ на початок звітного року, витрати на придбання нових ОФ, вартість капремонту, реконструкції за мінусом вартості виведених з експлуатації ОФ та суми амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітному.

• відновлювана вартість представляє собою відтворення ОФ в певний момент їх експлуатації в діючих сучасних цінах. Переоцінка ОФ проводиться періодично 1 раз в 3-5 років шляхом індексації їх вартості;

• залишкова вартість – різниця між початковою або відновлюваною вартість та сумою їх зносу;

• ліквідаційна – сума коштів, яку можна отримати від реалізації ОФ в наслідок фізичного чи морального зносу;

• амортизована – вартість спрацювання основних фондів. Розраховується як різниця між первісною вартістю основних фондів та їх ліквідаційною вартістю.

• середньорічна – вартість ОФ на початок року + Вартість нових введених в дію ∙ кількість місяців до кінця року / 12 – Вартість вибулих ОФ ∙ кількість місяців до кінця року / 12 місяців;

• балансова – вартість основних фондів на балансі підприємства.

Амортизація – це грошове відшкодування ОФ шляхом включення частини їх вартості в витрати на виробництво продукції. Грошовим виразом розміру амортизації є амортизаційні відрахування.

ІІІ

Відтворення основних фондів має дві форми: просте та розширене.

Просте відтворення – досягається збереження споживчих вартостей ОФ (заміна і ремонт ОФ: поточний, капітальний, відновний).

Розширене відтворення – зростає споживча вартість ОФ (нове будівництво, реконструкція, модернізація, придбання).

Інтенсивність відновлення ОФ характеризується такими показниками:

1. Коефіцієнт оновлення = Вартість введених в дію ОФ / Вартість ОФ на кінець періоду. Показує ступінь оновлення ОФ.

2. Коефіцієнт вибуття = Вартість вибулих ОФ / Вартість ОФ на початок періоду. Показує ступінь втрати ОФ.

3. Швидкість оновлення = 1 / Коефіцієнт оновлення. – це період повного оновлення всіх ОФ.

Види зносу

ФІЗИЧНИЙ

усувний

IV

Ефективність використання ОФ характеризується рядом показників, які поділяються на загальні та часткові.

Загальні показники ефективності використання оф:

Фондовіддача характеризує обсяг продукції на одиницю вартості ОФ.

, тобто

Фондоємність характеризує середню суму ОФ на одиницю продукції.

Рівень рентабельності

, тобто

І нтегральний показник зміни ефективності використання ОФ (Кеф):

Кеф = √Ір ∙ Іфв,

де Ір – індекс зміни рентабельності основних фондів за аналітичний період;

Іов = індекс зміни фондовіддачі ОФ за аналітичний період.

Натуральні (часткові) показники

Коефіцієнт екстенсивності характеризує ефективність використання в часі.

, тобто

Коефіцієнт інтенсивності

Інтегральній коефіцієнт = Ке * Кі (загальний показник).

Питання для самостійного опрацювання

1. Сутність амортизації основних виробничих фондів та методи її нарахування.

2. Фізичний і моральний знос ОФ.

3. Показники руху ОФ

4. Шляхи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства.

Контрольні запитання

1. Поняття основних виробничих і невиробничих фондів

2. Розкрийте класифікацію основних фондів

3. Назвіть форми обліку основних фондів

4. Висвітліть оцінку основних фондів в залежності від моменту оцінювання

5. Дайте визначення фізичному і моральному зношуванні основних фондів

6. Що таке норма амортизації і хто її визначає в Україні

7. Яка ціль ремонту основних фондів

8. Назвіть види ремонту і дайте їм характеристику

9. Яким чином розраховуються показники ефективності використання основних фондів

10. Що включається до нематеріальних активів

11. Висвітліть яким чином підприємство враховує нематеріальні активи і включає в собівартість продукції (послуг)

Теми рефератів

1. Норми амортизації ОФ і їх класифікація.

2. Нарахування прискореної амортизації.

3. Форми обліку основних фондів.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Основні виробничі фонди:

а) використовуються у незмінній натуральній формі;

б) повністю переносять свою вартість на один виробничий період;

в) активно не використовуються;

г) частково переносять свою вартість на вартість продукції протягом служби.

2. Ознаками основних фондів є:

1. використовуються у виробничому процесі більше одного року

2. переносять свою вартість на продукцію (послуги) за один виробничий цикл

3. у процесі експлуатації не змінюють свою форму і розміри

4. піддаються амортизації

5. втрачають вартість

3. До споруд можна віднести:

1. адміністративний корпус підприємства

2. зовнішні електричні передавальні системи

3. водонапірна башта

4. критий перехід між виробничими підрозділами

5. під’їзні шляхи

4. Облік основних фондів ведеться в таких формах:

1. натуральний

2. трудовий

3. вартісний

4. порівняний

5. віковий

5. На фізичне зношування основних фондів впливають таки чинники:

1. досконалість конструкції основних фондів

2. повсякденний нагляд і зношування основних фондів

3. чітке виконання планово-попереджувального ремонту

4. рік побудови приміщення, де установлені основні фонди

5. якість матеріалів і комплектуючих з яких виготовлені основні фонди

6. режим роботи і їх завантаженість

7. навколишнє середовище де експлуатуються основні фонди

8. підприємство (постачальник) основних фондів

6. Витрати на поточний ремонт основних фондів відшкодовується за рахунок:

1. собівартісті продукції (послуг)

2. фонду соціально-культурних заходів

3. резервного фонду підприємств

4. державного резервного фонду

5. фонду розвитку підприємства

7.Який з перерахованих показників характеризує інтенсивність скорочення розмірів основних фондів підприємства:

а) коефіцієнт вибуття

б) норма амортизації

в) коефіцієнт придатності

г) коефіцієнт зносу.

8. Фізичні властивості основних фондів, спосіб їх експлуатації , масштаб та інтенсивність впливу природних факторів – фактори, що впливають на:

а) фізичний знос основних фондів;

б) моральний знос основних фондів;

в) суму амортизації основних фондів.

9.Залишкова вартість основних фондів формується за рахунок:

а) ціни основних фондів;

б) початкової та відновної вартості;

в) витрат на демонтаж;

г) амортизаційних відрахувань.

10. Основні фонди під час зарахування на баланс підприємства в результаті придбання, будівництва оцінюються за:

а) відновною вартістю;

б) первісною вартістю;

в) залишковою вартістю;:

11. До складу основних виробничих фондів входять:

а) будівлі, споруди, передавальні пристрої, устаткування, незавершене виробництво, інструменти і прилади, транспортні засоби;

б) будівлі, споруди, передавальні пристрої, транспортні засоби;

в) будівлі, споруди, передавальні пристрої, устаткування, незавершене виробництво, інструменти і прилади, запаси сировини і матеріалів.

12. Витрати на поточний ремонт ОФ відшкодовуються за рахунок:

а) собівартості продукції (послуг);

б) фонду соціально-культурних заходів;

в) резервного фонду підприємства;

г) фонду розвитку підприємства.

13. Витрати на розширене відтворення ОФ відшкодовуються за рахунок:

а) собівартості продукції (послуг);

б) фонду соціально-культурних заходів;

в) резервного фонду підприємства;

г) фонду розвитку підприємства.

14. Облік ОФ ведеться в таких формах:

а) натуральній і вартісній;

б) віковій і вартісній;

г) порівняній і трудовій.

15. Фондовіддача ОФ (ФВ) розраховується за такою формулою:

а) ФВ = Середньорічна вартість основних фондів / Виручка від реалізації;

б) ФВ = Виручка від реалізації / Середньорічна вартість основних фондів;

в) ФВ = Прибуток від реалізації*100/Середньорічна вартість основних фондів

16. Готель придбав обладнання для ресторану на суму 12 тис.грн., витрати на доставку – 500 грн. та монтаж - 700 тис.грн. Індекс інфляції за рік 12%. Норма амортизації – 15%.

1. Первісна вартість складає:

а) 12000; б) 12700; в) 13 200.

2. Відновна вартість:

а) 14784; б) 14224; в) 15180.

3. Наприкінці першого року експлуатації вартість основних фондів складе:

а) 1098; б) 1518; в) 14784.

Практичне завдання

Задача 1.

Початкова вартість будівлі готелю складає 300 тис.грн. При щорічному зносі 2,5% та відрахуваннях на капремонт 0,5% через 10 років експлуатації яка буде його залишкова вартість з урахуванням зносу, якщо вартість будівлі знизиться до 250 тис.грн.

Розв’язок

1. Залишкова вартість:

3 00-(2,5-0,5)10

=240тис.грн.

100

2. Сума зносу:300-240=60тис.грн.

3. Коефіцієнт зносу:60:300=0,2

4. Якщо через 10 років вартість будівлі готелю знизиться до 250 тис.грн., то це буде його відновлювальна вартість.

5. З урахуванням зносу залишкова вартість складає:

ЗВз=250-[(250(2,5-0,5)10):100]=200тис.грн.

Задача 2.

Дати оцінку ефективності використання основних фондів ресторану за такими даними:

1. Вартість основних фондів ресторану – 300 тис.грн.

2. Обсяг реалізації – 100 тис. грн.

3. Прибуток від реалізації – 11 тис.грн.

Розв’язок

1. Фондовіддача: - обсяг реалізації / середньорічну вартість основних фондів = 100/300 = 0,33 на 1 грн. основних фондів.

2. Фондоємність: - 1 / фондовіддача = 300/100 = 3 грн. на одиницю продукції.

3. Рівень рентабельності = Прибуток / середньорічна вартість основних фондів = 11 / 300 = 0,036 або 3,6%

Задача 3.

Визначити загальний коефіцієнт зносу машини для обробки сировини овочевого цеху ресторану, введеного в дію у 2000 році, якщо його початкова вартість становить 3 тис. грн., вартість чергового капремонту – 1,2 тис.грн., середньорічний приріст продуктивності праці – 4%.

