Заміські екскурсії

Змістовно заміські екскурсії поділяються на оглядові і тематичні. Оглядові заміські екскурсії найчастіше мають краєзнавчий характер. Вони будуються на показі різноманітних об'єктів: пам'яток далекого минулого і новобудов; місць, де відбувалися знаменні події; будівель і споруд, пов'язаних з розвитком науки, господарства, культури; запо­відних місцевостей тощо. Для таких екскурсій характерна велика кіль­кість об'єктів показу і підтем.

У тематичних заміських екскурсіях основна тема розкривається в кінцевому пункті, оскільки під час переїзду може не бути об'єктів, що з нею пов'язані.

Композиційно заміська екскурсія будується так само, як і будь-яка інша. Вона складається із вступу, основної і заключної части­ни. Вступ доцільно зробити на місці посадки групи в транспортний засіб, до початку руху, а сама екскурсія може починатися або за міс­том, або в межах міста біля об'єкта, тісно пов'язаного з темою екс­курсії.

Обов'язком екскурсовода на заміських маршрутах є організація відпочинку екскурсантів. Оскільки така екскурсія триває цілий день (10-14 годин), необхідно передбачити перерви для їжі, попередити екскурсантів про зупинки на відпочинок у певних місцях, тривалість зупинок, правила поведінки в місцях відпочинку.

Переїзд до пункту, де відбувається екскурсія є особливим елемен­том. На шляху групи найчастіше зустрічаються об'єкти, які можуть викликати загальний інтерес екскурсантів, але не стосуються безпо­середньо теми екскурсії. Стосовно таких об'єктів екскурсовод дає довідкову інформацію.

Довідки про об'єкти, які зустрічаються на маршруті, події і факти, які мають опосередковане відношення до теми екскурсії, або взагалі з нею не пов'язані, але збагачують її сприйняття, називають дорож­ньою екскурсійною інформацією.

Дорожня інформація подається під час пауз у викладенні екскурсійної теми і відрізняється від екскурсії як такої тим, що тут першості набуває розповідь, а зорові враження можуть бути відсутні; не перед­бачаються виходи для огляду об'єкта. Зміст дорожньої інформації не підпорядковується темі і матеріал, який викладається, може мати сторонній характер.

До дорожньої інформації включають довідкові дані, які характе­ризують район, край, яким прокладено маршрут. її підтемами повинні бути природа, господарство, розвиток культури і майбутнє краю, істо­рія, охорона пам'яток, розповідь про видатних особистостей. Оскільки дорожня інформація зазвичай подається під час руху автобуса або іншого транспортного засобу, екскурсовод повинен пам'ятати про пра­вила показу пам'яток під час руху.

Головною вимогою до змісту дорожньої інформації є те, що в ній не повинен повторюватися матеріал оглядових і тематичних екскурсій, які проводяться в кінцевих пунктах заміської екскурсії. Дорожня інформація не має технологічної карти, складається і затверджується тільки її текст. Лише особиста майстерність екскурсовода, його творчий і оригінальний підхід дозволяють використати індивідуальний текст так, щоб дорожня інформація не відволікала від теми основної екскурсії, але спонукала до пізнання, не втомлю­вала екскурсантів, а заохочувала їх до нових знань, збагачення світо­гляду.

Процес вдосконалення професійної майстерності екскурсовода безмежний і ґрунтується на двох складових:

1) знання: загальні знання (ерудиція) і знання зі спеціальності (ерудиція по спеціальності), знання екскурсійної теорії, методи­ки проведення. Екскурсій, психології і педагогіки, основ оратор­ського мистецтва, логіки й етики;

2) вміння: сформулювати знання, викласти власні думки до про­ведення екскурсії (в тексті), розповіддю і показом розширити світогляд людей, донести знання до аудиторії. Від екскурсовода не вимагається, щоб він був спеціалістом в усіх галузях знань і міг відповісти на будь-яке запитання. Ексурсоводами-ерудитами прийнято називати тих, хто має глибокі знання з 2-3-х екскурсій і може на цьому підґрунті підготувати варіанти екскурсій Для різних категорій споживачів, розвивати і вдосконалювати екскур­сійний продукт певної тематичної спрямованості.

Опорні знання: Основи професійної майстерності екскурсовода

Питання самостійної роботи: Професійна спеціалізація екскурсоводів

Література

1. Бабарицька В., Короткова А., Малиновська О. Екскурсознавство і музеєзнавство: Навч. Посібн. – К.: Альтерпрес, 2007р.

2. М.М.Поколодна. Опорний конспект лекцій з дисципліни «екскурсознавство». – Харків: ХНАМГ, 2007р.

3. Чагайда І.М., Грибанова С.В. Ескурсознавство. – К., 2004р.

4. Федорченко В.К. Історія екскурсійної діяльності в Україні. – К., 2004 р.

5. Міждержавний стандарт ДЕСТ 28.682.2 – 95 «Туристично-екскурсійне обслуговування».

6. Емельянов Б.В. Экскурсоведение . М., 2006 г.

7. Бабарицька В., Малиновська О. Менеджмент туризму. – К., 2004 р.

8. Закон України «Про туризм». – К., 2006 р.

9. Нормативно-правові акти України з питань туризму: збірник законодавчих та нормативних актів/Упоряд. М.І.Камлик. – К.: Атака, 2004 р.

10. Долженков Р.А. Основы экскурсоведения. – Ростов, 2004г.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть етапи професійного становлення екскурсовода.

2. Дайте характеристику етапу «формування схильності до ведення культурно-масової роботи з людьми» та етапу «оволодіння системою знань за спеціальністю».

3. Дайте характеристику етапу «засвоєння основ професійної майстерності» та етапу «вдосконалення знань зі спеціальності, професійних вмінь та навичок».

4. Що повинен вміти екскурсовод?

5. Дайте характеристику напряму вдосконалення професійної майстерності - «спеціалізація».