2. Аналіз структури капіталу підприємства

Поряд з дослідженням структури і динаміки майна при оцінці фінансового стану підприємства необхідно здійснювати аналіз фінансових ресурсів, тобто капіталу, вкладеного в активи [1].

Використовуючи дані балансу підприємства можна дати характеристику:

величини і динаміки капіталу, який розміщений в активах;

структури капіталу за окремими елементами;

складу і величини структурних змін власного капіталу і зобов’язань;

резервів поліпшення динаміки і структури джерел формування капіталу.

Активи (А), зобов’язання (З), власний капітал (ВК) підприємства завжди є складовими системи управління за рівняннями:

ВК = А – З, показує ту частину активів, яка визначає залишковий інтерес до підприємства і вільна від зобов’язань, а її величина залежить від вартості майна і зобов’язань.

А = З + ВК, свідчить, що активи формуються у певному співвідношенні тільки за рахунок власного капіталу і зобов’язань.

А – З = ВВ + ПП + ЧП = ВК визначає, що поточний чистий прибуток (ЧП), при врахуванні можливих змін внесків власників (ВВ) підприємства і створеного чистого прибутку у попередні періоди діяльності (ПП), завжди формує приріст активів або зменшення зобов’язань.

У складі капіталу підприємства виділяють власний (постійний) капітал (I розділ пасиву балансу), довгострокові (сталі) зобов’язання (II і III розділи пасиву балансу) і поточні (мобільні) зобов’язання (IV і V розділи пасиву балансу).

Капітал може бути сформований за рахунок власних і залучених джерел.

Аналіз свідчить, що власний капітал виступає джерелом покриття необоротних активів і тієї мінімальної частини поточних активів, які необхідні для здійснення технологічного процесу з виробництва об’єктів діяльності підприємства [1].

При оцінці капіталу підприємства можна зробити наступні висновки:

Про зміну величини і структури власного капіталу. Збільшення капіталу за рахунок власних джерел фінансування свідчить про реінвестування прибутку в господарську діяльність та/або додаткове внесення активів власниками.

Приріст величини і питомої ваги власного капіталу за рахунок реінвестованого прибутку є ознакою покращення діяльності підприємства, добрих перспектив економічного зростання та інвестиційної привабливості об’єктів підприємництва.

Про співвідношення власного і залученого капіталу. Якщо частка власного капіталу більша, ніж залученого, то ризик кредиторів менший. Водночас, залучений капітал створює умови і вимагає ід власників підприємства відповідальності у відносинах з позичальниками та більш ефективного використання активів. Це забезпечується:

обґрунтування доцільності залучення капіталу і побудови механізму формування коштів для погашення зобов’язань;

платою за фінансові ресурси, залучені під зобов’язання;

системою контролю за погашенням боргу з боку кредиторів;

використанням до підприємства інструментів гарантій щодо повернення зобов’язань;

можливістю поліпшити фінансові результати господарювання, зміцнює рівень самостійності підприємства.

Про рівень зовнішнього довгострокового залучення капіталу. Наявність капіталу з довгострокових джерел свідчить про нарощування виробничого потенціалу підприємства, розвиток діяльності за прибутковим сценарієм, довіру з боку кредиторів.

Про величину і структуру короткострокового залучення капіталу.

Оптимальний варіант залучення поточних зобов’язань – це їх розміщення в оборотних активах, крім нормативної величини виробничих запасів.

Оцінка співвідношення між окремими елементами фінансових ресурсів і формування їх в динаміці здійснюється шляхом вертикального і горизонтального аналізу статей балансу підприємства.

Горизонтальний аналіз дозволяє переглянути капітал за горизонтальною динамікою, оцінити тенденції змін окремих елементів джерел фінансових ресурсів, визначити, як вони змінюються в абсолютному і відносному значеннях. Вертикальний аналіз забезпечує перегляд капіталу за структурою окремих розділів і статей пасиву балансу. За допомогою цього методу досліджуються зміни в якості капіталу щодо співвідношення його елементів.

