Професійна спеціалізація екскурсоводів

Будь-яка професія, в т.ч. і професія екскурсовода, являє собою вид трудової діяльності, яка вимагає від людини певних знань і прак­тичних навичок. Ці знання і навички набувають шляхом загальної або і спеціальної освіти, а також у процесі практичної діяльності праців­ників екскурсійної сфери.

До кінця 1960-х років робота екскурсовода не була професій­ною. Вона являла собою вид любительських занять для груп енту­зіастів. Поява нової професії пов'язується із заходами, прийнятими директивними органами СРСР в 1969 р. щодо розвитку туризму і екскурсійної справи в країні. В 1970-ті роки екскурсовод став одним з тих, кому доручено нести знання людям, його почали розглядати як педагога і вихователя. Екскурсоводами почали називати праців­ників бюро подорожей та екскурсій, державних і відомчих музеїв. Звання «екскурсовод» надавалося працівникам названих організацій, які мали відповідну освіту, пройшли перепідготовку на спеціальних курсах або самостійно виконали вимоги, що висуваються до осіб, які закінчили курси підготовки екскурсоводів. Вимоги до екскурсоводів визначалися «Посадовою інструкцією екскурсовода туристсько-екс­курсійної організації», яка була затверджена в 1977 р.

Звичайно, що сучасний суспільний розвиток вносить свої зміни У врегулювання правових питань професійної діяльності екскурсово­дів. Між тим, базові засади професійного становлення екскурсовода залишаються незмінними і можуть бути представлені чотирма ета­пами (Табл. 13).

Таблиця 13. Етапи професійного становлення екскурсовода

	Етапи професійного становлення екскурсовода	Навчальні заклади
І	Формування схильності до веден­ня культурно-масової роботи з людьми	Загальноосвітня школа, клубні заклади
ІІ	Оволодіння системою знань за спеціальністю	Вуз, курси, самостійна підготовка
ІІІ	Засвоєння основ професійної май­стерності	Курси підготовки екскурсоводів, вищі навчальні заклади туристич­ної спеціалізації
ІV	Вдосконалення знань зі спеці­альності, професійних вмінь і навичок	Курси підвищення кваліфікації, методичні секції екскурсоводів

Професія екскурсовода висуває до тих, хто її обирає ряд вимог. Серед них: схильність до участі в культурно-виховній роботі; розумін­ня значення екскурсії і власної ролі в процесі виховання і поширен­ня знань; усвідомлення своїх обов'язків і відповідальності; наявність гарної дикції, певних знань з однієї або кількох екскурсійних тем; постійне поповнення і вдосконалення власних знань; відчуття нового, ініціатива і творчий пошук у роботі; глибоке вивчення інтересів і запи­тів екскурсантів; диференційований підхід до обслуговування різних груп споживачів; вихованість; висока культура в роботі та поведінці; ввічливість, тактовність у спілкуванні з екскурсантами; володіння методикою проведення екскурсій; любов до своєї професії.

Важливо, щоб екскурсовод умів аналізувати свою роботу, давати об'єктивну оцінку проведеній екскурсії, демонструючи принциповість і вимогливість до себе.

Професія екскурсовода передбачає володіння ним практичними вміннями, які дозволяють йому відібрати, сформулювати і ефективно донести свої знання до широкої аудиторії.

Кожен, хто обирає для себе професію екскурсовода, повинен вміти:

• підібрати необхідний фактичний матеріал;

• вивчити екскурсійний матеріал;

• підготувати індивідуальний текст екскурсії на конкретну тему;

• скласти технологічну карту екскурсії;

• використовувати методичні прийоми на практиці;

• використовувати наочні матеріали «портфеля екскурсовода»; прослуховувати інших екскурсоводів;

• надавати допомогу колегам в опануванні екскурсійних мате­ріалів і навичок екскурсійної роботи;

• брати участь у популяризації екскурсійних можливостей свого рідного краю.

Професія екскурсовода престижна. Це пов'язано з привабливіс­тю, оригінальністю цього виду трудової діяльності, його унікальніс­тю, інтелектуальним характером. Соціальний престиж цієї професії ґрунтується на високій оцінці значимості діяльності екскурсовода, визнання його ролі у духовному розвитку особистості і суспільства.

Молодь, яка ставить за мету оволодіння професією екскурсовода, вирішальним у виборі цієї професії визначає можливість спілкування з іншими людьми, бути об'єктом уваги зацікавленої аудиторії, отри­мувати повсякденну оцінку своєї діяльності, викликаючи позитивні враження у екскурсантів.