Розв’язок

1. Визначаємо коефіцієнт фізичного зносу машини: 1,2 : 3 = 0,4

2. Коефіцієнт морального зносу машини: (початкова вартість – вартість відновлення) : початкова вартість.

3. Вартість відновлення: початкова вартість : (1 + приріст продуктивності праці / 100)⁴ = 3 000 : (1 + 4 / 100) ⁴ = 2564,4127 грн.

Коефіцієнт морального зносу = (3000 – 2564,4127) / 3000 = 0,145 грн..

4. Загальний коефіцієнт зносу машини: 1 – (1 – коефіцієнт фізичного зносу)(1 – коефіцієнт морального зносу) = 1 – (1 – 0,4)(1 – 0,145) = 0,487

Задача 4.

Визначити середню норму амортизації основних фондів готелю, якщо річна сума амортизаційних відрахувань становить 42 тис.грн. Вартість основних фондів на початок року обчислювалась у 380 тис. грн. У листопаді буде введено основних фондів на суму 20 тис. грн., у ІІ кварталі готель купив обладнання для ресторану на 38 тис.грн. Передбачено вивести основних фондів у травні на 19 тис.грн., у ІУ кварталі – на 21 тис.грн., у грудні - на 100 тис.грн. Визначити коефіцієнт відновлення основних фондів готелю.

Розв’язок

Середньорічна вартість основних фондів: 380+2/12*20+3/4*38-8/12*19-1/4*21-1/12*100 = 360,43 тис.грн.

1. Норма амортизації: (річна сума амортизаційних відрахувань * 100) : середньорічна вартість основних фондів = (42 * 100) / 360,43 = 11,65 %

2. Коефіцієнт відновлення: вартість основних фондів введених в дію : середньорічна вартість основних фондів = (20+38)/360,43 = 0,16.

Задача 5.

Ресторан А випустив за рік товарної продукції на суму 2 млн.грн., за середньорічної вартості основних фондів 500 тис.грн. Ресторан Б за середньорічної вартості основних фондів 800 тис.грн. випустив товарної продукції на 2400 тис.грн. Визначити, яке підприємство більш ефективно використовує основні фонди.

Розв’язок

1. Фондовіддача (підприємство А) = 2000000 : 500000 = 4 грн./ грн.

2. Фондовіддача (підприємство Б) = 2400000 : 800000 = 3 грн./ грн.

Таким чином, ресторан А більш ефективно використовує основні фонди.

Задачі для самостійного вирішення

Задача 1.

Визначити суму амортизаційних відрахувань підприємства в 2007 році на обладнання готелю при їх вартості 34 тис.грн. та нормі амортизації відповідно до Закону України 12% за квартал.

Задача 2.

Визначити середньорічну вартість основних фондів готелю, якщо їхня вартість на початок року становила 1 380 тис.грн. В січні планується додаткове введення в дію основних фондів на суму 35 тис.грн.. В липні готель планує придбати нове обладнання для ресторану на суму 35 тис.грн. в ІІІ кварталі готель планує введення в дію сауни та басейну, вартість яких за кошторисом становить 5,3 млн. грн..В І кварталі планується виведення з експлуатації основних фондів на суму 290 тис.грн., в грудні планується списання обладнання ресторану на суму 15 тис.грн. внаслідок морального та фізичного зносу.

Задача 3.

Визначити середньорічну вартість ОФ, якщо вартість ОФ на початок року становила 5,3 млн. грн… З березня було введено ОФ на 0,2 млн.грн., а з 1 липня – 0,4 млн.грн. 31 жовтня планується виведення ОФ на 0,8 млн. грн.., а з 15 листопада – на 0,2 млн.грн.

Задача 4.

Визначити фондовіддачу, фондомісткість та матеріаломісткість виготовленої товарної продукції по оптовим цінам в сумі 9500 тис.грн. , середньорічній вартості основних фондів - 500 тис.грн., матеріальних витратах на випуск продукції – 4700 тис.грн.

Задача 5

Визначити фондовіддачу, фондомісткість, матеріаломісткість виготовленої товарної продукції по оптовим цінам в сумі 10000 тис. грн., середньорічній вартості основних фондів – 8000 тис. грн., матеріальних витратах на випуск продукції – 4800 тис. грн.

Література:

1. основна: 1,2,6,15,23,27,30,36,37,45,46,63,77,87

2. додаткова: 31,38,44,47,57,52,66,83,43

Лекційне заняття №10

Тема: Формування оборотних фондів (ОбФ) підприємства

1. Поняття ОбФ та обігових активів, їх класифікація

2. Показники оцінки ефективності використання ОбФ підприємства

3. Управління підвищенням ефективності використання ОбФ

4. Нормування та планування ОбФ..

I

До матеріально-технічної бази підприємства, крім основних фондів, відносяться також господарський інвентар, сировина і матеріали, МШП, які складають оборотні фонди (в готельних та інших підприємствах сфери послуг – 10%).

Оборотні фонди – матеріально-речові предмети праці, які приймають участь у виробничому процесі в своїй натуральній формі і повністю споживаються в процесі 1 виробничо-комерційного циклу, та повністю і відразу переносять свою вартість на вартість продукції

В практиці планування та участі в господарській діяльності оборотні фонди поділяють на:

- виробничі запаси – необхідні для забезпечення процесу виробництва сировиною і матеріалами (сировина, матеріали, паливо, запчастини, миючі засоби, інвентар, куповані напівфабрикати);

- незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва;

- витрати майбутніх періодів – нематеріальні елементи, які включають витрати на підготовку та освоєння нової продукції, передплата періодичних видань, які здійснюються в поточному році, але на собівартість продукції будуть віднесені в наступному році.

Оборотні кошти більш широке поняття – вони включають ОбФ та фонди обігу:

Фонди обігу (обігові активи) – це сукупність матеріальних та грошових цінностей, що знаходяться в постійному кругообороті, змінюють свою матеріальну форму протягом 1 операційного циклу та в повному обсязі переносять свою вартість на товари та послуги.

Фонди обігу ключають:

• грошові колти: в касі, в дорозі, на р/р, на спец.рахунках, на валют.рахунку, в короткострокових вкладеннях;

• дебіторська заборгованість: пов’язана з закупівлею і реалізацією товарно-матеріальних активів, з розрахунками з бюджетом та позабюджетними фондами та робітниками;

• товарно-матеріальні активи та витрати: товарні запаси, запаси готової продукції, МШП, витрати на залишок запасів (% за кредит, витрати на транспортування, зберігання та передпродажну підготовку товарів).

ІІ

Ефективне використання ОбФ – це таке їх функціонування, під час якого забезпечується стійкий стан фінансових ресурсів та досягаються найвищі результати діяльності при найменших витратах ресурсів.

Найважливішим показником ефективності використання оборотних фондів (коштів) є оборотність – тривалість повного кругообігу запасів з моменту придбання обротних фондів (покупки сировини, матеріалів тощо) до виходу та реалізації готової продукції.

Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству коштів для здійснення процесу виробництва та реалізації продукції

Показники оборотності:

1) Коефіцієнт оборотності – показує скільки оборотів можуть зробити оборотні кошти за певний розрахунковий період часу

КО = Обсяг виробництва / Середньорічний залишок оборотних фондів

2) Коефіцієнт завантаження – скільки ОбФ приходиться на 1 грн. реалізованої продукції

Кз = 1/ КО

3) Тривалість 1 обороту – період обороту в днях

Т = Дні (30, 90, 360) / КО

4) Абсолютний і відносний розмір економії ОбФ

ІІІ

Планування оборотних фондів здійснюється за допомогою їх нормування.

Нормування ОбФ – визначення потреби в оборотних фондах, яка необхідна для забезпечення безперервного і нормального функціонування виробництва.

Метою нормування є визначення рац.розміру ОбФ, що відволікаються на певний строк у сферу виробництва та сферу обігу.

Визначення потреби підприємства в сировині і матеріалах здійснюється за певними нормами їхніх витрат,, що розробляються самим підприємством або на його замовлення галузевими науково-дослідними організаціями.

При плануванні необхідного розміру оборотних фондів визначають потребу підприємства в оборотних фондах: Товарооборот (Валовий дохід) * Тривалість кругообороті / Тривалість періоду

Методи нормування:

• прямого розрахунку – ґрунтується на розрахунках нормативів за кожним нормованим елементом ОбФ: виробничими запасами, незавершеним виробництвом, витратами майбут.періодів, залишками готової продукції на складах. Найбільш точний метод.

• Аналітичний метод – норматив визначається виходячи зі співвідношення між темпами росту обсягу виробництва та розміром нормованих ОбФ в минул.періодів.

• Коефіцієнтний метод – корегування нормативів попереднього періодуна умови виробництва, постачання, реалізації, розрахунків.

Норма запасу ОбФ – мінімально необхідна кількість днів, на яку треба визначати запас для нормального функціонування підприємства. Складається;

• Норматив ОбФ у виробничих запасах: поточний, технологічний, страховий, транспортний;

• Норматив ОбФ у незавершеному виробництві:

• Норматив ОбФ у залишках готової продукції;

• Норматив ОбФ у витратах майбутніх періодів

IV

Економічне значення економії ОбФ полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству коштів для здійснення процесу виробництва та реалізації продукції.

Схема впливу економії на результати господарювання підприємства: зниження витрат ОбФ –зниження собівартості – підвищення фін.результатів діяльності – зростання суми прибутку – власні кошти для модернізації тощо. Забезпечується наступними заходами:

1. використання НТП, що забезпечує зниження обсягу споживання ОбФ (ресурсозберігаючі);

2. дотримання норм і нормативів витрат ОбФ;

3. прискорення обороту ОбФ;

4. зниження розмірів страхових запасів;

5. забезпечення ритмічності поставки:

6. організація ефективного матеріального стимулювання економії окремих видів ОбФ (система преміювання).

Питання для самостійного опрацювання

1. Нормування оборотних фондів підприємства готельного господарства.

