15. Визначення мети проектування бд. Її користувачів та запитів предметної області

Процес проектування бази даних поділяється на етапи, кожний з яких передбачає виконання певних дій.

Визначивши основну частину даних, які замовник використовує, розпочинають розробку структури бази, тобто структури її основних таблиць.

1. Робота починається з визначення генерального переліку полів, який може нараховувати десятки і сотні позицій.

2. Відповідно до типу даних, що розміщуються в кожному полі, визначають тип кожного поля.

3. Розподіляють поля генерального списку по базових таблицях. На першому етапі розподіл здійснюють за функціональною ознакою. Мета - забезпечити одноразове введення даних в одну таблицю по можливості в рамках одного підрозділу, або (ще краще) - на одному робочому місці. На другому етапі розподілу полів здійснюють нормалізацію даних з метою вилучення повторів даних у таблицях бази даних.

4. Для кожної таблиці визначають ключове поле. Ключовим вибирають поле, дані в якому повторюватись не можуть. Наприклад, для таблиці даних про студентів таким полем може бути індивідуальний шифр студента.

5. На наступному етапі визначають зв'язки між таблицями (схему даних). Зв'язки між таблицями організуються на основі спільного поля, причому в одній із таблиць воно обов'язково має бути ключовим. Тобто на стороні "один" має бути ключове поле, яке не повторюється, значення на стороні "багато" можуть повторюватися.

6. "Паперовий" етап роботи над технічними пропозиціями закінчується розробкою схеми даних. Цю схему слід узгодити із замовником, після чого розпочати безпосереднє створення бази даних. Слід пам'ятати, що в ході розробки проекту замовникові неодмінно будуть надходити нові ідеї. Можливість гнучкого використання його побажань суттєво залежить від кваліфікації розробника бази даних. Якщо схема даних складена правильно, підключити до бази нові таблиці неважко.

16. Розробка універсального відношення.

Вiдношення може бути подане у виглядi файлу або таблицi, стовбцями яких є елементи доменiв, а рядками - кортежi. Кожен кортеж вiдображає один екземпляр iнформацiйного об'єкту. Iмена стовбцiв (поле запису) - називаються атрибутами, а iндивiдуальнi значення елементiв - значеннями атрибутiв. Кожен атрибут вiдображає вiдповiдну характеристику iнформацiйного об'єкту. Чис-ло стовбцiв у вiдношеннi називається ступенем вiдношення, а чис-ло кортежiв - потужнiстю вiдношення. У процесi експлуатацiї бази даних ступiнь відношення змiнюється значно рiдше, ніж його потуж-нiсть.

Розглянемо порядок роботи унiверсального вiднощення при створеннi бази даних для читального залу.

Враховуючи аналіз предметної області, в універсальне відношення потрібно включити атрибути, що описують такі інформаційні об'єкти:

КНИГА, ТВІР, КОРИСТУВАЧ, РОЗДІЛ.

Складемо перелік найбільш суттєвих характеристик кожного інформаційного об"єкта.

КНИГА (шифр книги, рік видання; видавництво, що надрукувало книгу; кількість сторінок, що включає книга ).

ТВІР (назва твору, що входить до складу книги; автор твору; дата створення).

КОРИСТУВАЧ (код користувача, що служить для його швидкої ідентифікації; прізвище, ім"я та по батькові користувача; домашня адреса; номер телефону, домашнього або робочого; паспортні дані; освіта; професія).

РОЗДІЛ (код предметної області, назва предметної області).

Перерахунок вибраних для універсального відношення атрибутів приведено в таблиці 2.1.

Оскільки всі перераховані в таблиці атрибути є незалежними, тобто значення одних з них не можуть бути обчислені за значеннями інших, то всі вони можуть бути включені в склад універсального відношення, яке при цьому приймає вигляд:

R (Cod_book , Name, Author, Cod_rozdil, Name_rozdil, Data_write, Publisher, Year_publish, Page, Cod_client, FIO, Address, Telephone, №_pasp, Culture, Profession).