У процесі аналізу капіталу підприємства, в першу чергу, вивчають зміни в його структурі, складі та дають їм об'єктивну оцінку з позиції інвесторів та підприємства. Так, установи банків та інших інвесторів цікавить переважно частка власного капіталу у загальному його розмірі (вона повинна становити не менше 50 %). При внутрішньому ж аналізі більше уваги приділяють вивченню динаміки і структури власного та позикового капіталу, виявляють причини змін окремих складових частин власного та позикового капіталу та дають оцінку цим змінам. Особливу увагу звертають на рух джерел залучених коштів, які поділяють на довгострокові, короткострокові кредити та позики, кредиторську заборгованість, поточні зобов'язання за розрахунками (таблиця 5.3). В ході аналізу виявляють тенденції змін обсягів та частки кредитів банку та позик, які не погашені у строк. Збільшення їх абсолютної суми та питомої ваги свідчить про наявність на підприємстві значних фінансових ускладнень. Проводять також порівняння структури активів та пасивів балансу, оцінку факторів, які впливають на співвідношення власного та позикового капіталу, а отже і на фінансову стійкість підприємства [2].

Таблиця 5.3

Групування статей балансу для аналізу капіталу підприємства

Капітал	Код рядка балансу
Капітал разом	640
Власний капітал	380
Власний оборотний капітал	260 + 270 до 1 року – 620 – 430 до 1 року – 630 до 1 року
Позиковий капітал	430 + 480 + 620 + 630
Довгострокові зобов’язання	430 понад 1 рік + 480 + 630 понад 1 рік
Короткострокові кредити та позики	500 + 510
Поточні зобов’язання за Розрахунками	430 до 1 року + 620 + 630 до 1 року – 500 – 510

Капітал підприємства формується за рахунок різних джерел, тому у процесі аналізу необхідно здійснити оцінка за кожним з них і зробити порівняльний висновок щодо вартості окремих його елементів.

Ціну залучення власного капіталу розраховують за дивідендним, прибутковим і ринковим підходом [1].

Дивідендний підхід визначення ціна на формування власного капіталу враховує частину чистого прибутку , яка вилучається власниками підприємства:

,

( (5.1)

_де - ціна формування власного капіталу за дивідендним способом

- частина чистого прибутку

- сума власного капіталу

Прибутковий спосіб визначення ціни на формування власного капіталу враховує створений чистий прибуток:

,

( (5.2)

_де - ціна формування власного капіталу за прибутковим способом

- чистий прибуток

- сума власного капіталу

При визначенні ціни на формування власного капіталу за ринковою ставкою прибутковості для розрахунку використовують формулу:

,

( (5.3)

_де - ціна формування власного капіталу за ринковою ставкою;

- ціна формування власного капіталу прибутковим способом;

- коефіцієнт ризику вкладень в господарську діяльність підприємства.

Якщо інвестиційна привабливість підприємства низька, коефіцієнт ризику буде більше 1,0, а навпаки – менше 1,0.

Ціна позикового капіталу залежить від джерел його формування.

Вартість позикового капіталу у формі банківських кредитів обчислюється за формулою:

,

( (5.4)

_де - нараховані відсотки та інші витрати за кредит

- ставка оподаткування прибутку у формі десяткового дробу

- сума залученого кредиту для формування капіталу (фінансових ресурсів)

Ціна зовнішньої та внутрішньої кредиторської заборгованості визначається із витрат на її обслуговування та їх можливості включення у валові витрати підприємства з метою зменшення оподаткованого прибутку. Вартість кредиторської заборгованості, забезпечення наступних витрат і платежів та доходів майбутніх періодів, щодо яких підприємство не несе ніяких витрат на обслуговування, прирівнюють до нуля. Виходячи із структури джерел формування позикового капіталу, визначається його середня ціна як відношення витрат, пов’язаних із залученням фінансових ресурсів до величини капіталу, що авансується в господарську діяльність.

Визначивши ціну капіталу за окремими джерелами формування – власного і позикового, розраховують середню ціну капіталу, як середньозважену величину цін всіх видів капіталу.

,

( (5.5)

_де - середня ціна капіталу;

- ціна надходження капіталу з конкретного джерела

- питома вага (частка) конкретного джерела у формуванні загальної суми капіталу (фінансових ресурсів).