2. Фактори, що слід враховувати при здійсненні нормування оборотних коштів підприємства.

3. Джерела утворення оборотних засобів підприємства.

4. Показники ефективності використання матеріальних ресурсів.

5. Вплив оборотності оборотних коштів на кінцеві результати роботи підприємств

Контрольні запитання

1. Дайте визначення терміну оборотні кошти підприємства

2. Дайте характеристику оборотних виробничих фондів та фондів обігу (сфера обігу)

3. Назвіть ознаки, за якими класифікуються оборотні кошти підприємства

4. Які фактори слід враховувати при здійсненні нормування оборотних коштів

5. Які ви знаєте власні джерела формування оборотних коштів

6. Охарактеризуйте роль банківських кредитів при формовані з їх допомогою оборотних коштів підприємства

7. Які ви знаєте показники використання оборотних коштів

8. До яких наслідків призводить прискорення обертання оборотних коштів

9. Які напрямки розміщення оборотних коштів можна віднести до високоліквідних активів

10. Які напрямки розміщення оборотних коштів можна віднести до середньо ліквідних активів

11. Які напрямки розміщення оборотних коштів можна віднести до низько ліквідних активів

12. Назвіть шляхи економії оборотних фондів

Теми рефератів

1. Оборотні фонди та фонди обігу на підприємствах готельного господарства і туризму.

2. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних фондів на підприємствах готельного господарства і туризму.

3. Напрямки розміщення оборотних коштів високо- та середньо ліквідних активів.

4. Сучасні джерела формування оборотних коштів на підприємствах України.

5. Роль банківських кредитів при формуванні оборотних коштів підприємства.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Оборотні фонди підприємства - це:

а) сукупність матеріально-речових цінностей, що одноразово беруть участь у процесі виробництва і цілком переносять свою вартість на вартість продукції (послуг);

б) частина виробничих фондів підприємства, що проходить три стадії кругообігу (грошову, виробничу і товарну) у кожному технологічному циклі виготовлення продукції;

в) предмети та засоби праці, термін експлуатації яких не перевищує 1 рік;

г)усі відповіді правильні.

2. Оборотні кошти підприємства – це:

1. гроші в касі підприємства, на розрахункових і валютних рахунках, у розрахунках

2. кошти, авансовані у виробничі оборотні фонди та фонди обігу

3. оборотні активи

4. предмети праці

3. Оборотні виробничі фонди – це:

1. оборотні кошти у виробництві

2. оборотні кошти у виробництві та готовій продукції

3. оборотні кошти у запасах

4. оборотні кошти у виробничих запасах та у виробництві

4. До оборотних фондів відносяться:

а) продукція, що не пройшла всі стадії обробки;

б) запаси готової продукції на складах підприємства;

в) кошти на валютному рахунку;

г) усі відповіді правильні.

5. Оборотні кошти підприємства – це:

а) гроші в касі підприємства, на розрахункових і валютних рахунках;

б) оборотні активи;

в) кошти, авансовані у виробничі оборотні фонди та фонди обігу.

6. Яка частина оборотних коштів обслуговує сферу обігу:

а) готова продукція на складі;

б) готова продукція, грошові кошти й кошти в розрахунках;

в) кошти на рахунках у банках і касі, у розрахунках, дебіторська заборгованість.

7. Які з перерахованих елементів слід включати до нормованих оборотних засобів:

а) витрати майбутніх періодів;

б) запаси тари і палива;

в) товари на складі;

г) відвантажена неоплачена продукція та засоби у розрахунках;

д) незавершене виробництво;

е) грошові засоби.

8. Які елементи входять до фондів обігу:

а) товари на складі

б) запаси сировини і матеріалів

в) засоби у розрахунках

г) витрати майбутніх періодів

д) відвантажена неоплачена продукція

е) грошові засоби.

9. Швидкість обороту оборотних фондів підприємства характеризує показник:

а) коефіцієнт оборотності;

б) коефіцієнт завантаження;

в) тривалість одного обороту;

г) рентабельність оборотних фондів.

10. Основними показниками використання матеріальних ресурсів є:

а) коефіцієнт використання матеріалів

б) загальна матеріаломісткість

в) коефіцієнт оборотності

г)питома матеріаломісткість

д) період обороту

е) відносна матеріаломісткість

11. Ефективність використання оборотних коштів знаходить своє відображення в:

а)) збільшенні розміру їх споживання;

б) підтримці стабільності їх оборотності;

в) прискоренні їх оборотності;

г) уповільненні їх оборотності;

д) немає вірної відповіді.

Практичне завдання

Задача 1.

Чиста вага напівфабрикату, виготовленого з м’яса – 100 г, норма витрати сировини – 115 г. Випускається 5000 000 виробів у рік. Постачання м’яса здійснюється 1 раз у квартал. Транспортний запас – три дні.

Визначити розмір виробничого запасу і коефіцієнт використання сировини.

Розв’язок

1. Загальний норматив оборотних коштів у виробничих запасах складається з поточного (Зп), страхового (Зстар) та транспортного (Зтр) запасу: низ = Зп + Зстар + Зтр.

2. Поточний запас визначається за формулою : Денна потреба  Період постачання (в днях).

Денна потреба в сировині (Д) складає: (115  5000000) : 360 = 1597 000 г. або 1597 кг. = 1,597 т.

Величина поточного запасу: 1,597  90 = 143,73 т.

3. Розмір страхового запасу визначимо як 50% поточного запасу: Зстр = 0,5  143,73 = 71,865 т.

4. Норматив оборотних коштів у транспортному запасі: Зтр = Д  Норма перебування запасів у вигляді транспортного запасу = 1,597 3 = 4,791 т.

5. Тоді загальний норматив оборотних коштів у виробничих запасах: Низ = 143,73 + 71,865 + 4,791 = 220,386 т.

6. Коефіцієнт використання сировини: Кв. = 100 : 115 = 0,87.

Задача 2.

Визначити розмір вивільнення (або залучення) оборотних коштів на основі даних, наведених ут таблиці:

Розв’язок

1. Обсяг вивільнених або додатково залучених оборотних коштів розраховується за такою формулою: Обсяг діяльності в звітному році/ Кількість днів у році  (середня тривалість одного обороту оборотних коштів у базовому році – звітній рік) / Кількість днів у році.

2. Визначимо оборотність оборотних коштів у днях шляхом ділення розміру середньорічних залишків оборотних коштів на одноденний обсяг реалізації продукції:

3. за планом: 750 : (2500 : 365) = 109,5 днів

фактично: 890 : (2530 : 365) = 128,4 днів

4. Обсяг додатково залучених коштів, тис.грн. 2530/ 365  (109,5 – 128,4) = 132,825.

Задача 3

Визначити ефективність використання оборотних коштів, якщо відомо, що залишки оборотних коштів в ресторані склали на:

0. – 200 тис.грн.;

0. – 250 тис.грн.

0. – 230 тис.грн.;

1.10. – 160 тис.грн.;

31.12. – 180 тисгрн.

Обсяг реалізації за звітній період 1900 тис.грн.

Розв’язок

5. Середня сума оборотних коштів розраховується за середньою хронологічною:

Зс = ( ½ ∙ 200+250+230+160+½∙ 180) / (5-1) = 207,5 тис.грн.

6. Коефіцієнт оборотності = 1900 / 207,5 = 9,16 (об.)

7. Період обороту = 360 / 9,16 = 39,3 (дні)

Задача 4

У І кварталі підприємство реалізувало продукції на 40 млн.грн., середньо квартальні залишки оборотних коштів склали 4,8 млн.грн.. у ІІ кварталі обсяг реалізації продукції зріс на 15%, а період одного обороту скоротився на 2 дні. Визначити:

а) коефіцієнт оборотності оборотних коштів і період одного обороту в днях у І кв.;

б) коефіцієнт оборотності оборотних коштів і їхню абсолютну величину в ІІ кв.;

в) вивільнення оборотних коштів в результаті скорочення тривалості одного обороту оборотних коштів.

Розв’язок

1. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів у І кварталі (КО1): 40/4,8 = 8,33 обороти

Період обороту в Ікварталі: 90 / 8,33 = 10,8 днів

2. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів у ІІ кварталі (КО1): 90 / (10,8-2) = 10,23 (об.)

3. Обсяг реалізації у ІІ кварталі: РП2 = 40∙1,15 = 46 млн.грн.

4. Потреба в оборотних коштах у ІІ кварталі виходячи з формули розрахунку коефіцієнта оборотності: Ос = 46/10,23 = 4,497 млн.грн.

5. Вивільнення оборотних коштів в результаті скорочення періоду одного обороту: ∆Ос = 44,97 – 46 / 8,33 = -0,725 млн.грн.

Задача 5.

Визначити норматив оборотних коштів, вкладених у виробничі запаси, на основі даних, наведених в таблиці.

Розв’язок

1. Норма оборотних коштів у днях за кожним видом виробничих запасів:

ОМ = 20+1+4+10 = 35 днів

ДМ = 40+4+20 = 64 дні

П = 30+5+15 = 50 днів

2. Середня норма запасів:

Зс = ((900∙35) + (400∙64)+(700∙50)) / (900+400+700) = 46 дн.

3. Денна потреба в матеріальних ресурсах:

Д = (900+400+700) / 90 = 22,2 тис.грн.

4. Норматив оборотних коштів у виробничих запасах:

Нв = Зс ∙Д = 46∙22,2 = 1021,2 тис.грн..

Задачі для самостійного вирішення Задача 1.

У І кварталі підприємство реалізувало продукції на 500 млн.грн., середньоквартальні залишки оборотних коштів склали 59 млн.грн.. у ІІ кварталі обсяг реалізації продукції зріс на 12%, а період одного обороту збільшився на 3 дні. Визначити: а) коефіцієнт оборотності оборотних коштів і період одного обороту в днях у І кв.;

б) коефіцієнт оборотності оборотних коштів і їхню абсолютну величину в ІІ кв.;

в) вивільнення оборотних коштів в результаті скорочення тривалості одного обороту оборотних коштів.

