- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту украіни
- •Донецьк ДонДуу 2012
- •Структура дисципліни «фінансовий аналіз» 4
- •Література
- •Передмова
- •Структура дисципліни «фінансовий аналіз»
- •Заліковий модуль 1. Теоретичні засади, сутність і методи фінансового аналізу Змістовий модуль 1. Значення і теоретичні засади фінансового аналізу
- •Місце і роль фінансового аналізу в системі економічного аналізу
- •1.2. Мета і задачі фінансового аналізу
- •Мета фінансового аналізу в залежності від різних партнерських груп, зацікавлених в його результатах
- •Класифікація методів і прийомів економічного аналізу
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Види й напрямки економічного аналізу
- •1.5. Фінансовий стан підприємства як об’єкт фінансового аналізу
- •Що треба розуміти під терміном «аналіз фінансово-господарської діяльності»?
- •Змістовий модуль 2. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу
- •2.1. Основні джерела інформації
- •2.2. Принципи складання фінансової звітності
- •2.3. Користувачі результатами фінансового аналізу
- •Цілі фінансового аналізу для різних груп користувачів
- •2.4. Порядок складання, подання й оприлюднення фінансової звітності
- •2.5. Прийоми, методи і моделі аналізу фінансової звітності
- •Основні методи аналізу фінансової звітності
- •Заліковий модуль 2. Детальний аналіз деяких сторін діяльності підприємства Змістовий модуль 3. «Аналіз майна підприємства»
- •3.1. Аналітична характеристика майна підприємства, його структура і класифікація
- •Аналіз динаміки та структури майна підприємства
- •Структура активів підприємства на кінець року
- •Розв’язання:
- •Процес розрахунку активів підприємства
- •3.3. Оцінка матеріальних активів (основних засобів) та фінансових інвестицій
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •3.4. Загальна оцінка вартості майна
- •Загальна оцінка вартості майна підприємства, грн.
- •Оцінка складу майна підприємства за структурними складовими, грн.
- •Показники зносу основних засобів
- •Розв’язання:
- •Розрахунок показників зносу основних засобів
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Змістовий модуль 4. Аналіз оборотних активів
- •4.1.Сутність оборотного капіталу і класифікація оборотних коштів.
- •Загальна класифікація оборотних активів
- •Процес руху обігових коштів
- •4.2.Кругообіг оборотних коштів та показники оборотності оборотного капіталу
- •Аналіз оборотності оборотних коштів за звітний період
- •Розв’язання:
- •4.3.Методи визначення потреби в оборотних коштах.
- •Розв’язання:
- •4.4.Джерела формування оборотних активів та їх середній показник
- •Розв’язання:
- •4.5. Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства
- •Змістовий модуль 5. Аналіз джерел формування капіталу підприємств
- •5.1. Сутність та значення аналізу капіталу підприємств
- •Класифікація капіталу підприємства
- •Аналіз структури капіталу підприємства
- •Шаховий баланс підприємства
- •Різницевий шаховий баланс підприємства
- •5.4. Аналіз власного капіталу підприємства
- •Функції власного капіталу
- •Структура власного капіталу підприємства
- •5.5. Аналіз позикового капіталу підприємства
- •Довгострокові зобов’язання
- •Поточні зобов’язання
- •Змістовий модуль 6. Аналіз грошових потоків
- •6.1. Поняття грошового потоку та його значення для фінансової діяльності підприємства
- •6.2. Аналіз просування грошових коштів
- •Основні показники,які використовуються при аналізі грошових потоків
- •6.3. Аналіз дебіторської заборгованості та оцінка оборотності дебіторської заборгованості
- •6.4. Оптимізація грошових потоків підприємства
- •1. Синхронізація грошових потоків.
- •2. Прискорення процесу надходження грошей.
- •3. Контроль за витратами грошових коштів.
- •4. Капіталізація тимчасово вільних залишків грошових коштів.
- •Заліковий модуль 3. Аналіз фінансових показників діяльності підприємства Змістовий модуль 7. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємств
- •7.1. Поняття платоспроможності та ліквідності
- •Розкриття поняття «платоспроможність» різними вченими
- •7.2. Розрахунок показників ліквідності
- •Оцінка динаміки основних показників ліквідності
- •7.3. Розрахунок показників платоспроможності
- •Оцінка динаміки платоспроможності підприємства (у частках одиниці).