Капітал кожного підприємства формується за рахунок різних джерел і потребує визначення середньої ціни та порівняння його вартості щодо окремих елементів і в динаміці.

Приклад 1.

Таблиця 5.4

Розрахунок ціни капіталу підприємства

Джерела капіталу	Структура капіталу за періоди, %		Ціна за 1 грн капіталу, коп. у періодах
	минулий	поточний	минулий	поточний
1	2	3	4	5
Власний капітал	58,6	59,8	10,5	12,8
Забезпечення наступних витрат і платежів	1,7	2,0	0,0	0,0
Довгострокові кредити	5,0	4,5	15,6	14,8
Короткострокові кредити	4,2	4,9	19,8	18,7
Кредиторська заборгованість	21,4	20,0	4,7	6,1
Заборгованість з оплати праці	2,7	2,9	1,2	1,9
Заборгованість з обов’язкових платежів	6,4	5,9	2,5	2,7
Середня ціна капіталу	-	-	8,96	10,67

Середня ціна капіталу залежить від вартості окремих складових його джерел і від частки їх у формуванні загальної суми фінансових ресурсів.

Розрахувати вплив цих факторів можна методом абсолютних різниць:

1. Зміна середньої ціни за рахунок структури ( ):

2. Зміна середньої ціни за рахунок цін на окремі елементи фінансових ресурсів ( ):

_,

Оптимізація структури капіталу повинна забезпечити мінімізацію середньої вартості фінансових ресурсів, максимізацію півня прибутковості активів і мінімізацію фінансових ризиків. Ефективність оптимізації структури капіталу визначається відношенням приросту рівня рентабельності активів до приросту середньої вартості фінансових ресурсів.

Розрахована ціна фінансових ресурсів підприємства досліджується в динаміці, і, виходячи із її величини, здійснюється оцінка ефективності інвестування капіталу та формуються критерії вибору майбутніх інвестицій. Порівнюючи вартість капіталу з очікуваним рівнем прибутковості залучених інвестицій, можна оцінити міру ефективності і доцільності здійснення вкладень в окремі активи [1].

У таблиці 5.3 наведено склад і структуру капіталу аналізованого підприємства. Зазначимо, що підприємство станом на кінець 2010 року має загальний розмір капіталу 194,8 тис. грн. За останні 2 роки спостерігаємо його зменшення на 32,3 тис. грн порівняно з 2008 роком та на 15,2 тис. грн відносно 2009 року. Основну частку у валюті балансу підприємства станом на кінець звітного року займає позиковий капітал, його розмір становить 134,9 тис. грн або 69,3 % від сукупного капіталу.

Головною причиною низького розміру власного капіталу протягом аналізованого періоду є наявність непокритих збитків. їх розмір на кінець 2010 року склав 131,0 тис. грн.

Приклад 2

Таблиця 5.3

Склад і структура капіталу підприємства

Статті балансу	2008 рік		2009 рік		2010 рік		Відхилення (+;-) 2010 року від
	Сума, тис. грн	Питома вага, %	Сума, тис. грн	Питома вага, %	Сума, тис. грн	Питома вага, %	2008 року		2009 року
							Сума, тис. грн	Питомої ваги, %	Сума, тис. грн	Питомої ваги, %
Капітал, разом	230,7	100,0	213,6	100,0	194,8	100,0	-32,3	-	-15,2	-
Власний капітал	121,6	52,7	97,2	45,5	59,9	30,7	-61,7	-22,0	-37,3	-14,8
Статутний капітал	29,2	12,6	29,2	13,6	29,2	15,0	-	+2,4	-	+1,4
Інший додатковий капітал	161,7	70,1	161,7	75,7	161,7	83,0	-	+12,9	-	+7,3
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	(69,3)	(30,0)	(93,7)	(43,8)	(131,0)	(67,3)	(+61,7)	(37,3)	(+37,3)	(+23,5)
Позиковий капітал	109,1	47,3	116,4	54,5	134,9	69,3	+25,8	+22,0	+18,5	+14,8
Короткострокові зобов’язання	109,1	47,3	116,4	54,5	134,9	69,3	+25,8	+22,0	+18,5	+14,8
1. Поточні зобов’язання за розрахунками	109,1	47,3	116,4	54,5	134,9	69,3	+25,8	+22,0	+18,5	+14,8

Це призвело до порушення основних принципів господарювання, в результаті чого підприємство не лише втратило можливість здійснювати самофінансування, але й виконувати умови самоокупності виробництва.