Задача 2.

Визначити норматив оборотних коштів, вкладених у виробничі запаси, на основі даних, наведених в таблиці.

Задача 3

Вирахувати рентабельності використання капіталу при середньорічній вартості основних фондів – 6500 тис. грн., а оборотних фондів і фондів обігу – 400 тис. грн. За рік отримано прибутку – 300 тис. грн.

Задача 4.

У звітному році сума оборотних фондів на підприємстві склала 100 тис.грн. Тривалість одного обороту оборотних фондів – 35 днів. У наступному році обсяг продукції, що реалізується збільшиться на 5%.

Визначити на скільки днів скоротиться час одного обороту за тією ж величиною оборотних фондів.

Задача 5

Визначити норматив оборотних засобів на запаси готової продукції, виходячи з наступних даних: середні мінімальні залишки готової продукції 4 тис. грн.., фактично реалізовано продукції за звітний рік – 395 тис. грн., обсяг реалізації продукції по плану – 408 тис. грн..

Задача 6

Визначити норматив оборотних засобів за розрахунками з заготівельниками, виходячи з наступних даних: Виручка від реалізації – 29000 грн. Плановий об’єм від реалізації – 32000 грн. Періодичність перерахунків – 5 днів.

Задача 7

Розрахувати показники ефективності використання обігових коштів. Зробити висновки. Вихідні дані: Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг 7000 грн. Середні залишки нормованих обігових коштів – 2900 грн. Прибуток від реалізації продукції – 2000 грн.

Література:

1. основна: 1,2,9,10,20,28,33,34,37,46,47,50,55,80,85

2. додаткова: 38,47,48,51,59,65,83,89

Лекційне заняття №11 Тема: формування трудових ресурсів (тр) підприємства та організація стимулювання праці персоналу

1.Поняття ТР та класифікація персоналу підприємства

2. Принципи управління персоналом підприємства

3. Проектування трудових процесів на підприємстві

4. Методи планування чисельності та складу працівників.

5. Поняття продуктивності праці та показники її оцінки

6. Управління продуктивністю праці на підприємстві.

7. Організація стимулювання праці персоналу.

8. Методи планування засобів на оплату праці.

I

1.Трудові ресурси характерезують частину працездатного населення зайнятого на даному підприємстві.Чисельність та склад робітників підприємства формують його персонал.

Класифікація персоналу:

1.Весь персонал можна поділити на дві групи:

› Адміністративний персонал

› Виробничий (обслуговуючий персонал)

2.За характером функцій, що виконуються:

› Керівники

› Службовці

› Спеціалісти

› Виробничий персонал

3.За рівнем кваліфікацій (сукупність спеціальних знань і практичних навичок, які визначають ступінь підготовки до виконання професійних функцій):

› Спеціалісти найвищої категорії (вчений ступінь, кандидат наук)

› Спеціалісти вищої категорії (вища освіта, та значний досвід роботи)

› Спеціалісти середньої категорії (середньо-спеціальна або вища освіта)

› Спеціалісти практики (нема освіти, але працює у сфері, значний досвід роботи)

4.Виробничий персонал:

• Технічні робітники

• Допоміжний

• Обслуговуючий персонал

ІІ

Управління персоналом − це сукупність принципів, методів,засобів і форм впливу на інтереси, поведінку і діяльність робітників з метою максимального використання їхніх фізичних і інтелектуальних здібностей при використанні трудових функцій.

ІІІ

Планування чисельності та складу персоналу проводиться за результатами аналізу. Інформаційною базою є матеріали статичної звітності, форма № 2 п-в,що називається ‘‘Звіт про працю, штатний розклад,фактична уконливаність кадрами‘‘ (форма 6 п-в), колективні угоди підприємста,положення про оплату праці,типові форми угод підряду,рішення про додаткове стимулювання, його форми і розміри.

Метою планування чисельності і складу є забезпечення нормального функцінування підприємства.

Планування здійснюється за такими показниками:

Кадровий склад чи персонал підприємства і його зміни мають визначені кількісні, якісні і структурні характеристики, що можуть бути з меншим чи більшим ступенем вірогідності обмірювані і відбиті наступними абсолютними і відносними показниками:

• облікова і явочна чисельність працівників підприємства і (чи) його внутрішніх підрозділів, окремих категорій і груп на визначену дату;

• середньосписочна чисельність працівників підприємства і (чи) його внутрішніх підрозділів за визначений період;

• питома вага працівників окремих підрозділів (груп, категорій) у загальній чисельності працівників підприємства;

• темпи росту (приросту) чисельності працівників підприємства за визначений період;

• середній розряд робочих підприємства;

• питома вага службовців, що мають вищу чи середню фахову освіту в загальній чисельності службовців і (чи) працівників підприємства;

• середній стаж роботи зі спеціальності керівників і фахівців підприємства;

• плинності кадрів по прийому і звільненню працівників;

• фондоозброєнність праці працівників і (чи) робітників на підприємстві й інші.

Структура кадрів підприємства, цеху, ділянки характеризується співвідношенням різних категорій працівників у їхній загальній чисельності. З метою аналізу структури кадрів визначається і порівнюється питома вага кожної категорії працівників dPі з загальної середньосписочною чисельністю персоналу підприємства P.

dPі = Pі/ P чи dPі - (Pі*100)/P.

де, Pі середньсписочна чисельність працівників і категорії, чол.

Кількісна характеристика трудових ресурсів (персоналу) підприємства в першу чергу виміряється такими показниками, як облікова і середньосписочна чисельність працівників.

Облікова чисельність працівників підприємства це чисельність працівників облікового складу на визначене число чи дату з обліком прийнятих і вибулих у цей день працівників.

Явочна чисельність - це кількість працівників облікового складу, що з'явилися на роботу. Різниця між явочним і обліковим складом характеризує кількість добових простоїв (відпустки, хвороби, відрядження і т.д.)

Середньосписочна чисельність працівників за місяць визначається шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, включаючи святкові і вихідні дні, і розподілу отриманої суми на кількість календарних днів місяця. Середнесписочна чисельності працівників за квартал (рік) визначається шляхом підсумовування середнесписочної чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства в кварталі (року) і розподілу отриманої суми на 3.

Фр.т. = Чс.п. * Тр.в.

Якісна характеристика трудових ресурсів персоналу підприємства визначається ступенем професійної і кваліфікаційної придатності його працівників для виконання цілей підприємства .

Структурна характеристика трудових ресурсів (персоналу) підприємства визначається складом і кількісним співвідношенням окремих категорій і груп працівників підприємства.

Для досягнення максимальної ефективності роботи підприємства чисельність працюючих на ньому має бути оптимальною. При плануванні кількості працівників, що необхідна для забезпечення планового обсягу виробництва продукції можна скористатися наступним алгоритмом:

Чвир = ∑ ti * mi / Tpп * K вн

де Чвир – необхідна кількість працівників, зайнятих у виробництві продукції;

ti – планова трудомісткість одиниці і-го виробу, нормо-годин;

mi – кількість виробів і-го виробу, одиниць;

Трп – розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин

Квн – очікуваний коефіцієнт виконання норм.

Для того, щоб розрахувати наведену вище формулу необхідно скласти баланс робочого часу на одного працівника.

Планування чисельності керівників, спеціалістів і службовців визначається на основі затвердженого на підприємстві штатного розкладу, в якому встановлюється кількість працівників по кожній з вказаних груп згідно діючих нормативів чисельності.

Важливим фактором визначення чисельності таких працівників є розрахунок витрат робочого часу на основі проектного балансу робочого часу.

Планування чисельності працівників окремих категорій проводиться на основі застосування певних методів (рисунок 1).

Планування чисельності виробничого персоналу, праця яких піддається та не піддається нормуванню, а також допоміжних працівників відбувається за допомогою методів, показаних на рисунку 3.

IV

Під продуктивністю праці розуміють відношення між результатами діяльності підприємства або окремих робітників та витратами живої праці.

П П = Pn\Bn

До результатів праці відносять виробництва реалізації продукції,кількість

наданих послуг, обсяг окремих видів виконаних операцій.

Витрати живої праці виражаються середньо-списковою чисельністю або робітників окремих професій,числом відпрацьованих людиною днів.

V

Основною метою управління продуктивністю праці є пошук та реалізація резервів її зростання при забезпеченні високої якості продукції (послуг).

Зростання продуктивності праці досягається за наступних умов:

П П = Pn\Bn

1. Pn↑ Bn=const

2. Pn - const Bn ↓

3. Темпи росту результату повинні перевищувати темпи росту витрат.

4. Темпи зниження результату праці повинні бути меншими темпів зниження витрат.

5. Pn↑ Bn↑

На продуктивність праці також впливають суб′єктивні групи факторів:

› Організаційні – удосконалене структурне управління,впровадження прогресивних форм організації праці, удосконалення режиму і фонду робочого часу.

› Технічні автоматизацїї праці

› Технологічне впровадження нових технологій

› Економічні – стимулювання робітників преміями, доплатами і надбавками.

› Соціальні – трудова дисципліна, умови праці і організаційна культура.

VI

Основною метою управління стимулювання праці є забезпечення росту доходу персоналу і диференціація їхніх витрат у відповідальності з трудовим вкладом кожного робітника.

Етапи:

1.Вибір форм і систем (почасова і відрядна, преміальна, проста безтарифна)

За погодинної форми заробітної плати мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівникові нараховується згідно з його тарифною ставкою (ТС), чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час (РЧ).

ЗПпг = ТС х РЧ.

За відрядної форми заробітної плати мірою праці є вироблена працівником продукція (або виконаний обсяг робіт) (ВП). А розмір заробітку прямо пропорційно залежить від її кількості та якості виходячи з установленої відрядної розцінки (ВР)

ЗПв = ВР х ВП.

