Включення

Для клітин рослин і тварин характерні утвори, які в процесі життєдіяльності то зникають то виникають. Це включення. Основне місце їх локалізації - цитоплазма, але іноді вони бувають і у ядрі. Являючись продуктами клітинного метаболізму, включення в основному нагромаджуються у формі гранул, крапель, кристалів, вакуолей. Хімічний склад їх може бути різноманітним, але в основному вони складаються з білків, жирів, вуглеводів. До включень також належать пігменти і секрети.

Вуглеводи. В цитоплазмі найпростіших та багатоклітинних зустрічаються відклади глікогену. Багаті на глікоген клітини поперечно - смугастих м`язів, клітини печінки, нейрони. Внаслідок розщеплення глікогену вивільняється енергія необхідна для скорочення м`язів, дихання та інших процесів клітинного метаболізму. У рослин вуглеводи відкладаються у вигляді крохмалю, форма зерен якого специфічна для кожного виду рослин. На крохмаль багата цитоплазма бульб картоплі, зерен злаків, бобових рослин.

Жири. Відкладаються в цитоплазмі у вигляді дрібних крапельок. Багаті на жири жирові клітини сполучної тканини, клітини епітелію печінки риб і амфібій, насіння рослин.

Білкові включення. Зустрічаються рідше ніж жири та вуглеводи. Особливо багаті на білкові включення яйцеклітини, цитоплазма печінки, а в рослин білкову природу мають алейронові зерна. Форма білкових включень різноманітна (кульки, пластинки, диски, палички і т.ін.).

Пігменти. Нагромаджуються в клітині в процесі її життєдіяльності і особливо у міру старіння клітин та при різноманітних дистрофічних процесах. Серед таких пігментів слід виділити жовті та червоні ліпохроми, ретинін - зоровий пігмент, ліпофусцин - жовтий або коричневий пігмент та інші.

Іншу групу пігментів становлять такі наявність яких зв`язана з виконанням певних функцій. Це гемоглобін - червоний дихальний пігмент, та темно-коричневий або чорний пігмент меланін.

У вигляді включень у багатьох тваринних клітинах є гранули секретів, що виробляються різними клітинами, але найчастіше залозистими. Ці включення за своєю природою можуть бути білками, полісахаридами, ліпопротеїдами, глікопротеїдами та ін. У клітинах залоз внутрішньої секреції секреторні включення являють собою гормони. Клітини залоз травної системи містять ферменти, а секреторними включеннями в клітинах сальної залози є дрібненькі краплинки жиру. Секреторні включення є не лише в тваринних клітинах, а й у клітинах рослин. Досить часто вони представлені ефірними маслами з сильним запахом і високою леткістю. Серед кристалічних включень необхідно виділити оксалати кальцію, що зустрічаються у клітинах багатьох рослин і відклади пігментів (наприклад, антоціан).

Список рекомендованої літератури

Албертс Б., Брей Д., Льюис Дж., Рэфф М., Робертс К., Уотсон Дж. Молекулярная биология клетки: В 3-х т. — М.: Мир, 1994.

Атабекова А.И., Устинова Е.И. Цитология растений.-М.: Колос, 1980.

Биологические мембраны. Двенадцать очерков о структуре, свойствах и функциях мембран /Под ред. Д. Парсона/ М.: Атомиздат, 1978.

Болдырев А.А. Введение в биохимию мембран. М.: Высш. шк., 1986. 112 с.

Васильев Ю.М. Клетка как архитектурное чудо. 1. Живые нити // Соросовский Образовательный Журнал. 1996. № 2. С. 36-43.

Васильев Ю.М. Клетка как архитектурное чудо. 2. Цитоскелет, способный чувствовать и помнить // Там же. № 4. С. 4-10.

Вельш У., Шторх Ф. Введение в цитологию и гистологию животных. М.: Мир, 1976.-

Де-Дюв К. Путешествие в мир живой клетки. — М.: Мир, 1987.

Заварзин А.А., Харазова А.Д. Основы общей цитологии.-Л.: 1982.

Заварзин А.А., Харазова А.Д., Молитвин М.Н. Биология клетки. М.: Высш. шк., 1992.

Карпов А.С. Цитология, т.35, №4, 1993.-С.115-126.

Лабораторные занятия по курсу "Гистология, цитология и эмбриология" (Под ред. Ю.И. Афанасьева). — М.: Высш. шк., 1990.

Практикум по гистологии, цитологии и эмбриологии (Под ред. Н.А. Юриной, А.И. Радостиной). — М.: Изд-во УДН.-1998.

Робертис Э., Новинский В., Саэс Ф. Биология клетки.-М.: Мир, 1973.

Рубин А.Б. Биофизика. Книга 2. Биофизика клеточных процессов. М.: Высшая школа, 1987.

Свенсон К., Уэбстер П. Клетка. М.: Мир, 1980.

Серавин Л.Н. Цитология, т.35, №4, 1993.-С.3-34.

Скулачев В.П. Энергетика биологических мембран. М.: Наука, 1989.

Скулачев В.П. Биоэнергетика. М.: Высш. шк., 1989.

Спирин А.С. Молекулярная биология: структура рибосомы и биосинтез белка. — М.: Высш. шк., 1986. — 303 с.

Тихонов А.Н. Молекулярные преобразователи энергии в живой клетке //Соросовский Образовательный Журнал.- 1997.- № 7.- С. 10-17.

Ченцов Ю. С. Малый практикум по цитологии. Изд-во МГУ, 1977.

Ченцов Ю.С. Общая цитология. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1995.