- •7.4. Аналіз ліквідності балансу підприємства
- •Аналіз ліквідності балансу пат «Азовзагальмаш»
- •7.5. Шляхи підвищення рівня ліквідності підприємства
- •Розв’язання:
- •Варіант 8. «Аналіз фінансової стійкості підприємства»
- •8.1. Значення фінансової стійкості
- •8.2. Чинники, що впливають на фінансову стійкість
- •8.3. Види фінансової стійкості
- •8.4. Розрахунок показників оцінки фінансової стійкості підприємства
- •Алгоритм розрахунку показників (коефіцієнтів)
- •Алгоритм розрахунку показників (коефіцієнтів) фінансової стійкості підприємства при приватизації
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Класифікація типу фінансового стану підприємства
- •8.5. Особливості організації та управління фінансовою стійкістю на підприємстві
- •Змістовий модуль 9. Аналіз кредитоспроможності підприємств
- •Сутність кредитоспроможності і класифікація ризиків
- •Розв’язання:
- •Методи аналізу ризику
- •Розв’язання:
- •9.4. Способи зниження ризику
- •Розв’язання:
- •9.5. Оцінювання кредитоспроможності підприємства
- •Розв'язання:
- •Змістовий модуль 10. Аналіз ділової активності підприємства
- •10. 1. Сутність та характеристика ділової активності
- •10.2. Показники ділової активності підприємства
- •Показники ділової активності підприємства
- •10.3. Оцінка основних показників ділової активності підприємства
- •Показники ділової активності пат «Галактон»
- •10.4. Рейтингова оцінка підприємства
- •Вихідні дані для рейтингової оцінки
- •Рейтингова оцінка методом еталонного підприємства
- •Заліковий модуль 4. Аналіз фінансових показників діяльності підприємства Змістовий модуль 11. Аналіз прибутковості та рентабельності підприємств
- •Сутність, показники прибутку та рентабельності, що використовуються у фінансовому аналізі
- •11.2. Значення прибутку й задачі аналізу прибутку
- •Розв’язання:
- •11.3. Аналіз оподатковуваного прибутку
- •Вплив чинників на зміну суми оподатковуваного прибутку
- •11.4. Аналіз податків з прибутку
- •11.5. Аналіз формування чистого прибутку
- •11.6. Аналіз розподілу чистого прибутку
- •Дані про використання чистого прибутку, млн. Грн.
- •Розрахунок впливу факторів першого рівня на розмір відрахувань в фонди підприємств
- •11.7. Економічна характеристика показників рентабельності
- •11.8. Джерела інформації, які використовуються для аналізу прибутку та ренбальності
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Розв’язання:
- •Задача 3
- •Розв’язання:
- •3. Єщенко о. Витрати виробництва. Прибуток. [електронний ресурс] / Олександр Єщенко //.Сучасна економіка http://library.If.Ua/book/64/4660.Html
- •Змістовий модуль 12. Аналіз інвестиційної активності підприємства
- •12.1. Сутність і класифікація інвестицій
- •12.2. Загальна характеристика аналізу інвестиційної діяльності підприємства
- •12.3. Оцінка доцільності вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
- •Розвязання:
- •Розвязання:
- •Розвязання:
- •12.4. Ефективність реальних інвестицій
- •Оцінка терміну окупності
- •Розвязання
- •Статистичні дані компанії
- •Мрv проектів
- •Ймовірності станів галузі
- •Можливий npv
- •12.5. Відображення вартості фінансових інвестицій у звітності
- •Розрахункові дані амортизованої собівартості інвестиції з премією
- •Змістовий модуль 13. Комплексне оцінювання фінансового стану
- •13.1. Сутність, мета і значення комплексного фінансового аналізу
- •13.2. Показники комплексного аналізу фінансового стану
- •13.3. Порівняльна комплексна рейтингова оцінка підприємств
- •Система вихідних показників для рейтингової оцінки за даними публічної звітності
- •Фінансова ситуація 1
- •Завдання
- •Фінансова ситуація № 2
- •Завдання
- •Висновки
3. Єщенко о. Витрати виробництва. Прибуток. [електронний ресурс] / Олександр Єщенко //.Сучасна економіка http://library.If.Ua/book/64/4660.Html
4. Краюхина Г. А. Экономический анализ / Галина Андріївна Краюхіна – М.:Світанок, 1998. - 372 с.