Системи заробітної плати характеризують взаємозв’язок елементів заробітної плати: тарифної частини, доплати, надбавок, премій.

Системи погодинної форми оплати праці

1. Проста погодинна (Зпг.). Заробіток (Зпг) залежить від тарифної ставки (ТС), що відповідає присвоєному працівникові розряду, та відпрацьованого ним робочого часу (РЧ)

Зпг = ТС х РЧ.

2. Погодинно-преміальна (Зппр). Згідно з цією системою праців­ник понад оплату, відповідно до відпрацьованого часу і тарифних ставок, отримує премію (П) за забезпечення певних кількісних і якісних показників. Показники, за які передбачено преміювання, повинні чітко враховуватись і відображати особливості роботи пра­цівників. Наприклад, працівники, які безпосередньо обслуговують клієнтів та забезпечують основну діяльність підприємства, можуть бути премійовані за забезпечення ритмічної роботи підприємства, покращення коефіцієнта використання виробничої потужності, завантаженості готелю тощо, ско­рочення витрат часу на обслуговування гостей і т.д..

Зппр = ТС х РЧ + П.

3. Оплата праці за місячними посадовими окладами застосовує­ться щодо працівників, робота яких має стабільний характер, і що­до керівників і спеціалістів. Може бути простою (заробіток дорів­нює встановленому окладу) та преміальною (крім окладу, заробі­ток містить премію).

Системи відрядної форми оплати праці

За відрядної форми оплата праці проводиться за нормами і роз­цінками, встановленими виходячи з розряду виконуваних робіт. Є такі системи відрядної форми оплати праці:

1) пряма індивідуальна;

2) непряма відрядна;

3) відрядно-преміальна;

4) відрядно-прогресивна;

5) акордна;

6) акордно-преміальна.

1. За прямої індивідуальної системи оплати праці заробіток пра­цівника (Зпі) нараховується відповідно до кількості виробленої продукції (ВП) і постійних відрядних розцінок за одиницю цієї продукції (ВР).

3пі =ВП х ВР.

Розцінка за оДиницю продукції (ВР) може визначатися двома способами:

1) як відношення почасової тарифної ставки до норми виробіт­ку за цей же час (Нвир):

2) множенням почасової тарифної ставки на норму часу на ви­готовлення одиниці продукції (Нч):

ВР =ТС х Нч.

2. За непрямої відрядної системи заробіток працівника (Знв) за­лежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці працівників, що ним обслуговуються. Вона застосовується для оплати праці допоміжних робітників, від яких значною мірою за­лежать темп і виробіток основних працівників. Оплата праці таких працівників може здійснюватися трьома способами.

а) Заробітна плата визначається за формулою:

Знв = Тч х Чр х Нв

де Т ч - годинна тарифна ставка допоміжних працівників;

Чр - кількість працівників, що обслуговують;

НВ - норма виробітку для працівників, що обслуговують.

б) Загальний заробіток допоміжного робітника обчислюється множенням його тарифного заробітку за відпрацьований час на коефіцієнт виконання норм виробітку в середньому по всіх об'єктах, що обслуговуються цим працівником.

в) Загальний заробіток допоміжного працівника визначається множенням коефіцієнта, який характеризує співвідношення тариф­них ставок допоміжних працівників і тарифних ставок працівни­ків, ще ними обслуговуються, на фактичний відрядний заробіток працівників, що обслуговуються.

3. За відрядно-преміальної системи заробіток працівника (Звп) містить відрядний заробіток (Зпі) і премію за досягнення встанов­лених індивідуальних або колективних (кількісних або якісних) показників (П).

Звп = Зпі + П.

Преміювати працівників можуть за: підвищення продуктивнос­ті праці; покращення якості продукції; освоєння нової техніки і технології; економію матеріальних затрат і т. ін.

4. За відрядно-прогресивної системи (Зпрог) виробіток, викона­ний у межах установленої норми (НО), оплачується за звичайними розцінками (Цо), а робота, виконана понад норму (Нп),- за прогре­сивно зростаючими розцінками (ЦП).

3прог ==НО х Цо +Нп х Цп

5. За акордної системи оплати праці розмір заробітку встанов­люється за виконання всього комплексу робіт із визначенням тер­міну виконання. Акордна оплата вводиться для окремих груп пра­цівників для підвищення продуктивності їхньої праці та скорочення термінів виконання роботи. Акорд - це підвищення встановленої розцінки на 25-50%. Він вводиться в тому випадку, коли певний обсяг робіт виконується в зазначений термін і за умови належної якості. Повний розрахунок з працівниками здійснюється після ви­конання всіх робіт. Якщо виконання акордного завдання потребує тривалого часу, то працівникам виплачується аванс за поточний місяць з урахуванням виконаного обсягу робіт. Ця система є бри­гадною формою оплати праці. Заробіток (3акор) при цьому розрахо­вується за формулою:

3акор == Sінд Х tпл + Sпід (tпл - tф),

де Sінд - індивідуальна погодинна тарифна ставка;

tпл - плановий час виконання робіт;

Sпід - підвищена тарифна ставка;

tф - фактичний час виконання робіт.

6. Акордно-преміальна система оплати праці передбачає, крім акордного заробітку, ще й премії за якісне і дострокове виконання робіт.

2. Побудова тарифної системи заробітньої плати - сукупності нормативів, за допомо­гою яких регулюється рівень заробітної плати працівників по галузях і регіонах, а також в залежності від видів виробництва, кваліфікаційних ознак, характеру і умов праці різних категорій працівників. Тарифна система складається з наступних елементів: тарифної сітки, тарифних ставок, надбавок і доплат до тарифних ставок, схем посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних довідників.

Тарифна система виступає основою формування та диференці­ації заробітної плати.

Тарифна сітка - шкала, яка визначає співвідношення в оплаті різних груп працівників залежно від їхньої кваліфікації. Вона скла­дається з певної кількості тарифних розрядів і відповідних тариф­них коефіцієнтів. Тарифні розряди відображають ступінь складно­сті й відповідальності виконуваної роботи.

Як показує практика, підприємства можуть використовувати диференціацію тарифних ставок першого розряду за трьома основ­ними ознаками:

1) за формами оплати праці (тарифні ставки для почасовиків і для відрядників);

2) за окремими професійними групами (для верстатників, пра­цівників, що працюють на конвеєрі, та ін.).

3) за умовами праці (тарифні ставки для робіт із нормальними умовами, з тяжкими і шкідливими, з особливо тяжкими і шкід­ливими).

Тарифна ставка - норма, яка визначає розмір оплати праці ро­бітника за одиницю часу (годину, день, місяць).

Схеми посадових окладів використовуються для оплати керів­ників і спеціалістів. Розміри посадових окладів залежать від їх­ніх посад, кваліфікації, умов праці, масштабів і складності вироб­ництва.

Штатний розпис - внутрішній нормативний. документ, де вка­зано перелік посад, що є на цьому підприємстві, чисельність пра­цівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окла­дів. Є різновидом схеми посадових окладів, що застосовується на підприємстві

Тарифний коефіцієнт - показник, який характеризує співвід­ношення між різними розрядами і показує, у скільки разів рівень складності та оплата праці даної кваліфікації перевищує рівень складності й відповідальності та оплату роботи, віднесеної до пер­шого розряду тарифної сітки.

Тарифно-кваліфікаціЙні довідники робіт і професій робітників, об'єднані в єдиний тарифна-кваліфікаційний довідник (ЄТКД),­ - збірники нормативних документів, які вміщують кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згруповані в розділи за виробни­цтвами і видами робіт. За їх допомоги встановлюються розряди робіт, присвоюються кваліфікаційні розряди працівникам.

Нині застосування тарифної системи не є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання, воно, скоріше, має рекомендаційний ха­рактер, але слід відзначити, що використання тарифної системи залишається бажаним, оскільки вона найбільш об'єктивно забез­печує реалізацію принципу однакової оплати за однакову роботу, диференціацію заробітної плати залежно від складності, якості праці та рівня кваліфікації працівників.

3. Побудова системи додаткового стимулювання у формі доплат і надбавок

Класифікація доплат до заробітної плати, що існують у певних сферах діяльності

4. Побудова систем преміювання охоплює: виокремлення індивідуальних і колективних систем стимулювання, вибір показників преміювання за видмами виробництва, диференціацію розмірів премій за показниками та умовами заохочення, розподіл премії на підставі КТУ тощо.

5. Індивідуалізація умов матеріального стимулювання (контрактна форма).

VII

7.Планування коштів на оплату праці здійснюється з двох джерел:

1.За рахунок витрат виробництва та обігу (собівартості), встановлені тарифом.Включає виплату надбавок і доплат.

2.За рахунок прибутку (премія за поточний результат діяльності , одноразові заохочення по результатам роботи за рік).

Склад витрат на оплату праці, що включаються до складу собівартості

Рис.3. Планування чисельності виробничого персоналу

Чн = N/ (Фд ∙ Кв ∙Нвир)

де N – планова кількість виробів, нат.од.;

Фд – дійсний фонд робочого часу одного середньо облікового робітника;

Кв – середній коефіцієнт виконання норм по підприємству;

Нвир – годинна норма виробітку одного робітника, нат.од.

Питання для самостійного опрацювання

1. Кодекс законів про працю України, його складові частини

2. Персонал підприємства його склад і структура

3. Кадрова політика підприємства і управління персоналом

4. Показники руху робочої сили на підприємстві

5. Норми праці, їх розрахунок та методи встановлення

6. Баланс робочого часу середньоспискового працівника

7. Розрахунок чисельності працюючих на підприємстві

8. Продуктивність праці, показники та методи її вимірювання

9. Забезпечення умов працівникам для високопродуктивної праці

10. Участь держави в підготовці висококваліфікованих робітників, спеціалістів

11. Перекваліфікація працівників в зв’язку з вимогами ринку

12. Організація навчання на підприємстві осіб бажаючих набути робітничу професію

13. Поняття та види заробітної плати.

14. Планування фонду оплати праці.

