7. Характеристика зв’язків між елементами сутності.

Сутність – будь-який помітний об’єкт (об’єкт, який можна відрізнити від іншого), інформацію про який необхідно зберігати в базі даних. Сутністю можуть бути люди, місця, літаки, рейси, смак, колір і т.д. Необхідно розрізняти такі поняття, як тип сутності та екземпляр сутності. Тип сутності відноситься до набору однорідних осіб, предметів або подій, які виступаючих як ціле.

Екземпляр суті відноситься до конкретної речі в наборі. Наприклад, типом сутності може бути МІСТО, а екземпляром – Москва, Київ і т.д. Зв’язки позначаються лініями, над якими може проставлятися ступінь зв’язку

(1 або буква, яка замінює слово “багато”) і необхідне пояснення.

Між двома сутностями, наприклад, А і В, можливі чотири види зв’язків. 1. Зв’язок ОДИН-ДО-ОДНОГО (1:1): у кожен момент часу кожному екземпляру сутності А відповідає 1 або 0 екземпляр сутності В. Студент може не одержувати стипендію, одержати звичайну або одну з підвищених стипендій. 2. Зв’язок ОДИН-ДО-БАГАТЬОХ (1:М): одному представнику сутності А відповідають 0, 1 або декілька представників сутності В. Квартира може бути порожньою, в ній може жити один або декілька мешканців. Оскільки між двома сутностями можливі зв’язки в обох напрямах, то існує ще

два типу зв’язку: БАГАТО-ДО-ОДНОГО (М:1) і БАГАТО-ДО-БАГАТЬОХ (М:N).

Приклад. Якщо зв’язок між сутностями ЧОЛОВІК і ЖІНКА називається ШЛЮБ, то існує чотири можливі представлення такого зв'язку:

Характер зв’язків між сутностями не обмежується перерахованими. Існують і складніші зв’язки, наприклад “безліч зв’язків між однією і тією ж суттю” (пацієнт, маючи одного лікуючого лікаря, може мати також декілька лікарів-консультантів; лікар може бути лікуючим лікарем декількох пацієнтів і може одночасно консультувати дещо інших пацієнтів); У приведених прикладах для підвищення ілюстративності даних зв’язків не показані атрибути сутності та асоціацій у всіх ER-діаграмах. Так, введення лише декількох основних атрибутів в опис шлюбних зв’язків значно ускладнить ER-діаграму. У зв’язку з цим мова ER-діаграм використовується для побудові невеликих моделей та ілюстрації окремих фрагментів великих. Частіше застосовується менш наочна, але змістовніша мова інфологічногомоделювання (МІМ), в якому сутність і асоціації представляються

пропозиціями вигляду:

СУТНІСТЬ (атрибут 1, атрибут 2, ..., атрибут n)

АСОЦІАЦІЯ [СУТНІСТЬ S1, СУТНІСТЬ S2, ...]

(атрибут 1, атрибут 2, ..., атрибут n)

де S – ступінь зв’язку, а атрибути, що входять в ключ, повинні бути відмічені за допомогою підкреслення.

Для виявлення зв’язків між сутностями необхідно, як мінімум, визначити саму сутність. Але це не просте завдання, оскільки в різних наочних областях один і той же об'єкт може бути сутністю або атрибутом.

8. Характеристика зв’язків між асоціаціями.

Наприклад, врач може призначити декількох пацієнтів на декілька аналізів, аналіз може бути призначений декількома врачами декільком пацієнтам, й пацієнт може бути призначеним на декілька аналізів декількома врачами); зв'язки більш високих порядків, се-мантика (зміст) яких іноді дуже складна.

Існує три типа асоціацій: - асоціація типу 1 (проста); - асоціація типу М (складна);

- асоціація типу С (умовна).

В простій асоціації типу 1 (рис.2.5) екземпляр елемента даних, від якого направлено зв'язок, ідентифікує один і лише один екземпляр елемента даних, до якого направлено зв'язок. Ця ідентифікація є унікальною й визначає функціональну залежність.

В складній асоціації типу М (рис.2.6) екземпляр елемента даних, від якого направлено зв'язок, ідентифікує деяке число екземплярів елементів даних, до яких направлено зв'язок. Ідентифікація є багатозначною залежністю і не обов'язково унікальною. При цьому зв'язок в оберненому напрямку не розглядається.

В умовній асоціації типу С (рис.2.7) для даного екземпляра елемента даних, від якого спрямований зв'язок, може не існувати відповідного екземпляра елемента даних, до якого спрямований зв'язок. Якщо він існує, то відноситься до єдиного екземпляра елемента даних. Наприклад, ПІБ РОБІТНИКА і ДАТА ЗВІЛЬНЕННЯ.

У реальних базах даних існує велика кількість типів елементів даних. Для зменшення кількості зв'язків елементи об'єднують у групи. Таке групування значно зменшує кількість записів. Об'єднання елементів у групи повинно бути аргументованим і продуманим.

Для підвищення ілюстративності аналізуємих зв'язків застосовується мова інфологічного моделювання (МІМ), у якій сутності й асоціації подають пропозиціями виду:

СУТНІСТЬ (атрибут 1, атрибут 2 , ... , атрибут n)

АСОЦІАЦІЯ[СУТНІСТЬ S1, СУТНІСТЬ S2, ...](атрибут 1, атрибут2, ... , атрибут n)

де S - ступінь зв'язку, а атрибути, що входять у ключ, повинні бути відзначені за допомогою підкреслення.

Для виявлення зв'язків між сутностями необхідно, як мінімум, визначити самі сутності. Але це не проста задача, тому що в різних предметних областях один і той же об'єкт може бути сутністю, атрибутом або асоціацією.