5. Лаврушин О.И. Банковское дело: Ученик. [для студ. высш. уч. завед.] / Олег Игоревич Лаврушин. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.:КНОРУС, 2006. – 768 с.
6. Павлишенко М.М. Значення прибутку підприємства в ринковій економіці [електронний ресурс] / Маколай Максимович Павлишенко // Економіка, планування та виробництво в лісотехнічній промисловості http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/17_4/172_Pawlyszenko_17_4.pdf
7. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / Сергій Фьодорович Покропивний – 2-ге видання – К.: КНЕУ, 2000. – 430 с.
8. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия Ученик. [для студ. высш. уч. завед.] / Галина Владимировна Савицкая - 4-е издание, переработанное и дополненное - Минск 000 «Новое знание», 2000. – 356 с.
Змістовий модуль 12. Аналіз інвестиційної активності підприємства
Ключові слова: інвестиції, основні засоби, грошовой потік, інвестиційна діяльність, інновації, грошові кошти, власні кошти, залучені ресурси. |
12.1. Сутність і класифікація інвестицій
Термін «інвестиці» походить від латинського «investire» – одягати. Поняття інвестицій на підприємстві передусім пов’язують з кількісною і якісною зміною виробничих потужностей. Без здійснення інвестицій неможливий нормальний процес виробництва [1].
В загальноекономічному розумінні інвестиції пов’язують з балансом підприємства. В такому розумінні інвестиції – це стан активів підприємства і уречевлення капіталу в активах.
Інвестиції - це вкладення капіталу суб'єкта у що-небудь для збільшення згодом своїх доходів.
Інвестиції - це відкладання грошей на завтрашній день, щоб мати можливість більше отримати в майбутньому. Одна з частин інвестицій - споживчі блага, вони відкладаються в запас (інвестиції на збільшення запасів).
А от ресурси, які направляються на розширення виробництва (придбання будівель, машин і споруд) - це вже інша частина інвестицій [2].
Визначення інвестицій у фінансах пов’язують з використанням капіталу або довгостроковими капітальними вкладеннями з метою одержання прибутку. Отже, інвестиції мають фінансовий і виробничий аспекти.
Закордонні вчені вважають інвестиції вирішальним базисом майбутньої доходності підприємства. Втілення інвестиційних проектів потребує відмови від грошових коштів сьогодні на користь отримання прибутку в майбутньому. Як правило, на отримання прибутку слід розраховувати не раніше, ніж через рік після початкових витрат (інвестицій). В цей період вони є основною причиною виникнення фінансових проблем (наприклад, з ліквідністю), які підприємство намагається вирішити через додаткове фінансування.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» [3] під інвестиціями розуміють всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.
Такими цінностями можуть бути:
кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;
рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);
майнові права, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;
сукупність технічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але незапатентованих («ноу-хау»);
права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;
інші цінності.
Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.
Існує і дещо звужене розуміння інвестицій, коли інвестиції розглядаються з позиції потоків платежів. З такої точки зору під інвестиціями можна розуміти всі витрати (або їх грошовий еквівалент), пов’язані з використанням капіталу (імобілізація, уречевлення вільного капіталу). Більш вузьке розуміння інвестицій включає сам об’єкт і строки імобілізації капіталу, які в такому випадку виступають критерієм класифікації інвестицій.
Інвестиції представляють собою цілеспрямоване використання капіталу, класифікація якого наведена на рис. 12.1. [1].
Інвестиції представляють собою цілеспрямоване використання капіталу. Наявність різних форм вкладення капіталу потребує класифікації інвестицій. Їх можна класифікувати за певними ознаками.
За видами інвестицій:
виробничі інвестиції – вкладення у виробничі ресурси: основні засоби і предмети праці;
фінансові інвестиції – вкладення коштів у цінні папери, цільові банківські вклади депозити, придбання паїв тощо. Найбільшу частку серед яких складають цінні папери, включаючи кошти в банках;
інтелектуальні інвестиції – вкладення коштів у об’єкти інтелектуальної власності. Якщо інвестиції здійснюються з метою створення новинок або їх впровадження у виробництво, то такі інвестиції називають інноваційними.
Рис.12.1. Класифікація інвестицій
За цілями застосування інвестиції поділяють на – реінвестиції (зміна старих засобів) і нетто-інвестиції (придбання нових активів, розширення виробництва, тощо) [4].
За характером участі в інвестуванні виділяють прямі і непрямі інвестиції. Під прямими інвестиціями розуміють безпосередньо участь інвестора у вкладенні коштів у вибраний ним об’єкт.