15. План з праці.

Контрольні запитання

1. Якими об’єктивними чинниками викликані зростання вимог до якості працівників

2. Яка роль системи освіти в інфраструктурі працівників підприємства

3. Розкрийте економічне значення на зменшення плинності кадрів

4. Висвітліть різницю між середньообліковою і списковою чисельністю працівників

5. Перелічіть відомі вам види трудомісткості

6. Висвітліть інформаційні джерела, що використовуються при розрахунку балансу робочого часу працівника

7. Висвітліть методику розрахунку чисельності працівників підприємства по категоріям

8. Державна звітність про ефективність використання робочого часу працівниками підприємства

9. Дайте визначення поняття „продуктивність”

10. Дайте визначення категорії „продуктивність праці”

11. Що розуміють під „управлінням продуктивністю праці”

12. Методи вимірювання продуктивності праці

13. Вкажіть переваги і недоліки кожного методу вимірювання продуктивності праці

14. Фактори росту продуктивності праці та їх класифікація

15. Дайте визначення резервів продуктивності праці

16. Що є невичерпним джерелом підвищення продуктивності праці

Теми рефератів

1. Класифікація і структура кадрів підприємств готельного господарства.

2. Чинники підвищення продуктивності праці.

3. Системи надбавок, доплат та премій працівникам підприємства.

4. Особливості формування структури персоналу підприємств сфери гостинності.

5. Зарубіжний досвід формування та та ефективного використання трудового потенціалу.

6. Резерви підвищення ефективності праці персоналу в сучасних умовах.

7. Формування внутрішньої політики оплати праці.

8. Зарубіжний і вітчизняний досвід матеріального та морального стимулювання праці персоналу.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. Кадровий потенціал – це:

а) сукупність взаємодіючих між собою працівників;

б) сукупність постійних працівників, що мають необхідну професійну

підготовку та певний досвід практичної діяльності;

в) сукупність постійних, тимчасових і сезонних працівників, які

забезпечують досягнення стратегічних цілей діяльності підприємства;

г) сукупність здібностей і можливостей кадрів забезпечувати ефективне

функціонування підприємства.

2. До характеристик кадрового потенціалу підприємства відносять:

а) чисельність працівників;

б) організаторські здібності;

в) професійно-кваліфікаційний склад кадрів;

г) усе перераховане.

3. Особистісно-кваліфікаційний потенціал працівника визначається:

а) професійними характеристиками;

б) віком та життєвим досвідом;

в) чисельністю персоналу;

г) укомплектованістю підприємства персоналом.

4. Показник ступеня відповідності здібностей працівника умовам наймання робочої сили на ринку праці, - це:

а) заробітна плата працівника;

б) конкурентоспроможність працівника;

в) продуктивність праці;

г) ефективність праці.

5. Зміна величини кадрового потенціалу відбувається за рахунок:

а) виникнення конфліктних ситуацій в колективі;

б) ротації працівників;

в) підвищення кваліфікації працівників;

г) усі відповіді правильні.

6. Особливістю кадрового потенціалу як об’єкта оцінки є:

а) можливисть відчуження для використання і реалізації окремо від

конкретних осіб;

б) відсутність правового захисту;

в) неможливість кількісної оцінки;

г) можливість визначення вартості на основі підсумку прямих витрат на

наймання працівників.

7. Основним об’єктом оцінки кадрового потенціалу виступає:

а) індивідуальні професійно-кваліфікаційні характеристики працівника;

б) група працівників певної професії і кваліфікації;

в) загальна сума професійно-особистісних якостей працівників;

г) сукупний працівник.

8. Кадровий потенціал оцінюється за допомогою:

а) кількісних показників;

б) якісних характеристик;

в) вартісних оцінок;

г) усього перерахованого.

9. Елементами вартості оцінки кадрового потенціалу:

а) витрати на вивільнення зайвого персоналу;

б) витрати на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації

кадрів;

в) витрати на маркетинг на ринку праці;

г) усе перераховане.

10. Точність вартісних оцінок кадрового потенціалу залежить від якості моніторингу:

а) соціальної інфіраструктури в місці розташування підприємства;

б) споживчого ринку;

в) стану зовнішнього середовища;

г) ринку засобів виробництва.

11. Хто з перелічених працівників не належить до керівників?

1. головний бухгалтер

2. начальник відділу маркетингу

3. адміністратор готелю

4. метрдотель

5. секретар директора

12. Норма часу – це:

1. кількість продукції, що має бути виготовлена за одиницю часу

2. кількість обладнання, закріпленого за робітником

3. чисельність працівників, що обслуговують певне робоче місце

4. максимально допустимі витрати часу на одиницю продукції

13. Продуктивність живої праці – це:

1. ефективність затраченої енергії

2. здатність працівника випускати певну кількість продукції за одиницю часу

3. затрати живої праці

4. економічне використання товароматеріальних цінностей

5. своєчасний прихід працівника на робоче місце та своєчасне закінчення роботи

14. Продуктивність праці впливає на:

1. собівартість продукції (послуг)

2. зменшення матеріальних витрат на одиницю продукції

3. зменшення витрат часу

4. якість випуску продукції (надання послуг)

5. збільшення доходу підприємства

15. З метою професійно-особистісних характеристик кадрового потенціалу виділяють такі групи працівників:

а) керівники, спеціалісти, службовці, робітники;

б) постійні за основним місцем роботи, сумісники, тимчасові працівники;

в) внутрішньофірмова еліта, генератори ідей, особи, які мають зв’язки в

інстанціях, конфліктуючі особи, кадровий баласт;

г) спеціалісти вищої і середньої кваліфікації, спеціалісти-практики,

висококваліфіковані, малокваліфіковані і некваліфіковані робітники.

16. Найбільш поширеним методом оцінки впливу кадрового потенціалу на вартість підприємства є:

а) індексний метод;

б) кореляційний метод;

в) інтегральний метод;

г) метод експертних оцінок.

17. Продуктивність праці характеризується:

а) обсягом випущеної продукції,

б) обсягом випущеної продукції в розрахунку на одного працюючого;

в) обсягом реалізованої продукції в розрахунку на одного працюючого;

г) жодна відповідь неправильна;

д) кількістю продукції, що має бути випущена за одиницю часу.

18. Назвіть джерело відшкодування основної заробітної плати працівників:

а) чистий прибуток;

б) собівартість продукції (послуг);

в) частково балансовий прибуток і собівартість продукції (послуг).

19. Планування чисельності яких працівників готельного господарства доцільно здійснювати з використанням норм обслуговування:

а) покоївки;

б) портьє;

в) адміністративний персонал.

20. Мінімальна заробітна плата – це:

1. сума яку отримує працівник за виконану роботу

2. законодавчо зафіксовані тарифні розцінки і тарифні ставки

3. законодавчо встановлений мінімум заробітної плати за просту некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата при умові виконання завдань

4. мінімальний розмір зарплати, що має місце на підприємстві

5. мінімальні блага в грошовій формі що можуть бути придбані за зарплату

21. Вкажіть основні форми оплати праці:

1. погодинні

2. погодинно преміальні

3. відрядно – прогресивна

4. відрядно-преміальна

5. відрядні

6. непряма відрядна

7. акордна

22. Тарифна сітка визначає:

1. розряд робіт

2. умови праці

3. умови преміювання

4. тарифні коефіцієнти

5. вимоги до кожного розряду

6. годині тарифні ставки

23. Які доплати можуть виплачуватись працівникам

1. за суміщення професій (посад)

2. за розширення зон обслуговування

3. за роботу у важких і шкідливих умовах праці

4. за роботу у святкові і вихідні дні

5. за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника

6. за знання і застосування іноземних мов.

24. Надбавки, що виплачуються працівникам:

1. за високу професійну майстерність

2. за вченні ступені

3. за високі досягнення в праці

4. за рівень класу водіїв автотранспорту

5. за виконання особливо важливої роботи

25. Вкажіть від чого залежить заробіток робітника погодинника та робітника відрядника:

1. годинної тарифної ставки

2. якості продукції

3. розцінки

4. кількості виробленої продукції

5. відпрацьованого часу

6. тарифних коефіцієнтів

Практичні завдання

Задача 1.

Сезонне підприємство (ресторан) почало працювати з 17 травня. Облікова чисельність робітників складала (чоловік): 17 травня – 15; 18 травня – 18; 19 травня – 20; 20 травня – 21; з 21 по 31 травня – 23; з 1 червня по 31 жовтня – 25. Визначити середньо облікову чисельність робітників у травні та за рік.

Розв’язок

1. Середньооблікова чисельність у травні: Чтр = (15 + 18 + 20 + 21 + 11  23) : 31 = 11 чол.

2. за рік: (327 + 25153) / 365 = 11 чол.

Задача 2.

В готелі 200 номерів, режим роботи – 2-змінний; норма обслуговування – 20 номерів на 1 покоївку. Визначити чисельність покоївок.

Розв’язок

1. Чисельність робітників = (кількість номерів  число змін число днів роботи підприємства за рік / число днів у році) / норму обслуговування = (200  2  1) / 20 = 20 чол.

Задача 3.

Місячний оклад економіста в готелі - 1530 грн., за тривалості робочого дня 8,2 год. За графіком ним має бути відпрацьовано 22 дні, один з яких святковий, що не співпадає з вихідним, а фактично йому був наданий листок непрацездатності на 4 дні, один з яких передсвятковий. З фонду матеріального заохочення економісту нарахована премія в розмірі 20 % фактичного заробітку. Обчислити місячну заробітну плату економіста.

Розв’язок

1. Обчислимо кількість годин, яку мав відпрацювати економіст протягом місяця за умови, що тривалість передсвяткового робочого дня – 7,2.

208,2 + 7,2 = 171,2 год.

2. Кількість годин, які економіст не відпрацював у зв’язку з хворобою складає: 3  8,2 + 7,2 = 31,8 год.