Слід відмітити збільшення поточних зобов'язань, особливо у 2010 році відносно 2009 року, на 18,5 тис. грн або на 14,8 % за питомою вагою, що на 100 % було спричинено зростанням розміру кредиторської заборгованості товарного характеру.

Широкого розповсюдження останнім часом набуло використання шахового балансу, основною метою якого є оцінка складу джерел фінансування майна підприємства. Ідея його побудови належить відомим аналітикам минулого століття (зокрема, Кміцикевич О. Р., Фалькович Л. О.) та набула свого розвитку у працях сучасних теоретиків. При цьому, баланс підприємства подається як матриця, рядки якої— це статті активу балансу, а графи — статті пассиву [2].

При заповненні шахового балансу доцільно дотримуватись наступної послідовності:

1. Вибрати розмір матриці. Він може відповідати кількості статей активу і пасиву балансу, або обмеженим кількістю статей аналітичного агрегованого балансу.

2. Заповнити підсумкові рядки та графи відповідно до вихідного балансу.

3. Послідовно вибирати джерела фінансування майна підприємства, починаючи з першого рядка активу балансу.

4. Перевірити правильність підрахунку балансових підсумків за рядками та графами.

Джерела фінансування обирають у послідовності, яка наведена у таблиці 5.4. у межах залишку коштів. Якщо постає потреба залучення для покриття певного виду активу, інших джерел (які не ввійшли до наведеного переліку), то це свідчить про неефективне використання капіталу або іммобілізацію коштів.

Шаховий баланс аналізованого підприємства станом на кінець 2007—2010 років наведено у таблиці 3.5. Записи у таблиці проведено у такій послідовності: перший рядок — інформація балансу підприємства станом на кінець 2007 року, другий — 2008 року, третій — 2009 року, четвертий — 2010 року.

Різницевий шаховий баланс, який дозволяє виявити зміни у складі джерел покриття активів підприємства, представлено в таблиці 5.5. При заповненні таблиці були враховані відхилення показників балансу, а саме: перший рядок— 2008 року від 2007 року; другий рядок — 2009 року від 2008 року; третій рядок — 2010 року від 2009 року.

Таким чином, за період з 2009 по 2010 роки відмічаємо наступні зміни у структурі пасивів:

- спостерігається погіршення структури капіталу, про що свідчить зростання суми та питомої ваги залучених коштів, і, у першу чергу, кредиторської заборгованості товарного характеру для фінансування поточної діяльності підприємства;

- за рахунок позикового капіталу підприємство упродовж трьох років повністю фінансує оборотні активи, що підтверджує висновки, зроблені раніше, про відсутність власного оборотного капіталу;

- позиковий капітал є джерелом покриття і необоротних активів, при чому, станом на кінець 2010 року частка позикового капіталу у фінансуванні необоротних активів складає 65,5 % проти 21,2% у 2009 році.

Таблиця 5.4

Послідовність вибору джерел фінансування майна підприємства

Статті активу	Статті пасиву
1	2
Необоротні активи	Статутний капітал

Продовження табл. 5.4.

1	2
	Прибуток
	Довгострокові зобов’язання
Запаси	Залишок статутного капіталу
	Залишок прибутку
	Залишок довгострокових зобов’язань
	Короткострокові кредити та позики
	Кредиторська заборгованість
Дебіторська заборгованість	Залишок кредиторської заборгованості
	Залишок короткострокових кредитів та позик
Поточні фінансові інвестиції	Залишок прибутку
	Залишок кредиторської заборгованості
Грошові кошти та їх еквіваленти	Залишок прибутку
	Довгострокові та короткострокові кредити та позики
	Залишок кредиторської заборгованості

Таблиця 5.5