Джерелами фінансування прямих інвестицій є:
Власні фінансові ресурси та внутрішньогосподарські резерви;
Запозичені грошові кошти;
Грошові кошти, які поступають у порядку перерозподілу з централізованих інвестиційних фондів концернів, асоціацій та інших обєднань;
Гроші позабюджетніх фондів;
Кошти іноземних інвесторів;
Асигнованія з бюджетів різних рівнів, що предоствляються на безвозвратній основі [5].
Непрямі інвестиції – це інвестиції, які пов’язані з інвестуванням, що опосередковуються інвестиційними або іншими посередниками.
За терміном інвестування розрізняють короткострокові і довгострокові інвестиції. Короткострокові – вкладення капіталу на період до одного року (короткострокові депозитні внески, купівля короткострокових ощадних сертифікатів тощо). Довгострокові інвестиції – це вкладення коштів на період понад один рік.
За формою власності. Інвестиції поділяють на: приватні, державні, іноземні і спільні. До приватних інвестицій відносять вкладення коштів фізичними особами або недержавними підприємствами. Державні інвестиції – це вкладення коштів центральними або місцевими органами влади за рахунок бюджету, позабюджетних фондів і позикових коштів та вкладення державних підприємств. Іноземні інвестиції – це вкладення коштів іноземних громадян, юридичних осіб і держави. Спільні інвестиції – це вкладення коштів резидентів і нерезидентів [4].
Інколи виділяють інвестиції за регіональною ознакою. Інвестиції всередині країни (внутрішні) означають вкладення коштів в об’єкти інвестування, які розміщені в територіальних межах даної країни. Під інвестиціями за кордоном (зарубіжними) розуміють вкладення коштів в об’єкти інвестування, які розміщені за межами території даної країни. До таких інвестицій відносять придбання різноманітних фінансових інструментів інших країн – акцій закордонних компаній, облігацій інших держав тощо.
Також можна навести наступну класифікацію інвестицій за об’єктами вкладень, яка представлена на рис. 12.2.
Наведена класифікація інвестицій відображає найістотніші їх ознаки і при необхідності може бути розширена відповідно до підприємницьких або дослідницьких цілей.
Як економічна категорія інвестиції характериризують:
вкладення капіталу в об’єкти підприємницької діяльності з ціллю первічної авансованої вартості;
грошові відносини, які виникають між учасниками інвестиційних діяльності в процесі реалізації інвестиційних проектів [6].
Суб’єктами інвестиційної діяльності є інвестори, замовники, виконавці робіт, користувачі об’єктів інвестиційної діяльності, а також постачальники, будь-які суб’єкти підприємницької і фінансової діяльності – банківські, страхові і посередницькі установи. Також суб’єктами інвестиційної діяльності можуть бути фізичні та юридичні особи (в тому числі іноземні), а також держави та міжнародні організації. Крім того, суб’єкти інвестиційної діяльності можуть поєднувати функції двох і більше суб’єктів. Відносини між суб’єктами інвестиційної діяльності здійснюються на підставі договорів.
Інвестор є основним суб’єктом інвестиційної діяльності, який здійснює вкладення власних, позикових і/або залучених коштів у формі інвестицій.
Рис. 12.2. Класифікація інвестицій за об’єктами вкладень
Інвесторами можуть бути: фізичні та юридичні особи; об’єднання юридичних осіб, які створюються на підставі договору про спільну діяльність і які не мають статусу юридичної особи; державні органи; органи місцевого самоврядування; іноземні суб’єкти підприємницької діяльності.
З урахуванням направленості основної господарської діяльності інвестори поділяються на індивідуальних та інституційних. Інвестор індивідуальний – це фізична або юридична особа, що здійснює вкладення коштів у формі інвестицій для розвитку виробничо-господарської діяльності. Інвестор інституційний – це фінансовий посередник, який акумулює кошти індивідуальних інвесторів і здійснює інвестиційну діяльність. Інституційні інвестори представлені інвестиційними компаніями, інвестиційними фондами, що, як правило, спеціалізуються на операціях з цінними паперами.
За цілями інвестування, які ставлять перед собою інвестори, виділяють стратегічні і портфельні інвестиції. Перші при здійсненні інвестицій, мають на меті придбання контрольного пакету акцій або переважаючої частки статутного капіталу іншого підприємства для отримання можливості самостійного управління ним. Портфельний інвестор вкладає кошти в різноманітні об’єкти інвестування з метою отримання доходу або приросту капіталу.