3. Тоді фактично відпрацьована кількість годин становить: 171,2 – 31,8 = 139,4 год.

4. Годинна ставка економіста дорівнює: 1530 / 171,2 = 8,94

5. Тарифний заробіток : 8,94  139,4 = 1245,8 грн.

6. Розмір преміальних доплат: 1245,8  0,2 = 249,2

7. Місячна заробітна плата: 1245,8 + 249,2 = 1495 грн.

Задача 4

Виробництво сувенірів турфірми в базовому році склало 20 000 шт., в розрахунковому планується 22 000 шт. Визначити абсолютну величину виробітку на одного працюючого та темпи приросту в розрахунковому році. Кількість працюючих у базовому році склала 20 осіб, у звітному – 21 особа.

Розв’язок

1. Для розрахунку необхідних показників складемо розрахункову таблицю:

Таким чином, зростання обсягу виробництва на 2 тис.шт, або 10% та чисельності працівників на одну особу (або 5%) призвело до зростання виробітку на 47 шт., тобто темп приросту склав 4,7%.

Задача 5

Вирахувати норму виробітку за зміну, розцінку та відрядну заробітну плату робітника за місяць при нормі часу за одиницю продукції 20 хв., годинній тарифній ставці 4 грн. 50 коп., 22 робочих днях в місяць і виконання норми виробітку на 105%.

Розв’язок

1. Відрядна розцінка за виготовлення одного виробу: (20: 60) ∙ 4,5 = 1,5 грн.

2. Норма виробітку за годину: 4,5 / 1,5 = 3 од.

Вихідна база складає 105% до плану або 3 ∙ 1,05 = 3,15 од.

Відповідно за зміну: при 8 год. робочому дні: 3,15 ∙ 8 = 25,2 од.

3. Відрядна заробітна плата: 1,5 ∙ 25,2 ∙ 22 = 831,6 грн.

Задача 6

Визначити розмір премій спеціалістів і службовців підприємства, для яких основними показниками заохочення визнано:

а) виконання плану поставки продукції за укладеними договорами;

б) підвищення продуктивності праці;

в) зниження валових витрат на виробництво й реалізацію (собівартість) товарної продукції. За даними попередньої експертної оцінки співвідношення трудових зусиль, необхідних для досягнення зазначених показників, становить 0,5:0,3:0,2. На поточне преміювання цих трьох показників виділяється сума, що становить 30% від фонду оплати праці зазначених категорій персоналу, який дорівнює 12 000 гривень.Протягом розрахункового періоду передбачено підвищити продуктивність праці на 5% і знизити собівартість товарної продукції на 0,8%.

Розв’язок

1. загальна абсолютна сума на поточне преміювання –

2. абсолютна сума премії за досягнення основних показників преміювання:

а) виконання плану поставки продукції –

б) підвищення продуктивності праці –

в) зниження собівартості продукції –

3. відносний розмір премії (відсоток до посадового окладу) за:

а) виконання плану поставки продукції на 100% -

б) один відсоток підвищення продуктивності праці –

в) одну десяту відсотка зниження собівартості товарної продукції –

Задачі для самостійного вирішення Задача 1

Визначити заробіток технічного робітника, що працює в готелі, 4 розряду працюючого на основі погодинно – преміальної системи оплати праці, якщо відомо, що годинна часова тарифна ставка 1 розряду – 2,5 грн., тарифний коефіцієнт 4 розряду – 1,5. Робітник відпрацював за місяць 20 днів при нормальних умовах праці. Премія при виконанні завдання згідно положення про преміювання робітників установлена 50% тарифного заробітку.

Задача 2

Вирахувати суму заробітної плати директора з маркетингу турфірми, якщо його місячний оклад – 3500 грн., розмір премії за виконання встановлених показників – 30%, розмір надбавки за високі досягнення в праці – 50% посадового окладу, доплата за вчену ступінь кандидата наук – 15%.

Задача 3

Визначити відрядну розцінку на кожну операцію та відрядну заробітну плату робітника за місяць при виконанні за місяць 26000 сувенірних виробів і 3350 операцій складання. Робочих годин в місяці 166,8

Задача 4

Визначити спискову чисельність покоївок для готелю на 300 місць.

Згідно з діючим штатним нормативам для обслуговування 50 місць в одну зміну потрібен один черговий поверху. Календарний фонд часу одного обслуговуючого працівника складає 365 днів на рік, робочий (ефективний) 230 днів.

Задача 5

Визначити необхідну кількість робітників по виробництву сувенірів для готелю на розрахунковий рік, використовуючи наступні дані:

Ефективний фонд робочого часу одного робітника на рік буде становити 1899 годин. Передбачено виконання норми (завдань) в розрахунковій період 112%.

Задача 6

На підставі наведених по готелю показників розрахувати:

• продуктивність праці у вартісній оцінці

• продуктивність праці в натуральному вираженні

• комплексний показник динаміки ефективності праці

Задача 7.

Обчислити приріст обсягу виробництва продукції (послуг) за рахунок підвищення продуктивності праці і чисельності персоналу на підставі показників, наведених у таблиці:

Література:

1. основна: 1,2,9,10,20,33,34,37,46,47,50,55,77,80,85

2. додаткова: 38,47,48,51,59,65,83,89

Лекційне заняття №13 Тема: Формування нематеріальних та фінансових ресурсів підприємства

1. Поняття нематеріальних ресурсів, їх класифікація.

2. Управління формуванням нематеріальних ресурсів.

3. Показники ефективності використання нематеріальних ресурсів, оцінка їх ринкової вартості.

4. Поняття фінансових ресурсів, їх класифікація.

5. Управління формуванням фінансових ресурсів.

І

В даний час у майновому потенціалі підприємств неухильно зростає роль нематеріальних (неосяжних) активів. Це обумовлено хвилею поглинання одних підприємств іншими, швидкістю та масштабами технологічних змін, поширенням інформаційних технологій, ускладненням та інтеграцією вітчизняного фінансового ринку.

Відповідно до визначення, що міститься в Міжнародних стандартах оцінки МСО 2003, нематеріальні ресурси – це майнові цінності, різного роду права та привілеї, що не мають матеріально-речової форми і використовуються протягом багатьох виробничо-комерційних циклах. Нематеріальними об’єктами є навички менеджменту і маркетингу, кредитний рейтинг, гудвіл та різноманітні юридичні права або інструменти (товарні знаки, авторські права, франшизу, патенти, контракти).

Класифікація нематеріальних ресурсів

1. За складом:

• інтелектуальна власність – виключне право фізичної або юридичної особи на результати інтелектуальної діяльності (патенти на винаходи, промислові зразки авторське право, програмні продукти, права на „ноу-хау”, секрети виробництва) та прирівняні до них засоби індивідуалізації особи, продукції тощо (фірмове найменування, товарний знак, знак обслуговування і т.ін);

• майнові права - права на використання природних ресурсів (на основі ліцензій, орендних прав);

• відкладені, або відстрочені, витрати – організаційні, пов’язані з утворенням юридичної особи;

• гудвіл – вартість ділової репутації підприємства, його ділових зв’язків, популярності найменування, товарного знаку.

2. За строком корисного використання:

• працюючі – приносять дохід ;

• непрацюючі – об’єкти що тимчасово не використовуються

3. за оборотністю (строком використання): поточні (до 1 року), довгострокові (більше 1 року; амортизуються частинами).

4. за ступенем відчуження: відчужувані(можна здавати в оренду, передаватися) і невідчужувані

5. за ступенем правової захищеності: захищені охоронними документами (патентами, авторським правом) і незахищені.

6. за ступенем вкладу індивідуальної праці: власні (розроблені працівниками підприємства або його засновниками), пайові (разом з іншими на пайових умовах) придбані ( отримані від інших осіб).

ІІ

Основною метою управління формуванням нематеріальних активів є забезпечення підприємства необхідними нематеріальними активами, що дозволяють забезпечити розширення виробництва продукції (послуг), поліпшення її якості.

Процес управління формуванням нематеріальних активів охоплює наступні напрямки:

1. Формування загальної потреби в нематеріальних ресурсах в плановому періоді у відповідності з обраною інноваційною (науково-виробничою) стратегією.

2. Вибір і оцінка вартості окремих об’єктів нематеріальних ресурсів.

3. Планування потреби в фінансових коштах по окремим етапам здійснення інноваційної діяльності.

4. Визначення ефективності купованих нематеріальних активів.

ІІІ

Показниками ефективності використання нематеріальних ресурсів є:

1. Фондовіддача нематеріальних активів: обсяг виробництва (реалізації) / вартість нематеріальних активів

2. Фондоємність нематеріальних активів: 1 / фондовіддачу;

3. рівень рентабельності: прибуток від реалізації продукції / вартість нематеріальних активів

Вартість нематеріальних активів визначається методами: дохідний, витратний, ринкових порівнянь.

Дохідний метод ґрунтується на виділенні грошових потоків приведених до дати оцінки за допомогою ставки дисконту або коефіцієнта капіталізації. Вартість нематеріальних активів (Вна):

Вна = Д / к _кап

Д – економічний ефект від використання нематеріального активу, що оцінюється за найбільш характерний період;

Ді - ефект від використання нематеріального активу, що оцінюється за і-тий період;

r – ставка дисконту; к _кап – коефіцієнт капіталізації.

Реальним економічним ефектом (Д) може бути: надлишковий прибуток, що створюється завдяки використанню нематеріальних активів, реальні ліцензійні платежі (за торгову марку, товарний знак), перевага в ціні або в обсязі реалізації продукції, виграш в собівартості.

IV

Під фінансовими ресурсами розуміють суму грошових коштів, що є на початок планового періоду і можлива до залучення в плановому періоді для забезпечення передбачених обсягів виробництва продукції та послуг та інвестиційної діяльності.