Усіх працівників, які приходять в екскурсійний заклад після навчання або самостійної підготовки, можна поділити на декілька груп. Одні проводять екскурсії на одну-дві теми, які були напрацьо­вані під час навчання, і самі не прагнуть розширювати тематику опа­нованих екскурсій. Для другої групи екскурсоводів перші роки роботи характерні пошуком своєї головної теми. Обравши таку тему, вони віддають усі свої сили її вдосконаленню, підвищенню професійної майстерності. Третя група екскурсоводів — це ті, хто береться за будь-яку тему і вже через п'ять-шість років мають на своєму рахунку деся­ток подібних за змістом екскурсійних тем.

Одним із напрямів вдосконалення професійної майстерності є спеціалізація.

Принцип спеціалізації набув значного розвитку в діяльності екс­курсійних установ і державних музеїв. На його основі створюються тематичні секції екскурсоводів: історична, літературна, природознав­ча, виробнича та ін.

Необхідно так організувати справу, щоб працівник, який пра­цює у сфері екскурсійного обслуговування не тільки зберігав певний рівень особистої майстерності, але й продовжував вдосконалювати свою спеціальність, тобто зміцнював ті засади, які дають йому змогу успішно здійснювати екскурсійну діяльність конкретного тематич­ного напрямку.

Екскурсовод повинен бути компетентним фахівцем, який впевнено орієнтується в тих галузях знань, які закладають основи проведен­ня екскурсій і творчо підходити до своєї праці. Основою професійної діяльності екскурсоводів є необхідні знання і вміння, навички, любов до своєї професії.

Ефективна організація роботи, наполегливе засвоєння методич­них прийомів і техніки підготовки та проведення екскурсій, постійне вдосконалення вмінь, відповідальне ставлення до здійснення важли­вих суспільних функцій екскурсії — головні складові підготовки і діяльності тих, хто обирає для себе професію екскурсовода, ґрунтовно вдосконалює власну спеціалізацію в цій діяльності.

Опорні знання: Основи правового регулювання екскурсійної діяльності

Питання самостійної роботи: Організація підприємництва у сфері надання екскурсійних послуг. Організаційно-правові основи функціонування екскурсійних установ. Міжнародні правові акти з регулювання туристичної діяльності.

Література

1. Бабарицька В., Короткова А., Малиновська О. Екскурсознавство і музеєзнавство: Навч. Посібн. – К.: Альтерпрес, 2007р.

2. М.М.Поколодна. Опорний конспект лекцій з дисципліни «екскурсознавство». – Харків: ХНАМГ, 2007р.

3. Чагайда І.М., Грибанова С.В. Ескурсознавство. – К., 2004р.

4. Федорченко В.К. Історія екскурсійної діяльності в Україні. – К., 2004 р.

5. Міждержавний стандарт ДЕСТ 28.682.2 – 95 «Туристично-екскурсійне обслуговування».

6. Емельянов Б.В. Экскурсоведение . М., 2006 г.

7. Бабарицька В., Малиновська О. Менеджмент туризму. – К., 2004 р.

8. Закон України «Про туризм». – К., 2006 р.

9. Нормативно-правові акти України з питань туризму: збірник законодавчих та нормативних актів/Упоряд. М.І.Камлик. – К.: Атака, 2004 р.

10. Долженков Р.А. Основы экскурсоведения. – Ростов, 2004г.

Питання для самоконтролю:

1. Якими законами та наказами регулюється підприємницька діяльність у сфері надання екскурсійних послуг в Україні?

2. Які нормативні документи дають основоположні терміни туристично-екскурсійного обслуговування?

3. Що безпосередньо визначають Ліцензійні умови?

4. Про що говориться в статті 21 «Закону про туризм» стосовно екскурсійного обслуговування?

5. За якими напрямами визначають організаційно-правові основи функціонування підприємств з організації екскурсійного обслуговування?

6. Які нормативно-правові документи регулюють трудові відносини в Україні в цілому, так і в екскурсійних установах?

7. Які зобов’язання покладено на Україну після її вступу до ВТО?

8. Назвіть найважливіші документи міжнародного рівня які визначають регулювання туристичною діяльністю?

9. Як Україна розвиває міжнародне співробітництво в галузі туризму в межах міжнародних організацій і яке це має значення для екскурсійної справи України?