Всі інвестори мають рівні права на: здійснення інвестиційної діяльності в будь-якій формі; володіння, користування і розпорядження об’єктами інвестування; самостійне визначення обсягів і напрямів інвестицій; залучення на договірній, переважно на конкурсній, основі інших суб’єктів інвестиційної діяльності; здійснення контролю за цільовим використанням коштів, що інвестуються; об’єднання власних та залучених коштів із коштами інших інвесторів для здійснення спільного інвестування.
Інший суб’єкт інвестиційної діяльності – замовник. Замовниками можуть бути інвестори (уповноважені посередники), які здійснюють реалізацію інвестиційних проектів, не втручаючись при цьому в підприємницьку та іншу діяльність інших суб’єктів інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено договором між ними.
Підрядниками є фізичні та юридичні особи, які виконують роботи по договору підряду або державному контракту, що укладається із замовниками.
Власниками об’єктів інвестиційної діяльності можуть бути інвестори, а також інші фізичні та юридичні особи (в тому числі іноземні), державні органи і органи місцевої влади, міжнародні об’єднання та організації, для яких створюються об’єкти інвестиційної діяльності.
Практична реалізація фінансових вкладень суб’єктами інвестиційної діяльності відбувається за наступними напрямами:
капітальне будівництво, де відбувається вкладення інвестицій в основні засоби виробничого та невиробничого призначення. Воно об’єднує діяльність замовників, підрядників, проектувальників, постачальників обладнання тощо;
інновації, в яких втілюється науково-технічна продукція та інтелектуальний потенціал;
фондовий ринок: акції, облігації, похідні інструменти.
Джерелами фінансування інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання виступають фінансові ресурси :
власні і внутрішньогосподарські резерви інвестора, які включають в себе початкові внески засновників до статутного капіталу і частину грошових коштів, отриманих в результаті господарської діяльності, тобто за рахунок прибутку, амортизаційних відрахувань, коштів, що виплачуються органами страхування у вигляді відшкодування збитків від аварій, стихійних лих тощо;
позикові кошти, серед яких банківський кредит, інвестиційний податковий кредит, бюджетний кредит та інші кошти;
залучені кошти, які отримані від продажу акцій, пайових та інших внесків юридичних осіб та працівників підприємства;
централізовані кошти, що надходять в порядку перерозподілу із фондів концернів, асоціацій та інших об’єднань підприємств;
бюджетне фінансування з відповідних фондів на виконання державних, регіональних або галузевих цільових програм. Безоплатність цього джерела фінансування перетворює його фактично на джерело власних коштів;
кошти іноземних інвесторів, що надаються у формі фінансової або іншої участі в статутному капіталі спільних підприємств, а також у формі прямих вкладів в грошовій формі міжнародних організацій і фінансових інститутів, держав, підприємств різних форм власності. Залучення іноземних інвестицій забезпечує розвиток міжнародних економічних зв’язків і впровадження передових науково-технічних досягнень.
В залежності від того, які джерела фінансових ресурсів залучає підприємство для фінансування своєї інвестиційної діяльності, виділяють три основні форми фінансування інвестицій: самофінансування; кредитне фінансування; змішане фінансування.
Самофінансування під час здійснення інвестиційної діяльності – це фінансування повністю за рахунок власних фінансових ресурсів. Ця форма фінансування, як правило, використовується при реалізації короткострокових інвестиційних проектів з невисокою нормою рентабельності.
Кредитне фінансування використовується в процесі реалізації короткострокових інвестиційних проектів з високою нормою рентабельності інвестицій, тому що його необхідно повернути на визначених умовах. З іншого боку, кредитор не претендує на участь в доходах від реалізації інвестицій.
Змішане фінансування є комбінацією декількох джерел фінансування. Це найбільш розповсюджена форма фінансування інвестиційної діяльності, вона може застосовуватись при реалізації будь-яких інвестиційних проектів.
При виборі джерел фінансування інвестиційної діяльності питання повинно вирішуватися підприємством з врахуванням багатьох факторів: вартості залученого капіталу, ефективності віддачі від нього; співвідношення власного та позикового капіталів, що визначає рівень фінансової незалежності; ризику, що виникає при використанні того або іншого джерела фінансування, а також економічних інтересів інвесторів.