Фінансові ресурси підприємства класифікуються за джерелами їх формування:

• власні :

• внутрішні (чистий прибуток, амортизаційні відрахування, відрахування до ремонтного фонду, за рахунок ліквідаційної вартості основних фондів),

• зовнішні (додаткові внески засновників, емісія акцій, безоплатна допомога);

• позикові (залучені):

• внутрішні (стійкі пасиви: заробітна плата, податкові платежі),

• зовнішні (кредити – обладнання, товари, грошові кошти, інвестиції).

Табл..1. Порівняння джерел фінансових коштів

V

Управління формуванням фінансових ресурсів представляє собою процес їх залучення з різних джерел у відповідності з потребами розвитку підприємства.

Це управління здійснюється за наступними етапами:

І – Визначення потреби в фінансових ресурсах, необхідних для розвитку підприємства.

ІІ – Забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел.

ІІІ – Забезпечення необхідного обсягу залучення власних фінансових ресурсів з зовнішніх джерел за рахунок додаткової емісії акцій чи додаткових внесків засновників.

IV - Забезпечення необхідного обсягу залучених фінансових ресурсів: „Загальна потреба–Власні фінансові ресурси”.

V – Визначення форм залучення позикових коштів.

VІ - Формування ефективних умов залучення кредиту: строк надання, ставка проценту, умови виплати суми проценту, умови виплати основної суми боргу.

VІІ – Забезпечення своєчасних розрахунків за отримані кредити (формується спеціальний фонд повернення).

Питання для самостійного опрацювання

1. Нематеріальні ресурси та активи підприємства.

2. Класифікація фінансових ресурсів підприємства, вибір найбільш ефективних їх форм.

Контрольні запитання

12. Що включається до нематеріальних активів

13. Висвітліть яким чином підприємство враховує нематеріальні активи і включає в собівартість продукції (послуг).

14. Управління формуванням нематеріальних ресурсів.

15. Показники ефективності використання нематеріальних ресурсів, оцінка їх ринкової вартості.

16. Поняття фінансових ресурсів, їх класифікація.

17. Управління формуванням фінансових ресурсів.

Теми рефератів

1. Сутність франчайзингу та його застосування в готельному бізнесі.

2. Характеристика видів цінних паперів та їх дохідності.

1. Тестове завдання : вкажіть вірну відповідь у клітинці

1. Угода, відповідно до якої власник нематеріального активу передає іншій стороні право на використання в певних межах своїх прав.

2. Принципово нове технічне вирішення існуючої виробничої проблеми, що дає позитивний ефект.

3. Майнові цінності, різного роду права та привілеї, що не мають матеріально-речової форми і використовуються протягом багатьох виробничо-комерційних циклах.

4. Документ, яким держава (державний орган) надає особі або підприємству виключне право на використання винаходу тощо.

5. Сума грошових коштів, що є на початок планового періоду і можлива до залучення в плановому періоді для забезпечення передбачених обсягів виробництва продукції та послуг та інвестиційної діяльності.

6. Обсяг виробництва, що припадає на 1 грн. вартості нематеріальних активів.

7. Розроблена автором чи авторським колективом модель виробу, що буде вироблятися підприємством.

8. Тривалість одного обороту фінансових активів в днях.

9. Вартість ділової репутації підприємства, його ділових зв’язків, популярності найменування, товарного знаку.

10. Кількість оборотів за певний період

11. Система правових норм, що визначають виключне право авторів на використання плодів своєї праці.

12. Оригінальні символи, якими товар відрізняється від інших.

13. Дозвіл на використання нематеріальних активів.

14. Вартість нематеріальних активів, що припадає на 1 грн. виробництва продукції.

15. Разова винагорода за період користування нематеріальним активом.

16. Прибутковість нематеріальних активів.

17. Сукупність технічних, технологічних, комерційних знань, оформлених у вигляді технічної документації, описаних навичок або виробничого досвіду, необхідних для організації діяльності, але незапатентовані.

18. Встановлені відсоткові ставки до обсягу чистого продажу, до собівартості виробництва, до вартості ліцензійної продукції.

19. Корисна рекомендація , що стосується техніки чи технології, які використовуються на даному підприємстві.

20. Посвідчує пріоритет і авторство на винаходи.

21. Грошові надходження у вигляді чистого прибутку та амортизаційних відрахувань.

Тестовий контроль для перевірки знань

1. До нематеріальних активів належать право на:

1. “ноу-хау”

2. володіння патентами і свідоцтвами

3. володіння раціоналізаторською пропозицією

4. володіння основними виробничими фондами

5. володіння акціями інших акціонерних товариств

6. винаходи.

2. За природою свого походження нематеріальні ресурси виникають завдяки:

а) зносу основних виробничих фондів;

б) рідкісності ресурсів;

в) зменшенню індивідуальних витрат на виробництво;

г) новим, унікальним знанням у будь-якій формі;

д) наближенню споживачів до виробників продукції;

е) правильні відповіді „б” і „г”.

3. Управління формування фінансових ресурсів представляє собою:

а) процес безперервного обліку та контролю над використанням фінансових ресурсів підприємства;

б) процес їх залучення з різних джерел у відповідності з потребами розвитку підприємств;

в) процес планування, організації та контролю надходження та використання фінансових ресурсів.

4. Власними внутрішніми фінансовими джерелами формування ресурсів підприємства є:

а) прибуток підприємства;

б) амортизаційні відрахування;

в) кошти на валютному рахунку;

г) всі відповіді правильні.

5. Сформований імідж фірми, складовими якого є досвід, ділові зв’язки, стала клієнтура, доброзичливість та прихильність споживачів тощо – це:

а) товарний знак;

б) гудвіл;

в) „ноу-хау”;

г) фірмове найменування.

6. Власними зовнішніми фінансовими джерелами формування ресурсів підприємства є:

а) додаткова емісія акцій;

б) амортизаційні відрахування;

в) кошти на валютному рахунку;

г) безоплатна допомога.

7. Методами оцінки вартості нематеріальних активів є:

а) початкових витрат;

б) метод капіталізації прибутку;

в) нормативний;

г) відповіді а) і б)

д) всі відповіді правильні.

8. Назвіть види нематеріальних ресурсів підприємства:

а) акція

б) інтелектуальна власність

в) вексель

г) „ноу-хау”

д) промислова вартість

е) товарні знаки

9. Товарні знаки і товарні марки – це:

а) оригінальні позначення для відрізнення на ринку товарів і послуг одних виробників від однорідних товарів і послуг інших виробників;

б) знаки, що характеризують репутацію та становище підприємства в цілому;

в) знаки, що вказують на відповідність товару (послуги) встановленим стандартам;

г) знаки, що вказують на приналежність товару певній товарній групі.

10. Залученими зовнішніми фінансовими джерелами формування ресурсів підприємства є:

а) додаткова емісія акцій;

б) кредити;

в) інвестиції;

г) безоплатна допомога.

11. Дозвіл на використання зазначеного винаходу чи раціоналізаторської пропозиції – це:

а) ліцензія;

б) патент.

12. Умови залучення кредиту:

а) строк надання;

б) процентна ставка;

в) умови виплати суми проценту;

г) умови виплати основної суми боргу;

д) всі відповіді вірні.

13. Власний капітал складається:

а) з капіталу від продажу звичайних акцій;

б) капіталу від продажу привілейованих акцій;

в) капіталу від продажу облігацій;

г) нерозподіленого прибутку;

д) капіталу, одержаного під видані векселі.

14. Кошти підприємства використовуються і розміщуються, якщо підприємство:

а) купує активи;

б) нараховує амортизацію;

в) має збитки за звітний період;

г) зменшує заборгованість порівняно з попереднім періодом;

д) сплачує дивіденди акціями.

15. Джерелом фінансування підприємства можуть бути:

а) власний капітал підприємства;

б) довгострокові банківські кредити;

в) заборгованість перед кредиторами за товари (послуги);

г) заборгованість по платежах до бюджету;

д) короткострокові банківські позики.

16. Для розрахунку показників оборотності активів достатньо використати дані:

а) балансу підприємства;

б) балансу підприємства і звіту про рух грошових коштів підприємства;

в) балансу підприємства і звіту про фінансові результати;

г) звіту про фінансові результати.

17. Фінансовий план підприємства складається у формі балансу доходів і витрат; у дохідну частину цього плану можна включити:

а) прибуток від реалізації продукції (послуг) та майна підприємства;

б) амортизаційні відрахування;

в) прибутку від володіння корпоративними правами;

г) податок на додану вартість;

д) внески до статутного фондів інших підприємств.

18. Наявність у підприємства власних обігових коштів можна розрахувати за даними балансу в такий спосіб:

а) до підсумку першого розділу пасиву додати підсумок четвертого розділу пасиву і від одержаної суми відняти підсумок першого розділу активу балансу;

б) до підсумку першого розділу пасиву додати підсумок другого розділу пасиву і від одержаної суми відняти підсумок першого розділу активу балансу;

в) від підсумку другого розділу активу відняти підсумок четвертого розділу пасиву балансу;

г) до підсумку першого розділу активу додати підсумок другого розділу активу і від одержаної суми відняти підсумок першого розділу пасиву балансу.

19. Джерелами фінансування власних обігових коштів підприємства можуть бути:

а) приріст кредиторської заборгованості;

б) прибуток;

в) приріст стійких пасивів;

г) амортизаційні відрахування;

д) короткострокові банківські кредити.

20. Для того щоб зменшити середньозважену вартість капіталу фірми, можна застосувати такі прийоми:

а) збільшити виплати дивідендів;

б) зменшити виплати дивідендів;

в) збільшити кредиторську заборгованість;

г) збільшити залучення довгострокових банківських кредитів.

21. Джерела фінансових ресурсів підприємства збільшуються, якщо підприємство:

а) продає активи;

б) сплачує дивіденди грошима;

в) збільшує заборгованість порівняно з попереднім періодом;

г) отримує чистий прибуток за звітний період;

д) викуповує власні акції;

е) продає власні акції.

Практичне завдання Задача 1.

Визначити зміни суми чистого робочого капіталу підприємства по даним балансу.

/тис.грн./